Постановление суда № 139123778, 20.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2148/26

Провадження № 2/461/2065/26

У Х В А Л А

20.08.2026 року Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Волоско І.Р., секретар Старовецька С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,7 кв.м., житловою площею 51,1 кв. м, право спільної часткової власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме на: - частку у розмірі 3/8 - власник ОСОБА_2 ; - частку у розмірі 1/4 - власник ОСОБА_2 ; - частку у розмірі 1/8 - власник ОСОБА_2 ; - частку у розмірі 1/4 - власник ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви вказує на те, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за його позовною заявою до Львівського державного університету внутрішніх справ, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юрчук Ірина Андріївна. У зв?язку зі зміною предмета позову предметом судового розгляду є, зокрема, законність виникнення та подальшого існування права власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а також припинення зареєстрованих речових прав на це нерухоме майно та визнання за мною, ОСОБА_1 , права власності на зазначену квартиру. Позовні вимоги, зокрема, стосуються: 1. Визнання незаконними дій ОСОБА_2 щодо надання Львівському державному університету внутрішніх справ недостовірних відомостей про наявність у нього статусу особи, яка перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді та користується правом позачергового одержання житла. ???Визнання незаконним та скасування рішення засідання житлово-побутової комісії ЛьвДУВС від 6 листопада 2006 року, оформленого протоколом N? 8, у відповідній частині щодо включення ОСОБА_2 до контрольного та пільгового списків працівників університету. ???Визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ЛьвДУВС від 7 листопада 2006 року, оформленого протоколом N? 8, у відповідній частині щодо включення ОСОБА_2 до контрольного та пільгового списків. 4. Визнання незаконною бездіяльності ЛьвДУВС, яка полягала у невиконанні обов?язку щодо дотримання встановленої пунктом 41 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», а також рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ЛьвДУВС від 27.04.2012, оформленим протоколом N? la, обов?язкової черговості надання жилих приміщень, що призвело до порушення мого переважного права на отримання трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , квартира ОСОБА_2 . N? 5, та надання зазначеної квартири АДРЕСА_4 . Визнання незаконним та скасування рішення засідання житлової комісії ЛьвДУВС від 02 серпня 2012 року, оформленого протоколом N? 5, у частині надання ОСОБА_2 та членам його сім?ї трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 95,7 кв. м, житловою площею 51,1 кв. м, зі зняттям цієї сім?ї з квартирного обліку. та 6. Визнання незаконним та скасування рішення засідання адміністрації профспілкового комітету ЛьвДУВС від 19.11.2012, оформленого протоколом N? 1, яким підтримано рішення житлової комісії ЛЬВДУВС від 02.08.2012 N? 5 та вирішено надати черговику ОСОБА_2 та членам його сім?ї зазначену трикімнатну квартиру. 7. Визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.01.2013 N? 07 «Про надання квартири черговику за місцем проживання за контрольним списком Львівського державного університету внутрішніх справ», а також рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.01.2013 N? 45 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 04.01.2013 N? 07». 8. Визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 19.01.2015 N? 14-Ж-Г «Про передачу квартир у власність громадян» разом із додатком до наказу - Списком громадян, яким передаються у власність квартири житлового фонду Львівської міської ради по Галицькому району з використанням залишків житлових чеків від 06.01.2015, а також визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру серія та номер Г-30423, виданого 19.01.2015 Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. 9. Визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, серія та номер 1083 та 1086, виданих 01.08.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрчук Іриною Андріївною; договору про визначення часток, серія та номер 410, посвідченого 19.03.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрчук Іриною Андріївною; договору дарування, серія та номер 415, посвідченого 19.03.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрчук Іриною Андріївною. 10. Скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень N? 19133052 від 05.02.2015, N? 42341638 від 01.08.2018, N? 42352770 від 02.08.2018, N? 51696651 від 19.03.2020 та N? 51701134 від 19.03.2020. 11. Припинення речових прав на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зареєстрованих прав спільної часткової власності на частки 3/8, 1/4 та 1/8 за ОСОБА_2 та на частку 1/4 за ОСОБА_3 . 12. Визнання за ОСОБА_1 права власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , як належного та ефективного способу захисту, спрямованого на поновлення порушеного права на отримання жилого приміщення відповідно до встановленої черговості.

Вказує на те, що спірна квартира безпосередньо пов?язана з предметом спору, а остаточне вирішення спору передбачає, зокрема, вирішення питання щодо законності виникнення та існування зареєстрованих речових прав на неї, їх припинення та визнання права власності на квартиру. Відтак, вважає, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду і буде сприяти ефективному захисту прав позивача. Просить заяву задовольнити.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а також рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст. 152 ЦПК України).

Саме для цього законодавець встановив подання до суду заяви про забезпечення позову, в якій повинні бути зазначені певні обставини (ч.2 ст. 151 ЦПК України).

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 покликається на те, що спірна квартира є безпосереднім предметом майнового спору і без застосування заходів забезпечення позову співвласники можуть здійснити відчуження належних їм часток у праві власності на квартиру шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни або інших правочинів, а також можуть передати відповідні частки в іпотеку чи іншим чином обтяжити їх.

Позивач зазначив у заяві, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком утруднення чи неможливість виконання рішення суду, однак, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки суду не подано переконливих доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.Р. Волоско