Решение № 139197899, 20.08.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/814/26

Провадження № 2/673/848/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"20" серпня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 01.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 9011548 на суму 40000,00 грн. За допомогою одноразового ідентифікатора відповідачем було підписано кредитний договір. Позивач шляхом переказу на карту відповідача надав їй кредитні кошти в розмірі 40000,00 грн.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу 40000,00 грн на банківську картку, зазначену нею при оформленні заявки. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору.

29.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29012026 відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача.

Згідно з Реєстром боржників №БН від 29.01.2026 до договору факторингу № 29012026 від 29.01.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача на суму 37600,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9600,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та 20000,00 грн - штрафні санкції. Разом з тим позивач просив стягнути з відповідача 17600,00 грн заборгованості без урахування штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9011548 від 01.05.2025 в розмірі 17600,00 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 30.06.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та зарахування на нього коштів. На виконання ухвали АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду запитувану інформацію.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом відправки рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем її проживання до суду повернулось рекомендоване поштове повідомлення з розпискою про вручення 16.07.2026. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст. 281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9011548 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатор С3873. Сума кредиту (загальний розмір) становить: 40000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

За користування кредитом передбачено нарахування процентів відповідно до таких умов:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору.

1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 144000,00 грн.

Істотні умови Договору про надання споживчого кредиту № 9011548 від 01.05.2025, зокрема щодо суми кредиту, строку кредитування, процентних ставок, порядку повернення кредиту та загальної вартості кредиту для споживача, також відображені у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Р1304.

Первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» скористалося своїм правом на дострокове стягнення боргу, направивши відповідачці вимогу від 13.10.2025 за Вих. № 9011548/1 про повернення суми кредиту не пізніше 12.11.2025.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці грошові кошти у розмірі 40000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку вона зазначила у заявці при укладенні договору, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек».

Відповідно до копії виписки з особового рахунка ОСОБА_1 станом на 01.05.2025 заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 37600,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9600,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та 20000,00 грн - штрафні санкції.

29.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29012026 відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача.

Згідно з Реєстром боржників № БН від 29.01.2026 до договору факторингу № 29012026 від 29.01.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача на суму 37600,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9600,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та 20000,00 грн - штрафні санкції.

Сума заборгованості за штрафом у розмірі 20000,00 грн, зазначена у детальному розрахунку заборгованості фактора, не входить у загальний розмір заборгованості, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З Договору про надання споживчого кредиту № 9011548, укладеного ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 01 травня 2025 року, вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, відповідач уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт надання кредитних коштів підтверджується надісланим на виконання ухвали суду про витребування доказів листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260708/134538-БТ, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку за період 01-05-2025-06-05-2025 зараховано 40000,00 грн.

Відступлення прав вимоги за договором № 9011548 від 01 травня 2025 року не суперечить статті 514 ЦК України, на підтвердження переходу права вимоги позивачем надані належні докази, а саме копія договору факторингу від 29 січня 2026 року, як прийому-передачі реєстру боржників, платіжна інструкція № 690 від 03.02.2026 про оплату фінансування за відступлення права вимоги, витяг з реєстру боржників, з якого вбачаються дані про боржника ОСОБА_1 і суму боргу.

Листом від 22.12.2025 за вих. № 9011548/12/2025 ТОВ «Авентус Україна» для врегулювання питання у досудовому порядку ОСОБА_1 запропоновано скористатися програмою лояльності умовами сплати заборгованості: до 24.12.2025 сплатити одним платежем лише частину заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5600,00 грн, проте такою пропозицією відповідач не скористалася.

Оскільки сума тіла кредиту та нараховані проценти ОСОБА_1 сплачено лише частково, у розмірі 32000,00 грн та 6811,00 грн, а залишок тіла кредиту у сумі 8000,00 грн та процентів у розмірі 9600,00 грн не повернуто ані первісному, ані наступному кредитору, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17600,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.02.2026, додатком № 1 до якого є Протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25771531370 від 20.04.2026 та копію Акта прийому-передачі наданих послуг, згідно з яким погоджена вартість правничої допомоги становила 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подавав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн сплаченого судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 80, 81, 141, 263-265 та 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 625, 1054, 1077 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 9011548 від 01.05.2025 в загальному розмірі 17600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк