Решение № 139099183, 18.08.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1724/25

Провадження №2/157/777/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 02.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено договір №4782571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі договір). На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 6000 грн. Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів, із 02.07.2024 по 26.06.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит у сумі 6000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір. Відповідно до реквізитів договору №4782571 від 02.07.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 66597. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Враховуючи зазначене, той факт, що договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано.

Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

У період із 02.07.2024 по 31.03.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1517 грн 41 к., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1517 грн 40 к. У цьому випадку часткова оплата відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов договору, серед іншого, зазначених п. 4.2 та п. 5.4.1. договору. Враховуючи зазначене, оплата відповідачем процентів за користування грошовими коштами є свідомим та вільним вибором відповідача, спрямованим на виконання умов договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4782571 від 02.07.2024, загальна сума заборгованості склала 29 368 грн 16 к., з якої заборгованість з тіла кредиту 5999 грн 99 к., заборгованості за процентами 20 368 грн 17 к., штрафні санкції 3000 грн.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 договору №4782571 строк кредиту 360 днів: із 02.07.2024 по 26.06.2025. Станом на дату укладання договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025, строк дії вказаного договору не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період із 01.04.2025 по 26.06.2025 (87 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 7830 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору №4782571 від 02.07.2024, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 28 198 грн 17 к. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 20 368 грн 17 к., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 7830 грн). Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4782571 від 02.07.2024 загальною сумою 37 198 грн 16 к., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 5999 грн 99 к., нарахованих процентів первісним кредитором 20 368 грн 17 к., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 87 календарних днів 7830 грн, штрафні санкції 3000 грн. За умовами п. 6.4. договору первісним кредитором було нараховано штрафні санкції 3000 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4782571 від 02.07.2024 загальною сумою 34 198 грн 16 к., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 5999 грн 99 к., нарахованих процентів первісним кредитором 20 368 грн 17 к., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 87 календарних днів 7830 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 198 грн 16 к., а також понесені судові витрати. Крім того, просить у порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнала частково. Зазначила, що 02 липня 2024 року вона у позику дійсно отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 6000 грн. Упродовж із 02 липня 2024 року по 31 березня 2025 року на рахунок цього товариства перераховувала кошти у розмірі 1517 грн 41 к., з яких у рахунок погашення боргу було зараховано лише 01 к., решта ж внесених коштів 1517 грн 40 к. як оплата процентів за користування кредитом. Таким чином визнає борг у сумі 5999 грн 99 к. за тілом кредиту. Кредитором, надалі виступає ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (як фактор за договором факторингу. Також має сплатити заборгованість за відсотками, однак за ставкою 1% на день. За її розрахунком заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є наступна: 1% від 5999 грн 99 к. 60 гривень. Після множення 60-ти на 87 календарних днів (строк кредитування) сума складає (=) 5220 грн. До сплати їй може бути присуджено 5220 грн відсотків та 5999 грн 99 к. тіла кредиту. Судові витрати (у частині правничої (правової) допомоги), що позивач просить стягнути з неї, є завищеними і неспівставними з предметом позову. Представництво адвокатом у суді фактично не здійснюється, розгляд відбувається у спрощеному порядку. Окрім цього, мають бути відкориговані пропорційно до задоволених позовних вимог і ті судові витрати, що стосуються сплаченого позивачем судового збору. Також зазначає, що 03 липня 2026 року намагалася сплатити грошові кошти у сумі 5999 грн 99 к. тіло кредиту, за реквізитами позивача, зазначеними на його офіційному сайті, однак такий платіж мені було повернуто банком.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності. Відповідач не заперечує факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів. Кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем у позовній заяві. 02.07.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний договір №4782571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі кредитний договір). Відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4782571 від 02.07.2024 загальною сумою 34 198 грн 16 к., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 5999 грн 99 к., нарахованих процентів первісним кредитором 20 368 грн 17 к., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 87 календарних дні 7830 грн. Просить позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просив справу розглянути без участі позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснила, що кредит взяла на прохання сестри, яка обіцяла його погасити, однак виїхала за кордон і зв`язку з нею немає. Просить врахувати, що на погашення кредиту вона сплатила кошти в сумі 1500 гривень.

Заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4782571, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 66597. Електронним підписом із використанням одноразових ідентифікаторів 23033, 66597, 16071 відповідачем підписані заява про прийняття пропозиції на укладення договору про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів (далі договір), додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4782571 від 02.07.2024 таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, додаток №2 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4782571 від 02.07.2024 інформаційне повідомлення, паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000 гривень. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно з пунктами 1.4.-1.4.2. договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 31.07.2024 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів із моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 02.07.2024 або 03.07.2024.

Згідно з п. 6.3. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов кредитного договору 02 липня 2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, перерахувавши їх на картку № НОМЕР_3 , маска якої вказана у договорі як реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів, що підтверджується повідомленнями ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0404 від 01.04.2025.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» направило інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 і повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 6000 UAH 02.07.2024.

Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання споживчого кредиту та виконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 6000 грн, що відповідач не заперечує у поданому відзиві.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4782571 від 02.07.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2025 у відповідача перед ТОВ «Лінеура Україна», на дату відступлення, з урахуванням сплаченої суми у загальному розмірі 1517 грн 41 к., виникла заборгованість у сумі 29 368 грн 16 к., з яких тіло кредиту 5999 грн 99 к., заборгованість за відсотками 20 368 грн 17 к., штрафні санкції 3000 грн.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом та процентами.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону №2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00%. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1,5% в день, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Відсоткова ставка позивачем встановлювалась та не змінювалася відповідно до змін у Законі, нарахування відсотків у цей період здійснювалося всупереч нормам законодавства.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 02.07.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Договір про надання споживчого кредиту укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення розміру процентної ставки понад 1% є нікчемними згідно з ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про здійснення перерахунку процентів, які підлягають стягненню з відповідача за ставкою 1% в день, що складає 16 302 грн 60 к. (6000 грн х 1% = 60 грн х 297дн. 1517 грн 40 к. = 16 302 грн 60 к.).

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22 302 грн 59 к., з яких 5999 грн 99 к. тіло кредиту, 16 302 грн 60 к. нараховані відсотки за користування кредитом. Такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям позичальника, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Між ТОВ «Лінеура Україна» (надалі клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (надалі фактор) 31 березня 2025 року укладено договір факторингу №31/03/2025. Відповідно до п. 1.1 договору факторингу за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з договором факторингу під правом вимоги розуміється права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4782571 в сумі 29 368 грн 16 к, з яких 5999 грн 99 к. сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 368 грн 17 к. сума заборгованості за відсотками; 3000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

На адресу відповідача 01.04.2025 було надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №4782571 новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22 302 грн 59 к., що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідача саме у такому розмірі.

Договір факторингу та додатки до нього підписані його сторонами, що підтверджує укладення договору факторингу та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до фактора ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Суд дійшов висновку, що копії договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції, реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Починаючи з 01 квітня 2025 року до 26 червня 2025 року, відповідно до п. 1.4 договору №4782571 від 02.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5% в день, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачувала заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», згідно з яким за вказаний період нараховані відсотків на загальну суму 7830 грн.

Суд вважає нарахування відсотків ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у вказаному розмірі безпідставним та приходить до висновку про здійснення перерахунку процентів, які підлягають стягненню з відповідача за ставкою 1% в день, що складає 5220 грн (5999 грн 99 к. х 1% = 60 грн х 87дн. = 5220 грн).

З цих підстав загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 27 522 грн 59 к. (22 302 грн 59 к. + 5220 грн).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором №4782571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.07.2024 у вказаному розмірі підтверджена проведеним судом розрахунком, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

При ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Тобто це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на цей час.

Суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, інфляційних втрат та 3% річних не передбачено нормами ч. 10 та 11 ст. 265 ЦПК України, в яких передбачено нарахування відсотків або пені. Крім того, вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних у воєнний час суперечить чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 80,48% (27 522 грн 59 к. х 100% : 34 198 грн 16 к.), із відповідача підлягає стягненню на користь позивача частково сплачений ним судовий збір у розмірі 1949 грн 55 к. (2422 грн 40 к. х 80,48%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: заявка №10594 від 25.08.2025 на виконання доручення до договору №10/12-2024, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1999812 від 22.09.2025, акт №10594 від 22.09.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором №10/12-2024 від 10.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020, договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, згідно з якими вартість послуг із надання правничої допомоги становить 10 000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 4024 грн (5000 грн х 80,48%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4782571 від 02 липня 2024 року в розмірі 27 522 (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять два) гривні 59 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1949 (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 55 копійок та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код в ЄДРПОУ 44559822; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складено 19 серпня 2026 року.

Головуючий Б.С. Гамула