Решение № 139164692, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Справа № 160/3159/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 11.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (далі - Позивач, Підприємство) до Східного офісу Держаудитслужби (далі - Відповідач, Офіс), у якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби щодо перевищення наданих їм повноважень в ході здійснення ревізії, що призвело до необґрунтованих висновків, на підставі яких складено вимогу Східного офісу Держаудитслужби «Про усунення, виявлених ревізією порушення законодавства» №040404-15/259-2026 від 15.01.2026, а саме в описовій частині п.1 порушення пп. 1-2 п. 19 договорів від 06.02.2023 №1697-Е123-Р000, від 22.01.2024р. №3675-E124-P000, укладених між Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) та КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, п.10 Порядку реалізації програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1464, п. 10 Порядку реалізації програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2023 №1394, ст. 526, ч. ст. 530 та ст. 629 Цивільного Кодексу України №435-IV від 16.01.2003 (далі Цивільний Кодекс України), ч. 1-2 ст.193 Господарського Кодексу України Nє436- IV від 16.01.2003 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а також внаслідок невідповідності Підприємства Спеціальним умовам надання медичних послуг, а саме вимог до організації надання послуги та вимог до медичного кошика (забезпечення постійної наявності та зберігання у складських приміщеннях заброньованого і постійно оновлюваного запасу медичних виробів та допоміжних засобів до них, тобто щоденного не знижувального запасу лікарських засобів, медичних виробів) визначеним у додатку №42 до договору від 06.02.2023 №1697-E123-P000, та додатку №2.42 від 22.01.2024р. №3675-E124-РО00, КП «Криворізька МКЛ №2» КМР безпідставно отримано від НСЗУ коштів державного бюджету в загальній сумі 15 802 650, 00 грн. за пакетом медичних послуг №42 «Готовність закладу охорони здоров`я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях», чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету на зазначену суму;

-визнати протиправним та скасувати п.2 вимоги Східного офісу Держаудитслужби «Про усунення виявлених ревізією порушення законодавства» №040404-15/259-2026 від 15.01.2026 (надалі Вимога) в частині забезпечення відшкодування КП «Криворізька МКЛ №2» КМР Національній службі здоров`я України безпідставно отриманих коштів за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 06.02.2023 №1697-Е123-РО00, від 22.01.2024р. №3675-Е124-Р000 на суму 15 802 650,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним, як надавачем медичних послуг, виконано умови надання послуги «Готовність закладу охорони здоров`я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях» за пакетом медичних послуг № 42 (далі - пакет № 42), а кошти, отримані за програмою медичних гарантій, використано в межах підстав для їх отримання. Позивач також вказав, що оцінка дотримання умов пакета №42 належить виключно до компетенції НСЗУ як сторони договору, а Вимога в оскаржуваній частині ґрунтується на припущеннях Відповідача без застосування будь-якої методики визначення розміру збитків. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Вказує, що відповідно до статей 1, 2, 4, 8 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) орган державного фінансового контролю уповноважений здійснювати контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевого бюджетів у підприємствах, установах та організаціях, які отримують такі кошти, незалежно від того, що вони надійшли за договором з НСЗУ, а не безпосередньо з відповідного бюджету. Відповідач наполягає, що перевірка дотримання Позивачем умов договорів про медичне обслуговування населення щодо пакета №42 є складовою оцінки цільового використання бюджетних коштів і не є втручанням у виключну компетенцію НСЗУ, а отже доводи про перевищення повноважень є необґрунтованими. Наполягає на буквальному тлумаченні підпунктів 25-26 Додатка № 42 до договору № 1697-Е123-Р000 та підпунктів 31-32 Додатка № 2.42 до договору № 3675-Е124-Р000, згідно з якими надавач медичних послуг зобов`язаний забезпечити зберігання у складських приміщеннях заброньованого та постійно оновлюваного запасу медичних виробів і допоміжних засобів до них, а також запасу критично важливих лікарських засобів (медичний кошик) у переліку та кількості, визначених пунктом 8.1 відповідних додатків (61 позиція за договором № 1697-Е123-Р000, 69 позицій за договором № 3675-Е124-Р000). На переконання Відповідача, використання у зазначених підпунктах формулювання «заброньований та постійно оновлюваний запас» свідчить про необхідність забезпечення його безперервної фактичної наявності протягом усього строку дії договорів незалежно від поточної клінічної потреби чи фактичного використання лікарських засобів у повсякденній діяльності закладу. Відповідач також зазначив, що за результатами ревізії встановлено незабезпечення Позивачем протягом 2023 року та за жовтень-грудень 2024 року в повному обсязі заброньованого та постійно оновлюваного запасу лікарських засобів, медичних виробів і допоміжних засобів до них, а доводи Позивача щодо можливості заміни окремих лікарських засобів іншими препаратами, наявності лікарських засобів в іншому дозуванні чи лікарській формі чи посилання на воєнний стан не спростовують встановлених ревізією порушень і не підтверджені належними доказами.

19.04.2026 від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Позивач вказав, що відповідно до пункту 41 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, у разі надання надавачем медичних послуг, що не відповідають умовам договору, надавач зобов`язаний повернути замовнику кошти, сплачені за надання таких послуг. Позивач вказав, що в акті ревізії не наведено жодних доказів ненадання Позивачем медичних послуг за пакетом №42 чи неможливості їх надання через відсутність відповідних медичних препаратів, а висновки Відповідача у цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях, які не дають підстав для висновку про виникнення у Позивача обов`язку повернути НСЗУ отримані кошти.

Крім того, позивач послався на лист НСЗУ від 10.11.2025 № 51142/5-14-25, наданий Відповідачу під час ревізії, яким НСЗУ повідомила, що у зв`язку із закінченням строку дії договору № 1697-Е123-Р000 та договору № 3675-Е124-Р000 проведення перерахунку сум оплати за минулі звітні періоди є неможливим; фінансування здійснювалося належним чином, жодних рішень про порушення чи застосування санкцій з боку НСЗУ не приймалося; порядку стягнення чи повернення коштів після закінчення договірного періоду не встановлено ні договірними умовами, ні законодавством; право здійснювати моніторинг та самостійно виявляти невідповідності чи порушення умов цих договорів НСЗУ Відповідачу не делегувала і висновку щодо порушення чи розрахунку розміру завданої Позивачем шкоди не надавала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством (ідентифікаційний код 01986397, місцезнаходження: 50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Олександра Химиченка, буд. 2), основним видом діяльності якого є діяльність лікарняних закладів (КВЕД 86.10).

26.08.2025 Відповідач надіслав Позивачу повідомлення № 040404-15/5014-2025 про проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.01.2022 по 31.08.2025 відповідно до підпункту 1.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2025 року. Програмою ревізії було, зокрема, передбачено перевірку стану збереження майна, використання оборотних та необоротних активів, дотримання законодавства про закупівлі, стану організації та здійснення внутрішнього контролю, а також стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

За результатами ревізії 11.12.2025 складено Акт планової ревізії № 040404-20/8, який підписано Позивачем 17.12.2025 із запереченнями. 23.12.2025 Позивач направив Відповідачу заперечення на Акт ревізії. Супровідним листом від 14.01.2026 № 040404-15/219-2026 Відповідач повідомив Позивача про те, що заперечення до Акта ревізії не прийняті за жодним із викладених у них доводів.

15.01.2026 Відповідач прийняв Вимогу № 040404-15/259-2026, якою констатовано порушення підпунктів 1-2 пункту 19 договорів від 06.02.2023 № 1697-Е123-Р000 та від 22.01.2024 № 3675-Е124-Р000, укладених між НСЗУ та Позивачем, пункту 10 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1464, пункту 10 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 № 1394, а також невідповідності Підприємства спеціальним умовам надання медичних послуг (вимог до організації надання послуги та вимог до медичного кошика) за додатком № 42 до договору № 1697-Е123-Р000 та додатком № 2.42 до договору № 3675-Е124-Р000. Відповідач дійшов висновку, що Позивач безпідставно отримав від НСЗУ кошти державного бюджету в загальній сумі 15 802 650,00 грн за пакетом № 42, чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету на зазначену суму, і зобов`язав Позивача повернути цю суму НСЗУ.

Судом установлено, що між НСЗУ (замовник) і Позивачем (надавач) укладено договір від 06.02.2023 № 1697-Е123-Р000 та договір від 22.01.2024 № 3675-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, за умовами яких надавач зобов`язується надавати пацієнтам медичні послуги за програмою медичних гарантій, а замовник - оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу. Спеціальними умовами надання медичних послуг (додаток № 42 до договору № 1697-Е123-Р000 та додаток № 2.42 до договору № 3675-Е124-Р000) визначено, що Позивач зобов`язується надавати послугу «Готовність закладу охорони здоров`я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях» за тарифом у вигляді глобальної ставки на місяць у розмірі 1 053 510 грн. Заплановану вартість послуг за договором № 1697-Е123-Р000 визначено в сумі 12 642 120 грн (за весь 2023 рік), за договором № 3675-Е124-Р000 - у сумі 3 160 530 грн (за період з 01.10.2024 по 31.12.2024).

Вимогами до організації надання послуги за пакетом № 42 передбачено, серед іншого, готовність закладу до цілодобового масового прийому постраждалих під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (НС), наявність відділення анестезіології та інтенсивної терапії, забезпечення знеболення на всіх етапах діагностики і лікування, забезпечення кисневої та респіраторної підтримки, цілодобового лікарського і медсестринського спостереження, проведення інтенсивної терапії пацієнту в разі виникнення загрозливих для життя станів, організацію ефективного управління запасами лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, а також зберігання у складських приміщеннях заброньованого та постійно оновлюваного запасу медичних виробів і допоміжних засобів до них, високовартісного медичного обладнання, необхідного для проведення оперативних втручань, екстреної іммобілізації, а також запасу критично важливих лікарських засобів, зокрема знеболювальних, антибіотиків, імунобіологічних препаратів (вакцин), антисептичних засобів, засобів індивідуального захисту тощо (медичний кошик). Перелік і незнижувальна кількість позицій медичного кошика визначені пунктом 8.1 відповідних додатків: 61 позиція за міжнародним непатентованим найменуванням - за додатком № 42, 69 позицій - за додатком № 2.42.

Актом ревізії встановлено, що впродовж усього 2023 року Позивач не забезпечив у достатній кількості 21 позицію з 66 перелічених у медичному кошику лікарських засобів, зокрема: ranitidine, furosemide, metamizole sodium, digoxin, chlorpromazine, hydrocortisone, sodium thiosulfate, drotaverine, cefepime, medicinal charcoal, sevoflurane, thiopental та інші. За жовтень-грудень 2024 року в недостатній кількості забезпечено 24 позиції з 62 перелічених у медичному кошику лікарських засобів, зокрема: naloxone, potassium chloride, sodium chloride, electrolytes, hydroxyethylstarch, sodium hydrogen carbonate, cefepime, ciprofloxacin, sevoflurane, morphine, diazepam, ondansetron, ethanol, dexamethasone, omeprazole, calcium chloride, засоби індивідуального захисту та інші.

Судом також установлено, що за поясненнями позивача, наведеними в запереченнях на Акт ревізії та в позовній заяві, частина зазначених лікарських засобів тимчасово перебувала в меншій кількості у зв`язку з проведенням тендерних процедур закупівлі, коротким строком придатності окремих партій, перерозподілом препаратів між лікувальними відділеннями з подальшим негайним поповненням запасу, логістичними ускладненнями в умовах воєнного стану, а також відсутністю клінічної потреби в окремих позиціях (зокрема, препарат sevoflurane використовується виключно в анестезіологічній практиці, thiopental - виключно у відділенні інтенсивної терапії та анестезіологічному відділенні, insulin (human) - за наявності встановлених клінічних призначень, а medicinal charcoal фактично не був затребуваний протягом 2023-2024 років). Судом установлено, що за 2023 рік Позивачем надано стаціонарну, у тому числі невідкладну, медичну допомогу 23 486 хворим, з них 4 924 військовим та цивільним пораненим, виконано 8 634 оперативних втручання; за IV квартал 2024 року - 6 104 хворим, з них 1 450 військовим та цивільним пораненим, виконано 2 645 оперативних втручань; загальна летальність серед поранених військовослужбовців становила 0,9 %, післяопераційна - 1,0 %.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Згідно з приписами частини другої цієї статті орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).

Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 16 Порядку №550 передбачено, що ревізія проводиться шляхом:

- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта чи його заступником;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об`єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб`єкта господарювання - виконавців робіт.

Відповідно до пункту 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно із п. 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Щодо меж повноважень відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів або використовують державне чи комунальне майно.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає в документальній і фактичній перевірці фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи.

Позивач є комунальним некомерційним підприємством, яке отримує фінансування за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеними з НСЗУ, а отримані за цими договорами кошти мають статус бюджетних коштів. Відповідно до наведеного, Позивач у розумінні Закону № 2939-XII є суб`єктом, щодо якого орган державного фінансового контролю уповноважений здійснювати державний фінансовий контроль, а проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача, включно з перевіркою обставин, пов`язаних з виконанням договорів про медичне обслуговування населення, саме по собі не є перевищенням повноважень Відповідача.

Суд наголошує на необхідності розмежування дій посадових осіб контролюючого органу щодо здійснення ревізії та фіксації її результатів в акті від подальшого рішення (вимоги), прийнятого на підставі такого акта: самі по собі висновки акта ревізії, навіть якщо вони є помилковими, не порушують прав Позивача, оскільки акт є лише носієм доказової інформації, а належність і законність викладених у ньому висновків підлягає оцінці судом під час розгляду спору про правомірність прийнятої на його підставі вимоги.

Відповідно до наведеного, вимога Позивача про визнання протиправними дій посадових осіб Відповідача щодо перевищення повноважень під час здійснення ревізії задоволенню не підлягає.

Водночас, оцінюючи правомірність пункту 2 Вимоги в частині зобов`язання повернути НСЗУ 15 802 650,00 грн, суд враховує таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII та підпунктами 5, 5-1 пункту 4 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення про НСЗУ), саме НСЗУ здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, та проводить моніторинг виконання умов договорів про медичне обслуговування населення.

Підпунктом 14 пункту 4 Положення про НСЗУ на НСЗУ також покладено обов`язок інформувати уповноважені державні органи про виявлені порушення умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Матеріалами справи підтверджено, що НСЗУ, яка є стороною договорів № 1697-Е123-Р000 та № 3675-Е124-Р000 і безпосереднім суб`єктом моніторингу їх виконання, листом від 10.11.2025 № 51142/5-14-25 повідомила Відповідача про те, що фінансування Позивача здійснювалося належним чином, жодних рішень про порушення чи застосування санкцій з боку НСЗУ не приймалося, а право самостійно виявляти невідповідності чи порушення умов цих договорів Відповідачу не делегувалося.

На переконання суду, Відповідач не може самостійно тлумачити зміст суто договірного зобов`язання Позивача перед НСЗУ (щодо складу та обсягу медичного кошика за пакетом № 42) для цілей власного фінансового висновку про безпідставність отримання коштів, за умови, що сторона цього договору - НСЗУ - жодних претензій до Позивача з приводу виконання договірних умов пакета № 42 не пред`являла, порушень не констатувала та жодних заходів реагування чи стягнень не ініціювала.

Саме НСЗУ, а не Відповідач, наділена повноваженнями щодо оцінки виконання надавачем медичних послуг умов договору про медичне обслуговування населення, а мовчання чи незгода НСЗУ з висновками Відповідача є істотною обставиною, яка виключає самостійну прийнятність фінансового висновку Відповідача про безпідставність отримання Позивачем коштів у сумі 15 802 650,00 грн.

Щодо тлумачення умов договору про незнижувальний запас медичного кошика.

Підпункти 25-26 Додатка № 42 та підпункти 31-32 Додатка № 2.42 до договорів справді передбачають зберігання заброньованого та постійно оновлюваного запасу медичного кошика.

Однак суд не може погодитися з виключно буквальним тлумаченням цієї умови, застосованим Відповідачем, і вважає за необхідне тлумачити її системно, з огляду на таке.

Так, пункт 10 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році (постанова Кабінету Міністрів України № 1464) та пункт 10 відповідного Порядку на 2024 рік (постанова Кабінету Міністрів України № 1394) - акти вищої юридичної сили стосовно договірних додатків - прямо визначають обов`язок надавача забезпечити наявність медичних виробів, витратних матеріалів та лікарських засобів, необхідних для надання послуг, що підлягають оплаті НСЗУ, тобто прив`язують обсяг забезпечення до фактичної потреби пацієнта, а не до абстрактного статичного мінімуму.

Також, чинне законодавство, як це визнає й сам Акт ревізії, не встановлює окремої процедури закупівлі чи ведення окремого складського обліку незнижувального запасу, що ускладнює застосування виключно буквального критерію «постійної фізичної наявності» без урахування строків придатності, клінічної доцільності та фактичного руху препаратів між складом і лікувальними відділеннями.

Потребує увагу обставина, що тариф за пакетом № 42 визначений як глобальна ставка на місяць, тобто оплачується не факт наявності кожної окремої позиції медичного кошика, а підтримання закладом організаційної, кадрової та матеріально-технічної готовності до масового надходження постраждалих у надзвичайній ситуації в цілому - готовність, що охоплює значно ширший обсяг послуг (інструментальні дослідження, цілодобове знеболення й анестезіологічне забезпечення, кисневу та респіраторну підтримку, цілодобовий лікарський і медсестринський нагляд, інтенсивну терапію), надання яких відповідач не заперечує.

Встановлені ревізією факти тимчасової відсутності окремих позицій медичного кошика стосуються приблизно третини від загальної кількості таких позицій (21 з 66 у 2023 році, 24 з 62 за IV квартал 2024 року) і, за власними ж матеріалами ревізії, здебільшого тривали від кількох днів до кількох тижнів, а не постійно протягом усього звітного періоду, та пояснюються об`єктивними причинами - проведенням тендерних процедур, коротким строком придатності окремих партій, перерозподілом препаратів між відділеннями з негайним поповненням, логістичними ускладненнями воєнного часу.

Наведені Позивачем фактичні показники якості наданої медичної допомоги (23 486 пролікованих хворих у 2023 році, 6 104 - за IV квартал 2024 року, летальність серед поранених військовослужбовців 0,9 %) є об`єктивним підтвердженням того, що заклад фактично й ефективно виконував функцію готовності до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а виявлені зауваження щодо окремих позицій медичного кошика не позначилися на реальній спроможності Позивача рятувати життя постраждалих.

Відповідно до наведеного, за системного тлумачення умов пакета № 42 у сукупності з пунктом 10 Порядків № 1464 та № 1394, встановлені ревізією тимчасові й часткові недоліки забезпечення окремих позицій медичного кошика не є достатньою підставою для висновку про невиконання Позивачем послуги «Готовність закладу охорони здоров`я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях» в цілому та, відповідно, про безпідставність отримання коштів за цією послугою в повному обсязі.

Щодо відсутності методики розрахунку розміру збитків та непропорційності застосованого заходу.

Пунктом 13 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що орган державного фінансового контролю в разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, визначає їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Аналогічну вимогу містить пункт 35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, згідно з яким констатуюча частина акта ревізії має містити визначений у встановленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю.

Суд зазначає, що ані Закон № 2939-XII, ані Порядки № 1464 і № 1394, ані договори з НСЗУ не встановлюють методики розрахунку розміру відшкодування за часткове чи тимчасове недотримання вимог до медичного кошика, зокрема не передбачають ні часткового перерахунку, ні коефіцієнтів, пропорційних тривалості чи обсягу виявленого недоліку.

За відсутності такої методики Відповідач визначив розмір «шкоди» як 100 % коштів, отриманих Позивачем за пакетом № 42 за весь охоплений ревізією період: 12 642 120 грн - уся сума, отримана за 2023 рік, і 3 160 530 грн - уся сума, отримана за IV квартал 2024 року, що в сумі становить 15 802 650,00 грн і з точністю до копійки дорівнює ціні позову.

Отже, розмір стягнення не є результатом розрахунку, пов`язаного з характером, тривалістю чи наслідками виявленого порушення, а дорівнює повній вартості послуги за весь період - попри те, що зауваження ревізії стосуються лише приблизно третини позицій медичного кошика (21 з 66 у 2023 році, 24 з 62 за IV квартал 2024 року) і здебільшого нетривалих (від кількох днів до кількох тижнів) періодів дефіциту, а не всього звітного періоду в цілому.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення. Суд зазначає, що ця вимога є самостійною підставою протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, яка діє незалежно від того, чи встановлено сам факт порушення: навіть визнаний факт порушення не виправдовує автоматично будь-який за розміром чи характером захід реагування.

Навіть якщо припустити, всупереч наведеній вище оцінці суду щодо системного тлумачення умов медичного кошика, що встановлені ревізією факти становлять технічне порушення договірних умов, застосований захід реагування не є пропорційним в спірних правовідносинах.

Стягнення 100 % вартості пакета № 42 за весь охоплений ревізією період - за наслідками недоліків, які стосуються лише частини позицій медичного кошика в окремі, здебільшого нетривалі проміжки часу, за збереженої й підтвердженої статистичними показниками фактичної спроможності позивача надавати якісну медичну допомогу в надзвичайних ситуаціях, і за відсутності позиції НСЗУ як сторони договору про наявність порушення чи необхідність повернення коштів - не є домірним (пропорційним) заходом реагування на встановлені ревізією недоліки.

Ця обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним та скасування пункту 2 Вимоги, яка застосовується незалежно від наведеної вище оцінки суду щодо меж повноважень Відповідача та щодо системного тлумачення умов медичного кошика.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач не довів ні наявності нормативно встановленої методики розрахунку розміру шкоди, ні співмірності застосованого заходу виявленим недолікам, а тому пункт 2 Вимоги в оскаржуваній частині є протиправним і підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог: пункт 2 Вимоги в частині зобов`язання повернути 15 802 650,00 грн підлягає визнанню протиправним та скасуванню, тоді як вимога про визнання протиправними дій посадових осіб Відповідача щодо перевищення повноважень під час здійснення ревізії задоволенню не підлягає з підстав, наведених вище.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (Ідентифікаційний код: 01986397, місцезнаходження: 50056, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, майдан Олександра Химиченка, будинок 2) до Східного офісу Держаудитслужби (Ідентифікаційний код: 40477689, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корпус 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.2 вимоги Східного офісу Держаудитслужби «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» №040404-15/259-2026 від 15.01.2026 в частині забезпечення відшкодування Комунальним підприємством «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради Національній службі здоров`я України безпідставно отриманих коштів за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 06.02.2023 №1697-Е123-Р000, від 22.01.2024 №3675-Е124-Р000 на суму 15 802 650,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (Ідентифікаційний код: 40477689, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корпус 2) судовий збір у розмірі 33280, 00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень) на користь Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (Ідентифікаційний код: 01986397, місцезнаходження: 50056, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, майдан Олександра Химиченка, будинок 2).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21.08.2026.

Суддя А.О. Сластьон