Решение № 139101054, 17.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1541/26

Номер провадження 2-о/541/67/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря Гуриної В.М,

присяжних Омельченко А.М. та Ручка М.А.

представника заявника адвоката Ступка В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа - Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою, мотивуючи наступним. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідним дядьком. У березні 1983 року він пішов із дому та більше не повернувся. З 30 березня 1983 року ОСОБА_2 перебував у розшуку як безвісти зникла особа, що підтверджується довідкою Миргородського ГРО УМВС України в Полтавській області від 23 серпня 1996 року № 840. Відтоді відомості про його місце перебування відсутні. До моменту свого зникнення, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про його місце перебування понад 40 років відсутні, що підтверджується відповідями органів поліції, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров`я, органів соціального захисту, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів державної реєстрації актів цивільного стану та інших установ. Зокрема, за наявними даними ОСОБА_2 після 1983 року за медичною допомогою не звертався, на військовому обліку не перебуває, актовий запис про його смерть відсутній, відомості про перебування в розшуку станом на 2025 рік відсутні. Необхідність оголошення ОСОБА_2 померлим пов`язано з неможливістю оформити спадкові права на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця вказує, що вже є власницею 1/2 частини цього будинку, а оформлення іншої 1/2 частини в порядку спадкування неможливе у зв`язку з відсутністю відомостей про смерть ОСОБА_2 та відповідного свідоцтва про смерть.

Також заявниця зазначає, що зібрані відомості підтверджують її матеріально-правовий зв`язок із ОСОБА_2 , тривалу відсутність останнього за місцем постійного проживання та відсутність відомостей про його місце перебування з 1983 року. У зв`язку з неможливістю самостійно отримати окремі відомості, що становлять інформацію з обмеженим доступом, також просить суд витребувати відповідні дані від Державної прикордонної служби України, Пенсійного фонду України, АТ «Укрпошта», Державної податкової служби України та Державної міграційної служби України.

З огляду на викладене просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, днем смерті визначити день набрання законної сили рішенням суду, а місцем смерті - м. Миргород Полтавської області.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Крім того, задоволено клопотання заявника про витребування доказів та з метою повного і всебічного з`ясування обставин справи витребувано наявні відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ГЦОСІ Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України, АТ «Укрпошта», Державної податкової служби України, Державної міграційної служби України та Миргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Заявниця, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася,

Представник заявниці, адвокат Ступка В.Ю. під час судового розгляду вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник Миргородського відділу ДРАЦС у Миргородському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про проведення розгляду справи у його відсутність (а.с. 107).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 знає тривалий час, є його двоюрідним братом та до зникнення останнього підтримував із ним близькі родинні стосунки, спілкувався з ним. Пояснив, що після того, як ОСОБА_2 зник, його брат звертався до правоохоронних органів із заявою про його розшук. У ході пошуків родичам повідомляли про можливість того, що ОСОБА_2 міг перебувати у болотистій місцевості, однак проведені пошукові заходи результату не дали, місцезнаходження останнього встановити не вдалося. Зазначив, що ОСОБА_2 будь-яких психічних чи інших розладів не мав, хоча іноді зловживав алкоголем, однак залишався адекватним та орієнтувався у своїх діях. Пояснив, що вони проживали однією сім`єю, конфліктів із ОСОБА_2 йому відомо не було. Після його зникнення всі родичі та близькі вживали заходів щодо його пошуку. Також пояснив, що заявниця ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 та що будь-яких відомостей про місце перебування останнього після його зникнення до цього часу не надходило.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 знав тривалий час, оскільки вони були сусідами та підтримували дружні стосунки. Зазначив, що останній був старшим за нього. Після того, як свідок пішов на військову службу, вони тривалий час не спілкувалися та не бачилися. Згодом свідку стало відомо, що ОСОБА_2 зник. З моменту зникнення ОСОБА_2 і до теперішнього часу жодних відомостей про його місце перебування не має та йому невідомо, де саме і за яких обставин останній зник. Також зазначив, що конфліктів із ОСОБА_2 у нього не було. За словами свідка, ОСОБА_2 іноді зловживав алкоголем. Також пояснив, що ОСОБА_2 проживав разом зі своїм братом ОСОБА_5 , який мав дружину та дочку від першого шлюбу, а згодом у сім`ї останнього народилася ОСОБА_6 . Будь-яких фізичних чи психічних вад у ОСОБА_2 свідок не помічав. Зазначив, що, наскільки йому відомо, крім ОСОБА_7 , близьких родичів у нього не залишилося. Також свідку відомо, що ОСОБА_2 раніше працював на будівництві.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_2 як мешканця сусіднього будинку. Зазначив, що ОСОБА_2 вів спосіб життя, який свідок оцінює як аморальний, у зв`язку з чим певні періоди часу перебував удома, а в окремі періоди - у місцях позбавлення волі. Пояснив, що 12 числа, під час проводів, ОСОБА_2 заходив до сусідки та позичив у неї гроші, після чого його ніхто більше не бачив - ані живим, ані мертвим. Також пояснив, що ОСОБА_2 проживав сам, хоча раніше в цьому будинку проживали його брат, дружина та заявниця. За словами свідка, ОСОБА_2 раніше працював каменярем. Після його зникнення сусіди вживали заходів щодо його пошуку, однак встановити його місцезнаходження не вдалося. Свідок охарактеризував ОСОБА_2 як спокійну та веселу людину. Зазначив, що, наскільки йому відомо, близьких родичів у ОСОБА_2 не залишилося, окрім заявниці.

Вислухавши представника заявниці та свідків, дослідивши надані письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінницею ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27 липня 1948 року Миргородським районним бюро ЗАГС, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . (а.с. 18)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 14 листопада 1960 року Миргородським райбюро ЗАГС Полтавської області, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис №127. (а.с. 21)

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 21 липня 1983 року Миргородським райвідділом ЗАГС, вбачається, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис №57. (а.с. 22)

Як убачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 14 квітня 1945 року Миргородським районним ЗАГС, у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_5 , який, таким чином, є рідним братом ОСОБА_2 . (а.с. 19)

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 30 жовтня 1973 року Миргородським р/б ЗАГС, 30 жовтня 1973 року ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_11 . (а.с. 20)

Водночас свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим повторно 03 березня 2017 року Миргородським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . (а.с. 17)

Довідкою № 840 від 23.08.1996 року виданою начальником Миргородського ГРО УМВД України в Полтавській області Коваленком Г.Д. встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , 1948 року народження, мешканець міста Миргород, Полтавської області рахується в Миргородському ГРО УМВД України в Полтавській області як безвісти зниклий з 30.03.1983 року, ОРД «Розшук» 10/65 від 21.04.1983. (а.с. 40)

Листом Комунального некомерційного підприємства «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 31 грудня 2025 року № 489 підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1983 року по день надання відповіді за медичною допомогою до вказаного закладу не звертався та декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, не має. (а.с. 43)

Відповідно до листа Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради» від 05 січня 2026 року № 04-05/18, за наявною медичною документацією ОСОБА_2 у період з 01 січня 2000 року по день надання відповіді на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі не перебував та за медичною допомогою до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги не звертався. (а.с. 44)

Згідно з інформацією Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради від 06 січня 2026 року № 01-01/39, ОСОБА_2 у період з 1983 року по день надання відповіді до цього закладу за медичною допомогою не звертався. (а.с. 45)

Як убачається з відповіді Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради від 08 січня 2026 року № 40/20/01-13, у Центральному банку даних з проблем інвалідності відсутня інформація щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема щодо наявності у нього статусу особи з інвалідністю. (а.с. 46)

Водночас інформацією інспектора сектору по роботі з органами самоорганізації населення Миргородської міської ради від 08 січня 2026 року № 31/03-25 підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не проживає, а зі слів сусідів та голови вуличного комітету його місцезнаходження невідоме понад 20 років. (а.с. 48)

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 січня 2026 року № 12/283, ОСОБА_2 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебуває, відомості про його призов на військову службу відсутні, а з 1983 року будь-які відомості стосовно нього у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні. (а.с. 49)

Разом із тим із дослідженої судом копії домової книги вбачається, що ОСОБА_2 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , а 24 липня 1974 року був прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відміток про його зняття з військового обліку у домовій книзі не міститься. (а.с. 32-39)

Згідно з листом Миргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області від 20 січня 2026 року № 9/22.10-34, актових записів про шлюб та народження дітей щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місту Миргороду та Миргородському району не виявлено. (а.с. 50)

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України листом від 27 січня 2026 року № 1559/1401-26-26/11.2 повідомило, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено. (а.с. 51)

Щодо відомостей про розшук ОСОБА_2 судом досліджено відповіді органів Національної поліції України. Так, відповідно до листа Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 31.10.2025 року № Д-23/115/111/01/14-2023, за наявними обліками Національної поліції України ОСОБА_2 , 1948 року народження, станом на дату надання відповіді у розшуку не перебуває. (а.с. 42)

Згідно з листом Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 08.12.2025 року № 269219-2025, за наявними обліками Національної поліції України ОСОБА_2 , 1948 року народження, станом на дату надання відповіді у розшуку як безвісти зникла особа, як особа, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, не перебуває. (а.с.53)

Відповідно до листа Департаменту карного розшуку Національної поліції України від 17.12.2025 року № 188864-2025, за результатами перевірки бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про перебування ОСОБА_2 у розшуку станом на 17 грудня 2025 року відсутні. (а.с. 54)

Разом з тим із листа Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 17.12.2025 року № 277523-2025 убачається, що під час перевірки архівних справ ліквідованого Миргородського міського відділу УМВС України в Полтавській області встановлено відсутність на архівному зберіганні журналів реєстрації оперативно-розшукових справ. Відомостей про знищення оперативно-розшукової справи № 10/65 від 21.04.1983 року під час перегляду відповідних архівних матеріалів не виявлено, так само як і відомостей про її передачу для подальшого ведення до Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області. (а.с. 55-56)

Аналогічні відомості містяться у листі Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 08.01.2026 року № 6087-2026. (а.с. 57)

Згідно листа ДПС України від 25.06.2026 року № 8791/5/99-00-12-02-05-05 наданого на виконання ухвали суду від 29.05.2026 року встановлено, що фізичну особу платника податків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Державному реєстрі не знайдено. (а.с. 93-94)

Згідно з повідомленням Державною міграційною службою від 17.06.2026 року наданим на виконання ухвали суду від 29.05.2026 року вбачається, що інформації щодо оформлення паспорту громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 не встановлено. (а.с. 96)

Водночас, відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.06.2026 р. № 19.5.1/46427-26 на виконання ухали суду від 29.05.2026 року, встановлено, що відомості щодо перетину державного кордону громадянином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у відповідних базах даних відсутні. (а.с. 97)

На виконання ухвали суду від 29.05.2026 року ГоловнимуправліннямПенсійного фонду України наданоінформацію від 03.07.2026 року про те, що за даними інформаційної системи ПФУ України станом на липень 2026 року особа ОСОБА_2 , як одержувач пенсії та інших соціальних виплат на обліку не перебуває. (а.с. 98)

Відповідно до листаАТ «Укрпошта» від 09.07.2026 року наданого на виконання ухвали суду від 29.05.2026 року, встановлено, що за період з 28.04.2023 року по теперішній час інформація щодо переказів на користь отримувача ОСОБА_2 , а також здійснення ним платежів відсутня. (а.с. 100-101)

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

Ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням приписів ст. 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вищевказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують відсутність громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем його постійного проживання протягом передбаченого законом строку, відсутність відомостей про його місце перебування та будь-яких даних про нього, у зв`язку з чим наявні правові підстави для оголошення його померлим.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу встановленого законом строку з дня настання відповідної події. У даному випадку таким моментом є березень 1983 року, коли ОСОБА_2 залишив місце свого проживання та відтоді за місцем проживання не з`являвся. З 30 березня 1983 року ОСОБА_2 числиться безвісно відсутнім, відомості про його місцеперебування та будь-які дані про нього відсутні, що підтверджується належними та допустимими доказами, наведеними вище.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення ОСОБА_2 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть.

З моменту, коли ОСОБА_2 залишив місце свого проживання та перестав виходити на зв`язок (березень 1983 року), до моменту звернення до суду із цією заявою минуло понад сорок років, що значно перевищує встановлений законом строк для оголошення фізичної особи померлою. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 шляхом його оголошення померлим має юридичне значення для заявника, зокрема для виникнення та реалізації спадкових прав, а також інших особистих майнових та немайнових прав, пов`язаних із правовим статусом особи.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.

Керуючись ст.ст.234, 235, 256-259 ЦПК України, суд

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити .

Оголосити померлим ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Миргород Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 . Днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили рішенням суду, місце смерті - місто Миргород Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2026 року.

Суддя О. А. Городівський

Присяжні : А.М. Омельченко

М.А. Ручка