Постановление суда № 139166552, 14.08.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 333/460/26

Провадження № 6/317/270/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Каряки Д.О.

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2026 у цивільній справі № 333/460/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 р. заявником ОСОБА_1 на адресу суду подано заяву про розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2026 р. у цивільній справі №333/460/26 за яким з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» стягнуто заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 у розмірі 66 429 (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки, з яких 66 429,44 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.

В обґрунтування поданої заяви заявник (відповідач) ОСОБА_1 послалась на те, що її матеріальне становище наразі не дозволяє виконати рішення суду відразу та у повному обсязі, при цьому заробітна плату яку вона отримує офіційно, дозволить виконати рішення суду протягом року (дванадцяти) місяців. Крім того, зазначила, що вона самостійно утримує двох неповнолітніх дітей. В грудні 2025 р., померла мати заявника, яка перед цим довгий час лікувалась та перебувала у пансіонаті для осіб похилого віку, які потребують спеціального догляду. Всі витрати по її утриманню в пансіонаті та лікуванні брала на себе заявник (відповідач) ОСОБА_1 , що спровокувало не вчасне виконання нею своїх зобов`язань перед банком (а.с.168-170).

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, не з`явились (а.с.188-190).

Заявником ОСОБА_1 09.07.2026 подано до суду заяву про розгляд поданої нею заяви про розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2026 у цивільній справі ЄУН № 333/4608/26 без її участі. Вимоги викладені в заяві підтримує та просить задовольнити (а.с.191).

Ознайомившись з матеріалами справи, поданою заявою, долученими документами про матеріальне становище заявниці, суд вважає, що дану заяву можна розглянути у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26.05.2026 р у цивільній справі №333/460/26 з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» стягнуто заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 у розмірі 66 429 (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки, з яких 66 429,44 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 50% від сплаченої суми, що становить 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Акціонерному товариства «Універсал банк» 50% суми судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплачену 09.12.2025 р. у АТ «Універсал банк» за платіжною інструкцією №CF_129857 від 09.12.2025 р. (а.с.163-165).

25.06.2026 р. заявником ОСОБА_1 на адресу суду подано заяву про розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2026 р. у цивільній справі №333/460/26 (а.с.168-170).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 124, 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно норм ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Так, заявник ОСОБА_1 стверджує, що наразі її матеріальне становище не дозволяє виконати рішення суду відразу та у повному обсязі, при цьому заробітна плату яку вона отримує офіційно, дозволить виконати рішення суду протягом року (дванадцяти) місяців, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

На підтвердження майнового стану заявника ОСОБА_1 до заяви долучено довідку з місця роботи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є працездатною особою та щомісячно отримує дохід, який в середньому становить близько 24 715,00 грн., що в даному випадку підтверджує неможливість виконати рішення суду відразу та в повному обсязі, оскільки присуджена до стягнення сума заборгованості перевищує майже в три рази її щомісячний дохід (а.с.175). Також як на підставу скрутного матеріального становища ОСОБА_1 послалась на перебування в неї на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких вона утримує самостійно, долучивши копії свідоцтв про їх народження (а.с.176,177).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Проаналізувавши всі обставини справи, мотиви та підстави звернення з заявою про розстрочку виконання рішення суду, виходячи з матеріального стану боржника, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити, надавши розстрочку у виконанні судового рішення тривалістю 12 (дванадцять) місяців.

Керуючись ст. ст. 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2026 у цивільній справі № 333/460/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 травня 2026 року у цивільній справі №333/460/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2019 у розмірі 66 429 (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки, з яких 66 429,44 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом на строк 12 (дванадцять) місяців з часу набрання ухвалою законної сили зі сплатою рівними платежами щомісячно впродовж дванадцяти місяців по 5535 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 79 копійок.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: Д.О. Каряка