Постановление суда № 139147689, 17.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5681/25 1-кп/760/2101/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва

в складі суду : головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2

провівши в приміщенні суду судове засідання по розгляду кримінального провадження, що зареєстроване в ЄРДР 10.01.2024 року за №12024010000000033, який надійшов від прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.110 ч.1, 436-2 ч.3 КК України ,-

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

В провадженні Солом`янського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 110 ч.1,436-2 ч.2 КК України.

В ході судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, встановлено громадянин України ОСОБА_4 , обіймаючи посаду так званого «председателя Общественной палаты Республики Крым», в порушення Конституції та законів України, вчинив злочини проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, які виразились у наступному.

Починаючи з 20.02.2014 у порушення вимог п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимоги ч.4 ст.2 Статуту Організації Об`єднаних Націй від 26.06.1945 і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) про зміцнення міжнародної безпеки, від 21.12.1965 № 2131 (XX) про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету, Резолюцій Організації Об`єднаних Націй від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), ст. ст.1,2 III Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага, 18.10.1907), ст. ст. 1 - 3, 68 Конституції України на територію півострова Крим військовим, морським та повітряним транспортом здійснено вторгнення Збройних Сил Російської Федерації, що призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Відповідно до тексту заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015, нелегітимно сформованою в умовах російської воєнної окупації виконавчою владою Автономної Республіки Крим 16.03.2014 проведено псевдореферендум про входження Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації. Сумнівні результати "референдуму" не визнано жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї від 27.03.2014 Організації Об`єднаних Націй № 68/262 "Територіальна цілісність України".

17.03.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, розпущеною постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголошено Крим незалежною державою. Одночасно Верховною Радою Автономної Республіки Крим постановлено іменувати представницький орган Республіки Крим Державною Радою Республіки Крим - парламентом Республіки Крим та оголошено звернення до Російської Федерації про прийняття Республіку Крим до її складу як нового суб`єкта зі статусом республіки.

18.04.2014 самозваними представниками Автономної Республіки Крим та міста Севастополя з метою надання легітимності незаконній анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя підписано з Президентом Російської Федерації ОСОБА_6 "Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб`єктів".

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року «Про захист цивільного населення під час війни», а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII із змінами і доповненнями, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014.

24.02.2022 Президентом Російської Федерації оголошено про початок так званої «спеціальної військової операції» під приводом здійснення так званої «демілітаризації та денацифікації України». Після цього, здійснено повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України з декількох напрямків із використанням різних видів і родів Збройних Сил Російської Федерації, інших військових формувань Російської Федерації та застосуванням різних видів зброї та боєприпасів, у тому числі заборонених міжнародними конвенціями.

З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п.1,3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п.17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти РФ) та ін.)».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX) в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII та Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, Російську Федерацію визнано державою -агресором.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п.1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п.17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти РФ) та ін.)».

Відповідно до вимог ч.2 ст.19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч.1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька та Запорізька області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Статтею 5, ч.1 ст.72, ст.73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про всеукраїнський референдум», всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом.

Разом з цим, будучи лояльно налаштованим до держави-агресора Російської Федерації та підтримуючи її злочинні наміри щодо збройного захоплення і воєнної окупації території України, ОСОБА_4 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, бажаючи забезпечити реалізацію вищевказаних злочинних намірів з порушення суверенітету та територіальної цілісності України, публічно висловив заклики до невизначеного кола осіб, спрямовані на сприяння збройним силам РФ в окупації, а надалі й приєднанню окремих регіонів України до складу РФ.

Разом з цим, будучи лояльно налаштованим до держави-агресора Російської Федерації та підтримуючи її злочинні наміри щодо збройного захоплення і воєнної окупації території України, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду так званого «председателя Общественной палаты Республики Крым», діючи умисно, з ідеологічних мотивів, бажаючи забезпечити реалізацію вищевказаних злочинних намірів з порушення суверенітету та територіальної цілісності України, публічно висловив заклики до невизначеного кола осіб, спрямовані на сприяння збройним силам РФ в окупації, а надалі й приєднанню окремих регіонів України до складу РФ.

Зокрема, 09.10.2022, у денний час, під час дії воєнного стану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації вчинено тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а з 24.02.2022 - повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України, перебуваючи в студії телеканалу «Миллет» Автономної некомерційної організації Автономної некомерційної організації «Общественная крымско-татарская телерадиокомпания (АНО «ОКТРК») за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул.Козлова, 45-А ОСОБА_4 , будучи учасником програми «Итоги с ОСОБА_7», висловлюючись як публічна особа, здійснив публічний виступ у програмі «Итоги с ОСОБА_7» з одночасним записом та відтворенням виступу на інтернет-сторінках мережевих видань «Телеканал «Миллет» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, під час якого здійснив публічні заклики до окупації території України воєнним шляхом та зміни меж території України.

Зокрема, ОСОБА_4 під час виступу висловив заклики «освободить» м. Миколаїв та м. Одесу, «отбить» Харків та Харківський регіон, а також «нужно ещё иметь ввиду» Суми, Чернігів, тощо.Під так званим «звільненням» вважалась окупація з подальшим проголошенням окупованої території частиною РФ. Заклики реалізовано конструкціями «мы должны обязательно… освободить», «мы должны обязательно отбить» та «нужно еще иметь ввиду».

Крім цього, під час вказаного виступу ОСОБА_4 , використовуючи твердження, що лишається відкритим питання щодо Запорізької області, яка «вошла только частью своей» (маючи на увазі входження до складу РФ окупованих територій України шляхом проведення так званих «референдумів»), й, зазначаючи, що «этот вопрос тоже неизбежно придётся решать», висловив заклик до окупації усієї Запорізької області включно з обласним центром (м.Запоріжжям) до складу РФ. Вказаний заклик реалізовано спонукальною конструкцією «неизбежно придётся решать».

Таким чином, ОСОБА_4 закликав до окупації міст Миколаєва, Одеси, Харкова (усього регіону),Сум,Чернігова,усієї території Запорізької області,їх подальшого приєднання до складу Російської Федерації, тобто публічно висловив заклики до окупації території України воєнним шляхом та до зміни меж території України.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у висловленні публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.

Крім цього, 09.10.2022, у денний час, під час дії воєнного стану, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації вчинено тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а з 24.02.2022 - повномасштабне збройне вторгнення на територію суверенної держави України, перебуваючи в студії телеканалу «Миллет» Автономної некомерційної організації Автономної некомерційної організації «Общественная крымско-татарская телерадиокомпания (АНО «ОКТРК») за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Козлова, 45-А, ОСОБА_4 , будучи учасником програми «Итоги с ОСОБА_7», здійснив публічний виступ у програмі «Итоги с ОСОБА_7» з одночасним записом та відтворенням виступу на інтернет-сторінках мережевих видань «Телеканал «Миллет» за посиланням: використовуючи засоби масової інформації, здійснив виправдування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України.

Зокрема, використовуючи під час виступу лексеми «субъекты» щодо тимчасово окупованих українських територій ОСОБА_4 визнав їх російськими. Стверджуючи, що «против этих субъектов» Україна (політичне керівництво) «продовжує здійснювати агресію» у вигляді «артобстрелов», ОСОБА_4 визначає Україну як агресора, який обстрілює території, внаслідок чого страждають цивільні, «захист» яких є однією з псевдоідеологічних цілей РФ під час проведення так званої «спецоперації» в Україні. Трансляція такого наративу є виправдовуванням збройної агресії РФ проти України.

Також ОСОБА_4 , висловлюючись від імені жителів тимчасово окупованих українських територій, акцентував на їхньому очікуванні від Росії забезпечення миру і безпеки у складі РФ. Вказане висловлення є типовим наративом російської пропаганди про очікування «захисту» жителями українських територій від, очевидно, українського військово-політичного керівництва, яке, нібито, обмежує права, знущається з власних громадян. Тим самим, ОСОБА_4 використовуючи, «звільнення» і «захист» українського населення як одну з псевдоідеологічних цілей РФ у збройній агресії проти України, здійснює виправдовування збройної агресії РФ проти України.

Крім цього, ОСОБА_4 ретранслював проросійський наратив щодо нібито «історичного» права Росії на певні українські території, виправдовуючи тимчасову окупацію частини території України. Використовуючи типовий наратив російської пропаганди про «освободжение» (звільнення) українських міст, зокрема Миколаєва, Одеси, Харкова (Харківської області), Сум, Чернігова, Запоріжжя (Запорізької області) «и так далее», висловлюючи переконання, що всі ці міста та вказані області «повинні бути включені до складу РФ», ОСОБА_4 виправдав тимчасову окупацію частини території України.

Водночас, поширюючи інформацію щодо «злочинного», «нелюдського» режиму в Україні, який обмежує права, знущається з власних громадян, висловлюючи підтримку рішень та дій держави-агресора РФ щодо України, визнаючи існування та суб`єктність так званих «ДНР» та «ЛНР», повторюючи наратив про «єдинонародність», ОСОБА_4 здійснив виправдовування збройної агресії РФ проти України.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовуванні тимчасової окупації частини території України, з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (в редакції № 2110-IX від 03.03.2022).

30.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, однак є підстави вважати, що він може знаходитись на тимчасово окупованій території АР Крим та проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , повідомлення про підозру вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

З метою вручення повідомлення про підозру, здійснено виклики ОСОБА_4 на 28.01.2025, 29.01.2025 та 30.01.2025 шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» за № 18 (7943) від 23.01.2025, яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у 2025 році та розміщення повісток про виклик на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_4 30.01.2025 і неможливістю в інший спосіб вручити повідомлення про підозру, на виконання приписів ч.1 ст. 278, ч. 8 ст. 135 КПК України вказане повідомлення ОСОБА_4 вручено шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» за № 23 (7948) від 30.01.2025 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а відтак згідно з вимогами ч. 1 ст. 42, абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК ОСОБА_4 вважається таким, що належним чином повідомлений про підозру за ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

На виконання вимог ч.8 ст.135 КПК України, у зв`язку з наявністю достатніх даних вважати, що підозрюваний перебуває на території держави-агресора - Російській Федерації, та періодично - на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, з метою допиту його в якості підозрюваного та проведенні інших слідчих (процесуальних) дій здійснено виклик ОСОБА_4 05.02.2025, 06.02.2025 та 07.02.2025 шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» за № 23 (7948) від 30.01.2025 та розміщення повісток про виклики на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Разом з тим, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025 підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування та прокуратури не з`явився, поважних причин неприбуття не повідомив.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 переховується від органів слідства, прокуратури та суду його оголошено в розшук.

Крім цього, з матеріалів оперативних підрозділів, підготовлених на виконання доручень в порядку ст. 40 України, вбачається, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується на тимчасово окупованій території у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим.

Згідно з оглядом сайту «ІНФОРМАЦІЯ_4» від 15.01.2025 ОСОБА_4 з 2021 року по теперішній час займає посаду «Председателя Общественной палаты Республики Крым», що також підтверджує його перебування на тимчасово окупованій території АР Крим.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) у кримінальному провадженні № 12024010000000033 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, знав та повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, тобто про розслідування слідчим управлінням ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі кримінального провадження за його підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень та про його виклики як підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій.

На підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у даному кримінальному провадженні проведено спеціальне досудове розслідування. За результатами досудового розслідування складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

На даний час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 перебуває на розгляді у Солом`янському районному суді м. Києва, яким неодноразово, у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на веб-сайтах суду і Офісу Генерального прокурора розміщалися повідомлення про виклик останнього у судові засідання. Разом з тим, громадянин України ОСОБА_4 до суду не прибув.

Отже,прокурор вважає,що є достатні дані вважати,що ОСОБА_4 умисно переховується від суду на тимчасово окупованій території з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, один з яких є тяжким.

Тому притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у загальному порядку,передбаченому чинним КПК не надається можливим.

Відповідно до ст.323 КПК України, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження,суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Вислухав клопотання прокурора,думку захисника,дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання.

Враховуючи те, що обвинувачується ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення,передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України та він переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і оголошений у розшук, наявні фактичні дані, що перебуває за межами території України понад 6 місяців,то у цьому випадку згідно ст.2971 КПК України стосовно може бути застосована процедура спеціального досудового розслідування.

Керуючись ст.297-1 ,297-2, 314,376 КПК України,-

У х в а л и в :

Задовольнити клопотання прокурора .

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 12024010000000033 від 10.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,Житомирської області,с.Житниці, проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.110 ч.1,436-2 ч.1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: