Решение № 139204528, 25.08.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 332/3259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді - Світличного Р.В.

за участю секретаря - Савич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року від Заводського районного суду м. Запоріжжя до Зарічненського районного суду Рівненської області за підсудністю надійшла позовна заява, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору №94941401 про надання споживчого кредиту від 25 грудня 2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» відповідач отримав кредит в сумі 5600,00 грн загальним строком на 90 днів з 25 грудня 2021 року до 25 березня 2022 року зі сплатою процентних ставок 2,5% та 3,00% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 14200,00 грн, яку ТОВ «ФК «Ірбіс» за договором факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Позика». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань у встановленому договором порядку та строки, станом на 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 14200,00 грн, яка складається з залишку основного боргу в розмірі 5600,00 грн, залишку процентів в розмірі 8680,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву. Копію ухвали відповідач ОСОБА_1 отримав 29 липня 2026 року. Відзиву до суду не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №94941401 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 5600,00 грн загальним строком на 90 днів з 25 грудня 2021 року до 25 березня 2022 року зі сплатою процентних ставок 2,5% та 3,00% в день

Цей договір та додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 650783, 25.12.2021. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 25 грудня 2021 року договір №94941401 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (за наявності) та інші платежі передбачені договором (п. 5.1 Договору).

З доданої до позову довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24 жовтня 2026 року № 3152_251024120222 вбачається, що 25 грудня 2021 року о 13:20:44 було успішно перераховано кошти на суму 5600,00 грн, номер карки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 127271403.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Ірбіс» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Позика» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14280,00 грн, яка складається з основного боргу за кредитом в розмірі 5600,00 грн, суми нарахованих процентів в розмірі 8680,00 грн.

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано, а тому позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості виконаний відповідно до умов договору № 94941401 від 25 грудня 2021 року у межах розмірів та періодів, визначених п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Інших розрахунків відповідачем не подано і розрахунку позивача останнім не спростовано, а тому такий розрахунок приймається як належним доказ.

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 352 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 94941401 від 25 грудня 2021 року у розмірі 14280,00 (Чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2662,40 грн (Дві тисячі двісті шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, ЄДРПОУ: 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Р.В. Світличний