Решение № 139160176, 17.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8650/25

Провадження № 2/643/3084/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Юшиної К.С.,

представника відповідача адвоката Петренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» в особі представника Журавльова С.Г. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

№ TDB.2021.0128.1658 від 26.01.2021 у розмірі 86141,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.01.2021 між АТ «Мегабанк» та відповідачем шляхом підписання Заяви-Договору № TDB.2021.0128.1658 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт та надано кредитні кошти. Свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідач належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги за вказаним договором на підставі договорів відступлення права вимоги перейшло до ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», яке просило стягнути наявну заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 04.12.2025 справу передано за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Представником відповідача адвокатом Петренко О.М. подано до суду клопотання про витребування у первісного кредитора кредитної справи за Заявою-Договором № TDB.2021.0128.1658 з наданням первинних бухгалтерських документів (квитанцій, платіжних доручень тощо), що підтверджують надання та користування кредитними коштами, а також виписок по рахунках бухгалтерського обліку банку для подальшого проведення бухгалтерсько-фінансової експертизи.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 03.06.2026 з метою повного і всебічного з`ясування обставин справи, зокрема для вирішення заявленого клопотання про витребування доказів та призначення експертизи, розгляд справи відкладено, а явку сторін (їх представників) у судове засідання визнано обов`язковою.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, зазначивши, що за погодженням між позивачем та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» участь представника позивача у судових засіданнях у спорах про стягнення заборгованості за кредитними договорами з боржників фізичних осіб не передбачена, і що позивач готовий надати письмові пояснення з будь-яких пов`язаних із предметом спору питань.

Представник відповідача адвокат Петренко О.М. у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог: не зазначено номера відкритого карткового рахунку та номера кредитної картки, не підтверджено факту та розміру отримання відповідачем кредитних коштів, наведений розрахунок містить незрозумілі відомості щодо процентної ставки, яка змінюється щодня (від 3,05 до 24,29), а також нараховані комісії. Одночасно представник відповідача заявила клопотання про витребування у первісного кредитора документів щодо руху коштів по картковому рахунку та розрахунку нарахованих процентів для проведення бухгалтерсько-фінансової експертизи.

Розглянувши у судовому засіданні заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів для проведення бухгалтерсько-фінансової експертизи, суд відмовив у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути обґрунтованим і містити, зокрема, відомості про те, який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Позиція представника відповідача є внутрішньо суперечливою: з одного боку, вона заперечує сам факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а з іншого наполягає на витребуванні документів та залученні експерта для перевірки правильності нарахування процентів за цим самим договором. Перевірка правильності нарахування процентів логічно передбачає визнання факту існування договірних відносин, тоді як заперечення факту їх виникнення виключає потребу в експертному дослідженні порядку нарахування процентів. Наведені взаємовиключні доводи не дають підстав вважати заявлене клопотання обґрунтованим у розумінні ст. 84 ЦПК України.

Крім того, перевірка правильності арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, у тому числі співвідношення сплачених та нарахованих сум, не потребує спеціальних знань у розумінні ст. 102 ЦПК України і може бути здійснена судом самостійно на підставі наявних у матеріалах справи документів із застосуванням загальних арифметичних дій. За таких обставин підстави для витребування додаткових доказів та призначення бухгалтерсько-фінансової експертизи відсутні.

Питання достатності та належності поданих позивачем доказів для підтвердження розміру заборгованості вирішується судом під час оцінки доказів по суті спору та не потребує залучення експерта.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, явку якого попередньо було визнано обов`язковою, суд виходить із такого. Обов`язковість явки сторін визнавалася судом з метою всебічного вирішення питання про доцільність витребування доказів та призначення експертизи. Оскільки зазначене клопотання вирішено судом по суті у цьому судовому засіданні, а позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника і надав свою позицію у письмовому вигляді, суд визнав за можливе провести судовий розгляд за відсутності представника позивача. Неявка представника позивача за наведених обставин не перешкоджає розгляду справи та не порушує принципу змагальності сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, а порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Право вимоги за кредитним договором може бути передане іншій особі в порядку відступлення права вимоги (ст. 512, 514, 1077 ЦК України). Новий кредитор набуває прав первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і зобов`язаний довести факт набуття права вимоги до боржника.

Судом установлено, що первісним кредитором за кредитним договором № TDB.2021.0128.1658 від 26.01.2021 виступало АТ «Мегабанк» (код ЄДРПОУ 09804119), від імені якого у зв`язку з процедурою ліквідації діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості. Право вимоги за вказаним договором було відступлене на підставі договорів відступлення права вимоги, зокрема Договору № GL1N426240 про відступлення права вимоги від 03.09.2024 та Договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024, унаслідок чого кредитором за спірним зобов`язанням стало ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ». Обсяг переданих прав вимоги за відповідним договором підтверджується витягом (реєстром) з переліку боржників, права вимоги до яких відступаються, що є додатком до договору відступлення.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Матеріали справи містять докази набуття ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги до відповідача, а обставини дійсності договорів відступлення права вимоги відповідачем не спростовані та не оспорені у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» як новий кредитор набуло права вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, у тому числі погашення заборгованості за тілом кредиту, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав вимоги, а тому є належним позивачем у цій справі.

Належними доказами, які підтверджують наявність та розмір заборгованості за кредитним договором, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості за тілом кредиту та підлягає дослідженню судом у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 13.01.2025 у справі № 336/6542/21).

Разом з тим факт відкриття рахунку та надання кредитних коштів сам по собі не є достатнім для стягнення нарахованих процентів. Умови кредитування, у яких визначено розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів, є частиною кредитного договору лише за умови їх підписання позичальником. Тарифи, умови та правила надання банківських послуг, які не підписані позичальником, не можуть розцінюватися як частина укладеного між сторонами договору, а тому не породжують для позичальника обов`язку сплачувати визначені в них проценти (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, постанова Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19).

У справі, що розглядається, на підтвердження позовних вимог позивачем надано Заяву-Договір № TDB.2021.0128.1658 від 26.01.2021, довідку-розрахунок заборгованості АТ «Мегабанк» станом на 03.09.2024 та виписку по особовому рахунку відповідача за період з 26.01.2021 по 02.12.2022. Згідно з довідкою-розрахунком заявлена до стягнення заборгованість у загальному розмірі 86141,43 грн складається із заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 29964,82 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 56176,61 грн та заборгованості за комісіями у розмірі 0,00 грн.

Дослідивши виписку по особовому рахунку в сукупності з довідкою-розрахунком, суд, здійснивши перевірку наведених у них показників, встановлює таке.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29964,82 грн підтверджується рухом коштів по картковому рахунку відповідача. З виписки вбачається, що за договором відповідачу було відкрито картковий рахунок, за яким здійснювалися видача та використання кредитних коштів (зняття готівки в банкоматах, розрахунки в торговельній мережі, перекази), а обороти за основним картковим рахунком є збалансованими (дебет і кредит становлять по 95417,28 грн). Заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту (29964,82 грн) не перевищує залишку простроченої заборгованості за основним боргом, відображеного у виписці по відповідних облікових рахунках, а тому в цій частині є підтвердженим належними доказами.

Натомість заявлена до стягнення заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 56176,61 грн наявними у справі доказами не підтверджується. Як убачається з виписки, загальна сума відсотків, нарахованих та облікованих банком за весь період дії договору по рахунку обліку відсотків, є збалансованою і становить 17413,47 грн (дебетовий та кредитовий обороти рівні, вихідний залишок за цим рахунком 0,00 грн). Таким чином, заявлений позивачем розмір відсотків (56176,61 грн) більш ніж утричі перевищує суму відсотків, що фактично відображена у наданій позивачем виписці, а різниця у розмірі 38763,14 грн жодним первинним документом чи записом у виписці не підтверджена. Наведене узгоджується із запереченнями представника відповідача про непрозорість та необґрунтованість нарахування відсотків.

Крім того, зі змісту виписки вбачається, що значну частину заявлених відсотків становлять нарахування «за користування несанкціонованим овердрафтом» та «прострочені відсотки», тобто нарахування за підвищеними ставками. Розмір процентної ставки, порядок її зміни та підстави застосування підвищених ставок визначаються Умовами (Тарифами) кредитування, які є частиною договору лише за умови їх підписання позичальником. Оскільки матеріали справи не містять підписаних відповідачем Умов (Тарифів), які б визначали погоджений сторонами розмір процентної ставки, підстав вважати доведеним і погодженим розмір нарахованих відсотків немає.

За таких обставин суд не потребував для перевірки розрахунку спеціальних знань та експертного дослідження: невідповідність заявленого розміру відсотків даним самої виписки встановлюється шляхом співставлення підсумкових показників облікових рахунків, що додатково підтверджує обґрунтованість відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення бухгалтерсько-фінансової експертизи.

Оцінивши подані докази за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29964,82 грн, тоді як вимоги про стягнення відсотків у розмірі 56176,61 грн не підтверджені належними доказами та є необґрунтованими. З огляду на наведене позов підлягає частковому задоволенню у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, а у стягненні заборгованості за відсотками належить відмовити.

Питання розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України. При частковому задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 7681, 84, 89, 102, 141, 258, 259, 263265, 273 ЦПК України, ст. 512, 514, 516, 517, 526, 530, 610, 612, 1054, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № TDB.2021.0128.1658 від 26.01.2021 у розмірі 29964,82 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір в розмірі 842,65 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1,

офіс 105);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА