Решение № 139150792, 21.08.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1898/25

Провадження № 2/188/929/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа 188/1898/25

Позивачі :

ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Представник позивачів ОСОБА_5

Відповідач: Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.08.1998 р. посвідчене Лисичанським горисполкомом, квартира за адресою АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності гр. ОСОБА_1 та членам сімї:

ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

Квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Загальна площа квартири становить 63,99 кв.м. , відновна вартість намомент приватизації 11-50 крб. Характеристика квартири ( кімнат ) наведені в Технічному паспорті, який є складовою частиною вказаного Свідоцтва.

Свідоцтво видане згідно розпорядження (наказу) від 17.08.1998 р. № 971.

Згідно Технічного паспорту, що виготовлений Лисичанським комунальним підприємством БТІ 23.07.1998 р. ( інвентаризаційна № 485 ) Загальна площа квартири - 63,90 кв.м.

Жила площа - 37,30 кв.м.

Підсобна площа - 23,70 кв.м.

Корисна площа - 61,00 кв.м.

Лоджия, балкон - 1,0, 1.90 кв.м.

Будинок введений в експлуатацію - 1985 р.

Знос станом на 23.07.1998 р. - 13 %

На теперішній час позивачка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у звязку з укладенням шлюбу змінила прізвище - ОСОБА_4 , згідно свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .

Згідно звіту про незалежну оцінку нерухомого майна - об`єкт, житлова квартира яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартість квартири - 267 860, 00 грн. в т.ч. вартість 1/4 частки становить 66 966,00 грн.

06.05.2025 р. державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_7 Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міськради Рівненської області розглянула заяву від 08.04.2025 за реєстраційним номером 66297449 відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІУ та

Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджених Постановою КМ України від 25.12.2015 року № 1127 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМ України від 26.10.1011р. № 1141 встановила наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку , встановленого частиною третьою ст. 23 цього Закону, не усуненні обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав , а саме:

згідно з наданою Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області інформацією вбачається , що обов`язки по збереженню реєстраційних справ ,щодо об`єктів нерухомого майна права на які виникли та зареєстровані до 0101.2013 р. були покладені Лисичанською міською радою на Лисичанське комунальне

підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Такі справи до 24.02.2022р. оцифровані не були , зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 р. з м. Лисичанськ евакуйовані не були саме підприємство не релоковане , діяльність на підконтрольній Україні території не проводилося. У звязку з вищезазначеним Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області,не має

можливості надати інформацію про наявність або відсутність державної реєстрації речових прав , що виникли в установленному законодавством порядку до 01.01.2013 р. тощо на об`єкти нерухомого майна квартиру , розташовану за адресою АДРЕСА_1 за громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та надати будь яку іншу інформацію про зазначений об`єкт , оскільки на це час відсутній доступ до державних реєстрів та інших відповідних джерел інформації через тимчасову окупацію міста Лисичанськ Луганської області. Отже підтвердити реєстрацію права власності на

нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 не є можливим.

Позивачам відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою у звязку із зазначеними вище обставинами.

Просять суд визнати за ними право власності на належне їм нерухоме майно.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Сторона відповідача про розгляд справи належним чином повідомлена, від відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Копією паспорту ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, підтверджується, місце проживання позивачів та те, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Свідоцтвом №9360 від 17.08.1998 року виданого Лисичанським міськвиконкомом підтверджується що житло за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Копією свідоцтва про шлюб підтверджується зміна прізвища позивачки ОСОБА_6 на « ОСОБА_9 ».

Технічним паспортом , реєстровий номер №228 висновком про оціночну вартість об`єкта нерухомості підтверджується, спільне сумісне право власності позивачів за за адресою АДРЕСА_1 та вартість цього нерухомого майна .

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №78754032 від 06.05.2025 року позивачам було відмовлено в проведенні реєстраційних дій

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Що стосується виділення часток позивачів.

ЦК передбачає майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майном (ст.355). Свідоцтвом №9360 від 17.08.1998 року виданого Лисичанським міськвиконкомом підтверджується що житло за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Що стосується виділу частки кожному з позивачів, то відповідно до положень ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Таким чином суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково, визнавши за позивачами право власності на ? частку квартири кожному без її виділення в натурі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Лисичанської міської військової адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , 1/4 частки квартири,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_4 , 1/4 частки квартири, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 рнокпп НОМЕР_5 , 1/4 частки квартири, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_6 , 1/4 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 63.99 кв.м., жила площа-37.30 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна