Решение № 139090738, 19.08.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1782/26 Єдиний унікальний № 748/2115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 102313540 в розмірі 35 180 грн. 50 коп. та за кредитним договором № 45491272 у розмірі 31 026 грн. 60 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилаються на те, що 05 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений кредитний договір № 102313540, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 12 000 грн. 00 коп. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», до ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 35 180 грн. 50 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 376 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками; 2 700 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за надання кредиту; 7 104 грн. 00 коп. - заборгованість за обслуговування кредиту; 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

05 грудня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено Договір позики № 45491272, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 18 000 грн. 00 коп. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,279% на день які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2 880 грн. 00 коп.) У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши на картковий рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у сумі 18 000 грн. 00 коп. 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу № 23/04/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором № 45491272 від 05 грудня 2025 року. Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 23/04/26 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 45491272 від 05 грудня 2025 року в сумі 31 026 грн. 60 коп. з яких 18 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 506 грн. 60 коп. - сума заборгованості за відсотками, 2 880 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 8 640 грн. 00 коп. сума заборгованості за понадстрокове користування. Оскільки відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань з повернення заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений в електронній формі Договір про споживчий кредит № 102313540 (а.с. 7-12).

Відповідно до умов договору Кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у загальному розмірі 12 000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається строком на 360 днів з 05 грудня 2025 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії та процентів за користування кредитом 30 листопада 2026 року. Комісія за надання кредиту складає 2 700 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 22,50% від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту складає 19 536 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 180% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3, 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 20 211 грн. 30 коп. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.4.1 Договору Позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту, сплачувати комісію за надання та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі та у терміни, встановлені у Графіку платежів.

Умовами кредитного договору № 102313540 від 05 грудня 2025 року, а саме пунктом 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.

Згідно п. 4.1 договору, у разі прострочення зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1 000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше 2 днів.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп. 4.1, 4.2. цього договору не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених п.п. 4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до п. 6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника або у меседжери, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Відповідно до п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору, Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно умов вищевказаного Договору, укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «МІОЛАН» з Позичальником договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 763307.

Перед укладенням кредитного договору відповідач ознайомився та за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 127304 підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-16).

Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 12 000 грн. 00 коп. підтверджується анткетою-заявою на отримання кредиту № 102313540 від 05 грудня 2025 року та платіжним дорученням № 112814916 від 05 грудня 2025 року (а.с. 18, 19).

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 6524618 ТОВ «МІЛОАН», як кредитодавцем, 05 грудня 2025 року надано відповідачу кредит в сумі 12 000 грн. 00 коп. та цього ж дня нараховано комісію за надання кредиту в сумі 2 700 грн. 00 коп. Крім того, починаючи з 05 грудня 2025 року по 23 квітня 2026 року ТОВ «МІЛОАН» здійснило нарахування позичальнику комісії за обслуговування кредиту на суму 7 104 грн. 00 коп., а також штрафу в загальному розмірі 6 000 грн. 00 коп. (а.с. 20-21).

В подальшому, 24 квітня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» був укладений Договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» прийняло належні ТОВ «МІЛОАН» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 22-27).

Пунктом 1.2 Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників стосовно їх заборгованостей, після чого Фактор набуває відповідні права вимоги.

Згідно Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників № 2 від 24 квітня 2026 року за Договором факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №24042026від 24 квітня 2026 року, від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102313540 від 05 грудня 2025 року на загальну суму 35 180 грн. 50 коп., з яких: 12 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 7 376 грн. 00 коп. заборгованість по процентам за користування кредиту; 2 700 грн. 00 коп. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 7 104 грн. 00 коп. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000 грн. 00 коп. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). (а.с. 28, 30).

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24 квітня 2026 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Щодо нарахованих комісій за надання кредиту та обслуговування кредиту, суд зазначає таке.

Укладеним між сторонами договором передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 2 700 грн. 00 коп., яка нараховується одноразово та комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування в розмірі 19 536 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 2 700 грн. 00 коп. комісії за надання кредиту та 7 104 грн. 00 коп. за обслуговування кредиту.

Отже, Договором передбачено два види комісії.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України.

Як вбачається з укладеного договору комісія за надання кредиту за своєю суттю є винагородою, що одноразово нараховується кредитодавем за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту) позичальнику.

Суд розцінює сплату відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 2 700 грн. 00 коп., як оплату за підготовку, організацію та надання фінансової послуги на користь кредитного посередника, а тому вважає її нарахування відповідачу обґрунтованою.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7 104 грн. 00 коп. з огляду на таке.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 згаданого Закону. Встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць (висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки, позивач не надав доказів надання таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління кредитної заборгованості є нікчемними, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Таким чином з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту в сумі 7 104 грн. 00 коп.

Щодо стягнення з відповідача неустойки суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору № 102313540 від 05 грудня 2025 року, а саме пунктом 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.

Згідно п. 4.1 договору, у разі прострочення зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1 000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше 2 днів.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп. 4.1, 4.2. цього договору не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених п.п. 4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Згідно розділу 6 паспорту споживчого кредиту № 102313540, у разі прострочення може нараховуватись штраф у розмірі 1 000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102313540, ТОВ «МІЛОАН» здійснило нарахування позичальнику штрафу за порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів на загальну суму 6 000 грн. 00 коп. Більше нарахування штрафів не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин стягнення неустойки в розмірі 6 000 грн. 00 коп. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

05 грудня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 45491272, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 18 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів (з 05 грудня 2025 року по 03 січня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,279%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2 880 грн. 00 коп.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. (а.с. 37-44).

Згідно п. 2.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Кредитним договором передбачено, що дата повернення кредиту (останній день) 03 січня 2026 року.

Отже, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора електронного підпису «01862», у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Крім того, відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора електронного підпису «01862» Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є Додатком № 1 до Договору надання коштів у кредит № 45491272 від 05 грудня 2025 року (зворот а.с. 44), Заявку-опитувальник Клієнта на отримання фінансового кредиту та Інформаційне повідомлення (а.с. 46).

Перед укладенням кредитного договору, ОСОБА_1 ознайомився та підписав за допомогою одноразового ідентифікатора електронного підпису «48712» Паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит. (а.с. 47-48).

Згідно довідки № КД-000099321 від 05 червня 2026 року ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30 вересня 2020 року, укладеного між установою та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05 грудня 2025 року, сума 18 000 грн. 00 коп., отримувач ОСОБА_2 ЕПЗ № НОМЕР_2 , номер платежу 67275c0c-9885-4d8e-a51d-d66be29d9c77. (а.с. 49).

Суд враховує, що Товариство є не банківською (фінансовою) установою, та відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність», в т. ч. Інструкції, затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 року за № 481.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки первісний кредитор не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за Договором кредиту № 45491272 від 05 грудня 2025 року, заборгованість відповідача станом на 23 квітня 2026 року становить 31 026 грн. 60 коп. з яких: 18 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 506 грн. 60 коп. - сума заборгованості за відсотками, 8 640 грн. 00 коп. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 2 880 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією.(а.с. 51-53).

23 квітня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу № 23/04/26, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 45491272 від 05 грудня 2025 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 54-58).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників № 2 від 23 квітня 2026 року за Договором факторингу № 23/04/26 кредитор передав, а новий кредитор прийняв права грошової вимоги до боржників. Загальна сума заборгованості складає 57 528 583 грн. 52 коп. (а.с. 59).

На підтвердження повної оплати за договором факторингу позивачем надано суду платіжну інструкцію № 24128 від 29 квітня 2026 року (а.с. 60).

Згідно витягу з реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 23/04/26 від 23 квітня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 45491272 від 05 грудня 2025 року на суму 31 026 грн. 60 коп., з яких: 18 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 506 грн. 60 коп. - сума заборгованості за відсотками, 8 640 грн. 00 коп. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 2 880 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією. (а.с. 61).

Стосовно нарахування позивачем процентів за понадстрокове користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

За положеннями ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що первісним кредитором проведено нарахування процентів з 03 січня 2026 року по 15 січня 2026 року на загальну суму 8 640 грн. 00 коп.

У Договорі позики встановлено строк договору позики 30 днів.

Пунктом 7.1. Договору, сторони домовились, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/ або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається в бік погіршення для Позичальника. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

Жодних дій для пролонгації кредитного договору відповідачем здійснено не було.

Частиною 1 статті 625 ЦК України регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання», згідно із приписами ЦК України, мають різний зміст.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно із ч.2 статті 251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» наведено у статті 530 ЦК України. Згідно із приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зробила правові висновки, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, а саме у боржника припиняється обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом, натомість виникає обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 Цивільного кодексу України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин. Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 у справі№ 910/719/19).

Із врахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду слід констатувати, що з аналізу змісту даного договору випливає, що ним передбачене нарахування процентів у період після закінчення строку користування позикою і фактично встановлено продовження нарахування процентів за користування позикою у тому ж розмірі, що вони мали нараховуватися протягом встановленого договором строку користування позикою.

З огляду на викладене, твердження позивача про необхідність стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом на загальну суму 8 640 грн. 00 коп. не ґрунтуються на нормі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч. 1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п. 6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Під час укладення кредитних договорів сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такі договори, укладені у формі електронного документа, підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, оскільки не здійснив погашення заборгованості за кредитами у встановленому договорами порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Відступлення права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з п. 1.3. Договору факторингу Клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані позивачем докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованості за укладеними ним договорами, ні новому, ні попереднім кредиторам, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 44 463 грн. 10 коп., в тому числі: за Договором № 102313540 в розмірі 22 076 грн. 50 коп., яка складається з: 12 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 7 376 грн. 50 коп. - заборгованість по процентам, 2 700 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за надання кредиту; Договором № 45491272 в розмірі 22 386 грн. 60 коп., яка складається з: 18 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 1 506 грн. 60 коп. - заборгованість по процентам, 2 880 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за надання кредиту. А отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 788 грн. 07 коп. (67,16 % від 2662 грн. 40 коп.) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2), заборгованість за кредитними договорами у сумі 44 463 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 10 (десять) коп., в тому числі: за Договором № 102313540 в розмірі 22 076 грн. 50 коп. та за Договором № 45491272 в розмірі 22 386 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2) судовий збір у розмірі 975 грн. 24 коп.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN: № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.