Постановление суда № 139092807, 17.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7298/24

2/405/1432/24

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

за участі секретаря судового засідання Дятел О.В.

представника позивача Калінки-Бондар О.Б.

представника відповідача ОСОБА_1 Федорова З.Ф.

представника відповідача ОСОБА_2 Сюр Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сюр Н.В. про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Калінка-Бондар О.Б., звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визнання недійсним договору дарування від 13.02.2023 року № 51 житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 25.10.2024 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.11.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.03.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

17.08.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сюр Н.В. подала до суду заяву про відвід головуючого судді Драного В.В., мотивуючи його тим, що матір`ю відповідача ОСОБА_1 є ОСОБА_6 , яка є суддею Кропивницького апеляційного суду. При цьому головуючий суддя у даній справі є братом ОСОБА_8, який обіймав посаду голови Кропивницького апеляційного суду. Тобто, головуючий суддя перебуває у близькому родинному зв`язку з колишнім головою Кропивницького апеляційного суду, у якому мати відповідача працює суддею. Вважає, що зазначена обставина має істотне значення для оцінки безсторонності головуючого судді, оскільки йдеться не лише про факт професійного знайомства, а про тривалі професійні зв`язки між особами, які здійснювали правосуддя в одному суді, а також про безпосередній родинний зв`язок головуючого судді з колишнім керівником Кропивницького апеляційного суду. Також вказала, що у даній справі не залучено законного представника неповнолітньої особи ОСОБА_6 та не забезпечено участь органу опіки та піклування. Зазначені обставини викликають сумніви у неупередженості судді. За таких обставин просить відвести суддю Драного В.В. від розгляду даної справи.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сюр Н.В. заяву про відвід судді підтримала, зазначивши, що рідний брат головуючого судді був головою Кропивницького апеляційного суду та колегою ОСОБА_6 , яка працює у тому ж суді на посаді заступника голови суду. Відповідач ОСОБА_7 також працював у цьому суді охоронником. ОСОБА_6 , яка є законним представником неповнолітньої відповідачки ОСОБА_1 , раніше вже зверталася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання з померлим ОСОБА_5 , і рішення у даній справі набрало законної сили. Спір у справі, що розглядається судом носить штучний характер. Просила заяву про відвід судді задовольнити.

Представник позивача - адвокат Калінка-Бондар О.Б. у судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви про відвід судді, вказавши, що між нею та ОСОБА_6 немає жодної угоди про надання правової допомоги. Раніше головуючому судді вже заявлявся відвід стороною відповідача. Вважає, що робота родичів судді в іншому суді не може бути підставою для відводу.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Федоров З.Ф. у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід судді, зазначивши, що посилання заявника на публікацію в мережі інтернет не може бути підставою для відводу судді. Раніше представником відповідача Голоцван А.М. вже заявлявся відвід головуючому судді. Вказав, що суддя ОСОБА_6 не є учасником справи, а він представляє інтереси її доньки.

Відповідач ОСОБА_4 22.11.2024 року подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі.

Представник третьої особи 14.02.2025 року подав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести без його участі.

Заслухавши думку представників сторін, зваживши доводи, викладені у заяві про відвід, вивчивши додані до заяви документи та ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення відводу судді, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

В свою чергу, положеннями ЦПК України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа, при цьому, підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України).

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони учасників справи в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Участь судді у розгляді справи унеможливлюється за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

З матеріалів справи вбачається, що законним представником неповнолітнього відповідача ОСОБА_1 є ОСОБА_6 , яка наразі працює суддею та займає посаду заступника голови Кропивницького апеляційного суду (т. 1, а.с. 110).

Крім того, відповідач ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 109).

У свою чергу, близький родич головуючого судді у даній справі раніше обіймав посаду голови Кропивницького апеляційного суду, в якому ОСОБА_6 працювала суддею.

Зазначені обставини можуть мати істотне значення для оцінки безсторонності головуючого судді, оскільки йдеться не лише про факт професійного знайомства, а й про тривалі професійні зв`язки між особами, які здійснювали правосуддя в одному суді, а також про безпосередній родинний зв`язок головуючого судді з колишнім керівником апеляційного суду.

Як вбачається з наданої заявником публікації групи «Кропивницький UA» у соціальній мережі Facebook щодо розгляду Кропивницьким апеляційним судом іншої цивільної справи, представник позивача - адвокат Калінка-Бондар О.Б. представляє в інших судових провадженнях заступника голови Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_6 На думку автора цієї публікації, зазначена обставина викликає обґрунтований сумнів у безсторонності судового розгляду Кропивницьким апеляційним судом справи та підриває довіру до судової системи (т. 2, а.с. 182-183).

У рішенні від 24.05.1989 року в справі «Гаусшильдта проти Королівства Данії» Європейський суд з прав людини зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Згідно роз`яснень Європейського суду з прав людини у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» суди в демократичному суспільстві повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні вселяти в демократичному суспільстві.

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).

Безсторонність визначається Європейським судом з прав людини відповідно до суб`єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об`єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Відповідно до п. 1.3 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.

Таким чином, враховуючи, що викладені у заяві про відвід судді обставини у сукупності можуть викликати у поінформованого спостерігача сумніви у неупередженості або об`єктивності головуючого судді під час розгляду справи та підривати довіру до судової системи в цілому, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених п. 5 ст. 36 ЦПК України, та доцільність відводу головуючого судді, так як наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід судом задовольняється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.

Водночас, доводам заявника про незалучення законного представника неповнолітньої особи ОСОБА_6 та незабезпечення участі органу опіки та піклування суд вже надавав свою оцінку в ухвалах від 17.02.2026 року та від 10.03.2026 року.

З огляду на викладене, заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сюр Н.В. про відвід судді підлягає задоволенню, на підставі чого цивільна справа підлягає передачі до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу між суддями Подільського районного суду міста Кропивницького за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 222, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сюр Н.В. про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визнання недійсним договору дарування - задовольнити.

Цивільну справу № 405/7298/24 (провадження № 2/405/1432/24) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визнання недійсним договору дарування - передати до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу між суддями Подільського районного суду міста Кропивницького, у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.08.2026 року.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького Владислав Вікторович Драний