Постановление суда № 139101609, 19.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2156/26

Провадження № 1-кс/697/215/2026

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Канів

Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області клопотання заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Флорідабланка, Республіка Колумбія, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Колумбії непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу поліції начальник слідчого відділення відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 ,звернувся до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області, за погодженням з прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

В обгрунтування клопотання зазначено, що 16.08.2026, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на сходинковій площадці поруч із вхідними дверями до бару «Ari», який розташований за адресою: вул. Героїв Дніпра, 35, в м. Канів Черкаського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав предмет, заздалегідь підготовлений для нанесення тілесних ушкоджень - ніж, та умисно наніс ним один удар у ділянку живота потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Унаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани живота, гемоперитонеум, з пораненням селезінки. Через отриману травму потерпілому було проведено невідкладну хірургічну операцію - лапаротомію та спленектомію, внаслідок чого потерпілому було видалено селезінку.

За вказаним фактом СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250340000336 від 16.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

16.08.2026 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_6 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження), що карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

17.08.2026 ОСОБА_6 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням про злочин від 16.08.2026; допитом потерпілого ОСОБА_10 ; довідкою КНП «Канівська БЛ» про наявність тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_10 від 16.08.2026; проведеним пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_10 ; допитом свідка ОСОБА_12 ; проведеним пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_12 ; допитом свідка ОСОБА_13 ; допитом свідка ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ); допитом свідка ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ); допитом свідка ОСОБА_18 ; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України.

Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пов`язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким у розумінні ст. 12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, що є достатнім фактором що спонукатиме до переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 не має постійного місця проживання в Україні, є громадянином іноземної держави - Республіки Колумбія, не має стійких соціальних зв`язків в межах України (сім`ї, офіційної роботи) та одночасно наділений можливістю перетину державного кордону у зв`язку з обставиною належності до громадянства іноземної держави.

Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищевказане свідчить про унеможливлення здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, оскільки перебуваючи на свободі останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, які дають викривальні показання відносно останнього, потерпілого, знищити, сховати будь-які речі та документи (докази), які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 є запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 є громадянином іноземної держави, проживає не за місцем реєстрації, не працевлаштований, та у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, та з метою ухилення від відбуття покарання останній може переховуватися від органів досудового розслідування і суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які дають викривальні покази відносно ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.

Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вищевказане свідчить про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення та фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просили розглянути можливість обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний пояснив, що він бажає служити в ЗСУ, дуже шкодує, що потерпілий отримав ушкодження.

Захисник пояснив, що підозрюваний прибув в Україну для її захисту, оскільки має бойовий досвід військової служби у Колумбії. Його прибуття в Україну було профінансоване ГУР. Підозрюваний знову хоче повернутися на службу в ЗСУ. Він визнає, що доля вини у нього є, проте він також отримав ножове поранення. Ніж був у інших осіб, в тому числі у потерпілого, сам підозрюваний ножа з собою не приносив. Підозрюваний шкодує, що потерпілий втратив орган. Також підозрюваний має 4-річного сина та матір в Колумбії. В Україні він також має місце проживання в АДРЕСА_2 . Підозрюваний є бойовим медиком і має найбільше бажання продовжити службу у ЗСУ. Зі своєї зарплати він зміг би допомагати потерпілому. Просить пом`якшити запобіжний захід з можливістю внесення застави, встановивши її мінімальний розмір, з покладенням обов`язків: здати на зберігання закордонний паспорт, не зустрічатися зі свідками по даному кримінальному провадженню, не залишати Черкаський район без дозволу слідчого.

Суд, заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання з`ясовано, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.

З поданого клопотання вбачається, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення згідно пред`явленої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду місця події від 16.08.2026, в якому зазначено, що неподалік магазину «Брусилівські ковбаси» виявлено та вилучено розкладний ніж; показаннями потерпілого ОСОБА_10 від 17.08.2026; показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_16 , ОСОБА_12 ; довідкою КНП «Канівська БЛ» про виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них, можливого перетину кордону, так як він є громадянином іноземної держави, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінюючи зазначені ризики, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований, оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, він є громадянином іноземної держави, відсутнє постійне місце роботи, тобто, легальні засоби для існування на території України, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 знає іноземних свідків та, будучи на волі, може здійснювати тиск на них, з метою зміни показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_6 підозрюється в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, у зв`язку з чим неможливо запобігти ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності і застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чи інших більш м`яким запобіжних заходів, не буде слугувати достатньою гарантією належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 громадянин іноземної держави, не працює, не має постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, застосування до підозрюваного міри більш м`якого запобіжного заходу, як домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання.

Крім того, на думку слідчого судді, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 має високий рівень резонансу у суспільстві, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками, враховуючи що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , направлений проти життя та здоров`я особи та його суспільна небезпека полягає в тому, що при його вчиненні відбувається посягання на життя людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування, тиску на свідків та потерпілого, приховування речових доказів, тощо.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який рахувати з моменту затримання.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 з наступних причин:

- особисте зобов`язання недоцільно застосувати у зв`язку з тим, що даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків;

- особисту поруку в даному випадку також неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;

- домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам, має фактичне місце проживання в Україні, яке не є його постійним місцем проживання.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Таким чином, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведена наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено підстави, за наявності яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Водночас враховуючи обставини справи, дані, які характеризують підозрюваного як особу, слідчий суддя прийшов до переконання за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , внаслідок якого потерпілому спричинено тяжкі тілесні ушкодження, оскільки не встановлено, що підозрюваний має офіційне місце роботи та джерело доходу, вважаю за необхідне визначити розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, визначені п.п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утриматися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № 12026250340000336 від 16.08.2026 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 .

Водночас суд не вбачає підстав для покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п.8 ч.5 ст. 194 КПК України щодо здачі на зберігання до відповідних державних органів закордонного паспорта підозрюваного, оскільки у судовому засіданні не встановлено наявність у підозрюваного іншого документа, що посвідчує його особу.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 на 60 діб задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 14 жовтня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 16.08.2026.

Визначити ОСОБА_6 розмір застави у 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99840, 00 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092; банк отримувача ДКСУ у м. Київ; код банку отримувача (МФО) 850172; розрахунковий рахунок UA968201720355249001500003652.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 14 жовтня 2026 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утриматися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № 12026250340000336 від 16.08.2026 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 жовтня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу негайно вручити прокурору, слідчому, захиснику та підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1