Постановление суда № 139176821, 20.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"20" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1818/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (перший позивач) та Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області (другий позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

прокурор - Хряк О.О.

перший позивач - Півоваров О.М.

другий позивач - не з`явився

відповідача - Бігдан О.А.

третьої особи - Слюсар А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Богодухівська окружна прокуратура Харківської області (прокурор) звернулась до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (перший позивач) та Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області (другий позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на казначейський рахунок Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, вул. Харківська, 11, ЄДРПОУ 04058657) за наступними реквізитами: УК Валківський район/ Валківська МТГ/ 24062100, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного видобування корисних копалин у розмірі 102 264 564, 50 грн, рахунок отримувача UA108999980333179331000020591, ЄДРПОУ отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код платежу: 24062100, призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 06.08.2026 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 .

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У підготовчому засіданні 20.08.2026 представник третьої особи заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.

Присутні у підготовчому засіданні прокурор та представник першого позивача проти клопотання представника третьої особи заперечували.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову прокурора без розгляду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Валківським відділом Богодухівської окружної прокуратури Харківської області здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні №12020220240000345 від 13.10.2020 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 КК України стосовно директора ТОВ "Прайм Альянс" Кобзаря Д.І.

Відповідно до статуту ТОВ "Прайм Альянс" видами економічної діяльності зазначеного суб`єкта підприємницької діяльності, є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, добування піску, гравію, глини і каоліну, добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері інжинирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, та інше.

Так, ТОВ "Прайм Альянс", без відповідних дозволів, які дозволили б підприємству проводити роботи на земельних ділянках по зняттю поверхневого ґрунтового покрову та добуванню корисних копалин, в період з 23 вересня 2020 року по 16 жовтня 2020 року включно, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу на добування корисних копалин на земельних ділянках сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6321288000:02:000:0623, 6321288000:02:000:0624, 6321288000:02:000:0625, 6321288000:02:000:0626 (наразі об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6321288000:02:000:0721), розташованих за межами населених пунктів, на території Черемушнянського старостинського округу Валківської об`єднаної територіальної громади Богодухівського району Харківської області (поблизу с. Литвинівка), які належать на праві приватної власності ТОВ "Прайм Альянс" та мають цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порушення вимог передбачених ст. ст. 15, 16, 17, 19, 23, Кодексу України "Про надра", ст. ст. 91, 96, 168 Земельного кодексу України, п. п. 1, 2, 5, 8, постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, не маючи дозволу на користування земельними ділянками для цілей, пов`язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин, без гірничого відводу та плану розробки родовища корисних копалин, за допомогою спеціальної техніки підрядчика виконання робіт "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШАТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", діючи умисно, реалізовуючи свій корисливий умисел утворило два кар`єри загальним об`ємом 9368 м3: кар`єр № 1 площею 0,4663 га, об`ємом 7397 м3, середня глибина кар`єру становить 1,4 м., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321288000:02:000:0625 та 6321288000:02:000:0626; кар`єр № 2 площею 0,0854 га, об`ємом 1971 м3, середня глибина кар`єру становить 4,2 м., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321288000:02:000:0623 та 6321288000:02:000:0625 та здійснило самовільний видобуток надр, глибиною понад 2 метра від поверхні землі, в обсязі відповідно до висновку експертного дослідження №СЕ-19/121- 21/4824-ФХД від 11.03.2021 - 3468,96 тон та 11909,17 тон та експертизи "Дослідження ґрунтів" №СЕ-19/121-21/3211-ФХД від 18.02.2021, а саме дрібнодисперсного суглинку та низькопластичної легкоплавної глини.

Згідно Постанови КМУ "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" від 12.12.1994 №827 (у редакції постанови КМУ від 28.12.2011 №1370) і "Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід" затвердженої наказом ДЗК від 17 грудня 2004 року № 263, глина належить до корисних копалин багатоцільового призначення і входить в перелік корисних копалин як загальнодержавного, так і місцевого призначення; суглинки відносяться до корисних копалин місцевого значення і використовується для виробництва глиняної цегли, дренажних труб і черепиці.

Прокурор вказує, що своїми умисними, протиправними діями ТОВ "Прайм Альянс" спричинило зруйнування, що унеможливлює відтворення протягом тривалого часу вказаних земельних ділянок, істотне ушкодження вищевказаної природної території, погіршення екологічної обстановки та втрату родючості ґрунту, порушення структури ґрунту і виведення їх з сільськогосподарського обороту, зняло та перенесло ґрунтовий покров (родючий шар ґрунту) у відсутності спеціального дозволу, провело роботи з розкриття товщі ґрунтів та добувало корисні копалини на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, користувалось надрами за відсутності спеціального дозволу, а також, створило небезпеку для довкілля, яка виразилася у порушенні властивостей природної поверхневої структури ґрунтового покрову, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій родючого шару ґрунту та інших пов`язаних із ним природних компонентів, цілісності трав`яного покрову і знищенню біоти, що спричинило тяжкі наслідки.

Внаслідок протиправних дій ТОВ "Прайм Альянс", які виразилися в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення - дрібнодисперсного суглинку та низькопластичної легкоплавної глини, відбулось утворення локальних ділянок деградованої землі, створено небезпеку для довкілля та заподіяно збитки державі згідно висновку експертів № 8039/8498/9695-9697/9698-9700 від 29.04.2021 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи в розмірі 102 264 564, 50 грн.

21.12.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні та цивільний позов прокурора про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні №12020220240000345 від 13.10.2020 за обвинуваченням директора ТОВ "Прайм Альянс" Кобзаря Д.І. за ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 КК України направлено до суду.

За результатами судового розгляду, ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №615/1685/22 кримінальне провадження за обвинуваченням директора ТОВ "Прайм Альянс" у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 КК України, - закрито та обвинуваченого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Одночасно цією ухвалою цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області та Державної екологічної інспекції Харківської області про стягнення з обвинуваченого на користь держави матеріальної шкоди залишено без розгляду, роз`яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом для вирішення питань про відшкодування шкоди.

Вказана ухвала суду набула законної сили.

Прокурор вказує, що у даному випадку дії керівника вважаються діями самої юридичної особи, оскільки вчинені ним як посадовою особою підприємницького товариства та здійснювались у процесі господарської діяльності товариства та в інтересах цього товариства. На підставі вищевикладеного, враховуючи, що дії директора ТОВ "Прайм Альянс", були пов`язані з діяльністю Товариства, та шкода, завдана кримінальним правопорушенням є результатом діяльності Товариства, як підприємницького товариства, позов пред`явлений до ТОВ "Прайм Альянс", як до юридичної особи. Оскільки інтереси Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області та Державної екологічної інспекції у Харківській області до цього часу залишаються не захищеними, відповідна позовна заява окружної прокуратури є єдиним ефективним засобом захисту цих інтересів. Підставою представництва інтересів держави у даному випадку є завдання тяжких наслідків законному власнику надр - Українському народу та порушення економічних інтересів держави внаслідок завданої шкоди довкіллю, заподіяної кримінальними правопорушеннями у розмірі 102 264 564, 50 грн, невідшкодування якої призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент подання позову в цій справі) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

03.12.2025 Конституційний Суд України ухвалив рішення №6-р(ІІ)2025, в якому виснувано наступне:

"2. визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, зокрема, про таке:

"7.2. Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходить із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України, вирішуючи цю справу, керується юридичною визначеністю як складником принципу верховенства права, що зобов`язує законодавця встановлювати межі дискреції органів публічної влади, а також ураховує загальновизнану вимогу міжнародного права щодо потреби детального врегулювання на рівні закону діяльності органів прокуратури поза сферою кримінального права.

Конституційний Суд України зазначає, що законодавець має обов`язок та не позбавлений можливості конкретизувати перелік випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, зокрема вказавши на критерії/ознаки їх установлення, для визначення меж дискреції прокурора та суду без шкоди для ефективності виконання прокуратурою покладеної на неї функції.

Приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону.

Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду, які розв`язують питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб`єктивним розумінням того, що означає "не здійснює" або "неналежним чином здійснює". Це вказує на те, що дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).

Водночас відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що її в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону визначено як один із випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, за своєю суттю є фактом, що підлягає доведенню прокурором і встановленню судом, та не створює дискреції, межі якої не визначені приписами права.

7.3. На думку Конституційного Суду України, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону уможливлюють виконання прокуратурою функції, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, у спосіб, що зумовлює позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень поза сферою кримінального права, тоді як, зокрема, у сфері кримінального права вже наявні відповідні механізми реагування прокуратури на випадки нездійснення або неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень своїх функцій для захисту інтересів держави.

Цим самим створено не передбачений Конституцією України механізм упливу прокуратури на реалізацію повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, та знівельовано вимогу статті 6 Конституції України щодо самостійного здійснення повноважень кожним органом у визначених Конституцією України межах.

Унаслідок цього винятковий процесуальний інструмент прокуратури, закріплений у пункті 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України, перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, чим розширено зміст цієї конституційної функції прокуратури.

7.4. Наведене підтверджують надані Офісом Генерального прокурора статистичні дані. Зокрема, кількість розпочатих справ щодо представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов`язаних із кримінальним провадженням, становила: у 2017 році - 6252, у 2018 - 5924, у 2019 - 4905, у 2020 - 5120, у 2021 - 5343, у 2022 - 4775, у 2023 - 7692, у 2024 - 9179.

Аналіз таких даних свідчить, що "виключні випадки" представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов`язані з кримінальним провадженням, фактично перетворилися на поширену практику, яка є несумісною з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суперечать статтям 6, 8, пункту 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України".

Господарський суд зазначає, що визнання правового акта неконституційним означає скасування Конституційним Судом презумпції конституційності правового акта, яка діяла до цього, при цьому саме рішення Конституційного Суду не призводить до неконституційності цього акта, воно лише встановлює її.

Також, не лише Конституційний Суд України вправі оцінити на відповідність Конституції України той чи інший закон чи інший правовий акт, оскільки ст. 11 ГПК України визначено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі №921/229/22 викладені наступні висновки:

"51. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки на момент звернення прокурора з позовом до суду положення абз. 8 ч. 5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже було визнано неконституційним, то задоволення позовних вимог (виконання яких здійснювалося би на майбутнє) суперечитиме принципу правової визначеності, що є невід`ємним елементом принципу верховенства права.

52. Верховний Суд відхиляє доводи прокурора та погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з таких мотивів. …

59. Частина 6 ст.11 ГПК передбачає, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

60. Верховний Суд вважає, що абз. 8 ч. 5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин як такий, що суперечить Конституції України, з мотивів, викладених у рішенні Конституційного Суду України. …

77. Таким чином, оскільки норму абз. 8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже визнано такою, що не відповідає Конституції України, то у Верховного Суду відсутні передбачені ч. 6 ст. 11 ГПК підстави для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності такої норми.

78. Враховуючи наведене, керуючись ч. 6 ст.11 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку, що абз. 8 ч.5 ст. 11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню, а тому позов прокурора, поданий на підставі цієї норми, задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції дійшов правильних по суті висновків, однак з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові".

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Про це також зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Питання застосовності (незастосовності) певного нормативно-правового акта до обставин справи суд з`ясовує, зокрема, у порядку вирішення конкуренції правових норм.

Відповідно до ч. 6 ст.11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Крім того, суди мають керуватися принципом законності та загальним правилом щодо переваги нормативно-правового акта вищої юридичної сили над нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили (виходячи з ієрархії нормативно-правових актів).

Такі висновки викладено у пунктах 41-44 постанови Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/15990/23.

Станом на час звернення прокурора до позивачів (05.05.2026 та 13.05.2026) і на момент подання прокурором позову в інтересах цих осіб до господарського суду (22.05.2026), прокурору було відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2026 у справі №910/16365/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 цього Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 №912/2385/18 та у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс"; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, для вирішення питання про повернення сплаченої суми судового збору прокурору слід звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 226, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 24 серпня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова