Постановление суда № 139181113, 24.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/26278/25

Провадження № 2-с/638/353/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування судового наказу

24 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 22 січня 2026 року по справі № 638/26278/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги

в с т а н о в и в:

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 22 січня 2026 року по справі № 638/26278/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги.

Вказана заява мотивована тим, що стягувачем заявлено до стягнення заборгованість за електричну енергію, спожиту за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2023 по 01.01.2024. Однак з 23 лютого 2023 року заявник фактично за вказаною адресою не проживає, оскільки у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України був вимушений залишити місце свого проживання.

Також, ОСОБА_1 вказав, що 23 лютого 2023 року його взято на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зазначає, що відповідно до зазначеної довідки його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , тоді як фактичним місцем проживання/перебування з 23 лютого 2023 року зазначено: АДРЕСА_2 .

Заявник наголошує, що на момент виникнення заборгованості, яку стягувач зазначає за період 01.12.202301.01.2024, ОСОБА_1 вже понад дев`ять місяців фактично не проживав у с-щі Борова за адресою, щодо якої здійснено нарахування.

У зв`язку з цим заперечує факт споживання електричної енергії у заявленому стягувачем обсязі, не визнає розмір заборгованості 40 500,24 грн та заперечує правильність здійсненого стягувачем розрахунку.

Заявник звертає увагу суду, що, зокрема, підлягають з`ясуванню фактичні показники засобу обліку електричної енергії на початок та кінець спірного періоду, спосіб їх отримання, обсяг фактичного споживання електричної енергії, правомірність нарахування саме мені 40 500,24 грн, а також обставини фактичного надання та споживання електричної енергії у спірний період. Зазначає, що такі обставини потребують дослідження доказів і свідчать про наявність між сторонами спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження із забезпеченням мені можливості надати заперечення та відповідні докази.

Також, ОСОБА_1 вказує, що до відкриття виконавчого провадження про існування судового наказу Шевченківського районного суд міста Харкова від 22 січня 2026 року у справі № 638/26278/25 не знав. Копію судового наказу після його видачі судом не отримував. Більше того, не отримував і копії заяви ПрАТ «Харківенергозбут» про видачу судового наказу та доданих до неї документів, а тому був фактично позбавлений можливості своєчасно дізнатися про заявлені до нього вимоги та перевірити розрахунок заборгованості.

Зазначає, що 04 серпня 2026 року головним державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хариною Я.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81650526 з примусового виконання судового наказу № 638/26278/25. Саме у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження заявнику стало відомо про існування відповідного судового наказу. ОСОБА_1 вказує, що після цього звернувся до органу державної виконавчої служби, де отримав інформацію про виконавче провадження та копію судового наказу. Таким чином, до відкриття виконавчого провадження об`єктивно не був обізнаний про існування судового наказу та не мав можливості реалізувати право на подання заяви про його скасування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2026 року визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Матеріали справи суддею Яковлевою В.М. отримано 20 серпня 2026 року.

Доповідною запискою від 20 серпня 2026 року матеріали справи витребувано з цивільної канцелярії.

24 серпня 2026 року матеріали даної справи передано з цивільної канцелярії суду судді Яковлевій В.М.

Суд, дослідивши доводи заяви, матеріали цивільної справи №638/4058/26, такого висновку.

Так, матеріали вказаної справи свідчать, що 22 січня 2026 року суддею Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюком В.В. видано судовий наказу по справі № 638/26278/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2023 по 01.01.2024 у сумі 40 500 грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп..

ОСОБА_1 не погоджується з виданням судового наказу та зазначає, що стягувачем заявлено до стягнення заборгованість за електричну енергію, спожиту за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2023 по 01.01.2024. Однак з 23 лютого 2023 року заявник фактично за вказаною адресою не проживає, оскільки у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України був вимушений залишити місце свого проживання.

Також, ОСОБА_1 вказав, що 23 лютого 2023 року його взято на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зазначає, що відповідно до зазначеної довідки його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , тоді як фактичним місцем проживання/перебування з 23 лютого 2023 року зазначено: АДРЕСА_2 .

Заявник наголошує, що на момент виникнення заборгованості, яку стягувач зазначає за період 01.12.202301.01.2024, ОСОБА_1 вже понад дев`ять місяців фактично не проживав у с-щі Борова за адресою, щодо якої здійснено нарахування.

У зв`язку з цим заперечує факт споживання електричної енергії у заявленому стягувачем обсязі, не визнає розмір заборгованості 40 500,24 грн та заперечує правильність здійсненого стягувачем розрахунку.

Заявник звертає увагу суду, що, зокрема, підлягають з`ясуванню фактичні показники засобу обліку електричної енергії на початок та кінець спірного періоду, спосіб їх отримання, обсяг фактичного споживання електричної енергії, правомірність нарахування саме мені 40 500,24 грн, а також обставини фактичного надання та споживання електричної енергії у спірний період. Зазначає, що такі обставини потребують дослідження доказів і свідчать про наявність між сторонами спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження із забезпеченням мені можливості надати заперечення та відповідні докази.

Суд вказує, що відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам статті 170 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Як було зазначено судом, заявник зазначає, що відсутні докази укладення відповідного договору, а заборгованість, в свою чергу, є спірною, з якою він не погоджується.

За таких обставин, між сторонами існує спір з приводу наявності законних підстав для нарахування заборгованості за оплату наданих послуг з постачання електричної енергії.

Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює факт укладення договору та наявність заборгованості, а відтак наявний спір про право, суд доходить висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

В свою чергу, клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 22 січня 2026 року по справі № 638/26278/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги за період з 01.12.2023 по 01.01.2024 у сумі 40 500 грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 22 січня 2026 року по справі № 638/26278/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послугиза період з 01.12.2023 по 01.01.2024 у сумі 40 500 грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп.

Скасувати судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом м. Харкова 22 січня 2026 року по справі № 638/26278/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги за період з 01.12.2023 по 01.01.2024 у сумі 40 500 грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Яковлева