Постановление суда № 139199752, 24.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 506/1053/24

Провадження № 2/506/443/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судових засідань Грабової І.Г.,

за участю:

представника позивача адвоката Кресюн В.А.,

представника відповідача адвоката Сердюкова Б.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Захарівка позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофон» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення у зв`язку з закінченням терміну дії договору

встановив:

В провадженні Захарівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Агрофон» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення у зв`язку з закінченням терміну дії договору.

14.07.2026 року від представника позивача адвоката Кресюн В.А. надійшла заява про зміну предмету позову.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кресюн В.А. заяву підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Сердюков Б.Л. заперечував щодо зазначеної заяви, вважав дії позивача та його представника у даній справі на стадії розгляду справи по суті зловживанням процесуальними правами. Крім того, просив суд відмовити у прийнятті вказаної заяви, оскільки триває вже саме судовий розгляд справи, а не підготовче судове засідання.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши матеріали позовної заяви та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить до наступного.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року у справі № 916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного суду від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) виснувала, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

В свою чергу, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) вказує, що оскільки положення ч. 3 ст. 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.

Як вбачається із первісної позовної заяви, позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов`язати відповідача не перешкоджати йому в користуванні спірною земельною ділянкою у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди. Як підставу для позову, позивач вказав на те, що він є власником земельної ділянки. У зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди не бажає продовжувати договір оренди землі, а відповідач не повертає йому спірну земельну ділянку.

Із нової редакції позовної заяви (заява про зміну предмету позову) позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

Дослідивши зміст уточненої позовної заяви від 14.07.2026 року суд доходить висновку, що позивачем змінено не лише предмет позову, а і визначено нові правові підстави позову. В свою чергу, одночасна зміна позивачем підстав і предмету позову не допускається, оскільки суперечить положенням ст. 49 ЦПК.

У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.

З огляду на наведене, в прийнятті заяви представника позивача адвоката Кресюна В.А від 13.07.2026 року слід відмовити та повернути її позивачу.

Керуючись ст. ст.4, 8, 10, 13, 49, 260, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в прийнятті до розгляду заяви представника позивача Кресюн В.А. від 14 липня 2026 року про зміну предмету позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: