Решение № 139178474, 21.08.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/878/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

вимоги позивача: про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт на нерухоме майно, накладений 02.04.2014 року Реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області в межах виконавчого провадження № 424228130 (номер запису про обтяження: 5203384, на підставі постанови ДВС від 07.03.2014 року).

Даний позов обґрунтовано наступним.

Під час вчинення нотаріальних дій нотаріусом позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження (арешт) на все його нерухоме майно.

Арешт накладено 02.04.2014 року о 15:26:51 Реєстраційною службою Томашпільського РУЮ Вінницької області (номер запису про обтяження: 5203384) у межах виконавчого провадження № 42428130, відкритого на підставі постанови Відділу ДВС Томашпільського РУЮ від 07.03.2014 року.

На сьогоднішній день будь - які відкриті виконавчі провадження щодо позивача відсутні, в Єдиному державному реєстрі боржників відомостей про вказане виколнавче провадження не міститься.

Позивач звертався до Тульчинського відділу ДВС з письмовою заявою про зняття арешту з майна, на що йому повідомлено, що матеріали виконавчого провадження № 42428130 знищено за закінченням строку зберігання архівних справ.

У зв`язку з відсутністю паперової справи відповідач повідомив про відсутність технічної можливості самостійно скасувати арешт та рекомендував звернутися до суду для захисту своїх прав власника.

Наявність безпідставного арешту через 12 років після припинення виконавчих дій грубо порушує конституційне право власності позивача, оскільки він позбавлений можливості вільно розпоряджатися та володіти своїм майном.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 02 липня 2026 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 липня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17 липня 2026 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 17 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 21 серпня 2026 року.

Доводи учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов до суду не подав, в зв`язку з чим винесено ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів, відповідно ст. 280 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки № 453059286 від 21.11.2025 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер: 3220882900:03:003:0198, площею 0,1134 га, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Наявний запис про обтяження, дата, час державної реєстрації: 02.04.2014, номер запису про обтяження 5203384, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12120289 від 02.04.2014, 15:29:29, Костаревич Андрій Валентинович, Реєстраційна служба Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області, Вінницька обл. Документи подані для державної реєстрації: постанова, поставнова про відкриття виконавчого провадження серія та номер: 42428130, виданий 07.03.2014, видавний ОСОБА_2 , Відділ державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції, Вінницька обл. Особа майно якої обтяжується: ОСОБА_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно, тип об`єкта: все нерухоме майно: адреса: АДРЕСА_2 .

Жодних інших підстав накладення обтяження витяг не містить.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників, відомості про виконаче провадження номер: 42428130 відносно ОСОБА_1 відсутні.

Згідно відповіді Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області від 19.05.2026 № 15900/1917-26, ОСОБА_1 на його заяву від 02.04.2026 повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту. Жодних підстав відмови вказана відповідь не містить.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку позивачем не доведено, що Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є належним відповідачем.

Згідно частини 1 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (постанова ВП ВС від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18)

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. (постанова ВС від 06 травня 2024 року у справі №725/3352/23).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що матеріали виконавчого провадження № 42428130 знищено за закінченням строку зберігання архівних справ, однак жодних доказів на підтвердження вказаного факту позивачем до позову не додано.

Також позвач вказує, що арешт було накладено безпідставно, однак жодних доказів на підтвердження вказаного твердження матеріали справи також не містять.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження факту, що позов пред`явлено до належного відповідача, не доведено, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт завершено, та в арешті відпала необхідність, не доведено, що арешт накладено на майно, яке на праві власності належить позивачу, тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, що складаються з 1331,20 грн., сплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати позивача залишити за ним.

Керуючись ст. 59 Закону Укриїни про виконавче провадження, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265,354 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 10 липня 2024 року органом 8013, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Код ЄДРПОУ: 34826838, адреса: 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул.М.Леонтовича, 47.

Суддя: О. В. Пилипчук