Решение № 139090760, 19.08.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/660/26 Єдиний унікальний № 748/232/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Майбороди С.М.,

з участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2026 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 516082-КС-002 від 01.12.2024 у розмірі 46200 грн, з яких: 18 000,00 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 17 640,00 грн сума прострочених платежів по процентах; 8 820,00 грн сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ; 1740,00 грн сума прострочених платежів за комісією та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 01.12.2024 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 516082-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого товариство надало ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 18 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03.02.2026 справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав, клопотань про розгляд справи з викликом учасників справи не заявив. Суд визнав можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, враховуючи те, що представник позивача проти цього в поданій заяві не заперечує.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

01.12.2024 між ТОВ «Бізнес позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено в електронній формі Договір № 516082-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-2311 (а.с. 20-29, 30-50).

Пунктом 3.1 договору визначено, що він укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові ринки», інших нормативно-правових актів НБУ.

Для укладення Договору позичальником вперше, в порядку встановленому Правилами та цим Договором, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми Заявки вручну. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою сайту кредитодавця (Заявкою) та які необхідні для укладення Договору та реєстрації позичальника в ІКС (п. 3.2.1 договору).

Виконавши необхідні дії після проходження авторизації позичальник зазначає інформацію, яка може підвищити ймовірність схвалення Заявки, а саме: зазначає свій сумарний дохід за попередній місяць, свою посаду (якщо працевлаштований) та мету кредиту, після чого натискає кнопку «Дізнатися Рішення» (п.3.2.4 договору).

Після прийняття кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору, позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надсилання повідомлення на зазначений ним номер телефону або шляхом відображення такої інформації в особистому кабінеті кредитодавця. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (п. 3.2.5 договору).

У разі прийняття позитивного рішення кредитодавцем на надання кредиту, позичальник зазначає реквізити електронного платіжного засобу позичальника, з використанням якого він бажає отримати на рахунок кредит. Для зручності позичальника після введення реквізитів електронного платіжного засобу номер електронного платіжного засобу зберігається в особистому кабінеті позичальника у відповідному форматі. В подальшому позичальник може здійснювати платежі за цим Договором та отримувати додаткові кошти за Договором без повторного введення повних реквізитів доданих електронних платіжних засобів. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів позичальник обирає електронний платіжний засіб, з використанням якого позичальник бажає отримати кредит із переліку тих, що додані до його особистого кабінету або може змінити раніше введені реквізити електронних платіжних засобів на інші. Позичальник зобов`язаний вказати реквізити електронного платіжного засобу, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за цим Договором. У разі, якщо позичальник надав для перерахування суми кредиту реквізити електронного платіжного засобу, що належать третій особі, позичальник підтверджує передачу майнових прав на отримання грошових коштів такій третій особі. До того ж, решта прав та обов`язків за цим договором залишаються за позичальником. Така третя особа не є вигодонабувачем за цим Договором. Вигоду за кредитним Договором набуває виключно позичальник. Після введення реквізитів електронного платіжного засобу здійснюється етап проходження верифікації позичальника в один із способів, визначених в п. 3.4. цього Договору (п.3.2.6 договору).

З візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, вбачається детальне відображення всіх дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі, зокрема відповідач ознайомився з офертою та прийняв її умови, акцептував умови оферти шляхом надсилання позивачу акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-2311 (а.с. 51).

Анкета клієнта містить ідентифікуючі дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема і ті що він самостійно вказував під час проведеної верифікації, та інформацію стосовно суми бажаного кредиту та банківського рахунку для перерахування коштів (а.с. 52).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику кредит у розмірі 18000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Договором та правилами про надання споживчих кредитів.

Дата видачі кредиту 01.12.2024 (п. 2.12 договору), повернення 23.03.2025 (п. 2.13 договору).

Згідно з умовами Договору кредиту, зокрема п. 2.4, сторони визначили процентну ставку за користування Кредитом, яка є фіксованою та становить 1% в день.

Комісія за надання кредиту 3600,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.5 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту 18 409,16 грн (п. 2.9 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

В розділі 12 договору вказано електронний платіжний засіб позичальника.

Пунктом 4.2.2 договору визначено графік платежів, які повинен здійснювати відповідач на виконання умов договору.

Згідно з п. 11.4.4. кредитного договору, позичальник ознайомлений з Договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, та надав ОСОБА_1 грошові кошти 01.12.2024 в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку вказану в договорі, що підтверджується доданим підтвердженням. (а.с. 53) та наданою на запит суду АТ КБ «Приватбанк» випискою по рахунку відповідача. Також банком підтверджено належність банківської картки відповідачу.

ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за договором № 516082-КС-002, станом на 07.01.2026 утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість в розмірі 46 200 грн складається з: 18 000,00 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 17 640,00 грн сума прострочених платежів по процентах; 8 820 грн сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ; 1 740,00 грн сума прострочених платежів за комісією. (а.с.16).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення кредитного договору № 516082-КС-002 від 01.12.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню тіло кредиту в сумі 18 000 грн та відсотки в розмірі 17 640 грн.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати в кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Указані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Таким чином, така форма витрат, як комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної лінії існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами. Законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої комісії з відповідача (у т.ч. і в судовому порядку).

Із огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування комісій за надання кредиту, до яких не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Таким чином, вимога про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в сумі 1740 грн підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо нарахованої позивачем процентів за ст.625 ЦКУ в сумі 8820,00 грн суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023 і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 8820,00 грн задоволенню не підлягають.

За таких підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 46200 грн. Судом стягнуто 37380 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 80,91% (37380 х 100 : 46200). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2154 грн (2662,40 х 80,91% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 37 380 (тридцять сім тисяч триста вісімдесят) грн заборгованості за кредитним договором № 516082-КС-002 від 01.12.2024, що складається з : 18 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 17 640,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 1 740,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 154 грн судового збору.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса : бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м. Київ.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .

Суддя С.М.Майборода