Решение № 139101257, 19.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/604/26

номер провадження 2/546/661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/604/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

01.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет електронного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. За результатами розгляду цієї Позовної заяви - позовні вимоги Позивача задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 року, що становить 26 932,43 грн, що складається з:

- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 590,13 грн;

- Суми прострочених платежів по процентах - 12 179,30 грн;

- Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

- Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 000,00 грн;

- Суми прострочених платежів за комісією - 163,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

4. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 551181-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 06.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 551181-КС-001 про надання кредиту.

06.08.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 551181-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8922, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 06.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 551181-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4149-4990- 7841-9098 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Також, 19.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 551181-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000.00 грн.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 551181-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 551181-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 551181-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 551181-КС-001 на загальну суму 5996,92 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №551181-КС-001 про надання кредиту, в розмірі26 932,43 грн, що складається з:

Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 590,13 грн;

Суми прострочених платежів по процентах - 12 179,30 грн;

Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 000,00 грн;

Суми прострочених платежів за комісією - 163,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 01.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом 02.06.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 09.06.2026.

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 09:30 год 13.07.2026. Задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк».

18.06.2026 від відповідача через електронний кабінет Електронного суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просить суд:

- Справу розглядати за його відсутності.

- Зобов`язати Позивача здійснити перерахунок заборгованості з вирахуванням уже сплачених ним 6060,00 грн.

- Відмовити у стягненні штрафних санкцій та інфляційних втрат (5 000,00 грн).

- Зменшити розмір нарахованих відсотків як таких, що є неспівмірними із сумою кредиту та майновим станом відповідача.

- Застосувати розстрочку виконання рішення суду з щомісячним платежем у розмірі 1000,00 грн до повного погашення боргу.

Позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» щодо стягнення заборгованості вважає безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству, з огляду на наступне.

Заборона нарахування штрафних санкцій в умовах воєнного стану. Згідно із законодавством України, на період дії воєнного стану нарахування будь-яких штрафних санкцій та інфляційних втрат за споживчими кредитами є забороненим. Вимога Позивача про стягнення 5 000,00 грн суперечить вимогам ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та є неправомірною. Сума нарахованих відсотків у понад два рази перевищує тіло кредиту, що є порушенням принципу справедливості (ст. 551 ЦКУ, ст. 233 ГК України). Зазначає, що ним було здійснено платежі на загальну суму 6 060,00 грн, які Позивач не врахував при формуванні позовних вимог. Також зазначає, що офіційний дохід після сплати податків становить лише 6 800,00 грн на місяць (підтверджується довідкою ОК-7), що унеможливлює виконання вимог Позивача у повному обсязі та обґрунтовує необхідність розстрочки.

18.06.2026 від представника позивача через електронний кабінет Електронного суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник просить суд:

- Відмовити у задоволенні Заяви сторони Відповідача про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі;

- Проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика. Позовні вимоги підтримуємо у повному обсязі.

Звертають увагу суду на те, що у Відзиві на позовну заяву сторона Відповідача не заперечує наступних обставин справи: Укладення Кредитного договору з Позивачем; Отримання кредитних коштів за Кредитним договором; Здійснення платежів за Кредитним договором.

Уклавши Кредитний договір Позичальник погодився у мовою Кредитного договору щодо того, що процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії Кредитного договору.

Зазначив, що невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, і якщо Позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів.

На підтвердження того, що у Відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що Відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона Відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

08.07.2026 від АТ КБ «Приват Банк» на виконання вимог ухвали від 12.06.2026 надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 08:40 год 19.08.2026.

У судове засідання призначене на 19.08.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки до електронного кабінету Електронного суду, яку відповідно до довідки про доставку повістки на 19.08.2026 отримав 13.07.2026 (а.с.148). У відповіді на відзив висловив клопотання про розгляд справи без представника позивача (а.с.127).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки до електронного кабінету Електронного суду, яку відповідно до довідки про доставку повістки на 19.08.2026 отримав 13.07.2026 (а.с.147). 17.07.2026 через систему Електронний суд, до суду надійшла заява від відповідача, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності (а.с.149).

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №551181-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 20-39).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 06.08.2025з метою укладення договору про надання кредиту надіслало ОСОБА_1 пропозицію (оферта) укласти договір про надання кредиту №551181-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 20-29).

06.08.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 481966-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма). Даний правочин містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8922, 06.08.2025 о 16:35:44 (а.с. 30-39).

Умовами договору про надання кредиту №551181-КС-001 від 06.08.2025 передбачено загальний розмір наданого кредиту 7000,00 грн (пункт 2.7.).

Відповідно до пункту 2.8., вищевказаного правочину, термін дії договору визначено до 21.01.2026.

Строк, на який надається кредит: 24 тижні (пункт 2.3).

Стандартна процентна ставка - 1% в день (пункт 2.4. договору), комісія за видачу кредиту - 1400,00 грн (пункт 2.5. договору).

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 17248,93 грн (пункт 2.9.).

Пункти 2.13 та 2.14 договору про надання кредиту містять дату видачі кредиту - 06.08.2025 та дату повернення кредиту - 21.01.2025.

Відповідно до п. 3.1. договору, він укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Підпунктом 4.2.2. встановлено графік платежів за договором, відповідно до якого дата повернення кредиту - 21.01.2026, проценти за користування кредитом що підлягають сплаті - 8737,54 грн, основна сума - 7000,00 грн, комісія - 1400,00 грн, загальний платіж 17137,54 грн.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» (пункт 4.5.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в п. 2.8. Договору (пункт 11.1. договору).

Підписуючи цей договір, позичальник підтвердив, що до укладення договору про надання кредиту, він отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця (пункт 11.3.1. договору).

Позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням (пункт 11.4.4. договору).

Пункт 11.10. договору передбачає, що цей Договір, всі додатки та додаткові угоди до нього, що чинні на момент застосування, становлять один правочин та, якщо інше прямо не вказано в них, мають тлумачитись і застосовуватись як один і той самий юридичний документ.

Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит (розраховано за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365% річних (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит (розраховано за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365% річних ( п.11.17. договору).

Договір про надання кредиту №551181-КС-001 від 06.08.2025, містить реквізити сторін, підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8922, 06.08.2025 о 16:35:44 та підписаний кредитодавцем, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 (директор) (а.с. 20-39).

19.08.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого збільшено суму кредиту на 3 000,00 грн. Станом на 19.08.2025 сума неповернутого кредиту отриманого відповідно до умов договору становить 7000 грн (пункт 1 додаткової угоди ).

У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит:

- загальна сума (розмір) наданого кредиту за договором становить: 10000,00 грн;

- комісія за надання додаткової суми кредиту 600,00 грн;

- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за договором 23933,83 грн (пункти 5, 6 додаткової угоди).

Враховуючи умови п.1-п.5 Додаткової угоди Сторони домовились внести наступні зміни до Договору: Викласти п. 4.2.2. Договору в новій редакції, а саме: «4.2.2. Сторони встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка: дата повернення кредиту - 21.01.2026, проценти за користування кредитом що підлягають сплаті - 10799,26 грн, основна сума - 10000,00 грн, комісія - 1400,00 грн, загальний платіж 23779,26 грн.

Додаткова угода №1 від 19.08.2025 до 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 містить реквізити сторін, підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA- 6666, 19.08.2025 о 11:26:27 та підписаний кредитодавцем, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 (директор) (а.с. 43-48).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 19.08.2025 з метою укладення додаткової, надіслало ОСОБА_1 пропозицію (оферта) укласти додаткову угоду №1 до договору № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с.45-46).

19.08.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення додаткової угоди №1 до договору № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма). Даний правочин містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA- 6666, 19.08.2025 о 11:26:27 (а.с.47-48).

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, в якому, умови якого відповідають умовам зазначеним в договорі та додатковій угоді до нього, та який підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8922, 19.08.2025 о 11:25:27 (а.с. 40-42).

ТОВ «БІЗН ЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 та додатковій угоді від 19.08.2025 до нього виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн та 3000,00 грн, що підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на ухвалу суду від 12.06.2026 випискою по рахунку (а.с. 134-142).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025, станом на 14.05.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі - 21932,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 9590,13 грн, заборгованості по відсотках - 12179,30 грн, заборгованість по комісії - 163 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5000,00 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах погодженого строку договору до 21.01.2026 за відсотковою ставкою 1% в день (а.с.12-14).

Відповідачем здійснювалися оплати заборгованості, у загальному розмірі 5996,92 грн, а саме:

- 19.08.2025 у сумі 2020,00 грн з яких 100,00 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1010,00 грн - відсотків за користування кредитом, 910,00 грн - комісії;

- 01.09.2025 у сумі 2020,00 грн з яких 213,00 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1287,00 грн - відсотків за користування кредитом, 520,00 грн - комісії;

- 16.09.2025 у сумі 1956,92 грн з яких 96,87 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1453,05 грн - відсотків за користування кредитом, 407,00 грн - комісії (а.с.12-14).

Із довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 , виданої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що станом на 21.05.2026 загальна заборгованість за договором становить - 21932,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 9590,13 грн, заборгованості по відсотках - 12179,30 грн, заборгованість по комісії - 163 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5000,00 грн (а.с. 15).

Також позивачем надано Правила надання споживчих кредитів, затверджених наказом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» від 20.02.2025 № 2-ОД, що не містять підпису відповідача (а.с. 54-66).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з пунктом 2 ч. 1ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У пункті 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 404/502/18 від 23.03.2020, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Окрім цього, до аналогічних висновків щодо правомірності використання електронного цифрового підпису при укладенні кредитного договору дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Можливість укладення договору вищезазначеним способом також підтверджується правовою позицією Верховного суду, яка записана у постанові від 23.03.2020 у справі № 404502/18. Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Також Верховний Суд у цій постанові, акцентував увагу на те, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір позики, розміщений на веб-сайті ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКИ» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 (справа №910/1162/19) та від 19.01.2022 (справа №202/2965/21).

Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України, передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачкою.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025, станом на 14.05.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі - 21932,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 9590,13 грн, заборгованості по відсотках - 12179,30 грн, заборгованість по комісії - 163 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5000,00 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах погодженого строку договору до 21.01.2026 за відсотковою ставкою 1% в день (а.с.12-14).

Відповідачем здійснювалися оплати заборгованості, у загальному розмірі 5996,92 грн, а саме:

- 19.08.2025 у сумі 2020,00 грн з яких 100,00 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1010,00 грн - відсотків за користування кредитом, 910,00 грн - комісії;

- 01.09.2025 у сумі 2020,00 грн з яких 213,00 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1287,00 грн - відсотків за користування кредитом, 520,00 грн - комісії;

- 16.09.2025 у сумі 1956,92 грн з яких 96,87 грн було зараховано як оплату тіла кредиту, 1453,05 грн - відсотків за користування кредитом, 407,00 грн - комісії (а.с.12-14).

Із довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 , виданої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що станом на 21.05.2026 загальна заборгованість за договором становить - 21932,43 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 9590,13 грн, заборгованості по відсотках - 12179,30 грн, заборгованість по комісії - 163 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5000,00 грн (а.с. 15).

Зазначені відомості щодо часткової сплати заборгованості відповідають тим, що надані відповідачем у відзиві.

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості дані нарахування здійснювалися як відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, нарахування відсотків здійснювалося за ставкою, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з цим, щодо твердження відповідача про не співмірність нарахувань за відсотками, суд вважає слушними надані у відповіді на відзив пояснення, згідно яких відповідач погодив умови договору підписавши його, та звертає увагу, що нарахування відсотків у розмірі 1% в день відповідає вимогам закону.

Окрім цього, суд звертає увагу відповідача на передчасність звернення до суду з вимогою про здійснення розстрочки судового рішення, оскільки розгляд таких клопотань можливий лише після набрання цим рішенням законної сили.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 5000,00 грн, суд зважає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків у порядку ст. 625 ЦПК України - за безпідставністю.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № 551181-КС-001 про надання кредиту від 06.08.2025 у загальному розмірі - 21932,43 грн, з них: 9590,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12179,30 грн - заборгованість за відсотками, 163,00 грн - заборгованість за комісіями (9590,13 +12179,30 + 163,00 = 21932,43).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає задоволенню частково, а тому з ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 551181-КС-001 від 06.08.2025 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в розмірі 21932,43 грн, з них: 9590,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12179,30 грн - заборгованість за відсотками, 163,00 грн - заборгованість за комісіями.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16533 від 27.05.2026 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 92).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній 26932,43 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 21932,43 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 81 % (21932,43 х 100: 26932,43 = 81 %).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 81 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2156,54 грн (2662,40 х 81% = 2156,54).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 83, 142, 259, 263, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованості за договором про надання кредиту № 551181-КС-001 від 06.08.2025, станом на 21.01.2026 (строк кредитування), в розмірі 21932,43 грн (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять дві гривні 43 копійки), що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 9590,13 грн, заборгованість за процентами у розмірі - 12179,30 грн, заборгованість за комісією у розмірі - 163,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками за ст. 625 ЦПК України - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2156,54 грн (дві тисячі сто п`ятдесят шість гривень 54 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф.411, м. Київ, 01133, ел.пошта: office@bizpozyka.com, телефон: +38(096)321-83-09, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко