Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 183/3333/25
Провадження № 2/188/910/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №183/3333/25
позивач ОСОБА_1
представник ОСОБА_2
відповідачі:
Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області;
про визнання права приватної власності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є власником 2/3 частини чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка складається: із 1/3 частини, яка мим була приватизована, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом про приватизації державного житлового фонду та управління комунальною власністю району,згідно рішення №194, зареєстрованого в Лисичанському державному малому комунальному підприємстві « Бюро технічної інвентаризації» за № 12 від 24.01.1994 року.
Право власності на житло, в той час набувалось позивачем разом із матер`ю, ОСОБА_3 та батьком, ОСОБА_4 кожному по 1/3 частки чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 на той час всі були разом зареєстровані в квартирі за цією адресою, на яку батьку надавався ордер N21340, а у 1994 році померлий батько оформив приватизацію та зареєстрував права власності у МБТІ.
Із 1/3 частини, яка булла позивачем успадкована , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за
законом від 12.05.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за номером №1-1009 завідуючим Лисичанського державною нотаріальною контори В.М. Жихар на бланку АВК № 553105, зареєстрованого Лисичанським державним малим комунальним підприємством « БТІ» за позивачем в реєстровій книзі №21, за реєстром №12,-17 травня 2000 року.
Записи зроблені у свідоцтві про право на спадщину за законом, у технічному паспорті, у будинковій книзі підтверджують, те що дійсно спільне право власності по 1/3 частки кожному було приватизовано на законних підставах, а після смерті батька- ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відмовою дружини померлого він успадкував його повну 1/3 частку квартири. Тому має загальне право власності на 2/3 частини квартири.
На час набуття позивачем права на житло Державних реєстрів речових прав на майно не було і право власності реєструвалось в БТІ.
З метою отримання компенсації пошкодженої квартири, в наслідок військових дій, позивач звернувся із заявою до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації його права власності було відмовлено рішенням в проведенні реєстраційних дій № 77660256 від 06 березня 2025 року, у зв`язку з тим, що неможливо отримати підтвердження інформації від БТІ, що проводило реєстрацію права власності на вищевказану квартиру. Крім цього оригінал свідоцтво про право власності на житло ( приватизація) №194 від 24.01.1994 року втрачено на окупованій території та відновити його не можливо.
Вважає,що у зв`язку з неможливістю зареєструвати право власності у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності позивача не визнається державою ,що призводить до неможливості здійснення ним своїх прав власника.
Право власності 1/3 частку житла позивача підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.01.1994 року, зареєстрованого у Лисичанському МБТІ- с. Підлісне.
Інша 1/3 частка житла підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, від 20.05.2000 року, зареєстрованого Лисичанського ДМКП « БТІ». Тобто позивач має право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Просить суд визнати за ним право власності на належну йому частку квартири.
В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідач в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлений, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .
Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом АВК №553105 від 12.05.2000 року, позивач успадкував після смерті батька 1/3 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Технічний паспорт на квартиру за адресою АДРЕСА_3 підтверджує право власності ОСОБА_1 на 2/3 частини та ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири.
Записами в домовій книзі підтверджується місце проживання позивача та право власності на спадкове майно.
Інформаційним висновком від 06.06.2025 року підтверджується ймовірна ринкова вартість чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до паспорту, посвідчення та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою та є учасником бойових дій.
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №77660256 від 06.03.2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).
Відповідно до наданих документів ОСОБА_1 має право часткової власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 . .
Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.
Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.
Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.
Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на 2/3 частини квартири задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 право власності на 2/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ,загальною площею- 64.60 кв.м.,в тому числі жилою площею-38.20 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Курочкіна
Судебное решение № 139150813, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області было принято 21.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 183/3333/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: