Решение № 139199030, 24.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3011/26

провадження № 2/650/3279/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 рокуВеликоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:009:0011, номер запису про інше речове право 46289959, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 25 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,03 га, кадастровий номер 6520686700:03:009:0011, розташованої на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка після адміністративно-територіальних змін належить до Новорайської сільської територіальної громади.

10 січня 2015 року права та обов`язки орендаря за договором перейшли від ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» до ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 28 грудня 2018 року - до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 15 грудня 2021 року строк дії договору визначено до 31 грудня 2031 року, нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у сумі 308 539,65 грн, а орендну плату встановлено у розмірі 8,46 % від нормативної грошової оцінки, що становить 26 102,45 грн за повний рік оренди. Відповідно до умов договору орендна плата має бути внесена до 31 грудня кожного року.

Представник позивача вказав, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки позивачу не виплачувалася. На підтвердження цього до позовної заяви додано відомості органів ДПС про доходи позивача за відповідні періоди, які, за твердженням представника, не містять відомостей про нарахування та виплату орендної плати. Загальний розмір невиплаченої орендної плати за чотири роки за умовами договору становив би 104 409,80 грн, однак вимоги про стягнення цієї суми у даній справі не заявлено.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі договору № 1704/25-17 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок передало ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» право оренди, у тому числі спірної земельної ділянки. За умовами цього договору до нового орендаря перейшли права та обов`язки орендаря за договором оренди землі зі змінами та додатковими угодами. На час звернення до суду право оренди спірної земельної ділянки зареєстроване за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Позивач вважає, що несплата орендної плати протягом декількох років є систематичним невиконанням істотної умови договору та відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та статті 651 ЦК України є підставою для розірвання договору. При цьому представник позивача окремо посилається на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24 та зазначає, що після відчуження права оренди належним відповідачем за вимогою про розірвання договору є новий орендар як поточний носій зареєстрованого права оренди.

Також представник позивача зазначив, що саме по собі запровадження воєнного стану, перебування території в окупації у 2022 році, загальна інформація про мінну небезпеку, податкові пільги та відсутність обстеження земельної ділянки не доводять об`єктивної неможливості використання конкретної земельної ділянки протягом 2023-2025 років. Представник звертає увагу, що за листом Новорайської сільської військової адміністрації від 27 березня 2026 року № 01-11/796/26 окреме рішення щодо визнання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:009:0011 непридатною до використання не приймалося, безпосереднє обстеження цієї ділянки представниками військової адміністрації не проводилося, а акт очищення або інший документ, який би підтверджував виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, відсутній.

Крім того, позивач посилається на відповіді інших суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території Бериславського району, зокрема ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021», відповідно до яких після деокупації ними проводилися обстеження земель, відновлювалася господарська діяльність та виплачувалася орендна плата власникам земельних ділянок. На думку представника позивача, наведені відомості спростовують твердження про абсолютну неможливість ведення сільськогосподарської діяльності на всій території відповідних громад упродовж 2023-2025 років.

У письмових поясненнях представник третьої особи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечив проти задоволення позову та зазначив, що з 2022 року господарська діяльність товариства на орендованих землях Бериславського району була призупинена внаслідок тимчасової окупації, бойових дій, знищення і викрадення майна, потенційної мінної небезпеки та відсутності підтвердження безпечності використання земель після деокупації.

Представник третьої особи зазначив, що спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської територіальної громади, яка з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації, а після деокупації відносилася до територій можливих бойових дій. Також він посилається на накази Головнокомандувача Збройних Сил України, відповідно до яких з грудня 2024 року Новорайська територіальна громада відносилася до районів ведення воєнних (бойових) дій.

На підтвердження заперечень представник третьої особи послався на рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, затверджене рішенням від 28 квітня 2023 року № 516, якими ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Також третя особа посилається на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29, від 18 квітня 2024 року № 154 та від 11 лютого 2025 року № 58, якими товариству надавалися пільги з місцевих податків і зборів щодо земель, які перебували у його користуванні, у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Представник третьої особи послався на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, відповідно до якого піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт із розмінування на орендованих товариством землях Бериславського району не залучалися, а відповідні території можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами; з огляду на обстріли ДСНС не може гарантувати безпеку проведення польових робіт.

Крім того, представник третьої особи послався на інтерактивну карту територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, статистичну звітність ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за формою № 4-сг за 2022-2024 роки, внутрішні накази товариства про призупинення господарської діяльності та заборону проведення сільськогосподарських робіт на необстежених полях, листи Херсонської обласної військової адміністрації та Центру протимінної діяльності, а також на Національну стратегію протимінної діяльності на період до 2033 року.

За позицією третьої особи, сукупність наведених доказів підтверджує, що земельна ділянка могла використовуватися лише після її обстеження уповноваженими органами та отримання інформації про безпечність. Оскільки такого підтвердження товариство не отримувало, воно вважає, що у 2022-2025 роках існувала об`єктивна неможливість використання спірної земельної ділянки, а тому підлягають застосуванню положення частини шостої статті 762 ЦК України.

Крім того, представник третьої особи заперечив проти врахування наданих позивачем нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містять відомості про здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обробітку окремих земель Бериславського району у 2023-2024 роках, та просив у разі дослідження цих документів як показань свідків викликати зазначених осіб до судового засідання.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання представник третьої особи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету товариства в підсистемі «Електронний суд». Про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, при цьому скористався правом на подання письмових пояснень та доказів.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не з`явився. Судові документи неодноразово направлялися на зареєстровану юридичну адресу відповідача, однак поштові відправлення поверталися до суду з відмітками про відсутність адресата за відповідною адресою. Відзиву на позов, доказів сплати орендної плати або будь-яких пояснень щодо причин невиконання договору відповідач не подав.

Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд також виходить із положень частини шостої статті 14 ЦПК України, відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» такого обов`язку не виконало та електронний кабінет не зареєструвало. Негативні процесуальні наслідки невиконання юридичною особою встановленого законом обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету прямо передбачені ЦПК України та не можуть бути підставою для безпідставного відкладення розгляду справи. Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2024 року у справі № 752/11445/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 520/11344/23 та від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, з урахуванням відмінностей відповідного процесуального регулювання.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, подані ними письмові матеріали та відсутність обставин, які перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо клопотання представника третьої особи про виклик ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд зазначає, що нотаріально посвідчені заяви цих осіб не є показаннями свідків, отриманими судом у порядку, передбаченому ЦПК України, і суд не покладає їх зміст в основу висновків про фактичне використання саме спірної земельної ділянки. Наведені в заявах відомості стосуються загалом господарської діяльності товариства на території Бериславського району та не містять ідентифікації земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:009:0011. За таких обставин допит цих осіб не є необхідним для встановлення обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,03 га, кадастровий номер 6520686700:03:009:0011, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

25 квітня 2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002128-040671500003. У подальшому права та обов`язки орендаря переходили до ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а з 28 грудня 2018 року - до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 15 грудня 2021 року строк дії договору продовжено до 31 грудня 2031 року, орендну плату встановлено у розмірі 8,46 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,45 грн за повний рік оренди, із строком внесення до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» право оренди спірної земельної ділянки. За пунктами 2.2, 2.3 договору № 1704/25-17 до покупця перейшли права та обов`язки орендаря за договором оренди землі зі змінами та додатковими угодами. Право оренди за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 46289959.

Відомості органів ДПС, долучені до позову, у сукупності з поясненнями позивача та відсутністю будь-яких платіжних документів з боку відповідача і третьої особи підтверджують, що орендна плата позивачу за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не виплачувалася. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факту невиплати орендної плати не заперечує, однак пов`язує її з неможливістю використання землі внаслідок воєнних обставин. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» доказів виплати орендної плати за 2025 рік не надало.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 96 ЗК України передбачено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцеві право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Усталена практика Верховного Суду виходить із того, що систематичність має місце у разі двох та більше випадків несплати орендної плати, передбаченої договором. Такий висновок, зокрема, викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 та надалі послідовно застосовується Верховним Судом.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Невнесення орендної плати позбавляє орендодавця основного майнового результату, на який він розраховував, передаючи земельну ділянку у строкове платне користування.

Разом з тим суд враховує, що під час оцінки несплати орендної плати за період воєнних дій необхідно розмежовувати саме порушення грошового зобов`язання та наявність обставин, які відповідно до закону могли об`єктивно виключати можливість користування предметом оренди.

За змістом статті 617 ЦК України непереборна сила є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання за умови доведення причинного зв`язку між відповідною обставиною та конкретним порушенням. Водночас частина шоста статті 762 ЦК України безпосередньо передбачає звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23, узагальнюючи попередні висновки щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України, виходив із того, що для звільнення від плати має бути доведена об`єктивна безпосередня та повна неможливість користування конкретним майном протягом конкретного періоду. Обов`язок доведення таких обставин покладається на орендаря.

Суд також враховує висновок Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24, відповідно до якого тимчасова окупація території, на якій розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення, може свідчити про відсутність вини орендаря у невнесенні орендної плати за період, коли через окупацію він був позбавлений можливості провести сезонні сільськогосподарські роботи. Саме з огляду на сезонність сільськогосподарського виробництва суд оцінює 2022 рік окремо від наступних періодів.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, територія Новорайської сільської територіальної громади була тимчасово окупованою з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року.

З огляду на тривалість окупації, яка охопила основну частину сільськогосподарського сезону 2022 року, суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було об`єктивно позбавлене можливості повноцінно використовувати спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням протягом відповідного року. Тому несплата орендної плати за 2022 рік не враховується судом як випадок порушення, що формує систематичність, з урахуванням положень частини шостої статті 762 ЦК України.

Іншої оцінки потребують 2023, 2024 та 2025 роки. Сам факт перебування громади після деокупації у переліку територій можливих бойових дій, а з грудня 2024 року - у визначених військовим командуванням районах ведення воєнних (бойових) дій, не є тотожним встановленню повної та безперервної неможливості користування конкретною земельною ділянкою протягом відповідного календарного року. На відміну від 2022 року, матеріали справи не підтверджують існування протягом 2023, 2024 та 2025 років таких обставин, які б об`єктивно та безпосередньо унеможливлювали використання саме спірної земельної ділянки за її цільовим призначенням.

При цьому в матеріалах даної справи відсутній акт виконаних робіт з очищення місцевості, акт нетехнічного чи технічного обстеження або інший документ компетентного органу, який би підтверджував, що спірна земельна ділянка входила до конкретного обстеженого масиву та що на такому масиві фактично були виявлені й знищені вибухонебезпечні предмети. Також не надано доказів встановлення компетентним органом заборони на використання саме цієї земельної ділянки протягом повних 2023, 2024 або 2025 років.

Суд звертає увагу, що наявність акта розмінування, який у сукупності з офіційним листом органу місцевої влади підтверджує належність конкретної земельної ділянки до масиву, де фактично виявлялися та знищувалися вибухонебезпечні предмети, має істотне доказове значення для встановлення реальної небезпеки використання землі до завершення відповідних робіт. У даній справі такого доказу немає.

Натомість з листа Новорайської сільської військової адміністрації від 27 березня 2026 року № 01-11/796/26, на який посилається позивач і зміст якого обговорює сама третя особа, вбачається відсутність окремого рішення щодо визнання спірної земельної ділянки непридатною до використання та відсутність акта очищення, прив`язаного до її кадастрового номера. Сам факт того, що після деокупації на території громади проводилися роботи з гуманітарного розмінування військовими групами, не доводить реального забруднення конкретної земельної ділянки.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації № 163, № 29, № 154 та № 58 приймалися в межах податкового регулювання та надання пільг за наявності потенційної загрози забруднення вибухонебезпечними предметами. Вони підтверджують існування серйозного загального ризику на території громади та є належними доказами відповідного контексту, однак без встановлення фактичного стану саме спірної земельної ділянки не є достатніми для висновку про повну неможливість її використання протягом 2023, 2024 та 2025 років.

При цьому суд не ототожнює податкову пільгу зі звільненням від приватно-правового обов`язку сплачувати орендну плату власнику земельної ділянки. Пільги щодо земельного податку, єдиного податку четвертої групи, мінімального податкового зобов`язання або орендної плати за землі комунальної власності мають публічно-правову природу та самі по собі не змінюють зміст договору оренди земельної ділянки приватної власності.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року також не містить висновку про фактичне забруднення спірної земельної ділянки. Наведене у ньому формулювання щодо ймовірного або потенційного забруднення має попереджувальний характер, а ДСНС прямо зазначило, що його піротехнічні підрозділи до розмінування відповідних земель не залучалися.

Що стосується листів Херсонської обласної військової адміністрації та Центру протимінної діяльності, а також наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, суд враховує їх як докази складної безпекової ситуації на території Бериславського району. Водночас ці документи не встановлюють факту забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:009:0011 та не підтверджують існування протягом 2023, 2024 або 2025 року юридичної чи фактичної заборони доступу саме до цієї земельної ділянки.

Національна стратегія протимінної діяльності на період до 2033 року є програмним документом, спрямованим на визначення державної політики щодо обстеження та очищення забруднених територій. Її положення не встановлюють універсальної цивільно-правової презумпції, за якою будь-яка земельна ділянка на території, що зазнала впливу збройної агресії, автоматично вважається непридатною до використання до складення індивідуального акта про її безпечність.

Статистичні звіти ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за формою № 4-сг та внутрішні накази керівника товариства підтверджують обрану самим товариством модель поведінки - нездійснення посівів та призупинення робіт на окремих територіях. Однак ці документи створені самим орендарем або відображають подані ним статистичні відомості та не підтверджують існування зовнішньої об`єктивної перешкоди, яка унеможливлювала використання саме земельної ділянки позивача.

Огляд судом інтерактивної карти ДСНС відповідно до частини сьомої статті 85 ЦПК України також не дає підстав для іншого висновку. Карта відображає актуальні дані про території, які можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, однак не містить достовірної історичної інформації про фактичний стан спірної земельної ділянки у кожний момент 2023-2025 років та не засвідчує факту виявлення на ній вибухонебезпечних предметів.

Посилання на дані ресурсу DeepState суд оцінює лише як загальнодоступну інформацію про географічне розташування лінії бойового зіткнення. Такий ресурс не є компетентним органом, уповноваженим визначати придатність земельної ділянки до сільськогосподарського використання, а тому відомості з нього самі по собі не можуть доводити об`єктивну неможливість виконання договору.

Суд також враховує, що листи ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021» свідчать про фактичне відновлення господарської діяльності окремими сільськогосподарськими підприємствами на території Бериславського району після деокупації, проведення ними обстеження земель та виплату орендної плати. Ці документи не доводять придатність саме спірної земельної ділянки, однак підтверджують, що загальний статус території не означав абсолютної та однакової для всіх земель неможливості здійснення господарської діяльності.

Отже, суд не встановив належного причинно-наслідкового зв`язку між загальними воєнними ризиками, податковими пільгами, внутрішніми рішеннями ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та повною неможливістю користування конкретною земельною ділянкою протягом 2023 та 2024 років. Відсутність акта обстеження або очищення спірної земельної ділянки сама по собі не доводить її фактичного забруднення чи непридатності, тоді як доказів виявлення вибухонебезпечних предметів безпосередньо на цій земельній ділянці або у масиві, до якого вона належить, матеріали справи не містять.

Щодо 2025 року суд додатково враховує, що 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Строк внесення річної орендної плати за договором спливав 31 грудня 2025 року, тобто на момент настання строку виконання цього зобов`язання саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» було поточним орендарем і носієм права користування спірною земельною ділянкою.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не надало суду жодного доказу того, що після набуття права оренди воно зверталося до компетентних органів щодо обстеження саме цієї ділянки, було позбавлене доступу до неї, отримувало заборону на її використання, повідомляло орендодавця про конкретні перешкоди або вживало інших заходів для належного виконання договору. Так само відсутні докази сплати ним орендної плати за 2025 рік.

Обставини, на які посилається ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як попередній орендар, не можуть автоматично звільняти від виконання договірного обов`язку ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», яке набуло право оренди у квітні 2025 року та не подало суду власних заперечень або доказів наявності об`єктивної неможливості виконання договору.

Таким чином, судом установлено систематичне невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки. За 2023 та 2024 роки орендна плата не була сплачена попереднім орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а за 2025 рік, після переходу 17 квітня 2025 року права оренди та прав і обов`язків орендаря, орендна плата не була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Кожний із цих платежів мав бути внесений у визначений договором строк, однак доказів належного виконання відповідного зобов`язання суду не надано.

Несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки вже утворює систематичність порушення істотної умови договору у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Несплата орендної плати за 2025 рік новим орендарем додатково підтверджує тривалий характер невиконання договору та відсутність відновлення належного виконання орендного зобов`язання після переходу права оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24 після відчуження права оренди належним відповідачем за вимогою про розірвання договору є новий орендар як особа, до якої перейшло право оренди та яка є поточним носієм відповідного речового права.

У даній справі позов не містить вимоги про стягнення з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заборгованості з орендної плати або застосування до нього інших майнових наслідків. Обставини виконання договору цим товариством у 2023 та 2024 роках досліджуються як фактичні підстави для вирішення питання про існування передбачених законом умов для розірвання чинного договору оренди. Залучення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як третьої особи забезпечило йому можливість надати пояснення та докази щодо цих обставин, якою товариство скористалося.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», набуваючи право оренди, увійшло в існуюче орендне правовідношення та стало поточним орендарем. Суд не вирішує питання про переведення на нього грошової заборгованості попереднього орендаря за минулі роки, оскільки вимога про її стягнення не заявлена. Предметом спору є розірвання договору у зв`язку з систематичним невиконанням істотної умови орендного правовідношення, а також із невиконанням зобов`язання самим новим орендарем після набуття ним права оренди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що систематична несплата орендної плати істотно порушує права орендодавця, який протягом декількох років не отримує погоджену договором плату, водночас залишається позбавленим можливості самостійно користуватися земельною ділянкою або передати її іншій особі. Збереження орендного правовідношення за встановлених обставин не забезпечує справедливого балансу інтересів сторін та позбавляє позивача того майнового результату, на який він обґрунтовано розраховував при укладенні договору.

Отже, позовна вимога про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, що підлягає стягненню з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на його користь.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів їх фактичного понесення та розміру, який підлягає розподілу при ухваленні цього рішення, у зв`язку з чим підстав для стягнення таких витрат суд не встановив.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного та земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 209, 259, 263-265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25 квітня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 46289959, щодо земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:009:0011.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити у зв`язку з ненаданням доказів їх розміру та фактичного понесення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя:___О.О. Сікора