Решение № 139202079, 21.08.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/896/26 Провадження № 2/395/577/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

за участю секретаря Піддубної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказали, що 20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Позивачем 20.10.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту. 20.10.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5771, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 20.10.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика та ОСОБА_1 було укладено Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

29.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту. 24.02.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту. 22.04.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту. 20.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту

Позивач свої зобов`язання, передбачені кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач передбачений кредитним договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 07.04.2026 року виникла заборгованість в розмірі 59076,63 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 382,99 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 49 693,64 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом та судові витрати.

Представник позивача повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, проте направив відповідь на відзив згідно якого просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, проте направила до суду відзив на позовну заяву згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши письмові матеріали справи та письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. Даний договір відповідає вимогам, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3,11,12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.15).

20.10.2023 року позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту (а.с.16).

20.10.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 478418-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом підписання електронним підписом через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором UA-5771, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено ОСОБА_1 у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий ним було введено/відправлено (а.с.17).

Крім того, 20.10.2023 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, що підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с.18).

Відповідно до п.2.1. Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

29.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредит, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2024 р.».

24.02.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 30.11.2024 р.».

22.04.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 24.02.2025 р.».

20.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 478418-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 05.06.2025 р.».

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, ТОВ «ПрофітГід» перерахувало грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на банківський рахунок, вказаний клієнтом у вказаному вище договорі, а саме на платіжну карту № НОМЕР_3 , що відповідає умовам договору та підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 29).

На виконання умов договору ОСОБА_1 здійснила часткову оплату за Договором № 478418-КС-001 на загальну суму 13826,20 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 478418-КС-001 від 20.10.2023 року, станом на 07.04.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 59076,63 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 382,99 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 49 693,64 грн.

Так, ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

З наданих представником позивача суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 згідно укладеного Договору № 478418-КС-001 від 20.10.2023 року отримала від ТОВ «Бізнес позика» кредит в сумі 10 000 грн. За вказаних обставин, на переконання суду вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 982,99 грн. підлягають до задоволення.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 призваний на військову службу з 26.01.2026 року (а.с.58-59).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (а.с.60).

Частиною 15 статтi 14 Закону України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослvжбовцiв та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, на ОСОБА_1 , як на дружину вiйськовослужбовця, який перебуває на вiйськовiй службi в особливий перiод, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статтi 14 Закону України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослvжбовцiв та членів їх сімей».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постановi вiд 14.05.2021 у справi № 502/1438/18.

У постанові вiд 18 сiчня 2023 року у справi № 642/548/21 Верховний Суд зазначив, що за наявностi позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повиннi самостiйно здiйснювати перерахунок кредитного заборгованостi з огляду на поширення на позичальника пiльг, передбачених пунктом 15 статтi 14 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їx сiмей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованостi за тiлом кредиту на суми зарахованих платежiв на погашения штрафних санкцій, пенi та процентiв за користування кредитом)».

Таким чином, вiдсотки за користування кредитом не пiдлягають до стягнення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 478418-КС-001 від 20.10.2023 року в розмірі 9 382,99 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 382,99 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 15,88 % (9 382,99 х 100 / 59 076,63), судовий збір слід стягнути в розмірі 422,79 грн. (2662,40 х 15,88 % : 100).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 478418-КС-001 від 20.10.2023 року в розмірі 9 382 (дев`ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) гривні 79 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений24 серпня 2026 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А.Орендовський