Решение № 139129102, 20.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 154/5063/25

Провадження № 2/156/293/26

Рядок статзвіту № 29

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 154/5063/25

за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Одинець Любов Петрівна

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Кондор»,

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 та Територіальний сервісний центр МВС № 0744

про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння

учасники справи:

позивачка - не з`явилася,

представник позивача адвокат Одинець Л. П. (в режимі відеоконференції),

відповідачі - не з`явилися,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 не з`явився,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Територіального сервісного центру МВС № 0744 - Борзова Ю. С. (в режимі відеоконференції),

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Одинець Л. П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Кондор», треті особи: ОСОБА_4 та Територіальний сервісний центр МВС № 0744 про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_5 , перебуваючи в Республіці Польща, придбала транспортний засіб Opel Movano номер рами/кузова НОМЕР_1 , білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Розмитнення вказаного транспортного засобу було проведено в м. Обухів, Київської області та позивачці, як власниці, було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_4 . Державна реєстрація автомобіля була здійснена 23.05.2020, власник - ОСОБА_1

05.11.2020 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено договір оренди автомобіля Opel Movano без права продажу та суборенди. Після чого ОСОБА_4 розпочав користуватися вказаним транспортним засобом, однак у зв`язку із невчасною оплатою грошових коштів за оренду транспортного засобу позивачка вирішила повернути собі автомобіль, який надала в оренду, та розірвати договір оренди.

10.09.2021 позивачка за допомогою GPS - трекеру виявила автомобіль в с. Довгоноси, Ковельського району, Волинської області, за місцем проживання ОСОБА_6 , який повідомив, що придбав транспортний засіб Opel Movano у ОСОБА_3 , а також те, що цей автомобіль мав державний номерний знак НОМЕР_5 .

Позивачка будь-яких дозволів на відчуження автомобіля Opel Movano не надавала, ніякі відповідні документи не підписувала та не мала наміру здійснювати відчуження автомобіля, отже вказаний автомобіль вибув з володіння позивачки поза її волею на підставі підроблених документів.

З приводу вказаних обставин 10.09.2021 позивачка звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, а саме про те, що невстановлена особа, перебуваючи в м. Нововолинськ Волинської області здійснила підробку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль Opel Movano номер рами/кузова НОМЕР_1 .

На підставі заяви позивачки про вчинення кримінального правопорушення, 11.09.2021 уповноваженими службовими особами Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внесено відомості до ЄРДР за № 12021035550000772 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке триває по даний час, слідством здійснюються необхідні слідчі та процесуальні дії.

В рамках кримінального провадження №12021035550000772, 10.09.2021 автомобіль Opel Movano вилучено та поміщено на штрафмайданчик в м. Ковель, де автомобіль знаходиться по даний час, також було з`ясовано, що теперішнім власником автомобіля є ОСОБА_3

11.09.2021 постановою дізнавача автомобіль Opel Movano було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12021035550000772.

Постановою дізнавача від 12.09.2021 ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12021035550000772 від 11.09.2021.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2021 у справі № 159/5255/21, провадження №1-кс/159/1914/21, накладено арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на автомобіль Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , який було вилучено 10.09.2021 в АДРЕСА_1 , в ході проведення огляду місця події.

Як було з`ясовано в подальшому, щодо майна позивачки було вчинено ряд протиправних дій в результаті чого належний їй на праві власності автомобіль Opel Movano було перереєстровано на інших осіб.

06.01.2021 між ПП «Кондор» в особі Сидорчук І.Ю. та нібито ОСОБА_1 укладено договір комісії № 9554, згідно з яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_4 .

З позову слідує, що жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного позивачці вказаного транспортного засобу вона не вчиняла та не підписувала.

Цього ж дня, тобто 06.01.2021, між ПП «Кондор» (яке діяло на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору комісії № 9554 від 06.01.2021) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9554, згідно якого продавець передав у власність покупцеві транспортний засіб Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 .

Через два дні, а саме 08.01.2021, між ПП «Кондор» в особі Сидорчук І.Ю. та ОСОБА_2 укладено договір комісії № 9560, згідно якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 .

В той же день (08.01.2021) між ПП «Кондор» (яке діяло на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору комісії № 9560 від 08.01.2021) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9560, згідно з яким продавець передав у власність покупцеві транспортний засіб Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 .

Таким чином, 06.01.2021, без відома та дозволу позивачки, належний їй на праві власності автомобіль Opel Movano було незаконно перереєстровано із заміною номерного знаку у Територіальному сервісному центрі МВС 0744 на ОСОБА_2 , а 09.01.2021 знову перереєстровано у ТСЦ МВС 0744 на ОСОБА_3 .

Отже, транспортний засіб Opel Movano вибув з володіння позивачки поза її волею на підставі підроблених документів, в зв`язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

У зв`язку із вищевикладеним, представник позивачки просить суд визнати недійсними договір комісії № 9554 від 06.01.2021, договір комісії № 9560 від 08.01.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9554 від 06.01.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9560 від 08.01.2021 та витребувати з володіння ОСОБА_3 транспортний засіб Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , білого кольору, зареєструвати і передати вказаний автомобіль в користування власнику ОСОБА_1 . Також представник позивачки просить стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивачки витрати по оплаті судового збору.

ІІ. Позиції учасників справи

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Її інтереси в судовому засіданні представляє адвокат Одинець Л. П., яка в режимі відеоконференції підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила такі задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також представник Приватного підприємства «Кондор» в судове засідання не з`явилися. Причин неявки суду не повідомили. Будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило. Відзиву на позовну заяву не подали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Письмові пояснення щодо позову не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Територіального сервісного центру МВС № 0744 - Борзова Ю. С. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просила суд взяти до уваги письмові пояснення територіального сервісного центру.

Згідно з письмовими поясненнями третьої особи щодо позову, у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, держателем якого є МВС, наявні відомості, що 23 травня 2020 року в територіальному сервісному центрі № 3244 (на правах відділу, м. Обухів) регіонального сервісного центру МВС в Київській області здійснено первинну реєстрацію б/в транспортного засобу привезеного з-за кордону по ВМД, а саме Opel Movano 2299, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_7 , № кузова НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 та присвоєно номерні знаки НОМЕР_4 .

В подальшому, 06 січня 2021 року в ТСЦ №0744 за договором купівлі-продажу укладеним суб`єктом господарювання на підставі договору комісії, здійснено перереєстрацію транспортного засобу Opel Movano 2299, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_7 , № кузова НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 та присвоєно номерні знаки НОМЕР_5 .

09 січня 2021 року в ТСЦ №0744 за договором купівлі-продажу укладеним суб`єктом господарювання на підставі договору комісії, здійснено перереєстрацію транспортного засобу Opel Movano 2299, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_7 , № кузова НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_9 без заміни номерного знаку.

Здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами, укладання договору комісії та договору купівлі-продажу транспортних засобів має відбуватися відповідно до Порядку № 1200 та покладає саме на комісіонера - суб`єкта господарювання обов`язок ретельно перевіряти документи, які пред`являє комітент (продавець) під час приймання на комісію транспортних засобів.

У відповідності до вимог чинного законодавства, адміністратором ТСЦ №0744 у встановленому порядку були проведені всі необхідні перевірки і підстав, за наявності яких забороняється перереєстрація авто на нового власника (зокрема - перебування транспортного засобу в розшуку або щодо яких у ЄДРТЗ є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця) не було виявлено.

Отже, у зв`язку із відсутністю підстав для відмови у наданні адміністративної послуги адміністратор ТСЦ № 0744, керуючись виключно нормами законодавства, здійснив переєстрацію вказаного транспортного засобу.

ІІІ. Процесуальні дії

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано стороні позивача десятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 07.04.2026, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено дату підготовчого засідання; відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження в цій справі справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про дату, час і місце розгляду справи: судові повістки про виклик у підготовчі та судові засідання скеровано сторонам та третім особам за їхнім зареєстрованим місцем проживання та місцезнаходження (а.с.77, 86, 87, 135, 136, 144, 152-154, 162-165, 227-231).

Відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзиву на позовну заяву, про причини неподання суд не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 письмові пояснення щодо позову не надав.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки «Opel» моделі «Movano», типу спеціалізований вантажний спеціалізований фургон малотонажний В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2299, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , 2013 року випуску, що підтверджується свідоцтвом прореєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.8).

05.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди транспортного засобу вантажного фургона Opel Movano, д.р.н. НОМЕР_4 для перевезення вантажу. Відповідно до п. 2.4.6 орендар не має права здавати предмет договору в суборенду та без згоди орендодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення предмета оренди (п. 2.4.7 договору оренди) (а.с.9-11)

Після укладення договору оренди т/з ОСОБА_4 розпочав користуватися вказаним транспортним засобом.

06.01.2021 між ПП «Кондор» в особі ОСОБА_7 та нібито ОСОБА_1 укладено договір комісії № 9554, згідно з яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу «Opel Movano», номер шасі/кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_4 (а.с.22). Представник позивачки наголошує, що жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного їй вказаного транспортного засобу вона не вчиняла та не підписувала.

06.01.2021 між ПП «Кондор» (яке діяло на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору комісії № 9554 від 06.01.2021) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9554, згідно з яким продавець передав у власність покупцеві транспортний засіб «Opel Movano», номер шасі/кузова НОМЕР_1 (а.с.23).

08.01.2021 між ПП «Кондор» в особі Сидорчук І. Ю. та ОСОБА_2 укладено договір комісії № 9560, за умовами якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу «Opel Movano», номер шасі/кузова НОМЕР_1 (а.с.24).

В той же день 08.01.2021 між ПП «Кондор» (яке діяло на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору комісії № 9560 від 08.01.2021) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 9560, згідно з яким продавець передав у власність покупцеві транспортний засіб «Opel Movano», номер шасі/кузова НОМЕР_1 (а.с.25).

Згідно з довіреністю від 09.09.2021 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 та/або ОСОБА_8 , які діють незалежно один від одного представляти його інтереси в державних та інших підприємствах і установах та організаціях, незалежно від їх галузевої належності, підпорядкування та форм власності при вирішенні питань пов`язаних з відчуженням (продажем, обміном), передачею в оренду, заставуна умовах йому відомих у відповідності до договору доручення, належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого 09.01.2021 року ТСЦ 0744 транспортного засобу: марки Opel, моделі Movano, 2013 року випуску, тип вантажний спеціалізований фургон малотонажний В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с.179-180).

У зв`язку із невчасною оплатою грошових коштів за оренду транспортного засобу позивачка ОСОБА_1 вирішила повернути собі автомобіль, який надала в оренду ОСОБА_4 та розірвати договір оренди.

10.09.2021 позивачка за допомогою GPS - трекеру виявила автомобіль в с. Довгоноси Ковельського району Волинської області, за місцем проживання ОСОБА_6 , який повідомив, що придбав транспортний засіб «Opel Movano» у ОСОБА_3 , а також те, що цей автомобіль мав державний номерний знак НОМЕР_5 .

Оскільки, позивачка будь-яких дозволів на відчуження автомобіля «Opel Movano» не надавала, ніякі відповідні документи не підписувала та не мала наміру здійснювати відчуження автомобіля, а вказаний автомобіль вибув з володіння позивачки поза її волею на підставі підроблених документів, 10.09.2021 позивачка звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, а саме про те, що невстановлена особа, перебуваючи в м. Нововолинськ Волинської області здійснила підробку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль «Opel Movano» номер рами/кузова НОМЕР_1 .

11.09.2021 уповноваженими службовими особами Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внесено відомості до ЄРДР за № 12021035550000772 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке триває по даний час, слідством здійснюються необхідні слідчі та процесуальні дії (а.с.12).

В рамках кримінального провадження № 12021035550000772 від 10.09.2021 автомобіль «Opel Movano» вилучено та поміщено на штрафмайданчик в м. Ковель (а.с. 65-67). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 виданим 09.01.2021 власником автомобіля вказано ОСОБА_3 (а.с.18).

11.09.2021 постановою дізнавача автомобіль Opel Movano було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12021035550000772.

Постановою дізнавача від 12.09.2021 ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12021035550000772 від 11.09.2021 (а.с.13).

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2021 у справі № 159/5255/21, провадження №1-кс/159/1914/21, накладено арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на автомобіль Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , який було вилучено 10.09.2021 в АДРЕСА_1 , в ході проведення огляду місця події (а.с.14-15).

Відповіддю ТСЦ МВС № 0742 від 23.09.2021 № 31/3/2-1040 підтверджено, що за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 23.09.2021 року право власності на т/з «Opel Movano», номер шасі/кузова НОМЕР_1 було зареєстроване: з 23.05.2020 р. зареєстровано у ТСЦ 3244 за ОСОБА_1 ; з 06.01.2021 р. перереєстровано у ТСЦ 0744 на ОСОБА_2 ; з 09.01.2021 р. перереєстровано у ТСЦ 0744 на ОСОБА_3 (а.с.19).

Як встановлено в судовому засіданні зі слів представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Одинець Л. П. станом на 13.08.2026 транспортний засіб Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 передано на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_1 .

Згідно з висновком судового експерта Волинського НДЕКЦ МВС України Музичук О. від 27.03.2026 № СЕ-19/103-26/1969-ПЧ (а.с.181-224) підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Комітент ОСОБА_1 ____» зворотного боку Договору комісії № 9554 від 06.01.2021 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (п. 12 висновків почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12021035550000772).

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Комітент (довірена особа) ОСОБА_9 ___» Акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № НОМЕР_11 від 06.01.2021 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (п. 14 висновків почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12021035550000772).

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Продавець: Акту огляду реалізованого транспортного засобу №4202/21/009114 від 06.01.2021 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (п. 15 висновків почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12021035550000772).

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали.

V. Застосоване судом законодавство та висновки суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що визначено у частині 1 статті 317 ЦК України.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Суд вважає за важливе вказати, що позивачка у цій справі фактично намагається поновити свої права на користування та розпорядження своїм майном автомобілем Opel Movano, щодо якого вчинялися ряд реєстраційних дій поза її волею та за підробленими договорами був відчужений на користь відповідачів, за останнім з яких і зареєстроване це майно на час розгляду справи.

Так, 06 січня 2021 року ПП «Кондор» уклало з позивачкою договір комісії нібито від її імені, але вона його не підписувала, що підтверджується почеркознавчою експертизою від 27.03.2026 № СЕ-19/103-26/1969-ПЧ. Якщо встановлено, що позивачка договір комісії не підписувала і не уповноважувала особу на його підписання, то питання первинно не в недійсності її волевиявлення, а у відсутності самого волевиявлення позивачки /неукладеності правочину щодо неї. Таку ж позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/8879/21 (провадження № 61-7375сво22).

Судом установлено, що на підтвердження доводів про непідписання спірного договору позивачкою представником останньої надано висновок судової почеркознавчої експертизи від 27.03.2026 № СЕ-19/103-26/1969-ПЧ, складений у межах кримінального провадження № 12021035550000772 від 10.09.2021. Зі змісту п. 12 зазначеного висновку слідує, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Комітент ОСОБА_1 » зворотного боку договору комісії № 9554 від 06.01.2021 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Комітент (довірена особа) ОСОБА_9 ___» Акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № НОМЕР_11 від 06.01.2021 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Продавець: Акту огляду реалізованого транспортного засобу №4202/21/009114 від 06.01.2021 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (п. 15 висновків почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12021035550000772).

Оцінюючи вказаний висновок відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд виходить із того, що він містить відомості щодо обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, є належним та допустимим доказом і підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи. За таких обставин суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами не підтверджується факт вчинення позивачкою дій, спрямованих на укладення спірного правочину, тоді як наданий висновок судової почеркознавчої експертизи свідчить про виконання підпису від її імені іншою особою. Відтак суд вважає доведеними доводи позивачки про відсутність її волевиявлення на укладення спірного договору. Оскільки волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, відсутність належного підтвердження факту підписання договору позивачкою виключає можливість вважати такий правочин таким, що був укладений нею. При цьому суд не вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діях будь-яких осіб ознак кримінального правопорушення та не надає оцінки обставинам кримінального провадження, оскільки такі питання не належать до предмета розгляду цієї цивільної справи. Висновок експерта оцінюється судом виключно як доказ обставин, пов`язаних із належністю підпису на спірному документі та наявністю чи відсутністю волевиявлення позивачки на його підписання.

Отже, позивачка не вчиняла договору комісії від 06.01.2021 року та не надавала повноважень на представництво при його укладенні, відтак можна зробити висновок про відсутність правової підстави для першого відчуження автомобіля, а такий договір вважається неукладеним. Інших доказів, які б підтверджували волевиявлення позивачки на укладення зазначеного договору або надання нею повноважень іншій особі на його укладення, матеріали справи не містять. При цьому неукладений правочин не може бути визнаний недійсним або нікчемним, оскільки категорія недійсності передбачає існування правочину та певного волевиявлення його учасника. Таку позицію викладено у постанові ВП ВС від 27.11.2024 року у справі № 204/8017/17, КСЦ ВС від 05.08.2025 року у справі №761/4664/21.

Щодо неефективності визнання недійсними наступних договорів та витребування, суд зазначає, що позивачка фактично володіє спірним автомобілем, який передано їй на відповідальне зберігання в межах кримінального провадження. Позивачка як власник спірного транспортного засобу є заінтересованою особою щодо правочинів, укладених без її участі, якщо такі правочини порушують її право власності. Водночас сама по собі можливість оспорювання правочину іншою, ніж його сторона, особою не означає, що визнання такого правочину недійсним є належним та ефективним способом захисту у кожному випадку. Така особа повинна довести, що визнання правочину недійсним безпосередньо відновить її порушене право. Це відповідає підходу Верховного Суду. Установивши, що позивачка не укладала договору комісії від 06.01.2021 та не уповноважувала ПП «Кондор» на відчуження автомобіля, суд не визнає необхідним для захисту її права визнавати недійсними наступні договори, стороною яких вона не була, оскільки такі договори не є джерелом виникнення права власності позивачки та їх недійсність сама по собі не забезпечує відновлення фактичного і юридичного стану, який існував до порушення її права. Крім того, Верховний суд неодноразово наголошував на наявності принципу щодо необов`язковості оспорювання всього ланцюга договорів.

Щодо віндикації (витребування спірного автомобіля у відповідача) суд зазначає, що ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація. Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. При цьому слід мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України. Віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючої майном особи з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі. Правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 201/17964/15-ц (провадження № 61-10082св18). Витребувати майно на підставі статті 388 ЦК України може лише неволодіючий власник. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/33877/16-ц (провадження № 61-40854св18), від 17 червня 2020 року у справі № 758/545/17-ц (провадження № 61-34952св18).

Щодо рухомого майна, зокрема т/з, для застосування віндикаційного способу захисту необхідним є встановлення фактичного володільця речі, оскільки саме фактичний володілець є належним відповідачем за віндикаційним позовом. Сам факт державної реєстрації т/з за особою не є безумовним підтвердженням фактичного володіння ним. Така позиція підтримується постановами КЦС ВС від 11.03.2024 № 178/1138/22, від 30.08.2024 № 466/9805/21, від 15.01.2025 № 208/5532/18. Судом встановлено, що автомобіль перебуває під арештом в межах кримінального провадження. Зі слів представника позивача транспортний засіб під розписку передано позивачці на відповідальне зберігання. Тобто, жоден з відповідачів в тому числі і ОСОБА_3 не є фактичним володільцем т/з. Отже автомобіль Opel Movano фактично повернуто законному власнику позивачу ОСОБА_1 , проте це майно зареєстроване за відповідачем.

Позивач володіє автомобілем, але не може ним розпоряджатися та користуватися, оскільки державна реєстрація (перереєстрація) цього автомобіля вчинена на користь відповідача ОСОБА_3 . Такого ж висновку дійшла ВП ВС у справі № 752/5281/20 від 11.12.2023 зазначивши, якщо на момент пред`явлення позову автомобіль уже переданий власнику на відповідальне зберігання, то віндикаційний позов не відповідає конструкції ст. 387 ЦК України, оскільки віндикація це витребування речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Отже, вимога про витребування автомобіля не підлягає до задоволення з двох причин: 1) позивачка сама передала авто в користування (володіння) третьої особи на підставі договору оренди, відтак з позиції ВС № 607/8879/21 від 11.12.2023 це добровільне вибуття у розмінні ст. 388 ЦК України (хоч добровільна передача т/з в оренду не тотожна добровільній передачі автомобіля у володіння іншій особі з правом розпорядження, та все ж первинно автомобіль вибув з володіння за її волі); 2) на момент розгляду справи автомобіль фізично перебуває у самої позивачки на відповідальному зберіганні і за позицією ВС, викладеною у постанові № 752/5281/20 від 11.12.2023 вона вже не є неволодіючим власником.

Так, як позивачка не позбавлена фактичного володіння майном на момент розгляду справи, а також не була стороною оскаржуваних правочинів, вимоги про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого володіння є неефективними способами захисту і задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом автомобіль Opel Movano було повернуто позивачці ОСОБА_1 та він знаходиться у неї в наявності, однак титульним володільцем є відповідач ОСОБА_3 .

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, (далі Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 760/10691/18 (провадження № 61-8593св19).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1200 оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером (п. 16 Порядку № 1200).

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі (п. 17 Порядку № 1200).

Згідно з п. 43 Порядку № 1200 на комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС, або машини, зняті з обліку в Держпродспоживслужбі, для їх подальшої реалізації: від фізичних осіб - за умови пред`явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або посвідки на постійне проживання, або посвідки на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), подання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, свідоцтва про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності на транспортний засіб або рішення суду про визнання права власності на машину, або довідки на складову частину, що має ідентифікаційний номер, виданої територіальним органом з надання сервісних послуг МВС або Держпродспоживслужбою. Транспортні засоби (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) приймаються на комісію за умови подання документа про їх оцінку, визначену відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Легкові автомобілі, мотоцикли або мопеди приймаються на комісію за умови подання документа про їх оцінку, визначену відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, або документа про його середньоринкову вартість (за вибором особи) у разі наявності в письмовому повідомленні, поданому відповідно до вимог пункту 12 цього Порядку, інформації про відчужені протягом поточного календарного року більше одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда. На комісію можуть прийматися складові частини, що мають ідентифікаційні номери, на підставі документів, що підтверджують законність їх придбання; від суб`єктів господарювання - за наявності накладної із зазначенням моделі, марки транспортного засобу, номера шасі, двигуна, його ціни, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, паспорта та доручення уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

З п. 44 Порядку № 1200 слідує, що на комісію не приймаються транспортні засоби або машини: щодо яких є відомості про їх розшук, арешт у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; власник яких внесений до Єдиного реєстру боржників; власник яких перебуває в розшуку; щодо власника яких внесено відомості до Державного реєстру санкцій стосовно застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 1-1, 4, 7, 16 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, якщо їх продаж призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду; які не зареєстровані в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС або Держпродспоживслужбі; щодо яких не подано відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) чи свідоцтва про реєстрацію машини; щодо яких не подано документ про оцінку чи середньоринкову вартість відповідно до пункту 43 цього Порядку. На комісію не приймаються транспортні засоби у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда від фізичної особи в разі відмови такої особи надати повідомлення в паперовій формі відповідно до пункту 12 цього Порядку. Перевірка відомостей за базами даних та реєстрами, зазначеними в цьому пункті, проводиться суб`єктами господарювання в установленому законодавством порядку.

Зі змісту п. 48 Порядку № 1200 слідує, що комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідно територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі; складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6). Акт складається в письмовій формі у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу. Комісіонер невідкладно вносить до бази даних про суб`єктів господарювання інформацію про транспортні засоби, що надійшли для реалізації (додаток 7), яка є загальнодоступною, та акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. У випадках, визначених цим Порядком, що передбачають необхідність подання комісіонеру документів про оцінку транспортного засобу або його середньоринкову вартість, комісіонер вносить до бази даних про суб`єктів господарювання скановану копію оригіналу висновку про вартість транспортного засобу, що міститься в документах про оцінку, або документа про його середньоринкову вартість відповідно.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Договір купівлі-продажу це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму згідно статті 655 ЦК України.

Отже, врахувавши обставини справи та вищезазначені норми права, суд вважає встановленим, що у позивача було відсутнє волевиявлення на відчуження спірного автомобіля, який перед укладенням договорів купівлі- продажу вибуло у його законного власника на підставі договору оренди, проте без права продажу та суборенди.

Так, згідно з пунктом 35 Порядку № 1388 визначено, що підставою для перереєстрації транспортного засобу, є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку. Пунктом 40 Порядку № 1388 визначено, що зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця або рішення суду. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується, зокрема, на підставі рішення суду. Тлумачення наведених норм права дозволяє дійти висновку, що способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення про реєстрацію права власності на автомобіль, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено таку реєстрацію, про скасування державної реєстрації прав. Таким чином нормами матеріального права передбачено можливість реєстрації (перереєстрації) спірного автомобіля за позивачем ОСОБА_1 на підставі рішення суду.

З огляду на вищевикладене, щодо позовної вимоги про реєстрацію автомобіля на власника ОСОБА_1 суд зазначає, що перебування спірного автомобіля у фактичному володінні позивачки за наявності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про реєстрацію права власності за третьою особою (відповідачем ОСОБА_3 ) створює стан юридичної невизначеності та позбавляє позивачку можливості повноцінно здійснювати повноваження власника щодо розпорядження своїм майном. Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 697/904/17, у разі незаконної перереєстрації майна на іншу особу належним та ефективним способом захисту порушеного права власності особи, яка відновлює свій юридичний статус, є саме скасування рішення про перереєстрацію спірного автомобіля та відновлення (здійснення) державної реєстрації транспортного засобу за позивачем. Вирішуючи питання щодо належного та ефективного способу захисту, суд виходить із того, що задоволення вимоги про реєстрацію транспортного засобу за позивачкою потребує усунення існуючого запису про реєстрацію такого транспортного засобу за відповідачем, оскільки одночасна реєстрація одного транспортного засобу за двома особами неможлива. Отже, вимога позивачки в частині реєстрації автомобіля за нею є такою, що спрямована на відновлення реєстраційного обліку автомобіля за позивачкою і можлива лише шляхом скасування здійсненої на користь відповідача перереєстрації транспортного засобу та поновлення його реєстрації за позивачкою. Такий спосіб захисту не змінює предмета позову та не виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки має той самий предмет та спрямований на досягнення заявленого позивачкою результату реєстрацію транспортного засобу за нею як його власником. Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 697/904/17, відповідно до якого скасування перереєстрації спірного автомобіля на відповідача та поновлення його реєстрації на позивача є належним та ефективним способом захисту права власності, якщо автомобіль фактично знаходиться у позивача, але титульним володільцем у реєстраційних даних зазначена інша особа. ВС у цій постанові також зазначено, що суд не повинен відправляти людину за іншим способом захисту, якщо заявлена вимога фактично спрямована на досягнення належного результату. Отже, ВС прямо зазначив, що ефективність способу захисту визначається його здатністю реально відновити порушене право. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 204/3503/19 (провадження № 61-2162св21). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Відтак ця позовна вимога підлягає до задоволення, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним, відновлює її порушене право та є підставою для внесення відповідних змін регіональним сервісним центром МВС. При цьому зазначене формулювання резолютивної частини рішення суду не є виходом суду за межі позовних вимог, оскільки суд не змінює предмета чи обсягу заявленої вимоги, а визначає юридично належний спосіб її реалізації з урахуванням установлених судом обставин та необхідності ефективного відновлення порушеного права.

Також позивачкою заявлено вимогу про передачу автомобіля її власнику, тобто ОСОБА_1 . Оскільки судом встановлено, що автомобіль Opel Movano, номер шасі/кузова НОМЕР_1 вже фізично перебуває у позивачки на відповідальному зберіганні, то ця вимога у такому виді не має самостійного предмета виконання, а тому у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві представник позивачки просить стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивачки витрати по оплаті судового збору.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до суду 08.12.2025 сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (квитанція № 2.437671985.1, а.с.1), а 03.04.2026 доплачено 2422,40 грн (квитанція № 1.602355301.1, зворот а.с.68). Отже, за чотири позовні вимоги немайнового характеру позивачкою сплачено 4 844,80 грн (4 х 1211,20 = 4 844,80 грн).

За майнову вимогу - витребування транспортного засобу з володіння відповідача ОСОБА_3 , позивачкою ОСОБА_1 03.04.2026 сплачено 1211,20 грн. (квитанція № 1.602355649.1, а.с.68)

За наслідками розгляду цієї справи суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору комісії № 9554 від 06.01.2021, договору комісії № 9560 від 08.01.2021, договору купівлі-продажу транспортного засобу № 9554 від 06.01.2021, договору купівлі-продажу транспортного засобу № 9560 від 08.01.2021, а також у задоволенні позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_3 транспортного засобу та передачу позивачці. Відтак, судові витрати позивачки ОСОБА_1 на сплату судового збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну заяву майнового характеру у загальній сумі 6 056,00 грн слід залишити за нею.

Позивачкою ОСОБА_1 також було заявлено позовну вимогу про реєстрацію за нею спірного автомобіля.

У цьому випадку вимога про реєстрацію авто за реальним власником розглядалася судом як окрема позовна вимога, що підлягає самостійній оцінці. Судовим збором така позовна вимога не оплачена. Враховуючи, що суд задовольнив позов в частині реєстрації авто за реальним власником, то з відповідача ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 321, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Кондор», треті особи: ОСОБА_4 та Територіальний сервісний центр МВС № 0744 про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Скасувати перереєстрацію на ОСОБА_3 транспортного засобу марки «Opel» моделі «Movano», типу спеціалізований вантажний спеціалізований фургон малотонажний В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2299, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , 2013 року випуску та поновити реєстрацію такого транспортного засобу за ОСОБА_1 .

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору комісії № 9554 від 06.01.2021, договору комісії № 9560 від 08.01.2021, договору купівлі-продажу транспортного засобу № 9554 від 06.01.2021, договору купівлі-продажу транспортного засобу № 9560 від 08.01.2021 відмовити.

У задоволенні позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_3 транспортного засобу марки «Opel» моделі «Movano», типу спеціалізований вантажний спеціалізований фургон малотонажний В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2299, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , 2013 року випуску, та передачу позивачці відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивачки: адвокат Одинець Любов Петрівна, адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач 3: Приватне підприємство «Кондор», код ЄДРПОУ 32501292, місцезнаходження: вул. Рівненська, буд. 145, м. Луцьк, Волинська область, 43000;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальний сервісний центр МВС № 0744, код ЄДРПОУ 45543373, місцезнаходження: вулиця Сокальська, 1а, Нововолинськ, Волинська область, 45407.

Повне рішення складено та оголошено 20 серпня 2026 року.

Суддя І. Є. Малюшевська