Решение № 139110378, 20.08.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 559/1418/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.08.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом вказуючи, що 23 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено Договір позики № 7212693, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальниці у власність грошові кошти на погоджений строк, а позичальниця зобов`язалась повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити плату (комісію та проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору відповідачка погодилась, що до цього моменту вивчила його зміст та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», що розміщені на сайті. Зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі.

23.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 23012026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, й до відповідачки за вказаним вище договором в сумі 14400 грн., з яких: 4500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8,55 грн. сума заборгованості за відсотками; 9000 грн. сума заборгованості за пенею та 891,45 грн. сума заборгованості за комісією. З огляду на те, що відповідачка своїх зобов`язань не виконала та не здійснила жодного платежу в рахунок погашення існуючої заборгованості на рахунки жодного з кредиторів, вимушені звернутись до суду з відповідним позовом.

Представник позивача був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи в іншому порядку подано не було.

Відповідач на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Судом встановлено, що 23 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено Договір позики № 7212693, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальниці у власність грошові кошти на погоджений строк, а позичальниця зобов`язалась повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити плату (комісію та проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору відповідачка погодилась, що до цього моменту вивчила його зміст та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», що розміщені на сайті. Зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі.

23.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 23012026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, й до відповідачки за вказаним вище договором в сумі 14400 грн., з яких: 4500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8,55 грн. сума заборгованості за відсотками; 9000 грн. сума заборгованості за пенею та 891,45 грн. сума заборгованості за комісією.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт укладення спірних договорів та отримання коштів позики відповідачем не спростовано.

Перехід права вимоги за кредитними договорами від первісних кредиторів до позивача підтверджується наявними у справі доказами.

Докази повернення відповідачем позик та сплати процентів за користування коштами в порядку та на умовах, передбачених кредитними договорами у справі відсутні.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14400 грн..

У той же час, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісіями та неустойкою (штраф, пеня) до задоволення не підлягають з огляду на таке.

Комісія за надання кредиту не є за економічною сутністю платою за надання кредиту.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

При цьому, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином позов підлягає до часткового задоволення.

За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином із відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 833,58 грн (4508, 55 грн х 2 662, 40 грн /14400 грн).

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014 ) заборгованість в розмірі 4508 (чотири тисячі п`ятсот дев`ять) грн. 55 коп., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8,55 грн - сума заборгованості за відсотками;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати по сплаті судового збору в розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн., 61 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суд

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ІК 35625014);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Суддя