Решение № 139142183, 21.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 759/30689/25

Провадження № 2/697/1029/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.01.2021 між відповідачем та ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» укладено кредитний договір № 3150721548-37948, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 3500,00 грн. на 20 діб, з 1,95 % за кожен день користування.

19.08.2020 між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено кредитний договір № 2804355, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн., терміном на 360 днів.

Первісні кредитори виконали взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладених договорів, а відповідач не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість:

за договором кредиту №3150721548-37948 у розмірі 30658,50 грн, яка складається з:

- 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 27158,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №2804355у розмірі 19680,00 грн, яка складається з:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 13680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всього просить стягнути заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 50338,50 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 18.6.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідача належним чином було повідомлено про розгляд справи, за зареєстрованим місцем проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження. Відзив на позов не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладено договір позики № 3150721548-37948, шляхом підписання його відповідачем електронним підписом (а.с.14-19).

Відповідно до п.п. 2.2. кредитного договору визначено, що кредит надається в загальному розмірі 3500,00 грн. Строк користування кредитними коштами складає 20 днів та починається з 22.01.2021 і закінчується 11.02.2021 (п.2.3 Договору).

Згідно з п. 2.5 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити плату згідно Графіку розрахунків (додаток №1 до цього договору) - 1,95 % кожен день користування кредитом.

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.04.2025 вбачається, що 22.01.2021 о 14:02 год було здійснено переказ на суму 3500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування 3500 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.27).

Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» від 10.06.2021, підтверджено зарахування кредитних коштів за даним кредитним договором на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с.28).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3150721548-37948, розмір заборгованості відповідача станом на 03.06.2021 становить 4860,00 грн, яка складається з:

- 3500,00 грн - суми заборгованості за кредитом;

- 1360,00 грн. - суми заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3150721548-37948, розмір заборгованості відповідача станом на 10.03.2023 становить 30658,50 грн, яка складається з:

- 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 27158,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.32, 35).

Крім того, 19.08.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2804355 в електронній формі, відповідно до умов якого, узгоджено суму кредиту - 6000,00 грн на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Знижена процентна ставка - 0,19% в день від суми кредиту та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та (а.с.36-39).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2804355 від 19.08.2020, розмір заборгованості відповідача за період з 19.08.2020 по 03.12.2025 становить 19680,00 грн, яка складається з:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 13680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.34).

До позивача перейшло право вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами, що підтверджується договорами факторингу та реєстрами боржників.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Згідно ст.ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Первісні кредитори зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, щодо розміру заборгованості за відсотками за вище вказаними кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

За умов договору позики №3150721548-37948 від 22.01.2021, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за кредитним договором лише у межах строку позики у розмірі 1,95% за 1 день користування грошовими коштами) (п. 2.5, п.9.4 договору).

З наданого позивачем Графіку розрахунків (додаток1) до Договору позики вбачається, що сума кредиту у розмірі 3500 грн. була надана відповідачу у строк на 20 днів у період з 22.01.2021 по 11.02.2021 (а.с.18).

Оскільки боржник свої зобов`язання за даним кредитним договором не виконала, то розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами відповідно складає 1360,00 грн. (3500х1,95%х20).

Разом з тим, позивач також просить стягнути з відповідача суму заборгованості за відсотками у розмірі 27158,50 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) прийшла до висновку, що «сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх». Натомість Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин.

Також Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за "користування кредитом", сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (п. 146).

Крім того, п.9.7 Договору позики передбачено, що сторони домовилися, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування Кредитом можуть бути нараховану Товариством, згідно ч.2 ст. 625 ЦК, у розмірі передбачуваному п.п.9.4 цього договору (702% річних) та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та /чи на адресу електронної пошти позичальника.

Доказів направлення вимоги позивачем не надано.

Зважаючи на викладене, нарахування процентів відповідачу у строк понад 20 днів є протиправним.

Таким чином, стягненню підлягають проценти за користування кредитом у період з 22.01.2021 по 11.02.2021 (20 днів) у розмірі 1360,00 гривень, як це передбачено Графіком платежів.

Після закінчення строку, на який укладався договір, у первісного кредитора виникло право на отримання коштів у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за понадстрокове користування позикою, однак вимог про стягнення в порядку ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялося.

Враховуючи викладене, до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача за договором позики №3150721548-37948 від 22.01.2021 підлягає 4860,00 грн, з яких:

- 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1360,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

За умов договору про надання споживчого кредиту №2804355 від 19.08.2020, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за кредитним договором у межах строку позики у розмірі 1,90% в день від суми кредиту, якщо:

- споживач не виконав умови зазначені в п.п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки (п. 1.5.2 договору);

- у межах строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього договору;

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

На підставі зазначеного та з урахуванням вище вказаних правових висновків ВП ВС, нарахування процентів відповідачу у строк 120 (30+90) днів у розмірі 13680,00 грн. є правомірним.

Розмір цих відсотків підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу №26082021 від 26.08.2021 (а.с.60-62).

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості:

за договором позики №3150721548-37948 від 22.01.2021 у розмірі 4860,00 грн, з яких:

- 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1360,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

за договором кредиту №2804355 від 19.08.2020 у розмірі 19680,00 грн, яка складається з:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 13680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн. (а.с.181).

Крім того, представником позивача долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, відповідно до яких сума наданих послуг складає 16000,00 грн.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме витрати зі сплати судового збору у розмірі 1180,92 грн. (48,75% від сплаченого судового збору).

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що 48,75% від понесених витрат становить 7800,00 грн.

Разом з тим, згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, п. 141, 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, п. 58 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги та стягнути 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість:

за договором позики №3150721548-37948 від 22.01.2021 у розмірі 4860,00 грн, з яких:

- 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1360,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

за договором кредиту №2804355 від 19.08.2020 у розмірі 19680,00 грн, яка складається з:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 13680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1180,92 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 21.08.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресом: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін