Решение № 139089921, 19.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13843/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАФТА" ЛТД /Комерційна компанія/ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАФТА"ЛТД /Комерційна компанія/ (сформована в системі «Електронний суд» 12.05.2026 року) до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 21.01.2026 року № 2947/15-32-04-10-19;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНАФТА» ЛТД /Комерційна компанія/ (адреса місцезнаходження: адреса: 65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 7 км, код ЄДРПОУ: 25028040) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 662, 40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАФТА" ЛТД /Комерційна компанія/ у строк до 05.06.2026 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 18.05.2026 року позивачем надано докази у встановлений строк та спосіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 грудня 2025 року позивачем отримано акт камеральної перевірки № 51559/15-32-04-10-15/25028040 від 24 вересня 2025 року у якому зазначалося про порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на загальну суму 883 189,69 грн. У подальшому позивачем подано заперечення до акту камеральної перевірки, однак контролюючий орган заперечення відхилив та прийняв 21 січня 2026 року спірне податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу у сумі 45 186,66 грн. за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю.

19 лютого 2026 року до Державної податкової служби України позивачем було подано скаргу на дії суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України щодо прийняття податкового повідомлення рішення від 21.01.2026 року № 2947/15-32-04-10-19, однак за результатами розгляду скарги таку залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Раніше відповідачем вже було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 № 35638/15-32-04-06, яким Товариству визначено штрафні санкції у сумі 315 049,41 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати. Із таким рішенням позивач не був згоден та оскаржив його до адміністративного суду (справа № 420/1758/25), що свідчить про неузгодженість грошового зобов`язання. З метою вирішення зняття безпідставної суми заборгованості, позивачем через електронний кабінет платника податків 21 лютого 2025 року подано звернення про зняття суми з обліку, однак податковим органом спірна сума виключена не була з інтегрованої картки платника податків. За таких обставин та беручи до уваги те, що наразі триває судове оскарження вказаного рішення податкового органу, адже по справі № 420/1758/25 рішення судом не прийнято, правові підстави для визнання такого грошового зобов`язання узгодженим не має.

Відповідачем суттєво порушено строки надсилання акту камеральної перевірки, оскільки фактично з наявних доказів такий акт надісланий платнику податків лише через три місяці, що не відповідає вимогам пункту 86.2 статті 86 ПК України. З огляду на це, позивач вважає, що порушення процедури надсилання акту перевірки є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Фактичне відображення контролюючим органом прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю не відповідає дійсним обставинам справи та є наслідком неправомірних дій самого контролюючого органу, а саме - неправильного зарахування коштів, сплачених Товариством. У спірний період позивачем здійснювалася своєчасна та повна оплата за землю, що підтверджується платіжними інструкціями №№ 755, 782, 790, 799. При цьому Товариством чітко зазначалося цільове призначення платежів - плата за землю (орендна плата) за відповідний податковий період та за відповідним кодом бюджетної класифікації. Разом з тим, Головним управлінням ДПС в Одеській області без законних підстав було здійснено самовільне зарахування сплачених сум плати за землю в рахунок інших податкових зобов`язань та/або штрафних санкцій, правомірність яких є предметом судового оскарження у справі № 420/1758/25. Такі дії податкового органу призвели до штучного формування податкового боргу з плати за землю та, як наслідок, до безпідставного висновку про порушення строків її сплати.

Контролюючий орган фактично самостійно змінив призначення платежу, визначене платником податків у платіжних інструкціях, що суперечить усталеній правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 12.01.2021 у справі № 2а-0870/1847/11, від 31.07.2018 у справі № 0870/12304/12, від 05.06.2018 у справі № 2а-13817/12/2670, відповідно до якої контролюючий орган не наділений повноваженнями самостійно змінювати призначення платежу, визначене платником податків, та зараховувати сплачені кошти в рахунок інших податкових зобов`язань чи податкового боргу.

Відповідач заперечує проти задоволення позову та у відзиві на позовну заяву зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення ТОВ «Інтернафта» термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань плати за землю в частині земельного податку з юридичних осіб за 2024 рік, а саме: в сумі 295 764,46 грн., граничний термін сплати 30.10.2024, фактично сплачено 19.11.2024 275 221,03 грн., 16.12.2024 20 543,43 грн.; в сумі 295 764,46 грн., граничний термін сплати 02.12.2024, фактично сплачено 16.12.2024 274 868,15 грн., 26.12.2024 20 896,31 грн.; в сумі 291 660,77 грн., граничний термін сплати 30.12.2024, фактично сплачено 10.01.2025.

За результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки від 24.09.2025 № 51559/15-32-04-10-15/25028040, який направлено засобами поштового зв`язку в порядку, передбаченому ст. 42 ПК України та отриманий платником податків 24.12.2025 року.

У подальшому на адресу Головного управління ДПС в Одеській області 07.01.2026 №0701/-1.26 позивачем направлено заперечення до Акту щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 24.09.2025 року з підстав непогодження з висновками, викладеними в акті. За результатами розгляду, Головним управлінням ДПС в Одеській області висновки Акту залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що платника повідомлено листом Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2026 № 330/КПР /15-32-04-10-06.

На підставі складеного Акту від 24.09.2025 та з урахуванням Висновку від 16.01.2026 № 10/15-32-04-10-16 за результатами розгляду заперечення платника на акт ГУ ДПС в Одеській області прийнято ППР від 21.01.2026 № 2947/15-32-04-10-19 Форма «Ш» про застосування штрафу у розмірі 5 % та 10 % за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянкина загальну суму 45 186,66 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено позивачу засобами поштового зв`язку у відповідності до вимог статті 42 ПК України та вручено платнику податків 05.02.2026 року.

В подальшому позивачем у відповідності до вимог п. 56.2 ст. 56 ПК України подано скаргу до ДПС України від 19.02.2026 № 1902/-1.26, за результатами розгляду якого прийнято рішення, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Стосовно посилання позивача, що податковим органом порушено порядок зарахування коштів, сплачених ТОВ «Інтернафта», зазначено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ТОВ «Інтернафта» 07.10.2024 року з орендної плати з юридичних осіб нараховано штрафну санкцію в сумі 315 049,41 грн. згідно з ППР від 27.08.2024 № 35638/15-32-04-06 і вказане рішення також оскаржується позивачем в судовому порядку (справа № 420/1758/25). Оскільки протягом 10 робочих днів за днем отримання ППР ТОВ «Інтернафта» не було розпочато процедуру оскарження рішення контролюючого органу згідно із вимогами пункту 57.3 статті 57 ПК України, Товариство було зобов`язане сплатити нараховану суму грошового зобов`язання. Несплата штрафної санкції по терміну 07.10.2024 призвела до виникнення податкового боргу.

Крім того, податковий орган зауважив, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Як наслідок, сплата ТОВ «Інтернафта» самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати у Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2024 рік від 02.02.2024 № 9016138947 зараховувалась в погашення податкового боргу в порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

ГУ ДПС в Одеській області вважає, що наразі відсутні правові підстави для задоволення позову у зв`язку із тим, що спірне рішення контролюючого органу прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства України.

05 червня 2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій зазначається, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є формальними, не ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи. Зокрема відповідачем не надано належних та допустимих доказів виникнення податкового боргу станом на дати здійснення спірних платежів, зокрема інтегрованої картки платника податків, розрахунку руху коштів та документів, які підтверджують зміну призначення сплачених Товариством платежів.

Крім того, позивач зазначив, що до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/1758/25 відсутні підстави вважати встановленими обставини правомірності такого податкового повідомлення-рішення, а застосування пункту 87.9 ПК України саме по собі не свідчить про наявність вини платника податків у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов`язань. У спірному податковому повідомленні-рішенні та в акті перевірки відсутні будь-які обґрунтування вини Товариства, не наведено фактів умисного або необережного невиконання податкового обов`язку та не встановлено обставин, які свідчили б про протиправну поведінку платника податків. Фактично Товариство своєчасно та в повному обсязі перераховувало кошти до бюджету, а зміна напряму їх зарахування була здійснена самим контролюючим органом. За таких обставин відсутній склад податкового правопорушення, необхідний для застосування штрафних санкцій за статтею 124 ПК України.

У зв`язку із вказаним, позивач вважає, що на момент проведення камеральної перевірки, складення акта від 24.09.2025 та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2026 року, сума 315 049,41 грн. не була узгодженим грошовим зобов`язанням та не могла вважатися податковим боргом. За відсутності податкового боргу відсутні і правові підстави для застосування положень пункту 87.9 ПК України щодо автоматичного зарахування коштів у рахунок його погашення.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України, від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ є платником податків та основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

24 вересня 2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області за результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів складено акт № 51559/15-32-04-10-15/25028040 у якому зазначено, що платником податків порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме:

02.02.2024 року за № 9016138947 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та визнано граничні терміни сплати 30.10.2024 року, 02.12.2024 року, 30.12.2024 року.

Фактична дата сплати суми податку/грошового зобов`язання визначено 16.12.2024 року у розмірі 20 543,43 грн.

Кількість днів прострочення становить 47.

Фактична дата сплати суми податку/грошового зобов`язання визначено 19.11.2024 року у розмірі 275 221,03 грн.

Кількість днів прострочення становить 20.

Фактична дата сплати суми податку/грошового зобов`язання визначено 26.12.2024 року у розмірі 20 896,31 грн.

Кількість днів прострочення становить 24.

Фактична дата сплати суми податку/грошового зобов`язання визначено 16.12.2024 року у розмірі 274 868,15 грн.

Кількість днів прострочення становить 14.

Фактична дата сплати суми податку/грошового зобов`язання визначено 10.01.2025 року у розмірі 291 660,77 грн.

Кількість днів прострочення становить 11.

У висновках акту № 51559/15-32-04-10-15/25028040 ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю в частині орендної плати за земельну ділянку протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 розділу ХІІ Кодексу, у сумі 883 189,69 грн.

Згідно копії поштового конверту та відстеження поштового відправлення № 0601196624337 слідує, що акт, складений за результатами камеральної перевірки 17 грудня 2025 року направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/: 65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 7 км.

07 січня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ подано заперечення до Акту № 51559/15-32-04-10-15/25028040 від 24.09.2025 року.

21 січня 2026 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 2947/15-32-04-10-19 та накладено штрафну санкцію на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України у розмірі 45 186, 66 грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення від 21.01.2026 року № 2947/15-32-04-10-19 вбачається, що розмір штрафу визначено на рівні 5 % та 10 % від суми грошового зобов`язання згідно поданих декларацій. Загальний розмір штрафної санкції складає 45 186,66 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 2947/15-32-04-10-19 від 21 січня 2026 року було направлено засобами поштового зв`язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ листом № R067085967077 та вручено за довіреністю 05.02.2026 року.

19 лютого 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ на адресу Державної податкової служби України подано скаргу за вих. № 1902/-1.26 з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення № 2947/15-32-04-10-19 від 21 січня 2026 року.

10 квітня 2026 року Державною податковою службою України прийнято рішення № 9099/6/99-00-06-03-02-06 за результатами розгляду скарги ТОВ «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ відповідно до якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 21.01.2026 року за № 2947/15-32-04-10-19 залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення №2947/15-32-04-10-19, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом визнання протиправним та скасування рішення.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України.

За змістом підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 02 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік по земельним ділянкам з кадастровим номером 5110137300:01:001:0002, 5110137300:01:001:0004, 5110137300:01:001:005 з річною сумою орендної плати 3 549 173,55 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 755 від 19.11.2024 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ сплачено 295 765 грн. орендної плати за землю за жовтень за 2024 рік.

Відповідно до платіжної інструкції № 782 від 16.12.2024 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ сплачено 295 765 грн. орендної плати за землю за листопад за 2024 рік.

Відповідно до платіжної інструкції № 790 від 26.12.2024 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ сплачено 25 000 грн. орендної плати за землю за 2024 рік.

Відповідно до платіжної інструкції № 799 від 10.01.2025 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ сплачено 315 000 грн. орендної плати за землю за грудень за 2024 рік.

Звертаючись до суду із даним адміністративним позовом позивач зокрема вказував, що ним належним чином виконано податкові зобов`язання по сплаті орендної плати за землю, що підтверджується платіжними інструкціями, а відтак правових підстав для застосування штрафних санкцій не було.

У свою чергу, податковий орган не заперечує факт здійснення оплати позивачем орендної плати за землю, однак вказує, що сплачені кошти були направлені на погашення податкового боргу вже наявного у позивача, що узгоджується із вимогами пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Підпунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У пункті 124.1 статті 124 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Суд зазначає, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 Податкового кодексу України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 124 Податкового кодексу України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Таким чином строк затримки сплати має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 160/22731/21, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21.

З урахуванням цього, посилання позивача на недоведеність вини та відсутність умислу в діях платника податків є безпідставним та судом відхиляються з вищевказаних мотивів, адже штрафні санкції до позивача у даному випадку застосовані на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України.

Разом із тим, з урахуванням доводів сторін, для правильного вирішення цього публічно-правового спору суд має встановити наявність правових підстав для застосування податковим органом процедури, визначеної пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Абзацом першим пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Зміст наведених норм вказує на те, що контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення лише наявного податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З листа Головного управління ДПС в Одеській області за вих. № 330/КПР/15-32-04-10-06 від 21.01.2026 року вбачається, що згідно з даними ІКС Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ 07 жовтня 2024 року в ІКП з орендної плати з юридичних осіб нараховано штрафну санкцію в сумі 315 049,41 грн. згідно з ППР від 27.08.2024 № 35638/15-32-04-06.

Згідно з інформацією з ІКС ППР від 27.08.2024 ППР №35638/15-32-04-06 оскаржується Товариством в судовому порядку, 19.02.2025 Одеським окружним адміністративним судом винесено ухвалу у справі № 420/1758/25 та вирішено прийняти до розгляду адміністративний позов Товариства про визнання протиправним та скасування ППР № 35638/15-32-04-06. Оскільки протягом 10 робочих днів за днем отримання ППР Товариством не було розпочато процедуру оскарження рішення контролюючого органу згідно із вимогами пункту 57.3 статті 57 Кодексу, Товариство було зобов`язане сплатити нараховану суму грошового зобов`язання. Несплата штрафної санкції по терміну 07.10.2024 призвела до виникнення податкового боргу.

Наразі ухвалене рішення у цій справі від 10.07.2026 року, що не набрало законної сили.

Судом також встановлено, що 21 лютого 2025 року за вих. № 21/02 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ на адресу Головного управління ДПС в Одеській області направлено заяву, якою повідомлено, що Товариство звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2024 року № 35638/15-32-04-06 та ухвалою суду від 19.02.2025 року провадження у справі № 420/1758/25 відкрито.

Враховуючи зазначене, викладено прохання зняти з обліку заборгованість у розмірі 315 049,41 грн. та інші штрафні санкції у зв`язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 27.08.2024 року № 35638/15-32-04-06 у судовому порядку.

З огляду на вказане, суд погоджується із доводами позивача, що у даному випадку у податкового органу були відсутні підстави для застосування вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України, а посилання відповідача, що податковий борг у позивача виник через несплату штрафних санкцій та рішення контролюючого органу не оскаржено ним у визначені строки, суд відхиляє, оскільки означене спростовується матеріалами справи. При цьому, судом враховано, що відповідачем у процесуальному порядку не доведено обставин пропуску позивачем строку оскарження рішення податкового органу по сплаті штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 27.08.2024 року № 35638/15-32-04-06 у зв`язку із чим в подальшому виник податковий борг.

Суд констатує, що податковим органом під час розгляду справи не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що позивачем порушено строки сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб у спірний період, а суд не наділений повноваженнями в адміністративних справах робити висновки на припущеннях, адже тягар доказування правомірності прийнятого рішення лежить на суб`єкті владних повноважень.

Наразі обґрунтованість та правомірність ППР від 27.08.2024 року № 35638/15-32-04-06 є спірною

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що розові підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНАФТА» ЛТД /Комерційна компанія/ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2026 року № 2947/15-32-04-10-19.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві)грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернафта» ЛТД /Комерційна компанія/ (код ЄДРПОУ: 25028040; місцезнаходження: Тираспольське шосе, 7 км, м. Одеса, 65085).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44069166; місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Суддя М.М. Аракелян