Решение № 139089472, 18.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21985/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик Марії Василівни розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "НАК" до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "НАК" (далі позивач, ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "НАК") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.06.2025 № UA209000/2025/400081/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання вимог контракту від 14.09.2021 №14/09-2021-1, згідно з інвойсом від 03.04.2025 № QX250242 покупець придбав у продавця товар на загальну суму 33 062,10 доларів США. ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "НАК" з метою митного оформлення вказаного товару 11.06.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209140014645U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. 13.06.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400081/2. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 10.11.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 18.08.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Львівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 25.11.2025 (вх. № 94081), у якому зазначає, що Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, згідно зі ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження числових складових митної вартості товарів. Проте документів, які спростовують решту розбіжностей, виявлених митним органом, декларант не надав. Застосовано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 28.11.2026 (вх. № 95172). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав викладені у позовній заяві доводи щодо протиправності дій митного органу та безпідставності рішення про коригування митної вартості.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Компанією Qindao Qingflex Hose Factory, Китай (постачальник) та ТОВ "Полімер Інвест Захід", Україна (покупець) 14.09.2021 укладений контракт №14/09-2021-1, відповідно до якого в порядку і на умовах, визначених цим договором Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товари (продукцію).

На виконання вимог контракту від 14.09.2021 №14/09-2021-1, згідно з інвойсом від 03.04.2025 № QX250242 Покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 33 062,10 доларів США.

ТОВ "Полімер Інвест Захі " з метою митного оформлення вказаного товару 11.06.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209140014645U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

1. Рукава високого тиску з вулканізованої незатверділої гуми, без фітінгів, армовані металом, гідравлічні. Призначені для використання упромисловому та сільськогосподарському гідравлічному обладнанні. Торговельна марка - HYDROFLEX. 2. Місць 339 PK. 3. 1/PONU0080125/211/1.

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209140014645U6, як підставу для застосування основного методу надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 04.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) від 03.04.2025 № QX250242; коносамент від 07.04.2025 № HYSF2025032844; автотранспортна накладна б/н від 10.06.2025; супровідний документ від 06.06.2025 № 25PL322080NSILZZM5, декларація походження товару від 03.04.2025 № QX250242, платіжна інструкція від 27.03.2025 № 11; рахунок за перевезення від 10.06.2025 № 8205; довідка від 10.06.2025 № 00000006229; контракт від 14.09.2021 №14/09-2021-1, додаткова угода від 20.12.2024 № 2, Специфікація від 11.02.2025 № QX250216, договір про надання послуг митного брокера від 01.04.2011 № 37, договір (контракт) про перевезення від 01.11.2021 № 01102, договір (контракт) про перевезення від 01.03.2024 № 1318, договір (контракт) про перевезення від 01.11.2021 № 354723, договір (контракт) про перевезення від 02.04.2024 № ГВ020424-3, заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 11.06.2025 б/н, інші некласифіковані документи (лист про призначення) від 05.06.2025, копія митної декларації країни відправлення від 04.04.2025 № 425820250000396775.

Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на вимогу митного органу декларант додаткових документів не надав.

Львівська митниця 13.06.2025 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400081/2.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

«Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

- поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 14.09.2021 № 14/09-2021-1 (далі Контракт), укладеного між Qingdao Qingflex Hose Factory (постачальник) та ТзОВ ТПК "НАК" (покупець). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який має право його укладати.(у преамбулі Конракту відсутні дані щодо особи Продавця). Загалом, при детальнішому вивченні можна дійти висновку, що контракт в принципі не підписаний ніким з боку Продавця, а містить лише відтиск штампу фірми та нерозбірливий підпис, без вказання імені особи.

- митна декларації країни експорту від 04.04.2025 № 425820250000396775 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- платіжні доручення №10 від 13.02.2025 та №11 від 27.03.2025 у розділі 70 «Деталі платежу» містять загальне посилання на Контракт, проте, у р.4 Контракту зазначено, що Ціна кожної партії продукції визначається у інвойсі (проформа-інвойсі/специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту) реквізити даних документів у платіжних документах відсутні. Отже, ідентифікувати платежі із конкретною партією товару неможливо;

- відповідно до положень договорів про надання транспортних послуг № 01102 від 01.11.2021, №1318 від 01.03.2024, №354723 від 01.11.2021, №ГВ020424-3 від 02.04.2024 Істотні умови надання послуг повинні зазначатися у Заявках, які є невід`ємними частинами цих угод. Заявки до митного оформлення не надано.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " ГІДРАВЛІЧНІ РУКАВА ВИСОКОГО ТИСКУ З МЕТАЛЕВИМИ ОБПЛІТКАМИ", оформленого за МД №UA901020/2025/3912 від 26.05.2025 Скоригована митна вартість склала 2,81 дол.США/кг . Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.»

На підставі рішення про коригування, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000547 з причин: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 13.06.2025 № UA209000/2025/400081/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій", Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа", Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа.»

Також відповідач роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання нової ЕМД із врахуванням причин відиови.»

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила № 598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи позивач на підтвердження митної вартості товару за МД № 25UA209140014645U6 надав до митного органу документи, необхідні для митного оформлення, а саме: пакувальний лист б/н від 04.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) від 03.04.2025 № QX250242; коносамент від 07.04.2025 № HYSF2025032844; автотранспортна накладна б/н від 10.06.2025; супровідний документ від 06.06.2025 № 25PL322080NSILZZM5, декларація походження товару від 03.04.2025 № QX250242, платіжна інструкція від 27.03.2025 № 11; рахунок за перевезення від 10.06.2025 № 8205; довідка від 10.06.2025 № 00000006229; контракт від 14.09.2021 №14/09-2021-1, додаткова угода від 20.12.2024 № 2, Специфікація від 11.02.2025 № QX250216, договір про надання послуг митного брокера від 01.04.2011 № 37, договір (контракт) про перевезення від 01.11.2021 № 01102, договір (контракт) про перевезення від 01.03.2024 № 1318, договір (контракт) про перевезення від 01.11.2021 № 354723, договір (контракт) про перевезення від 02.04.2024 № ГВ020424-3, заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 11.06.2025 б/н, інші некласифіковані документи (лист про призначення) від 05.06.2025, копія митної декларації країни відправлення від 04.04.2025 № 425820250000396775.

Щодо аргументу відповідача, що поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 14.09.2021 № 14/09-2021-1 (далі Контракт), укладеного між Qingdao Qingflex Hose Factory (постачальник) та зОВ ТПК "НАК" (покупець). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який має право його укладати.(у преамбулі Конракту відсутні дані щодо особи Продавця). Загалом, при детальнішому вивченні можна дійти висновку, що контракт в принципі не підписаний ніким з боку Продавця, а містить лише відтиск штампу фірми та нерозбірливий підпис, без вказання імені особи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно із ст.6 цього Закону суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

При цьому митний орган у оскарженому рішенні не обґрунтовує, як вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

З огляду на вказані обставини, суд вважає що рішення митного органу в цій частині є безпідставним.

Щодо аргументу відповідача, що відповідно до положень договорів про надання транспортних послуг № 01102 від 01.11.2021, №1318 від 01.03.2024, №354723 від 01.11.2021, № ГВ020424-3 від 02.04.2024 Істотні умови надання послуг повинні зазначатися у Заявках, які є невід`ємними частинами цих угод. Заявки до митного оформлення не надано, суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає замовлень. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

Також, відповідач в спірному рішенні вказує про те, що митна декларація країни експорту від 04.04.2025 № 425820250000396775 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

З цього приводу суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Також суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Щодо зауваження відповідача що платіжні доручення № 10 від 13.02.2025 та № 11 від 27.03.2025 у розділі 70 «Деталі платежу» містять загальне посилання на Контракт, проте, у р. 4 Контракту зазначено, що Ціна кожної партії продукції визначається у інвойсі (проформа-інвойсі/специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту) реквізити даних документів у платіжних документах відсутні. Отже, ідентифікувати платежі із конкретною партією товару неможливо, суд зазначає таке.

Загальні вимоги Національного банку України до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах затверджене постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189 (далі - Положення № 216).

Згідно з пунктом 15 розділу ІІ Положення № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

У платіжних інструкціях в іноземній валюті або банківських металах від 13.02.2025 № 10 та від 27.03.2025 № 11 у графі «Призначення платежу» зазначено: «prepayment Contract від 14.09.2021 №14/09-2021-1 for goods, Qingdao» (передоплата згідно з Контрактом від 14.09.2021 №14/09-2021-1 для товарів).

Тобто платіжна інструкція містить чітке посилання на контракт, на виконання якого здійснено оплату.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Отже, посилання лише на контракт у банківському платіжному документі не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Суд вважає, що позивач надав усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а безпосередньо саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскарженого рішення митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації № UA901020/2025/3912 від 26.05.2025.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру, дати та ціни взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "НАК" (вул. Б. Хмельницького, буд. 176, корп. 5, м. Львів, 79024, ЄДРПОУ 31073990) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 13.06.2025 № UA209000/2025/400081/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Інвест Захід" 3028,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 18.08.2026.

Суддя Кедик М.В.