Постановление суда № 139134271, 17.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/8327/26

ун. № 759/22777/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111130001305 від 25.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі - Державне підприємство) від 30.05.2024 № 35-к/тр ОСОБА_7 призначено на посаду директора Державного підприємства на підставі протоколу засідання Наглядової ради Державного підприємства від 27.05.2024 № 06/2024.

Відповідно до контракту, укладеного 30.05.2024 між Державним підприємством в особі члена Наглядової ради ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як керівником Державного підприємства, керівник зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Підприємство зобов`язується створити належні умови для матеріального забезпечення та організації праці Керівника.

Керівник є повноважним представником Підприємства під час здійснення його діяльності, реалізації повноважень, виконання функцій та обов`язків Підприємства, визначених актами законодавства, статутом та іншими нормативними документами.

Крім того, відповідно до п. 6 Контракту, Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, визначених законодавством, статутом Підприємства та Контрактом.

Відповідно до п. 7 Контракту, Керівник зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна та прибутку, а також показників майнового стану Підприємства.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, з огляду на надані повноваження, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора Державного підприємства, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а отже, відповідно до ст. 18 Кримінального кодексу України, є службовою особою.

Відповідно до наказу директора Державного підприємства ОСОБА_7 від 01.08.2024 № 57-к/тр, ОСОБА_4 переведено з посади провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності на посаду заступника директора з економіки та фінансів з 01.08.2024.

З огляду на викладені обставини, ОСОБА_4 як заступник директора з економіки та фінансів Державного підприємства є особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, та відповідно в розумінні положень частини третьої ст. 18 КК України є службовою особою.

Окрім цього, відповідно до наказу Державного підприємства від 02.10.2025 № 75-к/тр на заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_4 покладалося тимчасове виконання обов`язків директора підприємства на період з 03.10.2025 по 20.10.2025.

Статут Державного підприємства затверджено наказом Фонду державного майна України від 07.01.2025 (далі - Статут).

Пункт 1.1. Статуту визначає, що Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.1. Статуту метою діяльності Підприємства є отримання прибутку за рахунок підприємницької, торговельної та інших видів діяльності.

Підприємство створене з метою сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, насіння і садивного матеріалу лісових, декоративних та лікарських рослин, а також сільськогосподарського виробництва та надання послуг у сфері сільськогосподарського господарства.

Крім того, п. 3.2. Статуту передбачено, що основним видом діяльності Підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пункт 5.6. Статуту визначає, що Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим.

Також, відповідно до підпункту (8) Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законодавством України.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктом 7.2. Статуту закріплено, що майно Підприємства складають основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні та необоротні активи й цінності, вартість яких обліковується та відображається в балансі Підприємства або враховуються в інших, передбачених законодавством, формах обліку майна Підприємства.

Згідно з п. 7.3. Передача майна Підприємству оформляється відповідним актом приймання- передачі.

Разом з цим, п. 7.4. Статуту передбачено, що джерелами формування майна Підприємства є:

(1) майно, передане Підприємству уповноваженим органом управління;

(2) доходи, одержані від реалізації продукції (товарів), робіт, послуг, а також від здійснення інших видів господарської діяльності;

(3) капітальні вкладення та дотації з бюджетів;

(4) майно, придбане Підприємством;

(5) кредити, позики, позички у національній та іноземній валюті, товарні кредити;

(6) пожертвування та подарунки підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб та фізичних осіб;

(7) інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

За приписами п. 7.5. Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Суб`єкт управління Підприємства.

Водночас згідно з п. 7.6. Статуту Підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7 , який обіймав посаду директора Державного підприємства, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний корисливий умисел, спрямований на розтрату майна Державного підприємства в особливо великих розмірах, а саме шляхом здійснення безоплатної передачі вирощеного Державним підприємством врожаю на користь іншої юридичної особи.

Водночас ОСОБА_7 дійшов висновку, що для здійснення його злочинного наміру необхідно залучити інших співучасників, що розділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, які спільно з ним виявлять бажання брати участь у запланованому ним злочині.

З цією метою, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим слідством час та місці залучив заступника директора з економіки та фінансів Державного підприємства ОСОБА_4 , розробивши з останнім план дій, відповідно до якого, ОСОБА_4 мав забезпечити укладення майбутньої угоди, яка повинна передбачати завідомо занижений показник врожайності кукурудзи, що дозволило би штучно утворити надлишок врожаю та безоплатно передати 50% врожаю на користь приватного підприємства, забезпечити виконання Державним підприємством умов зазначеної угоди.

Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.10.2024, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи неможливість самостійно, без участі інших осіб, здійснити розтрату майна Державного підприємства, а саме кукурудзи врожаю 2025 року, повідомили про свої злочинні наміри ОСОБА_9 , який обіймав посаду директора приватного підприємства «Миколай-Плюс», основними видами діяльності якого є виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування та реалізація сільськогосподарської продукції. У свою чергу ОСОБА_9 добровільно погодився взяти участь у вчиненні злочину, а саме здійснити пособництво у розтраті майна Державного підприємства в особливо великих розмірах шляхом здійснення безоплатної передачі вирощеного Державним підприємством врожаю на користь ПП «Миколай-Плюс». Таким чином відповідно до злочинного плану ОСОБА_9 була відведена роль пособника у вчиненні розтрати державного майна.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.10.2024, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_9 , будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним про вимоги пункту 5.6 Статуту Державного підприємства, відповідно до якого Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам, забезпечив підготовку Державним підприємством договору № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» з додатками, умови якого передбачали планову врожайність кукурудзи не нижче 60,0 центнерів з одного гектара, достовірно знаючи, що фактична середня врожайність кукурудзи на території Київської області є істотно вищою за цей показник. Також умови цього договору передбачали обов`язок Державного підприємства безоплатно передати у власність ПП «Миколай-Плюс» 50% надлишково зібраного врожаю кукурудзи 2025 року.

Одночасно з цим останній забезпечив внесення до Додатку № 1 договору від 29.10.2024 № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» завідомо заниженого показника планової врожайності кукурудзи, зазначивши у пункті 2 та підпункті 2.1, що роботи, виконані Підрядником, повинні забезпечити планову врожайність кукурудзи не нижче 60,0 центнерів з одного гектара, достовірно знаючи, що фактична середня врожайність кукурудзи на території Київської області є істотно вищою за цей показник, унаслідок чого створив умови для подальшого застосування пункту 2.6 договору щодо розподілу понадпланового врожаю між Замовником та Підрядником.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на розтрату майна Державного підприємства, 29.10.2024 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці (більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено), діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 та

ОСОБА_9 , від імені Державного підприємства уклав із директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_9 договір № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» з додатками (далі - Договір), яким сторони визначили перелік, обсяг та умови виконання сільськогосподарських робіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору - це загальна вартість Робіт за цим договором, що визначається виходячи з фактичних обсягів виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником згідно Актів приймання-передачі виконаних робіт, протягом строку дії договору. Вартість Робіт визначається Сторонами у відповідності до калькуляції - Додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. Договору Замовник здійснює оплату вартості Робіт згідно п. 2.4. цього Договору тільки після оприбуткування врожаю сільськогосподарських культур Замовником.

Водночас за приписами п. 2.4. Договору розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом сплати Замовником на рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі.

Отже, у порушення вимог пунктів 7.1, 7.2, 7.6 Статуту Державного підприємства та статті 95 Земельного кодексу України, діючи умисно, з корисливих мотивів та на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на розтрату кукурудзи врожаю 2025 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , забезпечив включення до договору № 10-1/2025-ПР пункту 2.6, відповідно до якого у разі перевищення запланованої врожайності, визначеної Додатком № 1 до цього договору, отриманий понад запланований обсяг урожаю підлягає розподілу між Замовником та Підрядником у співвідношенні 50% Замовнику та 50% Підряднику.

У подальшому, на виконання умов договору № 10-1/2025-ПР ПП «Миколай-Плюс» упродовж 2025 року здійснило комплекс сільськогосподарських робіт, зокрема обробіток ґрунту, внесення добрив та посів кукурудзи на земельній ділянці Державного підприємства площею 185 га, кадастровий номер 3220286600:20:060:0001, розташованій у межах Березанської ОТГ Броварського району Київської області.

Завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, упродовж 2025 року, але не пізніше 30.10.2025, ПП «Миколай-Плюс» зібрало врожай кукурудзи в кількості 1 328,655 тонни, який було доставлено на складські приміщення зазначеного підприємства. У подальшому, 30.10.2025, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , а також директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_9 , який виступав пособником у вчиненні злочину, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив оформлення та підписання акта приймання-передачі врожаю до договору від 29.10.2024 № 10-1/2025-ПР, відповідно до якого Державне підприємство безоплатно та всупереч вимогам Статуту підприємства передало у власність ПП «Миколай-Плюс» 50% нібито надлишково зібраного врожаю кукурудзи 2025 року в кількості 169,3275 тонни. Внаслідок зазначених умисних дій ПП «Миколай-Плюс» незаконно набуло у власність кукурудзу врожаю 2025 року в кількості 169,3275 тонни загальною вартістю 1 388 424,00 грн з ПДВ, виходячи з вартості 8 200,00 грн з ПДВ за одну тонну, чим Державному підприємству заподіяно майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , який діяв як пособник у вчиненні останніми злочину, завдали Державному підприємству матеріальну шкоду на суму 1 388 424,00 грн з ПДВ, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Також встановлено, що у ОСОБА_7 , який обіймав посаду директора Державного підприємства, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний корисливий умисел, спрямований на розтрату майна Державного підприємства в особливо великих розмірах, а саме шляхом заниження ринкової вартості вирощеного Державним підприємством врожаю на користь іншої юридичної особи.

Водночас ОСОБА_7 дійшов висновку, що для здійснення його злочинного наміру необхідно залучити інших співучасників, що розділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, які спільно з ним виявлять бажання брати участь у запланованому ним злочині.

З цією метою, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим слідством час та місці залучив заступника директора з економіки та фінансів Державного підприємства ОСОБА_4 , розробивши з останнім план дій, відповідно до якого, ОСОБА_4 мав забезпечити укладення майбутньої угоди, яка повинна передбачати занижену від ринкової вартість сільськогосподарської продукції - кукурудзи врожаю 2025 року, а також виконання Державним підприємством умов зазначеної угоди.

Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.10.2024, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи неможливість самостійно, без участі інших осіб, здійснити розтрату майна Державного підприємства, зокрема, реалізувати кукурудзу врожаю 2025 року за заниженою від ринкової вартості, повідомили про свої злочинні наміри ОСОБА_9 , який обіймав посаду директора приватного підприємства «Миколай-Плюс», предметом діяльності якого є виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування та реалізація сільськогосподарської продукції, та останній надав свою добровільну згоду на участь у вчиненні злочину, зокрема, здійснити пособництво у розтраті майна Державного підприємства в особливо великих розмірах, а саме, кукурудзи врожаю 2025 року, шляхом його реалізації ПП «Миколай-Плюс» за заниженою вартістю. Таким чином відповідно до злочинного плану ОСОБА_9 була відведена роль пособника у вчиненні розтрати державного майна.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, забезпечив підготовку Державним підприємством договору № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю», умови якого передбачали ціну реалізації кукурудзи врожаю 2025 року в розмірі 5 525,00 грн за 1 тонну з ПДВ, що є істотно нижчою за ринкову ціну.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на розтрату майна Державного підприємства, 29.10.2024 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , від імені Державного підприємства уклав із ОСОБА_9 договір № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю», відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті, кількості, порядку та на умовах, визначених цим Договором та/або Специфікаціями, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник підтверджує, що Товар, який передається Покупцю, належить йому на праві власності та є продукцією врожаю 2025 року.

Ціна Товару, його кількість, строки поставки, а також порядок здійснення попередньої оплати та остаточного розрахунку за Товар визначаються у Специфікаціях до цього Договору.

У разі, якщо на дату поставки Товару його ринкова ціна буде вищою за ціну, визначену відповідно до умов цього Договору, поставка Товару здійснюється за формулою, передбаченою пунктом 2.2 цього Договору, при цьому ціна товару дорівнює ринковій вартості Товару.

Далі, з метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , який на підставі наказу директора Державного підприємства від 02.10.2025 № 75-к/тр в період з 03.10.2025 по 20.10.2025 виконував обов`язки останнього, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_9 , умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 04.10.2025, підписав видаткову накладну від 04.10.2025 № 25 за договором від 29.10.2024 № 10-1/2025-Ф та завірив її печаткою Державного підприємства, у такий спосіб, здійснив відчуження майна Державного підприємства - кукурудзи у кількості 556 700 кг на користь ПП «Миколай-Плюс» за заниженою вартістю. При цьому, ОСОБА_4 був достовірно обізнаний, що ціна реалізації кукурудзи врожаю 2025 року, визначена в розмірі 5 525,00 грн за 1 тонну з ПДВ, є істотно нижчою за ринкову ціну на дату поставки відповідного товару, яка становила 8 358,33 грн за 1 тонну з ПДВ.

У результаті вказаних умисних злочинних дій ОСОБА_4 здійснив продаж та передачу у власність ПП «Миколай-Плюс» (Покупцю) кукурудзи врожаю 2025 року відповідно до видаткової накладної від 04.10.2025 № 25 у кількості 556 700 кг.

У подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 та директором ПП «Миколай-Плюс» ОСОБА_9 , який виконував роль пособника, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, здійснив реалізацію та передачу у власність ПП «Миколай-Плюс» (Покупцю) кукурудзи врожаю 2025 року. При цьому ОСОБА_7 достовірно знав, що ціна реалізації кукурудзи врожаю 2025 року, визначена у розмірі 5 525,00 грн за 1 тонну з ПДВ, є нижчою за ринкову ціну на дату поставки відповідного товару, яка становила 8 200,00 грн за 1 тонну з ПДВ.

У результаті вказаних умисних дій ОСОБА_7 здійснив продаж та передачу у власність ПП «Миколай-Плюс» кукурудзи врожаю 2025 року відповідно до видаткової накладної № 31 від 30.10.2025 у кількості 433 300 кг.

Отже, різниця між ринковою вартістю кукурудзи врожаю 2025 року та вартістю, за якою було здійснено реалізацію кукурудзи відповідно до видаткових накладних № 25 від 04.10.2025 та № 31 від 30.10.2025, становить 2 736 392,31 грн, з врахуванням ПДВ.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , який діяв як пособник у вчиненні останніми злочину, спричинили ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» матеріальну шкоду на суму 2 736 392,31 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Крім того, у ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством час та місці, виник умисел на розтрату майна Державного підприємства в особливо великих розмірах шляхом здійснення безоплатної передачі вирощеного Державним підприємством врожаю на користь ТОВ «Полтавадорбуд», з яким Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи і садивного матеріалу» планувало укласти договір «Про виконання сільськогосподарських робіт».

З метою реалізації злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.12.2024, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, тимчасово виконуючи обов`язки директора ДП «ЦСЕНСМ», будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним про вимоги пункту 5.6 Статуту Державного підприємства, відповідно до якого Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам, забезпечив підготовку Державним підприємством договору № 34-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» з додатками, умови якого передбачали обов`язок Державного підприємства безоплатно передати у власність ТОВ «Полтавадорбуд» 50% надлишково зібраного врожаю.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на розтрату майна Державного підприємства, 24.12.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, від імені Державного підприємства уклав із директором ТОВ «Полтавадорбуд» ОСОБА_10 договір № 34-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» з додатками (далі - Договір), яким сторони визначили перелік, обсяг та умови виконання сільськогосподарських робіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору - це загальна вартість Робіт за цим договором, що визначається виходячи з фактичних обсягів виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником згідно Актів приймання-передачі виконаних робіт, протягом строку дії договору. Вартість Робіт визначається Сторонами у відповідності до калькуляції - Додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. Договору Замовник здійснює оплату вартості Робіт згідно п. 2.4. цього Договору тільки після оприбуткування врожаю сільськогосподарських культур Замовником.

Водночас за приписами п. 2.4. Договору розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом сплати Замовником на рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі.

Отже, у порушення вимог пунктів 7.1, 7.2, 7.6 Статуту Державного підприємства та статті 95 Земельного кодексу України, діючи умисно, з корисливих мотивів та на виконання злочинного умислу, спрямованого на розтрату врожаю 2025 року, ОСОБА_4 , забезпечив включення до договору № 34-1/2025-ПР пункту 2.6, відповідно до якого у разі перевищення запланованої врожайності, визначеної Додатком № 1 до цього договору, отриманий понад запланований обсяг урожаю підлягає розподілу між Замовником та Підрядником у співвідношенні 50% Замовнику та 50% Підряднику.

У подальшому, на виконання умов договору № 34-1/2025-ПР ТОВ «Полтавадорбуд» упродовж 2025 року здійснило комплекс сільськогосподарських робіт, зокрема обробіток ґрунту, внесення добрив та посів соняшнику на земельній ділянці Державного підприємства площею 359 га, кадастровий номер 6321288500:04:000:0101, розташованій у межах с. Шарівка Харківської області.

Надалі ТОВ «Полтавадорбуд», упродовж 2025 року, але не пізніше 17.10.2025, зібрало врожай соняшнику в кількості 611,70 тонн.

У подальшому, 17.10.2025, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив оформлення та підписання акта приймання-передачі врожаю до договору від 24.12.2024 № 34-1/2025-ПР, відповідно до якого Державне підприємство безоплатно та всупереч вимогам Статуту підприємства передало у власність ТОВ «Полтавадорбуд» 50% нібито надлишково зібраного врожаю соняшника 2025 року в кількості 45,85 тонн. Внаслідок зазначених умисних дій, ОСОБА_4 розтратив майно державного підприємства, а саме врожай соняшнику 2025 року в кількості 45,85 тонн загальною вартістю 1 237 950,00 грн., в тому числі ПДВ 152 028,94 грн, виходячи з вартості 27 000,00 грн., в тому числі ПДВ 3 315,78 грн за одну тонну, чим Державному підприємству заподіяно майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 , завдав Державному підприємству матеріальну шкоду на суму 1 237 950,00 грн, в тому числі ПДВ 152 028,94 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

23.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

11.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри за вичнення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

23.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

11.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри за вичнення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- договором № 10-1/2025-ПР «Про виконання сільськогосподарських робіт» від 29.10.2024 з додатками;

- договором № 10-1/2025-Ф «Поставки майбутнього врожаю» від 29.10.2024 з додатками;

- договором поставки № ДП-10.11.2025/2 від 10.11.2025 та видатковою накладною № 32 від 10.11.2025;

- актами, видатковими накладними, складеними на підставі вказаних договорів;

- статутом ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»;

- іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки за вчинене кримінальне правопорушення, в якому підозрюється останній, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому, слідчий суддя також звертає увагу, що первинне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що також є особливо тяжким злочином, було вручено 23.07.2026. Однак будь-яких даних про те, що підозрюваний допускав неявки на слідчі дії або вчиняв інші дії з метою переховування, слідчим в клопотанні не зазначено, а прокурором у судовому засіданні не оголошено.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники кримінального правопорушененя, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази у справі, не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення злочину, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для вказаного провадження, зокрема, документи, мобільні телефони, комп`ютери тощо, з яких здійснювалась переписка з особами, задіяними до протиправної діяльності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, у зв`язку з чим перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього ОСОБА_4 на даному етапі вчиняє дії направленні на незаконний вплив на експерта в кримінальному провадженні, вказаний ризик підтверджується наступними обставинами, а саме, в ході досудового розслідування призначено судову товарознавчу експертизу, виконання якої дорученено експертам Київського НДЕКЦ, які з метою забезпечення виконання експертизи скеровували запити до юридичних осіб, які здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції. Так, в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 в його мобільному телефоні виявлено в переписці зі ОСОБА_4 відповідь від юридичної особи адресованої експертам Київського НДЕКЦ, яка направлялась з метою виконання експертизи призначеної строною обвинувачення. Тому ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на експерта, якому доручено виконання експертизи шляхом підкупу, примусу, погроз тощо з метою зміни висновку.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що на даний час невстановлені усі можливі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення інших кримінальних правопорушень, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що ОСОБА_4 , вчинив особливо тяжкий злочин проти власності, тому є підстави вважати, що він з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з заволодінням майном зловживаючи службовим становищем або проведення легалізації раніше отриманих у незаконний спосіб активів.

Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, виключно позитивні характеристики, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 1611 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 361 408 грн. 00 коп., оскільки, на його думку, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному, повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026, відповіднодо якого наголошується на обов`язку слідчого судді, суду ретельно мотивувати розмір застави, зокрема, з посиланням на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожний складник, що формує загальний розмір застави, уникати припущень про матеріальну спроможність особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, ураховувати її соціальні зв`язки (сім`ю, інші особисті комунікації), а також зв`язки за кордоном [див.: рішення у справах від 15 листопада 2001 року (заява № 25196/94), § 66; Mangouras v. Spain від 28 вересня 2010 року (заява № 12050/04), § 80; Istomina v. Ukraine / Істоміна проти України від 13 січня 2022 року (заява № 23312/15), § 32]

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 1611 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, та визначена слідчим, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, має бути визначена у розмірі, який встановлено у ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 є інвалідом третьої групи.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 грн., не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Такий розмір застави є справедливим та здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.09.2026, взявши останнього під варту в залі судового засідання.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зі свідками та експертами у кримінальному провадженні, поза межами проведення слідчих чи процесуальних дій;

- не відвідувати місця проведення експертиз у кримінальному провадженні, призначених стороною обвинувачення, за винятком процесуальної необхідності при залученні до їх проведення слідчим, прокурором чи судом;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 23.09.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1