Постановление суда № 139205504, 25.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

25 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/649/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за результатами розгляду заяви прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вх.№01-44/3067/26 від 20.08.2026)

під час розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України

2) Військової частини НОМЕР_1

до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"

про стягнення 1 079 925,00 грн

За участю:

прокурор: Мартиш Д. Ю. (в режимі відеоконференції)

від позивача-1: Балтак Д. О. (у порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції)

від позивача-2: Безродний О. В. (у порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області (далі - Суд) ухвалою від 08.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Протокольною ухвалою від 13.08.2026 Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.08.2026 р. о 12:00.

20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" прокурор подав заяву (01-44/3067/26), у якій просить:

1) змінити процесуальний статус Військової частини НОМЕР_1 , виключивши її зі складу позивачів у справі № 906/649/26, залучивши Військову частину НОМЕР_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України;

2) вважати Міністерство оборони України належним позивачем у справі як орган, в особі якого прокурор здійснює представництво інтересів держави у спірних правовідносинах;

3) прийняти зміну позовних вимог у частині формулювання особи, на користь якої підлягають стягненню штрафні санкці;

4) викласти позовну вимогу у такій редакції: "Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на користь Військової частини НОМЕР_1 штрафні санкції за договором закупівлі № 20250422/1 від 22.04.2025 у загальному розмірі 1 079 925,00 грн, з яких: пеня у розмірі 0,1 % від вартості товару, з якого допущено прострочення за кожен день прострочення у розмірі 359 975,00 грн.; штраф у розмірі 7 % від вартості товару за прострочення строків поставки товару понад 30 днів у розмірі 719 950,00 грн.".

Розглянувши заяву прокурора в частині виключення Військової частини НОМЕР_1 зі складу позивачів та залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України, Суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За змістом частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

При зверненні до Суду прокурор визначив особами, в інтересах яких подано позов, Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 , у зв`язку з чим після відкриття провадження вони набули процесуального статусу позивачів.

Суд враховує висновки, які викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, в якій Верховний Суд підтвердив висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 910/4017/24 щодо неможливості звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі військової частини.

Так, у наведеній постанові у справі № 910/6530/24 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду констатувала:

(І) Щодо звернення з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

55. Міністерство оборони України є уповноваженим суб`єктом в розумінні, зокрема, ст.23 Закону "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК, від імені якого прокурор може звернутися до суду з позовом в інтересах держави.

(ІІ) Щодо звернення з позовом в інтересах держави в особі військової частини

57. Суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

58. Правові засади здійснення у Збройних Силах України господарської діяльності, встановлює умови і гарантії її організації та державної підтримки визначає Закон "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

59. Суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (ст.3 Закон "Про господарську діяльність у Збройних Силах України").

60. У пп.106 п.4 Положення про Міністерство оборони України вказано, що Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань реєструє військові частини як суб`єкти господарської діяльності.

61. Отже, в розумінні цих правових норм військова частина не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності.

75. Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно залишили без розгляду позов, поданий прокурором в інтересах військової частини.

76. Водночас, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у позові, наголосили на тому, що у прохальній частині позовної заяви йдеться про стягнення коштів на користь ВЧ, в частині якої позов залишено без розгляду, в той час як Міністерство оборони України не є стороною оспорюваного правочину.

77. Верховний Суд вважає цей довід помилковим, виходячи з таких міркувань.

78. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 вирішувала питання правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі обласної ради та комунального закладу (школи) як некомерційного суб`єкта господарювання.

79. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у прокурора відсутні підстави представництва інтересів держави в особі школи, оскільки остання не є суб`єктом владних повноважень. Втім, у контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь школи Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на свої висновки, викладені у п.56 постанови від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

80. Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі №910/9872/21 вказав, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

81. З огляду на це, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій проявили завий формалізм, відмовляючи у позові через те, що прокурор заявив вимогу про стягнення коштів на рахунок саме військової частини, а не Міністерства оборони чи до державного бюджету. Втім, це не вплинуло на правильність вирішення спору, оскільки вимоги про стягнення коштів є похідними від вимоги про визнання недійсним пункту Договору.

Отже, з урахуванням наведеної правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, прокурор не наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави в особі Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах.

Разом із тим положення ГПК України не передбачає самостійного процесуального механізму виключення позивача зі складу позивачів із одночасною зміною його процесуального статусу на третю особу.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22, вирішуючи питання щодо аналогічної зміни процесуального статусу відповідача, наголосила, що зміна складу учасників справи може відбуватися виключно у спосіб, прямо передбачений процесуальним законом; саме по собі виключення сторони зі складу учасників з подальшим залученням її третьою особою є процесуально неприпустимим.

Враховуючи наведений підхід, заявлене прокурором прохання про виключення Військової частини НОМЕР_1 зі складу позивачів та зміну її процесуального статусу не може бути реалізоване Судом саме у запропонований спосіб. Належним процесуальним наслідком установлення відсутності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в особі Військової частини є залишення позову в цій частині без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Разом з тим у разі якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).

Таким чином, Суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення без розгляду позову прокурора поданого в інтересах Військової частини НОМЕР_1 .

Водночас відповідно до частин першої, другої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Суд установив, що Військова частина НОМЕР_1 є замовником та стороною Договору закупівлі № 20250422/1 від 22.04.2025, неналежним виконанням якого прокурор обґрунтовує вимогу про стягнення з відповідача 1 079 925,00 грн штрафних санкцій.

При цьому за своєю матеріально-правовою природою пеня та штраф є майновим правом кредитора за відповідним договірним зобов`язанням.

За таких обставин Суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 50 ГПК України підстав для залучення Військової частини НОМЕР_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України.

З огляду на те, що уточнена редакція позовної вимоги не змінює предмета та фактичних підстав спору, не призводить до заявлення нового позову та подана в межах підготовчого провадження, Суд приймає її до розгляду та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням такого формулювання позовної вимоги:

"Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на користь Військової частини НОМЕР_1 штрафні санкції у загальному розмірі 1 079 925,00 грн, з яких: 359 975,00 грн пені та 719 950,00 грн штрафу".

Керуючись ст. 50, 182, 183, 226, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вх.№01-44/3067/26 від 20.08.2026) задовольнити частково.

2. Позов виконувача обов`язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" про стягнення 1 079 925,00 грн штрафних санкцій залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

3. Залучити Військову частину НОМЕР_1 до участі у справі № 906/649/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

4. Подальший розгляд справи № 906/649/26 здійснювати за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" про стягнення 1 079 925,00 грн штрафних санкцій.

5. Прийняти уточнення позовної вимоги та здійснювати подальший розгляд вимоги про стягнення штрафних санкцій у такій редакції:

"Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на користь Військової частини НОМЕР_1 штрафні санкції у загальному розмірі 1 079 925,00 грн, з яких: 359 975,00 грн пені та 719 950,00 грн штрафу".

6. В іншій частині заяви прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині залишення позову без розгляду до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК