Решение № 139188296, 24.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1127/26

Провадження № 2/163/449/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

24 серпня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

за участі секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник АТ «Універсал банк» (далі Банк) просить ухвалити рішення про стягнення із ОСОБА_1 23566,33 гривень заборгованості за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 31 липня 2024 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що 31.07.2024 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «monоbank» - сервіс Банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Для отримання цього сервісу особа проходить ідентифікацію. Цього ж дня відповідач підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг "Мonobank", у якій просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується відсоткова ставка на 3,1% в місяць з першого дня користування кредитом. На підставі анкети-заяви відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Умовами договору визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та порядок погашення кредитних складових. Станом на 27.10.2025 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Загальний розмір заборгованості відповідача станом на 03.03.2026 становить 23566,33 грн, з яких: 15229,39 грн тіло кредиту, 3256,88 грн пеня, 5080,06 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 13 травня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення, у зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання, ухвалою від 29 червня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному веб сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

31 липня 2024 року Банк та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в Банку при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank/Universal Bank», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складає договір про надання банківських послуг.

Відповідач просив відкрити на його ім`я рахунок та встановити на нього кредитний ліміт до 500 000,00 грн.

У п.2 вказаної анкети-заяви зазначено, що пільговий період користування кредитом становить 62 календарні дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Сторонами погоджено, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Анкета-заява містить у собі фото відповідача та копію його закордонного паспорта.

До позовної заяви позивач долучив копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank/Universal Bank».

Довідками Банку від 03.03.2026 підтверджено відкриття відповідачу рахунку НОМЕР_1 , встановлення на нього кредитного ліміту: з 03.08.2024 в сумі 3000 грн, з 12.09.2024 10000 грн., а також відкритя рахунку типу «картка чорна», який активний до 04/28.

Відповідно до розрахунку Банку, підтвердженого банківською випискою, у відповідача за указаним кредитним договором станом на 03.03.2026 утворилась заборгованість в сумі 23566,33 гривень, яка складається із тіла кредиту 15229,39 грн, пені 3256,88 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 5080,06 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ч.1 ст.207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання цього договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у Банку виникло зобов`язання відкрити відповідачу рахунок та надати в користування кредитні кошти, а у відповідача - оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжної картки згідно з тарифами та повернути кредитні кошти.

З наданого Банком розрахунку заборгованості, підтвердженого банківською випискою, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення кредиту, в останнє таке погашення здійснював 01 квітня 2025 року на суму 1900,00 гривень.

Використання відповідачем кредитних коштів та погашення боргу свідчать про існування між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договірних зобов`язань в рамках банківської послуги «monobank».

Згідно із розрахунком заборгованості та банківською випискою заборгованість відповідача перед Банком станом на 03 березня 2026 року становить 23566,33 гривень, з яких: 15299,39 грн тіло кредиту, 3256,88 грн пеня, 5080,06 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пояснення до виписки про рух коштів на рахунку, заборгованість в сумі 23566,33 грн складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту в сумі 10000 грн та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить 13566,33 грн. Овердрафт виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Жодних заперечень щодо укладення кредитного договору, отримання платіжної картки чи неправильного розміру заборгованості за кредитом відповідач суду не подав та доводів позивача не спростував.

У зв`язку із цим, у суду відсутні підстави не приймати до уваги надані Банком докази або ставити їх під сумнів на предмет їх достовірності.

Разом з цим, стосовно нарахованих і заявлених до стягнення сум по пені та за порушення грошового зобов`язання суд встановив невідповідність цих складових вимогам чинного законодавства.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та за порушення грошового зобов`язання не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором відбулося у період дії на території України воєнного стану, у зв`язку із чим він звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця відповідних сум за таке прострочення і порушення, тому заявлені у цій частині вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту не виконав, тим самим порушив умови договору, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в сумі 15229,39 гривень, яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання через їх невідповідність вимогам закону.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 64,62 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 31 липня 2024 року в загальній сумі 15229 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 39 копійок.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» 2150 (дві тисячі сто п`ятдесят) гривень 55 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повно-го заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - АТ «Універсал банк»; місце знаходження - вулиця Оленівська, буд.23, місто Київ; код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь