Решение № 139103643, 19.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1181/26

Провадження № 2/505/2960/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

позивача ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування Замкової В.П.,

прокурора Нерубащенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Подільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог та заперечень учасників справи

ОСОБА_1 14.04.2026 звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 21.12.1999 уклала шлюб з відповідачем. Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2013 у справі № 505/146/13-ц шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування у шлюбі позивачка та відповідач усиновили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.2009 позивачка та відповідач зазначені батьками дитини.

Позивач зазначила, що після розірвання шлюбу відповідач фактично самоусунувся від участі у житті сина, перестав цікавитися ним, не спілкується з ним, не бере участі у його вихованні та навчанні, не надає матеріальної допомоги на його утримання, у зв`язку з чим усі витрати на виховання та утримання дитини несе позивачка.

У зв`язку з відсутністю добровільної матеріальної допомоги на утримання сина позивачка була змушена звернутися до суду за примусовим стягненням аліментів.

Згідно з довідкою Подільського відділу державної виконавчої служби від 29.09.2025 за виконавчим документом Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505-226-24 відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує.

Позивачка також зазначила, що у зв`язку з ухиленням відповідача від виконання обов`язку щодо утримання сина зверталася до Подільського районного управління поліції з приводу притягнення його до відповідальності.

Посилаючись на те, що відповідач тривалий час не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не підтримує з нею належного спілкування та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, позивачка просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем заяви по суті справи не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.04.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

24.04.2026, після усунення недоліків, ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засіданні у справі, витребувано від органу опіки та піклування письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3

04.06.2026 Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області надано письмовий висновок щодо вирішення спору у справі.

Ухвалою суду від 17.06.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 19.08.2026 до участі у справі залучено прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області, участь якого у справі про позбавлення батьківських прав є обов`язковою відповідно до вимог ст. 45, 56 ЦПК України.

У визначену дату та час судового засідання з`явився позивач, представник органу опіки та піклування та прокурор.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у справі, не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 19.08.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Позиції сторін

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та надала пояснення, відповідно до яких після усиновлення дитини у 2008 році шлюб між нею та відповідачем було розірвано, після чого у 2013 році відповідач фактично припинив проживання разом із сім`єю та почав проживати окремо. З цього часу, за словами позивачки, відповідач припинив будь-яке спілкування із сином, не цікавився його життям, вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням.

Позивачка зазначила, що, за наявною у неї інформацією, відповідач до повномасштабного вторгнення рф виїхав за межі України та на даний час перебуває за кордоном. Відомостей про його теперішнє місце проживання, наявність іншої сім`ї та обставини його життя позивачці не відомі.

Також позивачка пояснила, що у зв`язку з відсутністю матеріальної допомоги від відповідача на утримання дитини була змушена звернутися до суду з вимогою про примусове стягнення аліментів. Разом із тим, незважаючи на тривале виконання судового рішення, відповідач жодних коштів на утримання сина не сплачував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Замкова В.П. підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та просила позов задовольнити.

В судовому засіданні судом з`ясовано думку неповнолітнього ОСОБА_3 , який пояснив, що з 2013 року батька не бачив та не спілкувався з ним. Про будь-які спроби відповідача відновити спілкування чи підтримувати контакт із ним йому не відомо.

ОСОБА_3 зазначив, що всі витрати, пов`язані з його утриманням та забезпеченням несе мати. Підтримуючи позовні вимоги матері, пояснив, що не бажає, щоб у майбутньому щодо нього зберігалися права та обов`язки щодо особи, яка тривалий час не цікавиться його життям та не бере участі у його вихованні й утриманні. Також неповнолітній зазначив, що бажає позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки вважає, що це відповідає його моральним та психологічним інтересам.

Прокурор Подільської окружної прокуратури Одеської області Нерубащенко О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та зазначила, що з огляду на встановлені обставини справи позов про позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Оцінюючи доводи учасників справи, керуючись засадами верховенства права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Котовського міського суду Одеської області від 27.02.2013 у справі № 505/146/13-ц задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.12.1999 Відділом реєстрації громадянського стану виконавчого комітету Котовської міської ради Одеської області, актовий запис № 376.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.2009, актовий запис про народження № 567 від 31.12.2008, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки Подільського відділу державної виконавчої служби Подільського району Одеської області від 29.09.2025 № 13-332-21-19-31, за період з 17.06.2024 до 31.08.2025 відповідачем не сплачувалися кошти на утримання сина ОСОБА_3 відповідно до судового наказу № 505/2266/24, виданого Котовським міським судом Одеської області 17.06.2024.

Згідно з талоном-повідомленням із Журналу єдиного обліку Подільського районного управління юстиції в Одеській області 30.10.2025 позивачка зверталася до органу Національної поліції з приводу невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати аліментів на утримання сина.

Судом також встановлено, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 позивачка змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 128 від 22.06.2013, складеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському міжрайонному управлінню юстиції в Одеській області, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.06.2013.

Водночас зазначений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано відповідно до рішення Котовського міського суду Одеської області від 01.11.2024 у справі № 505/164/24.

Також судом досліджено висновок органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, згідно висновку органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області № 2200 від 04.06.2026, у період перебування у шлюбі між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був усиновлений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.2009 (актовий запис № 567 від 31.12.2008 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області), сторони записані як батьки дитини.

Після припинення шлюбних відносин між сторонами на підставі рішення суду у справі № 505/146/13-ц, неповнолітній син залишився проживати разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини спільно із сином не проживає, участі у його вихованні та утриманні не бере, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та тривалий час свідомо нехтує ними.

Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідач протягом тривалого часу без поважних причин не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо сина.

Згідно з довідкою про неотримання аліментів від 29.09.2025 № 13332/21.19-31, за судовим наказом № 505/2266/24 відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, проте станом на дату видачі довідки вони не сплачувалися.

Відповідно до довідки від 05.05.2026 № 25935/19.19-24, протягом періоду з 01.10.2025 по 30.04.2026 відповідач аліменти на утримання сина взагалі не сплачував.

Згідно з довідкою Ліцею № 6 Подільської міської ради від 04.05.2026 № 344, батько не бере участі у вихованні сина, не відвідує батьківські збори, не цікавиться навчанням дитини ні в усній, ні в письмовій формі.

Довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 05.05.2026 підтверджується, що батько участі у лікуванні дитини не приймав, станом здоров`я сина не цікавився та до медичного закладу з питань медичного супроводу не звертався.

Зі звітів про умови проживання та стан здоров`я усиновленої дитини від 10.10.2023 та 07.05.2026 встановлено, що відповідач разом із сином не проживає.

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.

Неповнолітній ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях зазначив, що орієнтовно з п`ятирічного віку батько не підтримує з ним зв`язку, не бере участі у його вихованні та розвитку, не спілкується з ним та повністю відсутній у його житті

Суд також врахував вік, рівень розвитку дитини та її думку, висловлену під час судового розгляду, відповідно до якої неповнолітній наполягав на позбавленні батька батьківських прав.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Згідно з ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ч. 3 ст. 193 СК України).

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ч. 3 ст. 166 СК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до вимог ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція від 20.11.1989) держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до вимог ст. 27 Конвенції від 20.11.1989 держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Заслухавши пояснення позивача, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси дитини, дослідивши письмові докази у справі, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківські обов`язки, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, так як в судовому засіданні доведено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання юридичного обов`язку піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує йому належних умов виховання, утримання та проживання.

Суд погоджується із висновком органу опіки та піклування та враховує практику Європейського суду з прав людини, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей, та вбачає, що мають місце виняткові обставини в розумінні положень Конвенції від 20.11.1989, Закону України «Про охорону дитинства», які дають підстави дійти безумовного висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача і що це буде відповідати саме інтересам дитини.

Отже, оцінюючи в сукупності встановлені у справі обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_3 , не бере участі у його вихованні, навчанні та розвитку, не цікавиться станом його здоров`я, не підтримує з ним особистого спілкування та не надає матеріальної допомоги на його утримання. При цьому доказів на підтвердження намагання відповідача належним чином виконувати свої батьківські обов`язки або відновити спілкування із сином суду не надано.

Суд враховує, що зазначене невиконання батьківських обов`язків має тривалий та систематичний характер і не зводиться лише до несплати аліментів, а виявляється у самоусуненні відповідача від участі в житті дитини, її вихованні, навчанні, розвитку та забезпеченні. Водночас позивачка фактично самостійно здійснює утримання, виховання та забезпечення сина.

Суд враховує, що несплата аліментів не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами справи свідчить про тривале та свідоме невиконання відповідачем батьківських обов`язків.

Суд також враховує думку неповнолітнього ОСОБА_3 , який усвідомлено висловив бажання щодо позбавлення відповідача батьківських прав, зазначивши про тривалу відсутність батька у його житті та відсутність між ними будь-якого спілкування. Думка дитини узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом, та висновком органу опіки та піклування.

При цьому суд бере до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише за умови доведеності свідомого ухилення батька від виконання батьківських обов`язків. У цій справі сукупність встановлених обставин свідчить саме про свідоме та тривале ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а тому суд не вбачає підстав для застосування менш суворого заходу впливу.

З огляду на викладене, враховуючи якнайкращі інтереси дитини, її вік, думку, фактичні сімейні обставини, тривалість невиконання відповідачем батьківських обов`язків, висновок органу опіки та піклування та позицію прокурора, суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 відповідає інтересам дитини та є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи, що позивачкою не заявлено вимоги про стягнення аліментів у межах цього позову, а відповідач уже зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання сина на підставі судового наказу № 505/2266/24, суд не вбачає підстав для повторного визначення аліментного обов`язку відповідача в межах цієї справи.

Позивач на підставі п. 14 ч. 2ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Із відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.150,164,166,180,182,184,191 Сімейного Кодексу України, ст.2,19,81,141,259,263-265,268 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області про позбавлення батьківських прав .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відомостей про його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з позбавленням його батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі у сумі 1311 (одна тисяча двісті одинадцять) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 19.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04056960, місцезнаходження: Одеська область, місто Подільськ, просп. Шевченка, 2

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37574344, місцезнаходження: Одеська область, м. Подільськ, просп. Шевченка, 16

Відомості про дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 567 від 31.12.2008, здійснений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис зареєстровано в Державному реєстрі актів стану громадян щодо актового запису про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.2009

Прокурор: прокурор Подільської окружної прокуратури Одеської області Нерубащенко Олена Юріївна

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ