Решение № 139149758, 21.08.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 740/1261/26

Номер провадження 2-о/728/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В., Петренко О.Г.,

за участю: заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Могильної Н.М. (в режимі відеоконференції),

заінтересованої особи - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи - Служби у справах дітей Батуринської міської ради Дорош К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (заявник) звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт утримання ним неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У заяві вказує, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 13.09.2025 року, яка має трьох неповнолітніх дітей, біологічний батько яких помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . З дружиною вони проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет та спільно забезпечують функціонування сім`ї; діти перебувають на утриманні. Після смерті батька діти фактично залишилися без його матеріальної підтримки, що робить їх залежними від утримання заявника. З вересня 2025 року він добровільно систематично та безперервно забезпечує дітей у повному обсязі, бере участь у їх вихованні; діти сприймають його як батька.

Зазначає, що має стабільний дохід, оскільки проходить військову службу та отримує грошове забезпечення, фактично виконує функцію годувальника в сім`ї; дохід матері дітей є таким, якого недостатньо для утримання трьох дітей.

Встановлення вказаного факту необхідно заявникові для реалізації прав у сфері публічно-правових відносин та соціального забезпечення відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до яких не підлягають призову/мають право на звільнення особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Крім того встановлення даного факту необхідне для підтвердження статусу годувальника для соціального захисту дітей у майбутньому, зокрема для можливих виплат, спадкування чи інших прав.

Заінтересованими особами в заяві зазначені: ІНФОРМАЦІЯ_5 , Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, Служба у справах дітей Батуринської міської ради.

Ухвалою судді від 03.06.2026 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 та призначено судове засідання на 01.07.2026 року.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області; виключено з числа заінтересованих осіб Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області.

17.08.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 21.08.2026 року.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просив її задовольнити. Пояснив, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , яка має трьох неповнолітніх дітей, батько яких помер. Він матеріально забезпечує дітей, спільно з дружиною придбав будинок для проживання сім`ї, забезпечує дітей необхідними речами та бере участь у їх вихованні. Дружина отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, однак цих коштів недостатньо для утримання трьох дітей. Питання щодо усиновлення дітей не вирішував. Метою встановлення зазначеного факту є його звільнення з військової служби. Також зазначив, що під попереднього шлюбу має дітей, які досягли повноліття.

Представник заявника, адвокат Могильна Н.М. в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити. Пояснила, що заявник матеріально забезпечує сім`ю, перераховує кошти дружині на утримання дітей, бере участь у їх вихованні та проводить із ними час, що підтверджується наданими світлинами. Встановлення факту необхідне також для забезпечення майнових прав дітей у майбутньому.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити заяву та встановити факт, на який посилається заявник, зазначивши, що перебуває з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_1 фактично утримує її трьох неповнолітніх дітей, батько яких помер, та бере участь у забезпеченні сім`ї. Її власних доходів і пенсійних виплат на дітей у зв`язку з втратою годувальника недостатньо для їх утримання. Між ОСОБА_1 та дітьми склалися добрі стосунки, діти сприймають його як батька. Бажає, щоб він був поруч із сім`єю та брав участь у вихованні дітей.

Представник Служби у справах дітей Батуринської міської ради Дорош К.С. підтримала заяву та вважала за можливе її задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з матір`ю дітей, матеріально їх утримує, бере участь у їх вихованні та забезпечує необхідним. Для спільного проживання сім`ї придбано та облаштовано будинок. Вважає, що доходів матері та пенсії у зв`язку з втратою годувальника недостатньо для утримання трьох дітей. Із заявою про усиновлення ОСОБА_1 не звертався.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився; пояснень не надав.

Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти задоволення заяви.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що у сім`ї гарні відносини, заявника діти сприймають як батька, він виховує їх, спілкується. Коли приїздь додому, купує в магазині все необхідне дітям, також купував одяг до школи, фінансово доомагає. Вважають, що коштів які отримує матір дітей, недостатньо для утримання дітей.

Вислухавши учасників судового процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.09.2025 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13.09.2025 року серії НОМЕР_1 (а.с.15).

Батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у свідоцтвах про їх народження записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.16-18).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.19)

Згідно довідки старости Митченківського старостинського округу Батуринської міської ради ніжинського району Чернігівської області Василенко Юлія Олександрівна зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровані: чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 , дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.33)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.04.2025 року № 422951872 та договору купівлі - продажу житлового будинку від 16.04.2025 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , остання, як покупець, є власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; у п.4.4 вказаного договору зазначено, що покупець свідчить, що у зареєстрованому шлюбі не перебуває та що житловий будинок набувається ним за особисті кошти, про свідчить заява покупця від 16.04.2025 року (а.с.34-38).

Відповідно до довідки від 13.10.2025 року №1851 та №4515/фс від 07.10.2025 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_12 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 01.03.2022 по теперішній час, отримав грошове забезпечення за період з січня 2025 по серпень 2025 в сумі 515632 грн 95 коп (а.с.30,52).

Згідно службової характеристики на молодшого сержанта ОСОБА_1 , останній зарекомендував себе добре, службові обов`язки виконує, дотримується військової дисципліни та субординації. До виконання службових обов`язків ставиться з відповідальністю. (а.с.46)

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 09.10.2025 року ОСОБА_2 за період з січня 2025 по серпень 2025 року отримала 152136 грн 29 коп у вигляді заробітної плати та соціальних виплат з відповідних бюджетів (а.с.28-29).

Вирішуючи заяву, суд виходив з наступних норм та мотивів.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у бразі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав (для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення); чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови); встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті.

У пункті 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно із статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою-третьою статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі та перекладені на іншу особу (частина перша статті 14, частина перша статті 15 Сімейного кодексу України).

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Водночас, у частині четвертій статті 15 Сімейного кодексу України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до положень статті 260 Сімейного кодексу України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної дитини матері, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.

Згідно із статтею 268 Сімейного кодексу України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов`язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі: 1) нетривалого проживання з їхнім матір`ю, батьком; 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Таким чином, обов`язок вітчима утримувати дитину, яка з ним проживає, настає за умов, якщо у такої дитини/дітей не має матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання та вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз положень законодавства свідчить, що обов`язок вічима щодо утримання дітей, з якими він проживає, не є безумовним.

З матеріалів справи вбачається, що в неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є мати ОСОБА_2 , яка працює, отримує заробітну плату, допомогоу по втраті годувальника на дітей, та яка відповідно до положень законодавства має обов`язок утримувати дітей. Також, у неповнолітніх дітей є бабуся по лінії матері ОСОБА_6 . Однак, доказів про те, що вона не може надавати їм належного утримання матеріали справи не містять. Крім того, заявником до заяви не додано доказів, які б свідчили, що саме він утримує дітей.

За положеннями чинного законодавства в заявника відсутній правовий обов`язок утримувати неповнолітніх дітей дружини. Утримання цих дітей здійснюється заявником добровільно.

Судом встановлено, що діти проживають разом із заявником та їх матір`ю однією сім`єю, заявник бере участь у їх вихованні, спілкується з ними, придбаває для них одяг та інші необхідні речі, іноді перераховує дружині кошти, а також бере участь у забезпеченні потреб сім`ї. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили добрі стосунки між заявником та дітьми, його участь у вихованні та матеріальному забезпеченні сім`ї.

Разом із тим наведені обставини самі по собі не свідчать про те, що саме заявник є особою, яка утримує дітей у розумінні заявленого ним юридичного факту.

Зокрема, судом установлено, що будинок, у якому проживає сім`я, був придбаний матір`ю дітей до укладення шлюбу із заявником за її власні кошти. Крім того, відповідно до відомостей про доходи заявника та матері дітей їхні доходи є фактично співмірними. Отже, об`єктивних даних про те, що матеріальне забезпечення дітей здійснюється переважно або виключно за рахунок заявника, судом не встановлено.

Сам факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету сім`ї, придбання заявником продуктів, одягу чи інших речей для дітей, надання ним матеріальної допомоги дружині, а також участь у вихованні дітей свідчать про наявність між заявником, його дружиною та дітьми фактичних сімейних відносин, однак не є достатніми для безспірного висновку про перебування трьох дітей саме на утриманні заявника.

При цьому участь заявника у вихованні дітей, його доброзичливі стосунки з ними, спільне проживання, придбання ним продуктів, одягу та інших речей, надання матеріальної допомоги сім`ї безумовно характеризують його позитивну роль у житті дітей, однак самі по собі не підтверджують юридичного факту перебування дітей саме на його утриманні та не усувають необхідності встановлення обставин, передбачених статтею 268 СК України.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З тлумачення та аналізу пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» слідує, що встановлення факту, про який просить заявник, не породжує для нього юридичних наслідків, оскільки враховуючи мету встановлення факту, про яку заявник вказує в заяві, необхідним є перебування на утриманні заявника трьох дітей, батьком яких він є, що в даному випадку відсутнє, а тому враховуючи викладене та встановлені судом обставини підстав для задоволення заяви суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 89, 263, 265, 315 - 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 : АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області м. Ніжин Чернігівської області, площа ім. Івана Франка, 1, ЄДРПОУ 03196089.

Служба у справах дітей Батуринської міської ради м. Батурин Ніжинського району Чернігівської області вул. В.Ющенка,30, ЄДРПОУ 42350028.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну і резолютивну частини) судове рішення, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 21.08.2026 року.

Суддя О.І. Глушко