Приговор № 139196385, 21.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5691/24

1-кп/0203/553/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, матеріали об`єднаного кримінального провадження за обвинувальними актами №12025042110002433 від 10.10.2025 року та №12024041030003012 від 01.09.2024 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Токмак Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 31 березня 2004 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 09 липня 2004 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 29 грудня 2006 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 4 місяці 27 днів;

- 09 серпня 2007 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 10 місяців. Звільнений 18 лютого 2011 року по відбуттю строку покарання;

- 14 листопада 2011 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. Звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2013 року іспитовий строк скасовано, направлено в місця позбавлення волі строком на 1 рік. Звільнений 04 лютого 2014 року, у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 01 червня 2016 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 27 грудня 2016 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Звільнився 05 березня 2019 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні;

- 03.03.2020 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі. 27.01.2023 звільнений з Синельниківської виправної колонії №94 після відбуття строку покарання;

- 04.12.2025 Соборним районним судом міста Дніпра за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення і перевиховання не став та вчинив нові корисливі злочини, при цьому достовірно знаючи, що на всій території України з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішній час.

Так, ОСОБА_3 30.08.2024 близько 23 годин 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пл. Старомостова, буд 1Б, на території відкритої паркувальної площадки біля відділення нової пошти №4, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для будь-яких інших осіб, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належать ТОВ «Іоніті», а саме:

- Кабель для зарядки електромобіля PQSEVD-02E-050, оригінальний, у кількості 2 штук, вартістю 91667,50 гривень.

- Кабель для зарядки електромобіля MEDC-T-200A-V-03-5.0M-30Z(H), оригінальний, у кількості І штука, вартістю 48042,70 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вказане викрадене чуже майно, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Іоніті» матеріальну шкоду на суму 139 710 грн. 20 коп.

Крім того, реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , не пізніше 05 години 51 хвилин 23 вересня 2025 року, підійшовши до стелажів, що знаходяться в приміщенні магазину та розуміючи те, що його злочинні дії не будуть виявлені працівниками ТОВ «АТБ-Маркет» магазину № 036, який розташований за адресою: м. Дніпро, просп.. Олександра Поля, буд. 94, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, повторно, викрав зі стелажу:

- молочний шоколад марки «Milka Mussini» з начинкою із додаванням горіх пасти фундука та вафлею, 270 гр., м/у, код товару 187191 у кількості 16 штук загальною вартістю 3796 грн. 80 коп., сума за одну штуку 237 грн. 30 коп.;

- молочний шоколад з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками к/уп марки «Milka» 300 гр., код товару 121564 у кількості 13 штук загальною вартістю 3417 грн. 70 коп., сума за одну штуку 262 грн. 90 коп.;

- чорний шоколад м/уп марки «Millennium favorite 99%» 100 гр., код товару 166261 у кількості 10 штук загальною вартістю 1373 грн. 00 коп., сума за одну штуку 137 грн. 30 коп.;

- молочний шоколад з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп марки «Milka» 276 гр., код товару 131777 у кількості 6 штук загальною вартістю 1423 грн. 80 коп., сума за одну штуку 237 грн. 30 коп., які заховав в середину свого особистого рюкзака.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, в умовах воєнного стану, тримаючи при собі таємно викрадене майно, залишив приміщення магазину, чим заподіяв магазину № 036 ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Дніпро, просп.. Олександра Поля, буд. 94, матеріальну шкоду на суму 10 011 гривень 30 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтвердив обставини їх вчинення так, як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що в кінці серпня 2024 року, вночі, перебував на території відкритої паркувальної площадки, яка розташована на площі Старомостова у м. Дніпрі. Розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відрізання, викрав кабелі для електромобіля. Крім того, зазначив, що у вересні 2025 року, зранку перебував у магазині АТБ на проспекті Поля. Розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стелажів магазину викрав близько 30 шоколадок, які поклав до свого рюкзаку. Розумів, що на момент вчинення кримінальних правопорушень в Україні діяв воєнний стан. Викрадене потім продав. У скоєному щиро кається та просив суд суворо не карати.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином. Надали суду заяви про слухання справи без їх участі.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, врахувавши заяви представників потерпілих, в яких вони вказали, що не заперечують щодо розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої їм зрозумілі, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз`яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та визнання предметів речовими доказами.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості, вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, дані про його особу, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому щире каяття, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу винного та конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Так, частиною 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 04.12.2025 року за ч. 4 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Отже, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених за цим вироком та вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 04.12.2025 року, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

В межах даного кримінального провадження представником потерпілого ТОВ «ІОНІТІ» ОСОБА_5 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ІОНІТІ» матеріальної шкоди у розмірі 76 093, 20 гривень.

При вирішенні даного цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Що стосується вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, то суд дійшов наступних висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Внаслідок вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, потерпілому ТОВ «ІОНІТІ» спричинена матеріальна шкода.

Обвинувачений ОСОБА_3 позов представника потерпілого визнав у повному обсязі.

Отже, заявлений представником потерпілого цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ІОНІТІ» матеріальної шкоди у розмірі 76 093, 20 гривень, що підтверджується дослідженими судом доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення більш суворим покаранням за вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 04.12.2025 року, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, менш суворого покарання за цим вироком, у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в строк остаточно призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень частково відбуте покарання за вироком Соборного районного суду м. Дніпра від 04.12.2025 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/36202-ТР від 10.09.2024 року в розмірі 4 543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/36203-ТР від 10.09.2024 року в розмірі 4 543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/36201-ТР від 10.09.2024 року в розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/36930-ТР від 17.09.2024 року в розмірі 9 087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 36 (тридцять шість) копійок; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-24/38166-Д від 19.09.2024 року в розмірі 1 893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-24/39473-Д від 30.09.2024 року в розмірі 1 591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/42591-ТВ від 04.11.2025 року в розмірі 2 674 (дві тисячі шісттсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь експерта ОСОБА_6 , витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3447 від 26.09.2024 року в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «ІОНІТІ» ОСОБА_5 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ТОВ «ІОНІТІ», в рахунок відшкодування майнової шкоди 76 093 (сімдесят шість тисяч дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок.

Речові докази:

- відеозапис, який перебуває у володінні ТОВ «АТБ-Маркет», розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.94, який перекопійовано на оптичний носій інформації диск «DVD-R», марки «НР», 4.7 GB, 120 min, який після огляду поміщено до паперового конверту, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025042110002433;

- оптичний носій диск «DVD-R» Axent 4.7 GB, який поміщено до паперового конверту; оптичний носій диск «DVD-R» Axent 4.7 GB, який поміщено до паперового конверту; 5 слідів п/в які відкопійовано на 5 л/с, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024041030003012;

- 12 фрагментів обмотки кабелю, які поміщено до поліетиленового пакету та опечатано пломбою №7530837, 1 фрагмент кабелю які поміщено до спец. пакету, 5 фрагментів ізоляційної стрічки які поміщено до спец. пакету, 2 фрагменти кабелю які поміщено до спец. пакету, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1