Решение № 139149754, 21.08.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 728/846/26

Номер провадження 2/728/565/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалюха В.М.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Лук`янця Д.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання членом сім`ї померлого військовослужбовця,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4), в якому просив визнати його членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , вказуючи на те, що встановлення даного факту необхідно йому для отримання одноразової грошової допомоги.

Свої вимоги мотивував тим, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; після військового нападу російської федерації на Україну та оголошення військового стану, 26.02.2022 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 ; в послужному списку в графі 17 «Сімейний стан» ОСОБА_5 зазначав, що членом його сім`ї є син ОСОБА_1 , а місце проживання сім`ї - АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, смерть якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби; померлий ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з яким на день його смерті разом був зареєстрований позивач; одну другу частину одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) отримали батьки померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11.03.2026 року визнано ОСОБА_2 членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 ; в листопаді 2025 року позивач звернувся із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату 1/4 частини одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 , але протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.12.2025 року № 114/д, затвердженим заступником Міністра оборони України 05.12.2025 року, йому повернуті на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги. В протоколі зазначено: «Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що повнолітній син був членом сім`ї померлого ОСОБА_5 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», неможливо встановити право заявника на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 Порядку, у зв`язк уз чим документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання,

Вказані обставини змусили Позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому він просить визнати його членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , що надає йому право на отримання одноразової виплати.

Ухвалою судді від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі з визначенням її розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.06.2026 року; 29.06.2026 року розгляд справи відкладено на 11.08.2026 року за клопотанням представника позивача.

11.08.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 21.08.2026 року.

У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Ковалюх В.М. позов підтримали і просили його задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився; позову не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві, які зводяться до того, що позивач не надав належних і допустимих доказів, що підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків членів сім`ї набуття майна тощо; а також, що Позивач перебував на утриманні померлого після досягнення повноліття.

Відповідач-2 у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі та пояснила, що проживали спільно однією сім`єю вона, чоловік ОСОБА_5 та їх син ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Будинок побудували з чоловіком, з яким після розірвання шлюбу у 2009 році відновили стосунки у 2010 році, та проживали спільно до загибелі чоловіка. Син з батьком ( ОСОБА_5 ) разом працювали в Києві на будівництві. Всі разом вони вирішували всі господарські справи, вели домашнє господарство. Відзиву на позов не подала.

Відповідач - 3 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача-3 - адвокат адвокат Лук`янець Д.М. в судовому засіданні позову не визнав, підтримав доводи поданого ним відзиву, які зводяться до того, що виходячи із змісту позовної заяви випливає вимога про встановлення факту, а не про захист прав позивача, тому справа повинна бути розглянута у порядку окремого провадження; надані позивачем докази не доводять того, що він був членом сім`ї ОСОБА_5 ; обраний позивачем спосіб захисту є неправильним; вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає; ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки відсутній спір про право.

Відповідач - 4 в судове засідання не з`явилася. У визначений судом строк відзиву на позов не подала.

Допитана як свідок, з урахуванням положень ст. 92 ЦПК України, за її клопотанням відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що одружилися з ОСОБА_6 у 1991 році; ОСОБА_1 їх спільний син; у 2009 році розлучилися з чоловіком, у 2010 році відновили сімейні стосунки та проживали спільної однією сім`єю, син ОСОБА_7 проживав з ними постійно. Нею з чоловіком побудований будинок в АДРЕСА_1 , в якому проживали з 2000 року. ОСОБА_7 у всьому допомагав по господарству. Мали намір відкрити власний бізнез, і з цією метою посадили сад, який обробляли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також вони разом працювали в Києві. Підтвердила, що її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_7 ніколи не був одружений, власної сім`ї не має.

Допитаний за клопотанням позивача свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству з позивачем; йому відомо, що ОСОБА_10 : ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживали спільно однією сім`єю; з 2000 року жили за адресою АДРЕСА_1 .; про те, що ОСОБА_11 з ОСОБА_12 розлучалися, йому невідомо; іноді заходив до них в гості; бачив, як ОСОБА_7 з батьком займалися садом, обкошували його, доглядали.

Допитана за клопотанням позивача свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_10 : ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживавали однією сім`єю разом за адресою АДРЕСА_1 . Часто збиралися з ними на різні свята, дружили, спілкувалися, бачилися майже кожного дня. ОСОБА_8 працював в Києві, а потім забрав на роботу і сина ОСОБА_7 . ОСОБА_11 також працювала в Києві, де вони жили всі разом, орендували житло. Після роботи приїздили у свій будинок в с. Курінь. Домашнє господарство вони вели всі разом. ОСОБА_8 посадив вдома сад, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 допомагали обробляти його.

Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6 зворот)

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022 №43 року ОСОБА_5 , з 26.02.2022 року було зараховано до особового складу вказаної військової частини (а.с.7).

В послужному списку ОСОБА_5 в графі 17 «Сімейний стан» зазначено, що останній розлучений, має сина - ОСОБА_1 , 1992 року народження, в графі 18 «Місце проживання сім`ї» зазначена адреса: АДРЕСА_1 (а.с.7 зворот -9).

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2023 року за №633-Д ОСОБА_5 в період з 26.02.2022 року по 06.05.2022 року, з 08.05.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.10).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №237 від 24.08.2022 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2022 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10, 11).

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.01.2023 року №12, смерть ОСОБА_5 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с.12 зворотна сторона).

Згідно довідки Курінського старостинського округу Бахмацької міської ради Чернігівської області від 15.02.2023 року за №140 померлий ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; на день смерті спадкодавця разом із ним був зареєстрований син ОСОБА_1 1992 року народження (а.с.13).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11.03.2026 року у справі 728/2945/25 позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання членом сім`ї померлого військовослужбовця задоволено частково: визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.15-17).

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи за № 728/2945/25 вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.07.2026 року вищевказане рішення суду було скасовано у зв`язку з незалученням ОСОБА_1 , який є сином загиблого, до участі у справі як належного співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи одну другу частину одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) отримали батьки померлого ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо виплати 1/4 частини одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 .

Виходячи з Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.12.2025 року № 114/д, затвердженого заступником Міністра оборони України 05.12.2025 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року№977 сину ОСОБА_1 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_5 , оскільки за поданими документами неможливо встановити чи є повнолітній син померлого працездатним (особою з інвалідністю) і перебував на утриманні ОСОБА_5 ; проживав разом зі своїм батьком, вів з ним спільне господарство і мав взаємні права та обов`язки, а також чи має він власну сім`ю (а.с.18).

Разом з тим, суд не бере до уваги додані до позовної заяви скріншоти з листуванням у мережі Signal між двома абонентами, оскільки з них неможливо достеменно встановити між ким та коли відбувалося вказане листування (а.с. 13 зворотна сторона).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11.12.2023 року, яке набрало законної сили 11.01.2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради про визнання права власності та визнано за ним право власності, в порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 89-90).

Згідно зі ст.ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання такої допомоги мають члени сім"ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ч.2 та ч.4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім"ю, складають особи, які спільно проживають, пов"язані спільним побутом, мають взаємні права й обов"язки. Сім"я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п"ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 N5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім"ї" членами сім"ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв"язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов"язковими умовами для визнання їх членами сім"ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім"ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім"ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов"язки осіб, які об"єдналися для спільного проживання.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 у справі №1-8/99 зазначив, що обов"язковою умовою для визнання осіб членами сім"ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даній справі з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що позивач проживав однією сім`єю разом з померлим військовослужбовцем ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , мав з ним спільний побут, спільний бюджет та вів спільне господарство, зокрема, це підтверджено тим, що вони були зареєстровані та фактично проживали за однією адресою; поясненнями свідків.

Вказані докази є належними, допустимими, вони у повній мірі узгоджуються між собою та доводами позивача, якими він обґрунтовує свій позов.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Що стосується викладених у відзиві заперечень Відповідача-1 про відсутність доказів перебування Позивача на утриманні померлого військовослужбовця ОСОБА_5 , то суд вважає їх такими, що не стосуються справи, оскільки вимоги про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_5 . Позивач у даному позові не заявляє.

Також суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі викладені у відзиві доводи представника Відповідача-3 про те, що дана справа повинна розглядатися у порядку окремого провадження, оскільки виходячи з положень ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У даних правовідносинах наявний спір про право і звернення Позивача до суду до Відповідачів, які заперечують за ним дане право із позовом у порядку позовного провадження відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства та узгоджується з усталеною судовою практикою.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та визнання його членом сім"ї померлого військовослужбовця.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання членом сім`ї померлого військовослужбовця задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , членом сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Міністерство оборони України, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну і резолютивну частини) судове рішення, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 21.08. 2026 року.

Суддя О.І. Глушко