Постановление суда № 139089530, 19.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15641/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

19 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника звернувся до суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (далі - відповідач), в якому просить: (мовою оригіналу)

"1. Прийняти позов до розгляду.

2. Розгляд позову проводити за правилами загального позовного провадження, з огляду на особливості розгляду даної категорії справ, а також оскільки справа має виключне значення для позивача, обраний ним спосіб захисту є в даному випадку безальтернативним, справа є складною, обсяг та характер доказів у справі є значними, бо вважаємо за необхідне витребувати у відповідача та дослідити всі матеріали особової справи позивача, а також викликати та допитати як мінімум таких свідків - уповноважену службову особу територіального відділу ЗМУ ДМС, перекладача, що був присутній при намаганні позивача отримати роз`яснення щодо прийнятого рішення. Тому через зазначені обставини вважаємо недоцільним розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.

3. Визнати протиправною бездіяльність та дії ЗМУ ДМС, які полягають у відкликанні та передчасному вилученні посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 виданої громадянину Республіки Туреччина ОСОБА_1 , та скасувати рішення ЗМУ ДМС.

4. Зупинити дію оскаржуваного рішення ЗМУ ДМС про відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 виданої громадянину Республіки Туреччина ОСОБА_1 до вступлення рішення суду в законну силу."

Ухвалою від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати документ про сплату позивачем судового збору в сумі 1331,20 грн.

Ухвалою від 06.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 19.08.2026.

Ухвалою від 06.08.2026 заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про відкликання посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_2 НОМЕР_2 - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/15641/26.

14.08.2026 на електронну адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій просить "Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 КАСУ заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме: не повертати позивачу посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , тобто зобов`язати відповідача негайно повернути її позивачу до вступлення рішення суду в законну силу, оскільки його права порушуються".

Ухвалою від 17.08.2026 заяву про забезпечення позову повернуто ОСОБА_1 без розгляду.

19.08.2026 на адресу надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій представник просить "Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 КАСУ заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме: не повертати позивачу посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , тобто зобов`язати відповідача негайно повернути її позивачу до вступлення рішення суду в законну силу, оскільки його права порушуються".

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2026, заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Морській Г.М.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що 22.07.2026 у позивача було вилучено посвідку на тимчасове проживання НОМЕР_3 , котру позивач мав би самостійно здати в 7-ми денний термін або зберігати при собі як особистий документ у випадку звернення до суду. Позивач стверджує, що відповідач в порушення норм матеріального права передчасно, вилучив посвідку, в той час коли це повинно було відбутись після спливу семиденного терміну на добровільну здачу цієї посвідки позивачем, або після закінчення строків адміністративного оскарження рішення про відкликання посвідки. Зазначає, що на даний час позивач, незважаючи на звернення до суду, позбавлений права вільно пересуватись по території України, оскільки у нього відсутній документ про легальне перебування в Україні (посвідка), і при можливому затриманні поліцією у нього виникнуть значні проблеми, тобто права, свободи та інтересів особи грубо порушуються суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів забезпечення позову підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними (пропорційними) з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Аналіз змісту заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову дає підстави для висновку про не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити:

1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;

2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив лише що невжиття таких заходів призведе до можливого затримання позивача працівниками поліції та у нього виникнуть проблеми у зв`язку з грубим порушенням прав, свобод та інтересів позивача.

Суд відмічає, що ухвалою суду від 06.08.2026 заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про відкликання посвідки на тимчасове проживання Камар НОМЕР_2 - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №380/15641/26.

Разом із тим заходи забезпечення позову, заявлені у заяві представника позивача від 18.08.2026 суперечать ст. 151 КАС України, оскільки серед заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом відсутні заходи, якими суд може зобов`язати особу вчинити якісь дії, як просить позивач "...зобов`язати відповідача негайно повернути її (посвідку на проживання) позивачу до вступлення рішення суду в законну силу ... "

Також позивач не навів чіткого обґрунтування яким чином невжиття додаткових заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, зокрема, як відсутність у позивача посвідки на тимчасове проживання, за умови наявності ухвали про забезпечення позову якою зупинено дію рішення про анулювання такої посвідки, вплине чи може вплинути на захист порушеного, на думку позивача, права та унеможливить виконання рішення суду.

Отже, позивачем до клопотання про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження його обґрунтованості.

Таким чином, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття додаткових заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

Із урахуванням наведеного, суд не має обґрунтованих підстав вважати, що невжиття додаткових заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження клопотання позивача про забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Морська Г.М.