Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,
тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124
____________________
Справа № 281/248/26
Провадження по справі 2/281/280/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року селище Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участю:
секретаря судових засідань Островської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" про стягнення заборгованості із заробітної плати,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП», в якому просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з 01.11.2024 року по 24.03.2025 року в сумі 36688,11 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки у сумі 54716,40 грн., компенсацію за невикористану відпустку на день звільнення у сумі 15311,04 грн. та сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
В обгрунтування позову зазначив, що у період з 18.05.2023 року по 24.03.2025 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВНП», працюючи оператором заправних станцій 3-го розряду АЗС №24. У день звільнення з ОСОБА_1 не було проведено розрахунку та не виплачено заробітну плату за період з 01.11.2024 року по 24.03.2025 року. Крім того, відповідач також не виплатив компенсацію за 48 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.
Згідно з відповіддю Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці №ЦЗ/3.1/242-ЗВ-26 від 26.03.2026 року, при звільненні позивачу не виплачені всі належні розрахункові кошти на загальну суму 36688,11 грн., що є порушенням вимог ст. 116 КЗпП України. У день звільнення відповідач не повідомив працівника про нараховані суми та не здійснив остаточний розрахунок. Звернення позивача та адвокатські запити залишено без відповіді.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
30.06.2026 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі і через публікацію оголошень на сайті суду. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками направлялася за місцем знаходження відповідача, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
У період з 18.05.2023 року по 24.03.2025 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВНП», працюючи оператором заправних станцій 3-го розряду АЗС №24, що підтверджується копіями витягу з наказу № 68-К від 17.05.2023 року, наказу № 65.1-К від 24.03.2025 року.
Відповідно до відповіді Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЦЗ/3.1/242-ЗВ-26 від 26.03.2026 року, при звільненні позивачу не виплачено всі належні розрахункові кошти на загальну суму 36688,11 грн.
Частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо) належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
У ході розгляду справи судом встановлено, що в день звільнення з позивачем не було проведено розрахунок належним чином та на день ухвалення рішення заробітна плата залишається не виплаченою.
Визначаючи розмір належної до стягнення суми заборгованості, суд зважає на таке.
Позивач просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 36688,11 грн.
Відповідач жодним чином заявлені до нього позовні вимоги не спростував, відзиву на позов не надав, тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, працівникові виплачується середній заробіток за час затримки розрахунку, але не більш як за шість місяців. Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року така виплата проводиться до дня ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності своєї вини.Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Наявність заборгованості по заробітній платі є підставою для сплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з розрахунком позивача, середній заробіток за 180 днів затримки становить 57416,40 грн., що відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
З огляду на викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 57416,40 грн.
Щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому може бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
У відповідності до абз.4 ч.1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 2136-IX, в редакції від 19.07.2022 у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» визначено, зокрема, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до п. 7 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед звільненням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки. Проте враховуючи положення ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст.73 КЗпП не застосовуються.
За таких обставин, із розрахунку середньої зарплати святкові та неробочі дні встановлені законодавством, не виключаються.
Середня заробітна плата позивача за день складає 318,98 грн. Отже розмір невиплаченої грошової компенсації становить 15311,04 грн. (318,98 грн. x 48 днів).
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1331,20 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат.
На підставі ст. 47, 83, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» (код ЄДРПОУ 45125844, місцезнаходження: вул. Київська, 64, село Корделівка, Хмільницького району, Вінницької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) невиплачену заробітну плату за період з 01.11.2024 року по 24.03.2025 року в сумі 36688 (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 11 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» (код ЄДРПОУ 45125844, місцезнаходження: вул. Київська, 64, село Корделівка, Хмільницького району, Вінницької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки у сумі 54716 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот шістнадцять) грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» (код ЄДРПОУ 45125844, місцезнаходження: вул. Київська, 64, село Корделівка, Хмільницького району, Вінницької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку на день звільнення у сумі 15311 (п`ятнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 04 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» (код ЄДРПОУ 45125844, місцезнаходження: вул. Київська, 64, село Корделівка, Хмільницького району, Вінницької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Галина Свинченко
Судебное решение № 139099718, Лугинський районний суд Житомирської області было принято 18.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 281/248/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: