Решение № 139108166, 17.08.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/522/26

Провадження № 2/455/498/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.

секретар судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту ТОВ «Споживчий центр») подав до Старосамбірського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що 28.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №28.12.2024-100001620, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 147 днів, за процентною ставкою 1%. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 24.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 6160 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1885 грн., неустойки у розмірі 1275 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 11.05.2026. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, направила на адресу суду відзив, згідно якого позов визнала частково, в частині стягнення неустойки заперечувала.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 28.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №28.12.2024-100001620, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн., строком на 147 днів, за процентною ставкою 1%на умовах його строковості, платності і поворотності (а.с.14-20).

Однак, своїх зобов`язань відповідно до умов Кредитного договору відповідачка не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 24.03.2026 становить 6160 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1885 грн., неустойки у розмірі 1275 грн. (а.с.21-22).

Тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачка порушила умови укладеного нею кредитного договору. Відповідно зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачкою умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування неустойки в розмірі 1275 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, що свідчить на наявність підстав для стягнення з неї на користь ТОВ «Споживчий центр» суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4885 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1885 грн., тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2622,40 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 2284 грн. 54 коп. (2622,40х4885/6160).

Керуючись статтями 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.12.2024-100001620 від 28.12.2024 в розмірі 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, що становлять 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 54 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повні найменування та ім`я сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 17.08.2026.

Суддя М.І. Клімченко