Решение № 139101471, 13.08.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №561/282/26

Провадження №2/568/499/26

13 серпня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до Зарічненського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 19.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання споживчого кредиту №2058036, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 358 днів: із 19.01.2025 по 13.01.2026, зі сплатою процентів - кожні 30 днів. Підвищена процентна ставка, що застосовується за перший день користування кредиту становить 15%в день, стандартна процентна ставка становить 3 % в день, що застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 17.02.2025 року включно, знижена процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 18.02.2025 року до останнього дня строку кредиту (включно).

Згідно укладеного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалось надати кредит у безготівковій формі шляхом його перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто при укладання Договору.

Позивач зазначає, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену відповідачем.

13 серпня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу №13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №2058036 від 19.01.2025 у розмірі 32475,00 грн, із яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11737,50 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 5737,50 грн заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 153 календарні дні та 10000,00 грн - штрафних санкцій.

Оскільки, позичальник добровільно заборгованість не сплатив, представник позивача просить суд стягнути заборгованість з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 32475,00 гривень, та судові витрати: 10 000 грн витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 17 березня 2026 року справа передана за підсудністю до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року справа за підсудністю передана до Радивилівського районного суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін в судове засідання. Також вирішено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування 19.01.2025 року на вказану платіжну картку коштів в сумі 5000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Оскільки повне рішення складено 13.08.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 06.08.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 13.08.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом установлено, що 19.01.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2058036 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», за умовами якого первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу в кредит 5000,00 гривень строком на 360 днів зі сплатою кожні 30 днів процентів.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою ставкою у наступних розмірах та відповідно до таких умов: підвищена процентна ставка становить 15,00 % в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 17.02.2025 включно; знижена процентна ставка 0,03 % в день застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки користування кредитом за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії; пільгова процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 18.02.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Кошти кредиту надаються ТОВ «Слон кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п. 2.1.). Дата надання кредиту 19.01.2025 ро ку або 20.01.2025 року.

ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за цим договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача (п/п. 3 п. 4.1.).

Умовами п.6.4 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 500,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 100,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання

Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 5.1. Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.

Підписання Мельничук В.О. електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т379 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит підтверджується доведення до його відома інформації про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів.

Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, положення якого відповідають умовам Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2058036 від 19.01.2025, публічну пропозицію ТОВ «Слон Кредит» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 20.11.2023.

Листом ТОВ «Пейтек» від 20.08.2025 №20250820-2180 підтверджується успішне перерахування 19.01.2025 о 19:30:42 год. грошових коштів у розмірі 5000,00 грн від ТОВ «Слон кредит» на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 укладений між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «Слон кредит» 31.10.2024.

З витребуваної судом в АТ «Державний ощадний банк України» інформації вбачається, що банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 21.01.2025 зараховано платіж у сумі 5000,00 грн.

Зазначеним підтверджується, що ТОВ «Слон кредит» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти після підписання ним паспорту споживчого кредиту і договору. Наведене свідчить про виконання первісним кредитором вимог ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення, зокрема безоплатно надає паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі. Отже, відповідач мав можливість належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.

ТОВ «Слон Кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення, що передбачено пунктом 4.1 Договору.

13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (як фактором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (як клієнтом) укладено договір факторингу №13082025-1.

Згідно з п.1.1, 1.2 цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі Реєстру боржників згідно Додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до п.1.3 цього договору, клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №13082025-1 від 13.08.2025, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 2445. Загальна сума простроченої заборгованості складає 41487848,01 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 13.08.2025 позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору №2058036 на суму 26737,50 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11737,50 грн заборгованість за процентами, 10000,00 грн заборгованість за пенею.

Первісний кредитор надіслав відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №2058036 від 19.01.2025 р., повідомивши про правонаступника у зобов`язанні та розмір заборгованості за укладеним правочином.

Відповідно до проведеного первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором №2058036 від 19.01.2025, станом на дату відступлення права вимоги (13.08.2025) в ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 26737,50 грн, з яких 5000,00 грн - тіло кредиту, 11737,50 грн - проценти, 10000,00 грн - штрафні санкції.

Позивач, після набуття права вимоги до відповідача, продовжував нараховувати проценти за кредитним договором у розмірі 37,50 грн/день та у період із 15.08.2025 по 13.01.2026, тобто за 153 календарні дні, в межах погодженого строку надання кредиту та нарахував ОСОБА_1 5737,50 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із досліджених безпосередньо в судовому засіданні копій договору про надання споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту, правил надання коштів у позику, суд встановив, що сторони правочину узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій наданий кредит, строк та умови його надання, що підтверджує наявність волі відповідача для укладення означеного договору на викладених вище умовах шляхом підписання такого правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладений Договір факторингу. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ні на рахунки ТОВ «Слон Кредит» як первісного кредитора.

Враховуючи, що ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №2058036 від 19.01.2025 року, а відповідач доказів повного виконання своїх боргових зобов`язань за правочином не надав, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованих за Договором №2058036 коштів: тіла кредиту в сумі 5000,00 грн та відсотків у розмірі 17475,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані.

Щодо стягнення з відповідача 10000,00 грн штрафних санкцій (неустойки), суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п.п. 6.4.1, 6.4.2 п. 6.4 Договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №2058036 від 19.01.2025 у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 500,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 100,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжено та він триває до даного часу.

Оскільки заборгованість за штрафними санкціями у сумі 10000,00 грн відповідачу нарахована в період дії воєнного стану, правових підстав для його стягнення суд не вбачає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1842,57 грн. (22475,00 х 2662,40 /32475,00).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009, де зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 3 ст.137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надано: ордер про надання правничої допомоги, Договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, заявку №16375 від 09.02.2026 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, Акт №16375 від 10.03.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Столітнього М.М.

Суд при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.202 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Верховний Суд також часто підкреслював необхідність детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).

Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №2058036 від 19.01.2025 року в загальній сумі 22475 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість по кредиту, 17475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок заборгованість за нарахованими процентам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) гривні 57 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходженням. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27 приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 13.08.2026 року.

Суддя В.О. Троцюк