Решение № 139100899, 13.08.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1288/26

Провадження №2/534/664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі судді Комарової Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1572-4418 від 06.07.2025 в сумі 15 554 грн 00 коп. та понесені судові витрати в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що 06.07.2025 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1572-4418. На виконання вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A5493 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 3 000 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день починаючи з 181-го дня.

Додатковою угодою № 1 від 25.07.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1572-4418 від 06.07.2025 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди.

Станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості становив 15 554 грн 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом 4 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 8 954 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2 000 грн; заборгованість по комісії 600 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 1572-4418 від 06.07.2025 в сумі 15 554 грн 00 коп.

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 не подала відзиву на позов, не надала клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження чи з повідомленням сторін, а також не надала доказів поважності причин неучасті у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, за відсутності відзиву відповідача суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без повідомлення сторін за наявними матеріалами, якщо сторони не подали клопотань про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі письмових доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1572-4418 та додакову угоду № 1 від 25.07.2025 в електронній формі на суму 3 000 грн (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.07.2025 загалом 4 000,00 грн), строк кредитування 365 днів, базовий період складає 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії за видачу.

Відповідач підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора A5493, підтвердивши, що ознайомилася з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту та іншими супутніми документами, які разом із Договором складають єдиний договір та визначають усі істотні умови.

Згідно з умовами Договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію шляхом надання кредиту в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом і комісію у порядку, передбаченому Договором.

Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день починаючи з 181-го дня. Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту і нараховується одноразово в день видачі.

На підтвердження факту видачі кредиту до позовної заяви додано довідку про перерахування суми кредиту та квитанції про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, а також роздруківку Додаткової угоди № 1 від 25.07.2025.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 1572-4418 від 06.07.2025, відповідно до якого станом на 02.03.2026 сума основного боргу складає 4 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами 8 954 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2 000 грн, заборгованість по комісії 600 грн, загальна заборгованість 15 554 грн.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, що між сторонами було укладено електронний договір. Доказів на спростування факту його укладення та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як видно з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 4 000 гривень, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями про перерахування коштів.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом». Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховувалися одночасно з відсотками за користування кредитом у період дії кредитних зобов`язань.

Отже, беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків за ст. 625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань одночасно з відсотками за користування кредитом, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 2 000 грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 1572-4418 від 06.07.2025 взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 не виконала, реальна заборгованість за яким становить 13 554 грн 00 коп. (4 000 грн тіло кредиту + 8 954 грн проценти + 600 грн комісія), суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1572-4418 від 06.07.2025 у сумі 13 554 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2 320 (дві тисячі триста двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Ю. Комарова

ф