Решение № 139133010, 20.08.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/441/26

Провадження № 2/700/471/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/441/26, провадження №2/700/471/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір про надання коштів у кредит №45776961, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн, строком на 15 днів із процентною ставкою у розмірі 0,3 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,5 % від суми наданого кредиту. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. 25.02.2026 згідно умов Договору факторингу №25/02/26, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено право вимоги за договором позики №45776961 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №45776961 від 25.10.2025. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 25.02.2026 сума боргу перед ТОВ «Фінпром Маркет» становить 14366,40 грн. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив плтежів для погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14366,40 грн, понесені судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 18 травня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, просила здійснити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом із матеріалів справи встановлено, що 25.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір №45776961 про надання коштів у кредит, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн, строком на 15 днів із процентною ставкою у розмірі 0,3 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,50 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 525,00 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

25.10.2025 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грнна банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції про перерахунок коштів на рахунок відповідача, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

Згідно листа №25/02/26-31230 від 25.02.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № f2b3bae5- 5929-468f-a4f2-6302d6b562f7 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №45776961.

Як вбачається з довідки № КД-000059834 від 20.03.2026, ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та здійснення платежу 25.10.2025 в розмірі 5000,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу f2b3bae5-5929-468f-a4f2-6302d6b562f7.

Із відповіді №20.1.0.0.0/7-260519/137496-БТ від 26.05.2026 АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту. Додатково направлено виписку по рахунку за період з 25.10.2025 по 28.10.2025, яка містить зарахування на суму 5000,00 UAH у додатку.

25.02.2026 згідно умов Договору факторингу №25/02/26, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено право вимоги за договором позики №45776961 від 25.10.2025 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №45776961 від 25.10.2025.

Відповідно до реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 сума боргу перед ТОВ «Фінпром Маркет» становить 14366,40 грн, з яких:

- заборгованість тілом кредиту 4920,00 грн;

- заборгованість за відсотками 0,00 грн;

- заборгованість за комісією 0,00 грн;

- заборгованість за пенею 9446,40 грн.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «Фінпром Маркет» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі. До теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначені в додатку до даної позовної заяви, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Також, частиною 1статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №45776961 від 25.10.2025, однак умови договору порушив, що не спростовано відповідачем.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №45776961 від 25.10.2025 в розмірі 4920,00 грн, що є сумою заборгованості за тілом кредиту.

Щодо стягнення неустойки за кредитним договором, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги №25-08/2ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» в особі директора Ґедзь Ольги Віталіївни, що діє на підставі Статуту, та адвоката Ткаченко Юлії Олегівни з другої сторони, відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №25-08/2ФП від 25.08.2025, витягу з акту №9ФП від 02.03.2026, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Ткаченко Ю.О.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає заборгованість за договором про надання кредиту №45776961 від 25.10.2025 в розмірі 4920,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 579946343.1 від 17.04.2026.

Так, 4920,00 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 34,25 % від заявленої ціни позову 14366,40 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 911,87 грн (34,25 % від суми 2662,40 грн) та частину витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1541,25 грн (34,25 % від суми 4500,00 грн).

Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором №45776961 від 25.10.2025 у розмірі 4920,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00 копiйок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 911,87 грн (дев`ятсот одинадцять гривень 87 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1541,25 грн (одну тисячу п`ятсот сорок одну гривню 25 копiйок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м.Ірпінь Київська область.

Представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ