Решение № 139084791, 18.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8415/25

Провадження № 2/756/586/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

за участі секретаря - Донеско А.Є.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договорів № 23731-08/2024 від 20 серпня 2024 року, №7335319 від 30 квітня 2024 року, № 2351878 від 24 липня 2024 року, № 09860-08/2024 від 10 серпня 2024 року укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту та позики на загальну суму 79 805 грн 08 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор) та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (далі - Клієнти) укладено договори факторингу від 27 листопада 2024 року, 11 січня 2024 року, 14 червня 2021 року, 24 грудня 2024 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва за клопотанням відповідача здійснено перехід розгляду даної справи із спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін на розгляд справи у порядку позовного провадження.

Представник позивача у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, водночас подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у підготовче судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. До початку судового засідання подав пояснення, у яких зазначив, що заперечує проти позову у повному обсязі. Однак будь-яких доказів або відзиву на спростування позовних вимог позивача не надає.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

20 серпня 2024 року між ТОВ «СТАР ФІЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредит № 23731-08/2024, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 9 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 120 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 1% від суми фактичної заборгованості (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

27 листопада 2024 року між ТОВ «СТАР ФІЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27112024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФІЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФІЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року до Договору факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 23731-08/2024, у сумі 22 035 грн, з яких 8 700 грн - тіло кредиту, 8 835 грн - нараховані відсотки, 4 500 грн - штраф.

30 квітня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики №7335319, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 11 200 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 80 днів до 19 липня 2024 року, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку позики та сплатити проценти у розмірі 1,5% від суми фактичної заборгованості (пункти 2.1, 2.3.3, 2.3.4, 2.4, 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 Договору за неправомірне користування позикою/її частиною позикодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику в розмірі 12% від суми позики на 4-й день неправомірного користування та в розмірі 3% від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.

29 травня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору позики №7335319 від 30 квітня 2024 року, якою строк позики продовжений до 17 серпня 2024 року.

26 червня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору позики №7335319 від 30 квітня 2024 року, якою строк позики продовжений до 14 вересня 2024 року.

26 липня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №3 до договору позики №7335319 від 30 квітня 2024 року, якою строк позики продовжений до 14 жовтня 2024 року.

24 серпня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №4 до договору позики №7335319 від 30 квітня 2024 року, якою строк позики продовжений до 12 листопада 2024 року.

11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-01/2024 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №10 від 11 грудня 2024 року), у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників №9 від 11 грудня 2024 року до Договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 7335319, у сумі 23 600 грн, з яких 10 000 грн - тіло позики, 8 000 грн - нараховані проценти за користування позикою, 5 600 грн - нараховані проценти за простроченою позикою.

24 липня 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики № 2351878, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 14 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 0,60% від суми фактичної заборгованості (пункт 2 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору комісія за надання позики становить 17,71% від суми наданої позики, що у грошовому виразі складає 2 479 грн. 40 коп. Пеня складає 5% на день.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21 (зі змінами, передбаченими Додатковими угодами №2 від 28 липня 2021 року, №7 від 13 червня 2022 року, №45 від 23 грудня 2024 року), у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників №39 від 23 грудня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №2351878, у сумі 12 699 грн 28 коп., з яких 3 179 грн 28 коп. - тіло позики, 40 грн 60 коп. - нараховані відсотки, 7 000 грн - проценти за понадстрокове користування позики та 2 479 грн 40 коп. - комісія за надання позики.

10 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 09860-08/2024, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 4 900 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 120 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 1,5% від суми фактичної заборгованості (пункти 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, або його сплати не у повному обсязі, Товариство у перший день прострочення нараховує Клієнту штраф у розмірі 100% від суми несплаченого у встановлені графіком платежів строки платежу. Штраф нараховується за порушення по кожному платіжному (розрахунковому періоду) окремо. Загальним розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування.

Факт перерахування грошових коштів кредитодавцем за договором №09860-08/2024 підтверджується листом №3466_250423100724 від 23 квітня 2025 року, з якого вбачається, що 10 серпня 2024 року на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 перераховані кредитні кошти у сумі 4 900 грн, номер транзакції: 477166710.

24 грудня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 24 грудня 2024 року до Договору факторингу № 24122024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 09860-08/2024, у сумі 11 670 грн 80 коп., з яких 4 812 грн 75 коп. - тіло кредиту, 6 858 грн 05 коп. - нараховані відсотки, 9 800 грн - штрафні санкції.

Як убачається, з матеріалів справи всі договори укладені в електронному вигляді та підписані електронним підписом ОСОБА_1 у вигляді одноразових ідентифікаторів.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладається у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Підпунктом 2 пункту 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено, що розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнити пунктом 18 такого змісту: 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Таким чином відповідно до зазначеного пункту кредитор не має права нараховувати будь-які штрафні санкції, у тому числі неустойку. Оскільки кредитний договір №23731-08/2024 укладений 20 серпня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану на території України, нарахований кредитором штраф у розмірі 4 500 грн не може бути стягнутий з відповідача.

Договір позики №7335319 укладений 30 квітня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану на території України, тому нараховані кредитором проценти на прострочену позику прирівнюються до відповідальності за сплату процентів річних передбачених статтею 625 ЦК України, однак за встановленими договором відсотками 12% та 3%. Оскільки, такі проценти у розмірі 5 600 грн за своєю суттю несуть відповідальність боржника за невиконання умов зобов`язання, тому вони не можуть бути стягнуті з відповідача.

За умовами договору позики №2351878, який укладений 24 липня 2024 року, позикодавцем нараховано проценти за понадстрокове користування позикою у розмірі 7 000 грн за процентною ставкою 5% від залишку суми позики, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з принципом jura novit curia «суд знає закони» неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, положення частини 3 статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року у справі №6-1120цс15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

Оскільки зазначені проценти за понадстрокове користування позикою, прирівнюються до неустойки відповідно до статті 625 ЦК України, нарахована сума такої у розмірі 7000 грн під час дії воєнного стану на території України, не може бути стягнутий з відповідача.

Кредитний договір №09860-08/2024 укладений 10 серпня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану на території України, тому нараховані кредитором штрафні санкції у розмірі 9 800 грн не можуть бути стягнутий з відповідача.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за надання позики за договором позики №2351878, слід зазначити про таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (далі - Закон № 1734). У зв`язку з набранням чинності Законом № 1734 текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII викладено в новій редакції, за якою цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734. Водночас приписи частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734 загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734 до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тож наведені приписи норм Закону № 1734 не позбавляють кредитодавця права встановлювати у кредитних договорах комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону № 1734 умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними; договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) сформульовано висновок, відповідно до якого якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону № 1734.

Суду не надано доказів того, які саме додаткові чи супутні послуги фактично надавалися позичальнику, за які були встановлені відповідні комісії, а тому вимога позивача щодо стягнення комісії за договором №2351878 від 24 липня 2024 року за надання позики у розмірі 2 479 грн 40 коп. не узгоджується з наведеними вище приписами законодавства, тому не може бути стягнута з боржника.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню за кредитним договором №23731-08/2024 становить 17 535 грн, з яких 8700 грн за тілом кредиту, 8 835 грн за відсотками.

Сума заборгованості, яка підлягає стягненню за договором позики №7335319 становить 18 000 грн, з яких 10 000 грн за тілом позики, 8 000 грн за відсотками.

Сума заборгованості, яка підлягає стягненню за договором позики №2351878 становить 3 219 грн 88 коп., з яких 3 179 грн 28 коп. за тілом позики, 40 грн 60 коп. за відсотками.

Сума заборгованості, яка підлягає стягненню за кредитним договором №09860-08/2024 становить 11 670 грн 80 коп., з яких 4 812 грн 75 коп. за тілом кредиту, 6 858 грн 05 коп. за відсотками.

Таким чином, загальна сума заборгованості за всіма договорами становить 50 425 грн 68 коп., а тому позов підлягає задоволенню частково.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 514 грн.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 287-289 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 50 425 (п`ятдесят тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 68 коп. та 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 18 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА