Решение № 139089272, 19.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6981/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Кропивницькому справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2025 № 00151220704 про застосування штрафних санкцій в сумі 22222,50 грн та №00151230704 в сумі 340,00 грн до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку господарського об`єкту магазину №1 за адресою: АДРЕСА_1 в, де позивач здійснює свою господарську діяльність. За результатами проведеної перевірки перевіряючими складено акт фактичної перевірки від 15.08.2025 №13148/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2025 № 00151220704 про застосування штрафних санкцій в сумі 22222,50 грн та №00151230704 в сумі 340,00 грн.

Позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками фактичної перевірки, проведеної з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема щодо правових та фактичних підстав її проведення, меж предмета перевірки та допустимості використання отриманих під час неї доказів.

20 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.34).

Розпорядженням керівника апарату суду від 24 грудня 2025 року №356 на підставі пунктів2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №340/6981/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Притулу К.М.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року суддею Притулою К.М. дану справу прийнято до свого провадження (а.с.90).

18.11.2025 (вх.№ 34661/25) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає що на виконання листа ДПС України від 05.09.2024 №25103/7/99-00-07-03-01-07 було проведено аналіз податкової інформації щодо суб`єктів господарювання з КВЕД 96.03 «Організування поховань і надання суміжних послуг». У подальшому ГУ ДПС направило до Світловодської міської ради запит від 17.06.2025 №9211/6/11-28-07-04-01. У відповідь Світловодською міською радою надано інформацію, згідно з якою в період з 01.04.2024 по 31.05.2025 ФОП ОСОБА_1 здійснено 78 поховань.

На підставі наказу від 04.08.2025 №1262-п працівниками ГУ ДПС проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача магазину №1 за адресою: АДРЕСА_1 , якою встановлено, зокрема, порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та пункту 63.3 статті 63 ПК України.

Відповідач зазначив, що при здійсненні розрахункових операцій не відбувається створення та видача у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції, оскільки в розрахункових документах при продажі вищезазначених товарів зазначається найменування послуги «атрибутика», без зазначення назви товару (спрощеної назви товару у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи визначеної Державним класифікатором продукції та послуг.

Також, в ході перевірки, згідно аналізу поданої звітності ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ) у розділі «Відомості про об`єкти оподаткування платника податків», перевіркою встановлено не подання суб`єктом господарювання до ГУ ДПС у Кіровоградській області заяви за формою 20ОПП про наявний об`єкт оподаткування, а саме : автомобіль Мерседес Бенц 312 D (держ. № НОМЕР_2 ), який ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ) використовує у своїй господарській діяльності.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.08.2025 ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято наказ №1262-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » (а.с.43).

Відповідно до наказу перевірку призначено щодо господарської одиниці магазину №1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для призначення перевірки зазначено, зокрема, підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Період діяльності, що підлягає перевірці, з 01.01.2024 по 31.05.2025.

На підставі зазначеного наказу видано направлення на перевірку №2554, №2555 від 05.08.2025 (а.с.44, 45). Фактична перевірка розпочата 07.08.2025.

За результатами проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 15.08.2025 №13149/11/28/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.46-48).

В Акті фактичної перевірки від 15.08.2025 №13149/11/28/РРО/ НОМЕР_1 зокрема зазначено, що шляхом співставлення документів, наданих ФОП ОСОБА_1 , а саме копій договорів-замовлень на організацію та проведення поховань, та колій чеків доданих до договорів як підтвердження сплати за поховання, встановлена відмінність зазначених в Договорах-замовленнях обсягах послуг наданих ФОП ОСОБА_1 , та послуг, що зазначені у чеках, а саме, в Договорі-замовленні на організацію та проведення поховань, зареєстрований в ритуальній службі за №010990 щодо поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний організувати у визначені замовником терміни надання у зазначених ним обсягах такі послуги: Труна в кількості 1 шт., ціна/вартість 7200 грн; хрест в кількості 1 шт., ціна/вартість 600 грн; вінки в кількості 6 шт, ціна 670 грн вартість 4020 грн; покривало в кількості 1 шт ціна/вартість 560 грн; полотенце в кількості 6 шт ціна 115 грн вартість 690 грн; платки, табличка, рушник, свічки в кількості 1, ціна/вартість 1745 грн.

До вищезазначеного Договору-замовлення додано копію чеку від 05.07.2025 №000001000 в якому зазначено послугу «Атрибутика» та суму 14815,00 грн.

У відповідності до приписів абзацу 11 пункту 2 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за 3220/28350 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення 13) спрощена назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457.

Перевіркою встановлено, що при здійсненні розрахункових операцій не відбувається створення та видача у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції, оскільки в розрахункових документах при продажі вищезазначених товарів зазначається найменування послуги - «атрибутика», без зазначення назви товару (спрощеної назви товару у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару га ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи визначеної Державним класифікатором продукті та послуг.

Загальна сума розрахункових документів не встановленої форми складає 14815 гривень.

Крім того, ФОП використовує власний автомобіль Мерседес Бенц 312 D держ. № НОМЕР_2 для надання послуг транспортування, стосовно якого не подана заява ф. 20-ОПП "Відомості про об`єкти оподаткування".

Відповідно до висновків перевірки, встановлено порушення п.2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

На підстав акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 №00151220704, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 22 222,50 грн та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 №00151230704 яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 340,00 грн (а.с.26, 27).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПКУ).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд зазначає, що застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації «яка свідчить про можливі порушення» дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації.

Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи позивача щодо безпідставності проведення даної фактичної перевірки.

Щодо порядку та меж проведення фактичної перевірки, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 80.4 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна-розрахункова операція.

Згідно підпункту 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захист) прав споживачів.

Пунктом 80.8 ст. 80 ПК України визначено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Підпункт 14.1.264 п.14.1 ст.14 ПК України хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.

Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Суд звертає свою увагу на те, що за змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України в наказі про проведення перевірки, крім іншого, зазначаються період діяльності, який буде перевірятися.

Отже, визначення періоду діяльності, що підлягає перевірці, не є формальністю, а визначає межі здійснення контролюючим органом відповідного заходу податкового контролю.

Як встановлено судом, наказом №1262-п визначено період діяльності позивача, який підлягав перевірці, з 01.01.2024 по 31.05.2025.

Разом з тим, як убачається з матеріалів перевірки, в основу висновку про порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, контролюючим органом покладено, зокрема, розрахунковий документ від 05.07.2025 на суму 14 815,00 грн (а.с.49).

Суд звертає свою увагу на те, що зазначена розрахункова операція відбулася 05.07.2025, тобто після закінчення періоду який підлягав перевірці з 01.01.2024 по 31.05.2025, визначеного наказом №1262-п.

При цьому доказів прийняття контролюючим органом іншого наказу, яким було б розширено або змінено визначений період діяльності, що підлягав перевірці, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово виходив із необхідності оцінки дотримання контролюючим органом встановлених законом меж перевірки при вирішенні питання про правомірність прийнятих за її наслідками податкових повідомлень-рішень. У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд, аналізуючи вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України, звернув увагу, що наказ про перевірку визначає, зокрема, період діяльності, який буде перевірятися, а порушення порядку проведення перевірки підлягають оцінці судом при оскарженні рішень, прийнятих за її наслідками.

Отже, використання контролюючим органом як доказу порушення розрахункової операції, яка відбулася за межами визначеного наказом періоду перевірки з 01.01.2024 по 31.05.2025, свідчить про вихід контролюючого органу за межі наданих йому повноважень.

Суд звертає свою увагу на те, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податківців прийти на перевірку без попередження.

Перевірка здійснення розрахункових операцій за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому отримання інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Відтак, порушення, зазначені у Акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка (07.08.2025), а отже такий Акт фактичної перевірки не може розглядатись як належний допустимий, достатній та достовірний доказ здійснення порушення, і відповідно бути підставою для притягнення Позивачки до відповідальності.

Проведення фактичної перевірки на підставі документів, наданих Позивачем, а саме: копій договорів-замовлень на організацію та проведення поховань, та копій чеків доданих до договорів як підтвердження сплати за поховання, підтверджує факт проведення саме документальної перевірки, не може мати наслідку проведення фактичної перевірки, бо він прийнятий поза межами повноважень Відповідача на проведення фактичної перевірки та поза межами встановленого строку для проведення такої перевірки суб`єкта господарювання і, як наслідок, у Відповідача були відсутні правові підстави, визначені пунктом 80.2 статті 80 ПК України для її проведення.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що перед початком проведення фактичної перевірки посадовими особами контрольна розрахункова операція за місцем господарської діяльності не проводилась і за результатами перевірки, проведеної саме 07.08.2025 порушень пункту 2 статті 3 Закону № 265 не встановлено, що підтверджується безпосередньо Актом в якому відсутня інформація щодо проведення Позивачем розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару, ціни товару та обліку його кількості під час проведення перевірки.

Перевірка ж облікових даних платника податків, а саме подання/неподання заяви форми №20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування» не є предметом фактичної перевірки в розумінні п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відсутність повноважень представників Відповідача щодо перевірки подання/неподання заяви форми №20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування» підтверджується безпосередньо формою описової частини Акта фактичної перевірки, в якій відсутні посилання на такі відомості.

Таким чином, перевірка облікових даних платника податків та визначення Відповідачем порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України належить до компетенції документальних перевірок.

П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Отже, під час перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) у відповідності до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України (в межах компетенції контролюючого органу, визначеної для проведення фактичних перевірок) Відповідачем порушень не встановлено, а перевірка облікових даних, подання /неподання заяви форми №20-ОПП « Відомості про об`єкти оподаткування» лежить поза межами компетенції уповноважених представників відповідача, що проводили фактичну перевірку 07.08.2025.

За таких обставин, суд доходить висновку про порушення контролюючим органом порядку та меж проведення фактичної перевірки, що зумовило відсутність належних та допустимих доказів, отриманих у межах визначеного періоду перевірки, які могли б бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час реалізації наданих повноважень контролюючий орган вийшов за межі предмета та визначених наказом меж перевірки, оскільки поклав в основу висновку про порушення, розрахунковий документ від 05.07.2025, тоді як наказом №1262-п визначено період діяльності, що підлягає перевірці з 01.01.2024 по 31.05.2025. Крім того, встановлення порушення здійснено шляхом документального зіставлення договорів-замовлень та розрахункових документів, а не за результатами безпосередньої перевірки фактичного здійснення розрахункових операцій під час проведення контрольного заходу.

За таких обставин доказ, покладений в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.09.2025 за №00151220704, не підтверджує встановлення порушення в межах наданих контролюючому органу повноважень та визначених наказом меж перевірки. Отже, такий доказ не може бути належною та достатньою підставою для застосування штрафної санкції, як наслідок зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.09.2025 за №00151230704 на суму 340 грн, суд зазначає, що встановлення неподання форми №20-ОПП не належить до предмета фактичної перевірки.

З`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України не може бути предметом фактичної перевірки (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України), оскільки повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 15.03.2023 у справі № 440/1262/21.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 09.09.2025 за №00151230704 прийнято ГУ ДПС у Кіровоградській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд частково присуджує на користь позивача здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області 09.09.2025 № 00151220704 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 22222,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області 09.09.2025 № 00151230704 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 340,00 грн.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА