Решение № 139112153, 18.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. Справа № 918/295/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,

розглянувши заяву Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/295/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК"

до Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дубенської міської ради,

за участю Дубенської окружної прокуратури,

про стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з`явився;

від позивача : не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.07.2026 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" відмовлено.

До господарського суду 29.07.2026 від Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради надійшла заява про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 918/295/26, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.07.2026 розгляд заяви Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради (Відповідач) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 18.08.2026.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (Позивач) 03.08.2026 надійшли заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представники Позивача, Відповідача, Дубенської міської ради та Дубенської окружної прокуратури в судове засідання 18.08.2026 не з`явились.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третя статті 2 ГПК України).

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно частини першої, пункту 1 частини третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві Відповідачем Комунальним підприємством "Дубноводоканал"Дубенської міської ради зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи: витрати відповідача на оплату професійної правничої допомоги 20 000,00 грн. витрати за весь комплекс правової допомоги в суді першої інстанції (консультації, аналіз матеріалів справи, підготовка відзиву на позовну заяву, підготовка процесуальних заяв та клопотань) та 20 000,0 грн. гонорар успіху.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду копії: Договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 №5 укладеного Комунальним підприємством "Дубноводоканал"Дубенської міської ради та Адвокатським об`єднанням "Корпорація права"; ордеру на надання правової допомоги від 04.04.2026 на ім`я адвоката Мазура Романа Володимировича, виданим Адвокатським об`єднанням "Корпорація права"; платіжної інструкції від 06.04.2026 №455 на суму 20 000,00 грн. призначення платежу "за правову допомогу по судовій справі №918/295/26, дог. №5 від 02.01.2026р.".

Судом встановлено, що Комунальним підприємством "Дубноводоканал"Дубенської міської ради (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Корпорація права" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги від 02.01.2026 №5 (далі Договір).

У даній справі інтереси Відповідача представляв адвокат Мазур Роман Володимирович.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору адвокат бере на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу, представляти і захищати права та інтереси Замовника перед усіма юридичними та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування (їх структурними підрозділами), судовими органами, органами юстиції (ДВС, нотаріату та ін.), контролюючими органами (в тому числі органами фіскальної служби, податкової інспекції та адміністрації, митної служби, ПФУ, інспекції праці, управління держпраці та ін.).

Адвокат бере на себе зобов`язання надання консультацій, висновків та роз`яснень з правових питань, що виникають у Замовника при здійсненні господарсько-фінансової діяльності; підготувати позовні заяви, відзиви, заяви, клопотання, листи, скарги, пояснення, заперечення та інші документи, що потребують юридичного обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 Договору Замовник уповноважує та наділяє адвоката усіма права щодо представлення та захисту прав та законних інтересів в усіх судових органах України будь-яких інстанцій, судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах з усіма правами, що надаються законом позивачеві, відповідачеві та третій особі (третій стороні), в тому числі з правом ведення справ у всіх судах всіх інстанцій, в тому числі справ про банкрутство, та вчинення всіх процесуальних дій, передачі (подачі) справи (позову, скарги) до суду, повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, оскарження (апеляції, касації) рішення (постанови, ухвали) суду, брати участь в апеляційних та касаційних інстанціях, вчиняти дії, пов`язані з виконанням судових рішень, ухвал, постанов, наказів суду, чи будь-якого іншого виконавчого документу. Обмеження повноважень Адвоката - відсутні.

Відповідно до пункту 7 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно забезпечити адвоката всіма документами, необхідними для якісного і своєчасного надання правової (правничої) допомоги дорученої за цим Договором. Адвокат надає правову (правничу) допомогу за цим Договором в межах документів і інформації наданої Замовником. Вся відповідальність за повноту і достовірність даних та документів покладається на Замовника.

Пунктом 8 Договору передбачено, що цим Договором не обумовлюється досягнення конкретних юридичних наслідків, пов`язаних прийняттям відповідними органами певних процесуальних рішень.

Згідно з пунктом 9 Договору загальна вартість договору становить 300 000,00 грн. без ПДВ. Оплата послуг здійснюється Замовником згідно акту наданих послуг на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання. Замовник може здійснити оплату послуг шляхом авансування. При відмові Замовника від послуг адвоката чи розірвання цього Договору, сплачений авансовий платіж поверненню не підлягає.

Відповідно до пункту 11 Договору факт надання юридичних послуг оформляється двостороннім Актом наданих послуг. Акти складаються Адвокатським об`єднанням і пропонуються на розгляд Замовника. На пропозицію Замовника, сторони можуть зазначити в Акті або додатку до нього перелік складових наданих послуг.

Як вбачається з Договору, сторони узгодили права та обов`язки, термін дії договору та плату за надання правової допомоги.

Договір підписано адвокатом та клієнтом без зауважень та заперечень.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішенні заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Наведені положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Судом встановлено, що Відповідачем не додано до матеріалів справи та заяви про ухвалення додаткового рішення доказів надання послуг, а саме Акту наданих послуг, як це передбачено пунктом 11 Договору, яким передбачено, що факт надання юридичних послуг оформляється двостороннім Актом наданих послуг. Акти складаються Адвокатським об`єднанням і пропонуються на розгляд Замовника. На пропозицію Замовника, сторони можуть зазначити в Акті або додатку до нього перелік складових наданих послуг.

Також, судом встановлено, що Договір містить лише загальну вартість договору, при цьому не містить як фіксованої вартості наданих адвокатом послуг за представицтво Замовника в суді так і погодинного розміру оплати послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем сплачено Адвокатському об`єднанню 20 000,00 грн. за надання правової допомоги, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2026 №455 на суму 20 000,00 грн. призначення платежу "за правову допомогу по судовій справі №918/295/26, дог. №5 від 02.01.2026р.". Проте, лише платіжна інструкція про оплату коштів не може бути єдиним та достатнім доказом надання послуг з правової допомоги.

Водночас пунктом 8 Договору передбачено, що цим Договором не обумовлюється досягнення конкретних юридичних наслідків, пов`язаних з прийняттям відповідними органами певних процесуальних рішень, а тому посилання Відповідача про стягнення "гонорар успіху" в сумі 20 000,00 грн. не передбачено ні умовами Договору ні будь-якими іншими доказами понесення таких витрат.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові від 18.12.2025 у справі № 922/619/25, в якій зазначнено, що вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

У постанові від 26.02.2025 у справі № 910/10602/23 Верховний Суд зазначено, що право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла таких висновків:

- учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права;

- у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Тобто з усталеної судової практики вбачається, що об`язок доказування як надання послуг з правничої допомоги так і їх розмір покладається саме на заявника, водноча у даній справі заявником не долучено до матеріалів справи та заяви про ухвалення додаткового рішення ані детального розрахунку наданих послуг, ані акту наданих послуг, як це передбачено Договором, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку як факту надання послуг так їх розміру, з урахуванням їх розумності, справедливості та обґрунтованості.

Також суд звертає увагу на те, що заявником на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. було двічі долучено одну й ту саму платіжну інструкцію від 06.04.2026 №455 на суму 20 000,00 грн. призначення платежу "за правову допомогу по судовій справі №918/295/26, дог. №5 від 02.01.2026р."

Крім того, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд також зазначає, що подання заявником як єдиного доказу понесення ним витрат на правничу допомогу платіжної інструкції від 06.04.2026 №455 не може бути оцінена як безумовна підстава для покладання таких витрат на позивача у справі, оскільки такі витрати мають бути доведені заявником, а їх співрозмірність, розумність та справедливість оцінена судом.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо здійснити оцінку обсягу наданих послуг і виконаних робіт з надання правничої допомоги та визначити реальну їх вартості.

Згідно з частиною першою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З огляду на зазначене та враховуючи, що Відповідачем не подано до суду доказів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства "Дубноводоканал"Дубенської міської ради про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/295/26

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Дубноводоканал "Дубенської міської ради про ухвалення додаткового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено і підписано "19" серпня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон