Решение № 139201192, 25.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/211/26

Провадження № 2/209/1181/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського у складі:

головуючого судді БагбаяЄ.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 19.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитний договір № 281343938 на суму 19650,00 гривен шляхом перерахування через банк провайдер, яка в подальшому була збільшена до 22000,00 гривень. Відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту в строки, передбачені кредитним договором. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого в подальшому було подовжено додатковою угодою. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 126 від 23.03.2021 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 281343938. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого останній набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 281343938, згідно з Реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача по справі. 11 липня 2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» був укладений Договір факторингу № 11/07/25-Е. Згідно з витягом із Реєстром боржників № б/н від 14.07.2025 перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 88303,27 гривень та яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21999,08 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 66304,19 гривень. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість за кредитним договором № 281343938 від 19.12.2020 року в розмірі 88303,27 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року справу було прийнято до розгляду та вирішено здійснювати судовий розгляд в змішаній (паперовій та електронній) формі, та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, долучив відзив на позовну заяву /а.с.22-29/, згідно якого зазначив, що у період відступлення права грошових вимог до Відповідача, розмір суми боргу чергового відступлення зазначається у Реєстрах боржників, згідно Додатків № 21,22, наданих в додатках до позовної заяви, борг становить суму 88 303,27 грн., яка складається з: 21 999,08 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 66 304,19 грн.- заборгованість за несплачених відсотків за користування кредитом. Проте в наданих до позовної заяви додатках відсутній сам кредитний договір між первісним кредитором та ОСОБА_1 . Підтвердження випуску карти міжнародного платежу також відсутні. Крім того, матеріали справи не містять жодного платіжного документу про перерахування/зарахування Банком на картку Клієнта сумі позики; також не має, та не обгрунтовано яким чином Банком допущено перерахування кредитних коштів. Матеріали справи не містять відповідних бухгалтерських документів на підтвердження зазначеного розрахунку. Також слід звернути увагу, що кредит видавася відповідачеві на споживчі цілі проте якщо кредит видавався на споживчі цілі, то кредитор з метою реалізації свого права на дострокове повернення кредиту повинен в обов`язковому порядку використати процедуру досудового врегулювання спору. Лише у випадку незадоволення вимоги кредитора останній може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Як свідчать матеріали справи, відсутні докази досудового врегулювання спору, позивач не направляв відповідачу заяв, вимог чи претензій, таких доказів позивач не надав. Кредитор, а пізніше Фактори, взагалі не повідомляють Позичальника, не проводить жодних дій спрямованих на погашення заборгованості та навмисно збільшують заборгованість процентів за користування кредиту та штрафних санкцій до моменту оформлення договору факторингу. Враховуючи вище наведене, додані до позову документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем у сумі 88 303,27 грн., крім того, - позивачем взагалі не обгрунтовано, яким чином виникла така заборгованість, за який період, та як обчислювалась пеня та з якого розміру нараховувалися відсотки за користування цим кредитом. Стосовно стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 7 000,00 гривень зазначають, що дану справу можна віднести до справ незначної складності, в матеріалах справи відсутні документального підтвердження витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимогах позивача у повному обсязі. 19 серпня 2026 року від представника відповідача через систему « Електронний суд» надійшов уточнений відзив /а.с.114-118/ згідно якого позовні вимоги визнали частково в частині пред`явлення позовних вимог стосовно суми заборгованості по кредиту в розмірі 21999,08 гривень, згодом надійшли заперечення на додаткове пояснення представник позивача у справі від 20.08.2026 року згідно яких просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача долучено відповідь на відзив /а.с.32-51/, згідно якого зазначили, що під час оформлення Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Між сторонами був укладений електронний договір з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тому відсутні правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення з відміткою Товариства, а саме № a24634f4-3226-4061-bb31-7c73d084034b від 28.12.2020; № a27227fd-e400-466c-b17b-185a5c871e4a від 19.12.2020; № 875b7b40-5bfe-40c4-8be3-3f9c7b08f557 від 26.12.2020. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Довідку та Письмові пояснення Первісного кредитора про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Відповідач довів факт отримання Позивачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором. Згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Згідно п. 1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 19650 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».18.01.2021 року відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 1 025,00 грн, чим погасив проценти за користування кредитними коштами в розмірі -1 024,08 грн. та тіло в розмірі-0,92 грн. В погоджених умовах кредитного договору п. 1.4.2. визначено нарахування процентів за користування Кредитом, Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 4.3. Кредитного договору . Тобто, кредитор отримує гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання. Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку кредитування. Не є підставою для звільнення Боржника від виконання Кредитного договору те, що він не був повідомлений про відступлення права грошової вимоги, а лише означає виконання Боржника свого зобов`язання перед Кредитодавцем, з яким укладав договір, що воно не виконано. Крім того, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 19.12.2020 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 281343938 від 19.12.2020 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому Позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином. Стосовно витрат на правничу допомогу позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином, тому відсутні підстави для відмови у їх стягненні. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в повному обсязі, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи в повному обсязі, що відповідає обставинам, викладеним в додаткових поясненнях по справі /а.с.73-82/.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику які є невід`ємною частиною кредитного договору /Електронна форма/. Після чого добровільно підписав Кредитний договір /Електронна форма/ за допомогою електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV992SS, який був направлений Відповідачу 19.12.2020 о 16:19:09 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів 0935206087 /Електронна форма/.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.12.2020 відповідачем було вказано банківську картку № НОМЕР_1 для перерахування грошових коштів, строк кредитування заявлений в Заявці -30 днів /Електронна форма/. На виконання умов кредитного договору первісний кредитор здійснив безготівковий переказ коштів в розмірі 1750,00 гривень, 19650,00 гривень та 600,00 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № a24634f4-3226-4061-bb31-7c73d084034b від 28.12.2020; № a27227fd-e400-466c-b17b-185a5c871e4a від 19.12.2020; № 875b7b40-5bfe-40c4-8be3-3f9c7b08f557 від 26.12.2020/Електронна форма/.

Кредитний договір № 281343938 від 19.12.2020 /Електронна форма/ був укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно п. 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 398,65 (триста дев`яносто вісім цілих шістдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,09 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку. Відповідно до п. 1.7. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 (вісімсот сорок одна цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 4.3. Кредитного договору )

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео ШВИДКА Фінансова Допомога» був укладений Договір факторингу № 28/1118-0 /Електронна форма/. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Положеннями пункту 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 /Електронна форма/, згідно з умовами якого останній набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 451721426, згідно з Реєстром прав вимоги № 9 від 30.5.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача по справі

11 липня 2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» був укладений Договір факторингу № 11/07/25-Е /Електронна форма/. Згідно Реєстру боржників № б/н до Договору від 14.07.2025 факторингу № 11/07/25-Е та Виписки з особового рахунку /Електронна форма/ заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» становить 88 303,27 гривень, яку набув позивач по справі.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» /а.с.100-101/ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку за період 19.12.2020-24.12.2020 26.12.2020-02.01.2021 року зараховано кошти на суму 19650,00 гривень від 19.12.2020 року та на суму 600 гривень від 26.12.2020 року, на суму 1750 гривень від 28 грудня 2020 року. Також номер телефону, який зазначений ОСОБА_1 -093-520-60-87 є фінансовим номером та знаходиться в його анкетних даних.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року первісний кредитор - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклало договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс», за умовами якого відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 281343938 від 19.12.2020.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до статті 350 ЦК України факторинг - передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом частини першої статті 6 Закону договір факторингу, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Формулювання цієї норми вказує на її диспозитивність, тобто не виключається можливість зміни обсягу прав. Таким чином, відступлення прав, обсяг яких буде визначено в майбутньому, вважається законодавчо прийнятним.

Також стосовно переходу права вимоги є практика Апеляційного суду, зокрема згідно Постанови Дніпровського апеляційний суд від 14.01.2025 у справі № 206/3521/24: «28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «ТаліонПлюс» (Фактор)уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19. згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги підтверджені належними доказами.»

Постановою Запорізького апеляційного суду у справі № 335/8874/24 від 11.12.2024 вказує: «Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 15 липня 2020 року на виконання п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №89 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором №679737145 від 28 липня 2019 року. Відповідно до реєстру прав вимоги №89 від 15 липня 2020 року до договору факторингу № 28/1118- 01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17 140 гри, яка складається з 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 7140 грн заборгованості по несплаченим відсоткам. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року 31 грудня 2022 року. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.»

Дніпровський апеляційний суд у постанові від 14.01.2025 у справі № 206/3521/24: «28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.35). 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги підтверджені належними доказами.»

Тобто, позивачем доведена правомірність визнання та набуття ним прав вимоги, оскільки за Договорами факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов`язано з оплатою за договором факторингу.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Тобто відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів від первісного кредитора по справі. Користуючись кредитними коштами відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. (провадження № 14-10це18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 » зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким Чином, враховуючи правову позицію висновків Великої Палати Верховного Суду про те, що стягненню не підлягає визначена в розрахунку заборгованості сума нарахованих процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, суд вбачає, що дані обставини відсутні, оскільки сторонами погоджено, що проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 цього Договору, є процентами в рахуванні ч.2 ст.625 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам, в зв`язку з тим, що укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам закону, зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача. Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, враховуючи, що позивач належним чином підтвердив факт переходу прав вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору надання правничої допомоги з АБ Соломко та партнери Договір про надання юридичних послуг № 20/08/25-01, та підписав акт прийому-передачі виконаних робіт /Електронна форма /, копію акту прийому передачі надання послуг /Електронна форма/ в розмірі 7000,00 гривень,/ відповідно до яких Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (місце знаходження м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6,каб.13) до ОСОБА_1 (місце реєстрації- АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 281343938 року від 19.12.2020 року в розмірі 88303,27 (вісімдесят вісім тисяч триста три гривні двадцять сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ЄДРПОУ: 42986956) витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ЄДРПОУ: 42986956) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая