Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 135/875/26
Провадження № 2/135/615/26
У Х В А Л А
іменем України
24.08.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ладижин заяву представника позивачів ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Вінницького Національного аграрного університету, Комунального підприємства «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачів адвокат Сидор Аліна Володимирівна звернулася до суду з клопотаннями про витребування доказів від 22 травня 2026 року та від 21 липня 2026 року.
У клопотанні від 22 травня 2026 року представник позивачів просила витребувати від Відокремленого структурного підрозділу «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» технічну документацію щодо загальної та опалювальної площі гуртожитків № 1, № 2, № 3, навчального корпусу № 1, лабораторного корпусу № 4 та адміністративно-побутового корпусу, а також пояснення щодо визначення розміру опалювальної площі.
Крім того, представник позивачів просила витребувати від ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету», КП «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» та Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» усі наявні архівні дані теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року, які, за твердженням заявника, були зняті у квітні 2026 року МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» на замовлення директора коледжу та передані постачальникам.
Клопотання мотивоване тим, що архівні відомості вузла комерційного обліку є первинним джерелом інформації про обсяг спожитої теплової енергії. Представник позивачів зазначала, що подані до справи відомості щодо помісячного споживання теплової енергії є суперечливими, а тому потребують перевірки шляхом витребування архіву приладу обліку, який, крім обсягу теплової енергії, може містити дані про накопичені значення, час роботи приладу, температурні параметри, помилки та час виходу приладу з ладу.
Представник позивачів також посилалася на те, що неодноразово вживала заходів для самостійного отримання зазначених доказів шляхом направлення адвокатських запитів до коледжу, КП «Ладжитлосервіс», Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» та МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс», однак необхідні відомості у досудовому порядку отримані не були.
У клопотанні від 21 липня 2026 року представник позивачів зазначала, що після ознайомлення з відзивом Вінницького національного аграрного університету від 30 червня 2026 року виникла необхідність витребувати додаткові документи, про існування яких позивачам не було відомо під час звернення з позовом.
Зокрема, представник позивачів просила витребувати у ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету»:
- відомості про прізвище, ім`я та по батькові осіб, у кімнатах яких проводилися заміри температури, зафіксовані в актах заступника директора коледжу ОСОБА_13 , поданих як додатки № 2 та № 3 до відзиву, а також документи, що підтверджують право проживання зазначених осіб у відповідних кімнатах гуртожитків № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;
- копії заяв, скарг чи звернень таких осіб, на підставі яких, на думку заявника, проводилися заміри температури у січнілютому 2026 року;
- розрахунки витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби щодо кожного з трьох гуртожитків за січень, лютий та березень 2026 року відповідно до розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 315, або пояснення щодо причин відсутності таких розрахунків;
- розрахунки обсягів та вартості теплової енергії, спожитої навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом за січень, лютий та березень 2026 року, або пояснення щодо причин відсутності таких розрахунків;
- копії договорів, укладених із КП «Ладжитлосервіс», № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року;
- копію листа ОСОБА_14 № 212-15 від 17 квітня 2026 року до КП «Ладжитлосервіс» про розтермінування платежів за теплопостачання.
У підготовчому судовому засіданні представник позивачів уточнила заявлені клопотання.
Так, представник позивачів не підтримала клопотання від 22 травня 2026 року в частині витребування технічної документації щодо загальної та опалювальної площі будівель коледжу, оскільки відповідні документи були подані відповідачем та, на її думку, дають можливість сформувати подальшу позицію сторони позивачів.
Також представник позивачів не підтримала вимогу пункту 1.6 клопотання від 21 липня 2026 року щодо витребування листа ОСОБА_14 № 212-15 від 17 квітня 2026 року, оскільки цей лист був долучений відповідачем до матеріалів справи.
В іншій частині представник позивачів клопотання підтримала, при цьому щодо витребування архівних даних теплообчислювача уточнила первісно заявлену в клопотанні від 22 травня 2026 року вимогу, яка стосувалася чотирьох суб`єктів ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ», КП «Ладжитлосервіс», МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» та ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго». Представник позивачів підтримала цю вимогу лише в частині витребування архівних даних у КП «Ладжитлосервіс» та МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс», не підтримавши її в частині витребування таких даних у ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» та ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго».
Щодо витребування архівних даних теплообчислювача представник позивачів зазначила, що поданий відповідачем архів лічильника не містить реквізитів, підпису, печатки чи інших даних, які б дали можливість встановити його походження, дату формування та особу, яка здійснювала зняття інформації. Посилалася на те, що у матеріалах справи містяться різні документи з відмінними помісячними показниками обсягу спожитої теплової енергії. У зв`язку з цим просила витребувати архівні дані теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року у КП «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області та МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс». При цьому зазначила, що останнє підприємство, за наявною у позивачів інформацією, безпосередньо здійснювало зняття архіву з теплообчислювача у квітні 2026 року, а КП «Ладжитлосервіс» як виконавець послуг могло одержати та використовувати відповідні показники при проведенні нарахувань.
Стосовно вимоги про надання відомостей щодо осіб, у кімнатах яких проводилися заміри температури, представник позивачів пояснила, що відповідачем до відзиву долучено значну кількість актів щоденних вимірювань температури у дев`яти кімнатах трьох гуртожитків. На підставі цих актів, за твердженням представника позивачів, складалися службові записки та приймалися подальші розпорядчі рішення щодо перерахунку плати за теплопостачання.
Представник позивачів вказувала, що встановлення осіб, які проживали у кімнатах, де здійснювалися вимірювання, має значення для перевірки достовірності, належності та об`єктивності відповідних актів. Зазначала, що, за наявною у позивачів інформацією, окремі кімнати могли бути зайняті посадовими особами коледжу, працівниками чи особами, пов`язаними з членами комісії, а деякі з них могли бути незаселеними або гостьовими. Позивачі вказували на намір підтверджувати відповідні обставини, зокрема шляхом допиту свідків.
Щодо заяв, скарг або звернень мешканців представник позивачів зазначила, що необхідність витребування цих документів пов`язана з потребою з`ясувати підстави проведення щоденних температурних замірів у визначених кімнатах. Після ознайомлення із запереченнями відповідача представник позивачів звернула увагу, що відповідач посилається на здійснення замірів на виконання наказу директора коледжу від 29 грудня 2025 року, а не на підставі звернень мешканців.
Щодо розрахунків витрат на загальнобудинкові потреби представник позивачів посилалася на те, що при визначенні розміру плати за теплопостачання відповідач, на думку позивачів, враховував лише житлову площу кімнат. Водночас приміщення загального користування коридори, підвальні та горищні приміщення, сходові клітки, а також інші приміщення, у яких наявні елементи системи опалення, до розрахунків не включалися. Представник позивачів посилалася на положення розділу IV Методики № 315 та вважала, що споживання теплової енергії у приміщеннях загального користування підлягає врахуванню при визначенні витрат на теплопостачання.
Щодо витребування розрахунків обсягів та вартості теплової енергії, спожитої навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом, представник позивачів зазначила, що три гуртожитки та інші три будівлі коледжу забезпечуються тепловою енергією через один загальний теплообчислювач. На думку представника позивачів, за наявності єдиного вузла комерційного обліку необхідно встановити загальний обсяг споживання теплової енергії всіма будівлями та порядок її розподілу, оскільки ці обставини можуть впливати на правильність нарахувань мешканцям гуртожитків.
Обґрунтовуючи потребу витребування договорів № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року, представник позивачів зазначила, що, за позицією позивачів, опалювальний сезон завершився 31 березня 2026 року. Водночас після цієї дати коледж укладав договори щодо теплової енергії. У зв`язку з цим позивачі вважали за необхідне встановити предмет цих договорів, обсяги теплової енергії, період її постачання та підстави укладення договорів, зокрема чи стосуються вони теплової енергії, фактично спожитої в період січняберезня 2026 року та нарахувань, здійснених позивачам.
Представник відповідача Вінницького національного аграрного університету Томляк Таїса Сергіївна подала письмові заперечення проти задоволення клопотання представника позивачів про витребування доказів від 21 липня 2026 року та просила відмовити у його задоволенні.
Заперечення мотивовані тим, що вимірювання температури повітря в кімнатах гуртожитків проводилися не на підставі заяв, скарг чи звернень мешканців, а на виконання наказу директора ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» № 59/1-з від 29 грудня 2025 року «Про обмеження тепло-, водо-, електропостачання та введення режиму економії на період канікул». Згідно з пунктом 2.4 цього наказу було доручено здійснювати постійний контроль за дотриманням температурного режиму в житлових кімнатах, у яких фактично проживали мешканці.
Представник відповідача зазначила, що письмові заяви, скарги чи звернення, які позивачі просять витребувати, відсутні, оскільки не були підставою для проведення температурних вимірювань. Вказувала, що заміри здійснювалися працівниками коледжу систематично у тих кімнатах, до яких комісія мала фактичний доступ. За твердженням відповідача, у кімнатах позивачів заміри не проводилися, оскільки позивачі заперечували проти допуску представників коледжу до житлових приміщень та перешкоджали такому доступу, зокрема під час інвентаризаційних заходів.
Щодо вимоги про надання відомостей про осіб, у кімнатах яких проводилися температурні заміри, та документів, що підтверджують їхнє право проживання, представник відповідача заперечувала, посилаючись на те, що такі відомості не впливають на з`ясування відповідності температурного режиму нормативним вимогам. На її думку, витребування відповідних документів може призвести до безпідставного розголошення персональних даних осіб, які не є учасниками справи.
Стосовно вимоги про витребування розрахунків витрат на загальнобудинкові потреби представник відповідача зазначила, що окремий розрахунок у запитуваному позивачами вигляді не здійснювався, оскільки застосований механізм визначення вартості теплової енергії не передбачав формування такого документа. При цьому вказувала, що показники, використані для визначення обсягів та вартості теплової енергії, відображені у розрахунках, поданих до матеріалів справи, з яких, на думку відповідача, вбачається алгоритм визначення вартості послуг з теплопостачання.
Щодо витребування розрахунків обсягів і вартості теплової енергії за навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом представник відповідача заперечувала, посилаючись на те, що предметом спору є правомірність нарахування плати за теплопостачання гуртожитків, у яких проживають позивачі. На думку відповідача, навчальні корпуси, адміністративно-побутовий корпус і гуртожитки є самостійними об`єктами теплопостачання, щодо яких здійснюються окремі розрахунки, а тому дані про теплове навантаження інших будівель не стосуються предмета доказування у цій справі.
Щодо договорів із КП «Ладжитлосервіс» № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року представник відповідача зазначила, що у клопотанні не наведено конкретних обставин, які ці документи можуть підтвердити чи спростувати, а також не обґрунтовано їх зв`язок із предметом спору. З огляду на це вважала, що вимога про витребування договорів не відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України.
Щодо листа ОСОБА_14 № 212-15 від 17 квітня 2026 року представник відповідача зазначила, що він уже долучений до заперечень на відповідь на відзив, а тому необхідність його витребування відсутня.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримала подані письмові заперечення та додатково пояснила таке.
Стосовно клопотання від 22 травня 2026 року представник відповідача не заперечувала проти того, що представник позивачів не підтримала вимогу щодо витребування технічної документації про загальну та опалювальну площу будівель коледжу, оскільки такі документи вже були подані до матеріалів справи.
Щодо архівних даних теплообчислювача представник відповідача заперечувала проти їх повторного витребування у ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» та КП «Ладжитлосервіс», посилаючись на те, що відповідні відомості вже подані університетом як додаток до заперечень на відповідь на відзив. Зазначала, що показники приладу обліку могли бути отримані лише МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс», яке здійснювало зчитування даних, а тому не вбачала підстав ставити під сумнів подані відповідачем відомості.
Представник відповідача також пояснила, що на вході до комплексу коледжу встановлений один теплообчислювач, який обліковує загальний обсяг теплової енергії, спожитої всіма шістьма будівлями: трьома гуртожитками, двома навчальними корпусами та адміністративно-побутовим корпусом. Окремі прилади обліку на кожній із цих будівель відсутні.
За твердженням представника відповідача, ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» як бюджетна установа визначає вартість теплопостачання мешканців гуртожитків на підставі загального місячного обсягу теплової енергії, зафіксованого приладом обліку, та опалювальної площі. За таким підходом визначається вартість одного квадратного метра, яку мешканці сплачують залежно від площі займаної кімнати. Окремі розрахунки витрат на загальнобудинкові потреби щодо кожного гуртожитку, а також окремі розрахунки обсягів і вартості теплової енергії за навчальними корпусами та адміністративно-побутовим корпусом відповідачем не здійснювалися і не можуть бути надані, оскільки такі документи не створювалися.
Стосовно договорів № 52, № 57 та № 60 представник відповідача пояснила, що вони укладалися між ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» і КП «Ладжитлосервіс» для оформлення та проведення оплати за теплову енергію, фактично спожиту в січніберезні 2026 року. Укладення договорів у квітні та травні 2026 року представник відповідача пов`язувала з особливостями фінансування бюджетної установи, відсутністю в попередній період достатніх кошторисних призначень і необхідністю здійснення розрахунків через органи Державної казначейської служби України. Зазначала, що коледж не міг зареєструвати та оплатити зобов`язання за відсутності коштів, а платежі за спожиту теплову енергію проводилися після надходження фінансування.
Стосовно температурних замірів представник відповідача підтвердила, що в опалювальний період працівники коледжу щоденно фіксували температурний режим у кімнатах гуртожитків, до яких мали доступ. Водночас заперечила твердження представника позивачів про те, що кімнати, в яких проводилися заміри, належать директору, заступнику директора чи викладачам коледжу, зазначивши, що приміщення гуртожитків перебувають у державній власності та надаються у користування особам, які в них проживають.
Представники третьої особи Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» у підготовчому судовому засіданні зазначили, що підтримують клопотання представника позивачів від 22 травня 2026 року.
Щодо клопотання від 21 липня 2026 року представники третьої особи зазначили, що підтримують його в частині вимог, які залишилися актуальними, крім пункту 1.6 про витребування листа ОСОБА_14 № 212-15 від 17 квітня 2026 року, оскільки цей документ уже наявний у матеріалах справи.
Представники третьої особи звернули увагу, що показники вузла обліку теплової енергії є загальними для всіх будівель коледжу. Пояснили, що місячні показники знімаються наприкінці відповідного місяця, після чого визначається обсяг та сума, яка підлягає оплаті. Також зазначили, що укладення договорів та проведення оплати після завершення відповідного розрахункового періоду може бути пов`язане з необхідністю визначення фактично спожитого обсягу теплової енергії та здійсненням платежів через органи Державної казначейської служби України.
Стосовно договорів із КП «Ладжитлосервіс» № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року представники третьої особи зазначили, що їх зміст необхідно дослідити, оскільки договори, укладені після закінчення опалювального сезону, можуть стосуватися оплати теплової енергії, спожитої у січніберезні 2026 року.
Суд, дослідивши подані клопотання, письмові заперечення відповідача, заслухавши пояснення учасників справи у підготовчому судовому засіданні, дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду, а позивач зобов`язаний подати докази разом із позовною заявою.
Згідно з частинами четвертою, восьмою статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити про це суд, зазначивши доказ, який не може бути поданий, причини неможливості його подання та докази вжиття всіх залежних від нього заходів для одержання такого доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, не приймаються судом, крім випадку, коли особа обґрунтувала неможливість їх подання з причин, що від неї не залежали.
За змістом частин першої, другої статті 84 ЦПК України учасник справи, який не може самостійно надати докази, має право звернутися до суду з клопотанням про їх витребування. У такому клопотанні мають бути зазначені доказ, який витребовується, обставини, що ним можуть бути підтверджені або спростовані, підстави вважати, що доказ перебуває у відповідної особи, а також заходи, вжиті заявником для одержання доказу самостійно, або причини неможливості такого одержання.
У судовому засіданні представник позивачів не підтримала клопотання від 22 травня 2026 року в частині витребування технічної документації щодо загальної та опалювальної площі будівель ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету», оскільки відповідні документи були надані відповідачем. Також представник позивачів не підтримала вимогу пункту 1.6 клопотання від 21 липня 2026 року щодо витребування листа ОСОБА_14 № 212-15 від 17 квітня 2026 року, оскільки цей документ уже долучений до матеріалів справи. Відтак наведені частини клопотань судом по суті не вирішуються.
Щодо архіву теплообчислювача
Представник позивачів уточнила клопотання від 22 травня 2026 року в частині витребування архівних даних теплообчислювача і підтримала його лише в частині витребування архівних даних теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року у КП «Ладжитлосервіс» та МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс», не підтримавши вимогу в частині витребування таких даних у ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» та ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго». У зв`язку з цим у цій частині клопотання судом по суті не вирішується.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що показники вузла обліку є первинним джерелом відомостей про обсяг спожитої теплової енергії, тоді як у матеріалах справи, за доводами представника позивачів, наявні документи з відмінними помісячними показниками такого споживання. Представник позивачів також посилалася на те, що поданий відповідачем архів не містить даних, які дозволяють установити його походження, дату формування, спосіб зняття показників та особу, яка здійснила зчитування інформації.
Відповідач заперечував проти витребування вказаних даних, посилаючись на те, що відповідний архів уже подано до справи. Водночас представник відповідача вказувала, що показники теплообчислювача могли бути отримані саме МПП «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс», яке здійснювало зчитування даних приладу обліку.
Представники третьої особи підтримали клопотання позивачів у цій частині.
За таких обставин суд вважає, що витребування у Малого приватного підприємства «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» наявних архівних даних теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року є необхідним для перевірки повноти, походження та достовірності наданих до справи відомостей про обсяги спожитої теплової енергії.
Також суд вважає обґрунтованим витребування у Комунального підприємства «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області наявних копій архівних даних теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року, оскільки це підприємство є відповідачем у справі та, за доводами представника позивачів, здійснювало нарахування плати за послуги з теплопостачання.
Наявність у матеріалах справи документів, які відповідач визначає як архівні дані теплообчислювача, не виключає необхідності витребування первинних електронних даних у суб`єкта, який, за поясненнями сторін, здійснював їх зняття.
Щодо вимог пунктів 1.1 та 1.2 клопотання
Представник позивачів просила витребувати у ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» відомості про прізвище, ім`я та по батькові осіб, у кімнатах яких проводилися вимірювання температури згідно з актами, поданими відповідачем, а також документи, що підтверджують право проживання цих осіб у відповідних кімнатах гуртожитків. Також представник позивачів просила витребувати копії заяв, скарг чи звернень зазначених осіб, на підставі яких, на її думку, здійснювалися такі вимірювання.
Представники третьої особи підтримали цю частину клопотання.
Клопотання в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів має бути зазначено обставини, які може підтвердити відповідний доказ, або аргументи, які він може спростувати. Витребуванню підлягають докази, що стосуються предмета доказування у справі.
Як убачається з позовної заяви, позивачі обґрунтовують заявлені вимоги, зокрема, неправильністю визначення опалювальної площі, неправомірністю нарахування плати за послуги з теплопостачання, неналежною якістю таких послуг та температурним режимом у приміщеннях, у яких проживають позивачі, а також обставинами укладення та виконання договорів щодо постачання теплової енергії. Отже, до предмета доказування належать обставини, пов`язані з нарахуванням плати за теплопостачання позивачам, обсягом та вартістю послуг, фактичним температурним режимом у приміщеннях позивачів та іншими обставинами, якими вони обґрунтовують позовні вимоги.
Акти вимірювання температури, на які посилається представник позивачів, подані відповідачем до матеріалів справи. Вони підлягатимуть оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 89 ЦПК України під час вирішення справи по суті. Сам по собі намір сторони перевірити, хто проживав у кімнатах, де відповідач проводив вимірювання, не свідчить про те, що персональні дані цих осіб або документи про підстави їх проживання можуть підтвердити чи спростувати обставини, які входять до предмета доказування у цій справі.
Представник позивачів у судовому засіданні посилалася на припущення, що окремі кімнати могли використовуватися посадовими особами, працівниками коледжу або членами комісії, яка проводила вимірювання. Проте такі доводи спрямовані на висловлення сумніву щодо достовірності та репрезентативності поданих відповідачем актів, а не на встановлення обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги. Питання належності, допустимості, достовірності та достатності зазначених актів суд вирішуватиме при оцінці всіх доказів у справі.
Витребування відомостей про прізвище, ім`я та по батькові осіб, які не є учасниками справи, а також документів, що підтверджують їх право проживання, передбачає одержання персональних даних третіх осіб. За відсутності належного обґрунтування зв`язку таких відомостей із предметом доказування їх витребування не відповідає критеріям необхідності та пропорційності.
Щодо вимоги про витребування заяв, скарг чи звернень мешканців суд враховує, що представник відповідача повідомила про відсутність таких документів, оскільки вимірювання температури проводилися на виконання наказу директора ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» № 59/1-з від 29 грудня 2025 року, а не на підставі звернень мешканців. Указаний наказ наявний у матеріалах справи.
За наведених обставин суд доходить висновку, що вимоги представника позивачів, викладені у пунктах 1.1 та 1.2 клопотання від 21 липня 2026 року, не відповідають вимогам частини другої статті 84 ЦПК України, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо розрахунків та порядку розподілу
Представник позивачів просила витребувати розрахунок витрат на загальнобудинкові потреби по кожному з трьох гуртожитків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 відповідно до розділу IV Методики № 315 за січень, лютий та березень 2026 року або надати пояснення щодо причини відсутності зазначених розрахунків, а також розрахунок обсягів та вартості спожитої теплової енергії двома навчальними корпусами коледжу № 1 і № 4 та адміністративно-побутовим корпусом за січень, лютий та березень 2026 року або надати пояснення щодо причини відсутності зазначених розрахунків.
Обґрунтовуючи клопотання, представник позивачів посилалася на те, що один теплообчислювач здійснює облік загального обсягу теплової енергії, спожитої всіма шістьма будівлями коледжу. На її думку, відсутність даних щодо обсягів теплової енергії, віднесених до приміщень загального користування та інших будівель, унеможливлює перевірку правильності нарахувань мешканцям гуртожитків.
Представники третьої особи підтримали цю частину клопотання.
Суд враховує, що обидві вимоги позивачів сформульовані як альтернативні: позивачі просили надати або сам розрахунок, або пояснення щодо причини його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях пояснила, що окремі розрахунки витрат на загальнобудинкові потреби по кожному з трьох гуртожитків не здійснювалися і не існують, оскільки застосований коледжем порядок нарахування плати такого виду розрахунку не передбачає. Аналогічно представник відповідача пояснила, що окремі розрахунки обсягів та вартості теплової енергії, спожитої навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом, не здійснюються, оскільки коледж як бюджетна установа не веде такого відокремленого обліку, а вартість послуг для мешканців гуртожитків визначається на підставі загального обсягу теплової енергії, облікованого єдиним теплообчислювачем, встановленим на всі шість будівель коледжу, та відповідних площ приміщень.
Суд виходить із того, що в порядку статті 84 ЦПК України витребуванню підлягають наявні докази, які перебувають у володінні відповідної особи. Суд не вправі зобов`язувати учасника справи створити документ або провести розрахунок, який ним не здійснювався та не існує. Пояснення представника відповідача про відсутність зазначених розрахунків підлягають оцінці судом нарівні з іншими доказами під час розгляду справи по суті.
Оскільки альтернативна частина вимог позивачів за пунктами 1.3 та 1.4 клопотання надання пояснень щодо причини відсутності відповідних розрахунків вже задоволена поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні та у письмових запереченнях, підстави для витребування судом додаткових доказів у цій частині відсутні.
Отже, у задоволенні клопотання в частині витребування розрахунку витрат на загальнобудинкові потреби по кожному з трьох гуртожитків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 , а також розрахунку обсягів та вартості спожитої теплової енергії навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом слід відмовити, оскільки альтернативна вимога позивачів про надання пояснень щодо причини відсутності зазначених розрахунків є виконаною.
Щодо договорів № 52, № 57, № 60
Представник позивачів просила витребувати у КП «Ладжитлосервіс» договори № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року.
Відповідач у письмових запереченнях зазначав, що у клопотанні відсутнє обґрунтування того, які обставини справи можуть підтвердити чи спростувати вказані договори та яке відношення вони мають до предмета спору, а тому вимога, на його думку, не відповідає частині другій статті 84 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивачів пояснила, що предметом позову є, зокрема, визнання недійсними договорів на постачання теплової енергії № 86 від 09 грудня 2025 року, № 94 від 23 грудня 2025 року, № 31 від 12 лютого 2026 року та № 40 від 13 березня 2026 року, укладених протягом опалювального періоду листопад 2025 року березень 2026 року. Представник позивачів зазначила, що договори № 52, № 57 та № 60, укладені вже після завершення опалювального сезону (31 березня 2026 року), можуть бути пов`язані саме з оплатою теплової енергії, спожитої у зазначений спірний період, а рахунки за такою оплатою надалі виставлялися, зокрема, позивачам.
Представник відповідача підтвердила, що договори № 52, № 57 та № 60 укладалися між ВСП «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» та КП «Ладжитлосервіс» з метою проведення оплати за теплову енергію, фактично спожиту в січні, лютому та березні 2026 року, а укладення цих договорів у квітні та травні 2026 року зумовлене відсутністю бюджетних призначень у відповідний період та особливостями проведення платежів бюджетної установи через органи Державної казначейської служби України.
Представники третьої особи також зазначили про необхідність дослідження договорів № 52, № 57 та № 60, оскільки вони, на їхню думку, можуть стосуватися оплати теплової енергії, спожитої у січніберезні 2026 року.
Суд враховує, що зазначені пояснення представника відповідача та представників третьої особи підтверджують зв`язок договорів № 52, № 57 та № 60 з тим самим опалювальним періодом, щодо договорів за який позивачами заявлено вимогу про визнання їх недійсними. Отже, формальний недолік клопотання в частині обґрунтування зв`язку цих договорів з предметом спору усунуто поясненнями, наданими представником позивачів у судовому засіданні, з урахуванням пункту 2 частини другої статті 84 ЦПК України.
Позивачі не є стороною зазначених договорів і не мають законної можливості самостійно отримати їх копії, тоді як КП «Ладжитлосервіс» як сторона цих договорів має відповідні документи у своєму володінні, що відповідає вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 84 ЦПК України.
За таких обставин суд вважає клопотання в цій частині обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно до частини третьої статті 84 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне витребувати у КП «Ладжитлосервіс» належним чином засвідчені копії договорів № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 84, 89, 259261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання представника позивачів адвоката Сидор Аліни Володимирівни про витребування доказів задовольнити частково.
2. Витребувати у Малого приватного підприємства «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» (24321, Вінницька область, Гайсинський район, м. Ладижин, вул. Прибережна, 2, к. 22) наявні архівні дані теплообчислювача коледжу СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року.
3. Витребувати у Комунального підприємства «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (24321, Вінницька область, Гайсинський район, м. Ладижин, вул. Процишина, 12):
3.1. наявні копії архівних даних теплообчислювача СВТУ-11Т(М2), заводський № 117, за період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року,
3.2. належним чином засвідчені копії договорів № 52 від 29 квітня 2026 року, № 57 від 25 травня 2026 року та № 60 від 28 травня 2026 року, укладених з ВСП «Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету».
4. У задоволенні клопотання в частині витребування: відомостей про прізвище, ім`я та по батькові осіб, у кімнатах яких проводилися заміри температури, та документів, що підтверджують право проживання цих осіб у відповідних кімнатах гуртожитків № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; копій заяв, скарг чи звернень таких осіб, на підставі яких проводилися заміри температури; розрахунку витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби по кожному з трьох гуртожитків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 за січень, лютий та березень 2026 року; розрахунку обсягів та вартості теплової енергії, спожитої навчальними корпусами № 1, № 4 та адміністративно-побутовим корпусом за січень, лютий та березень 2026 року - відмовити.
5. Встановити Малому приватному підприємству «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» та Комунальному підприємству «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області строк для подання витребуваних доказів до суду 10 (десять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
6. Роз`яснити особам, зазначеним у пунктах 2 та 3 цієї ухвали, що відповідно до частин восьмої, десятої статті 84 ЦПК України у разі неможливості подання витребуваних доказів вони зобов`язані письмово повідомити про це суд із зазначенням причин у визначений судом строк, а невиконання вимог цієї ухвали з причин, визнаних судом неповажними, тягне наслідки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема передбачені статтею 148 цього Кодексу.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи, а також Малому приватному підприємству «Інженерно-технічна фірма Техприладсервіс» та Комунальному підприємству «Ладжитлосервіс» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає; заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Судебное решение № 139178384, Ладижинський міський суд Вінницької області было принято 24.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 135/875/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: