Решение № 139190847, 24.08.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/703/26

Провадження №2/547/661/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.Л.Дороженко,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" О.І.Сахарова,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (далі ТОВ "ФК "Ейс") звернувся суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказано на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів за договором № 9183105 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.06.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі ТОВ "Авентус Україна") та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 77050,00 грн з яких: 23500,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 41800,00 грн сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 11750,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами. Також позивачем зазначено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, отже загальний розмір грошової вимоги до стягнення становить 65300,00 грн. Позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу № 29012026 від 29.01.2026, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Ейс", яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 24.08.2026 о 1310 год.; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення судового повідомлення і копії ухвали суду від 07.07.2026; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому 23.05.2026 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" № 0505624261717 цінним листом з описом вкладення копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо.

Відповідач повідомлена про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання 16.07.2026, судова повістка отримана судом 20.07.2026 з відміткою АТ "Укрпошта" "адресат відсутній", що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) є належним врученням відповідачеві судової повістки і судового повідомлення про розгляд справи (а.с. 50, 55, 59).

24.08.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, про яке повідомлений належним чином. Просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 5).

24.08.2026 відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, суд не отримував відзив на позов чи будь-яких інших документів від відповідача.

Ураховуючи зазначені обставини суд, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК, ухвалив здійснити заочний розгляд справи.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.

25.06.2025 між ТОВ " Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 9183105, сума кредиту 13500,00 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за цим договором (Графік платежів). Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.4 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов, якщо споживач до 25.07.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процента ставка складає 1,00% в день та розрахована за формулою наведеною в ЗУ "Про споживче кредитування": (48600,00грн/13500,00грн)/360дн.*100%=1,00% в день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,92% в день та розрахована за формулою: (44590,50грн/13500,00грн)/360дн.*100%=0,92% в день. Загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 48600,00 грн за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом, за зниженою ставкою 44590,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою 2333,95% річних, за зниженою ставкою 1244,55% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 62100,00 грн, за зниженою ставкою 58090,50 грн. Дати надання кредиту 25.06.2025 або 26.06.2025. Штраф у розмірі 1620,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 405,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день такого невиконання та/або неналежного виконання.

Вказаний договір, Додаток № 1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідача Я.А.Білоус одноразовим ідентифікатором А4223, відправлено 25.06.2025 10:36:20 (а.с. 9-17, 18-19, 28-30).

Також, 30.06.2026 між ТОВ " Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 9183105 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.06.2025, у якій домовились збільшити суму кредиту на 10000,00 грн, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: сума кредиту (загальний розмір) 23500,00 грн. Денна процента ставка складає 1,00% в день (розрахунок: (83425,00грн/23500,00грн)/355дн.*100%=1,00% в день до закінчення погодженого строку кредиту. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,93% в день та розрахована за формулою: (77608,75грн/23500,00грн)/355дн.*100%=0,93% в день. Загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 84100,00 грн за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом, за зниженою ставкою 77615,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою 2347,41% річних, за зниженою ставкою 1289,51% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 107600,00 грн, за зниженою ставкою 101115,50 грн. Дати надання кредиту 30.06.2025 або 01.07.2025.

Вказана додаткова угода і Додаток № 1 до неї підписані електронним підписом відповідача Я.А.Білоус одноразовим ідентифікатором А5738, відправлено 30.06.2025 11:54:23 (а.с. 20-26).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

АТ КБ "ПриватБанк" листом від 16.07.2026 підтвердив використання відповідачем ОСОБА_1 карти № 5168745160236557, а також зарахування на неї 25.06.2025 грошового переказу 13500,00 грн і 30.06.2025 грошового переказу 10000,00 грн (а.с. 60).

Відтак суд робить висновок про належне укладення між відповідачем ОСОБА_1 і ТОВ "Авентус Україна" кредитного договору № 9183105 від 25.06.2025 і Додаткової угоди до нього від 30.06.2026, а також отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у загальній сумі 23500,00 грн.

ТОВ "Авентус Україна" і ТОВ "ФК "Ейс" є фінансовими установами і мають право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а ТОВ "Слон Кредит" має право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надавати послуги з факторингу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

29.01.2026 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено Договір факторингу № 29012026 відповідно до умов якого ТОВ " Авентус Україна" передало ТОВ "ФК "Ейс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Ейс" прийняло належні ТОВ " Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема й до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 2).

Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).

Заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 9183105 від 25.06.2025 укладений із ТОВ "Авентус Україна" не погашена і складається з 23500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 41800,00 грн сума заборгованості по несплаченим відсотками за користування кредитом, 11750,00 грн заборгованості за пенею та штрафами, сума заборгованості всього 77050,00 грн. На це вказує складений ТОВ "Авентус Україна" розрахунок і витяг з реєстру боржників. Розрахунок процентів здійснено за період 29.01.2026 01.05.2026. Також позивачем зазначено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах позову не заявляються, отже загальний розмір грошової вимоги до стягнення становить 65300,00 грн (а.с. 32-36, 37).

Позивач досудовою вимогою вих. № 25771531955 від 27.04.2026 вимагав від ОСОБА_1 у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги повернути кредит, проценти/відсотки та інші належні до сплати платежі у загальному розмірі 77050,00 грн (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку.

Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов`язань за договором. Відповідач має заборгованість перед позивачем за договором і позов підлягає повному задоволенню на суму 65300,00 грн.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Відтак суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати 2662,40 грн зі сплати судового збору(а.с. 44, 46).

Згідно договору про надання правової допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 та додаткової угоди № 25771531955 від 20.04.2026, акту прийому-передачі від 05.05.2026, позивачеві ТОВ "ФК "Ейс" правничу допомогу у справі надавало Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» на суму 7000,00 грн (а.с. 4).

Відповідно до ст. 15 ЦПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, не співмірністю витрат позивача на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн з отриманим кредитом 25300,00 грн, завищенням 2-годинної тривалості вивчення матеріалів справи, 2-годинного складання позовної заяви, 1-годинної підготовки та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів та 1-годинної підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача, із 7000,00 грн до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 281-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 9183105 від 25.06.2025 у сумі 65300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" 2662,40 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Зменшити 7000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 3000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, ідентифікаційний код 42986956).

Відповідач ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складене 24.08.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО