Решение № 139130710, 19.08.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/357/26

Провадження по справі 2/281/373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань Островської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Лугинського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: земельні ділянки площею 1,8918 га, кадастровий номер 1822882400:01:000:0312 та площею 1,1658 га, кадастровий номер 1822882400:01:000:0306, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані: Житомирська область, Коростенський район (до ліквідації - Лугинський), Лугинська селищна рада.

На день смерті ОСОБА_2 з нею проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті матері фактично вступивши у володіння спадковим майном.

Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

25.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Однак, приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Івчук С.С. відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, оскільки не надано правовстановлюючих документів на зазначене майно. Рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач звернувся з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

03.07.2026 року до суду надійшла копія спадкової справи.

06.07.2026 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача подала заяву в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач участь в судовому засіданні свого представника не забезпечив, однак надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника, не заперечує проти позову, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 08.08.2001 року.

Відповідно до довідки № 113 від 21.05.2026 року, ОСОБА_2 дійсно була зареєстрована та постійно проживала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживав та був зареєстрований син ОСОБА_1 . Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_1 , фактично вступивши у володіння спадковим майном, а саме: житловим будинком, земельною ділянкою.

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 29.12.1977 року.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76211610 від 14.03.2024 року, спадкова справа № 86/2024 до майна померлої ОСОБА_2 була заведена 14.03.2024 року.

Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 у період з 1988-2023 роки не заводилась, що підтверджується листом № 215 від 05.10.2023 року.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про коло спадкоємців № 231/02-14 від 14.03.2024 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом № 5466 від 05.11.2024 року.

На ім`я ОСОБА_2 були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 003589 та ЖТ № 003590 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красноставської сільської ради, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 1274/35-26 від 23.04.2026 року, копіями архівних примірників зазначених державних актів.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі наявний запис про реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки:

- площею 1,8918 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серія ЖТ № 003589 від 12.03.2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 з кадастровим номером 1822882400:01:000:0139;

- площею 1,1658 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серія ЖТ № 003590 від 12.03.2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 з кадастровим номером 1822882400:01:000:0415.

23.09.2019 року до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельну ділянку площею 1,8918 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 003589) та присвоєно черговий кадастровий номер 1822882400:01:000:0312; площею 1,1658 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 003590) та присвоєно черговий кадастровий номер 1822882400:01:000:0306. Земельні ділянки розташовані за адресою: Житомирська область, Лугинський район, Лугинська селищна рада. Зазначені обставини підтверджуються листом № 1807/35-26 від 05.06.2026 року, витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, витягами з Державного кадастру про земельну ділянку.

Оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки були втрачені.

ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на зазначене майно, що підтверджується листом № 336/02-14 від 25.04.2026 року та матеріалами спадкової справи..

Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 ЦК України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно ст. 100 ЦК УРСР 1963 року в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності з 01.01.2004 року.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Статтею 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. При цьому згідно ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд вважає факт прийняття спадщини позивачем доведеним.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не можуть бути позбавлені права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Суд, враховує, що відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звернулись. У позивача відсутня можливість у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке увійшло до складу спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , тому суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки: площею 1,8918 га, кадастровий номер 1822882400:01:000:0312; площею 1,1658 га, кадастровий номер 1822882400:01:000:0306, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані: Житомирська область, Коростенський район (до ліквідації - Лугинський), Лугинська селищна рада, що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Галина Свинченко