Решение № 139083606, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/36197/25

Провадження № 2/127/8353/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Жученко Т. П.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки і піклування - Савіцької А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

18.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з вище зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29.08.2010 ОСОБА_1 , на той час - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів 29.08.2010 був зроблений актовий запис за №1938.

Від шлюбу сторони мають дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 18.07.2012.

05.06.2012 шлюб між позивачем і відповідачем розірвано. Фактично шлюбні стосунки було припинено з червня 2012 року, після чого позивач з відповідачем проживають окремо, а дитина проживає постійно з позивачем.

04.06.2016 позивач та ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстровано Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що свідчить свідоцтво про шлюб.

Спорів стосовно місця проживання дитини між сторонами не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з позивачем. Весь цей час відповідач життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. На теперішній час дитина, починаючи з 2014 року, проживає та виховується ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (вітчимом), майже одинадцять років підряд.

Син не пам`ятає біологічного батька та немає до нього ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки жодного разу його не бачив. Також у спілкуванні з позивачем ніколи про нього не питає та не цікавиться. Позивач разом із сином - ОСОБА_4 проживають разом із чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Зарекомендували себе як дружня, відповідальна та порядна сім`я, яка бере активну участь у громадському житті, виявляє небайдужість до потреб громади та завжди готові допомогти іншим, спільно проживають у домі. За період проживання скарг від сусідів будинку, родичів та з Національної поліції про порушення громадського порядку та неналежну поведінку до квартального комітету «Ясний» не надходило, про що свідчить характеристика квартального комітету від 19.09.2025 за №524.

Між позивачем, дитиною і теперішнім чоловіком (вітчимом) склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйняттю життя та оточуючих людей. Дитина ходить до Комунального закладу «Вінницький ліцей №32», в якому навчається з 2018 року. За час навчання зарекомендував себе як здібна та розумна дитина. Має достатній та середній рівень знань, бере активну участь у позаурочному житті класу. Дуже дружня, добра дитина, по товариськи відноситься до всіх дітей в класі. Разом з тим, мати ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну.

Батько, ОСОБА_2 , з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся, про що свідчить характеристика учня 8-Б класу Комунального закладу «Вінницький ліцей №32» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниці» повідомлено наданням Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був задекларований 22.06.2018 сімейним лікарем ОСОБА_7 . Довірена особа - ОСОБА_1 . За час спостереження дитина зверталась до сімейного лікаря 9 разів, 5-з приводу профілактичних щеплень і 4 рази з приводу хвороби. На прийомі в кабінеті з дитиною завжди була мати. Останнє відвідування сімейного лікаря - 22.11.2021.

У відповіді від 03.10.2025 ТОВ «Медичний центр «Салютем» зазначено, що ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою з матір`ю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , який супроводжував на консультацію та отримання амбулаторного лікування до лікаря-педіатра ОСОБА_8 .

Сім`я рівноцінно дбає про належний матеріальний достаток, згідно відповіді Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за №98448/22.22-35 станом на 29.09.2025, у відділі не перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 .

Вітчим, ОСОБА_5 , сумлінно дбає про забезпечення сім`ї, бо є працездатною особою, про що свідчить довідка з місця роботи ТОВ «Нафтогруппа-2005» з 03.08.2010, видана 17.11.2025 за №1711-1/25, відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6, пройшов ВЛК, має номер в реєстрі Оберіг та є заброньованим, доказом є фотокопія витягу із військово-облікового документу «Резерва +».

Відповідач у справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивача та дитини, а з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні, зазначені вище обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов`язки, покладені на нього законом.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від участі у вихованні сина та не несе жодних матеріальних затрат на його лікування, навчання та розвиток, позивач вважає, що наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 18.11.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А.

Ухвалою суду від 04.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування від Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки і піклування письмового висновку щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав.

30.12.2025 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради як органом опіки і піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.12.2025 №01/00/011/78626.

В підготовчому засіданні 21.01.2026 відповідач надав суду письмові пояснення та заперечення на позов щодо позбавлення батьківських прав з письмовими доказами. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач позов не визнає, вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, є надуманими.

З моменту народження сина і до досягнення ним шестирічного віку відповідач постійно підтримував з ним батьківський зв`язок, гуляв з дитиною, коли дитина стала відвідувати садочок, забирав його з садочку, проводив з ним час, піклувався про нього та цікавився його життям, що підтверджується фотографіями, що додаються.

Коли ОСОБА_10 пішов до школи позивач у справі, ОСОБА_1 , не дозволяла йому бачитись з сином, не дозволяла забрати його зі школи, постійно вигадувала якійсь відмовки. На фоні непорозуміння з мамою ОСОБА_10 зв`язок з сином був втрачений. Однак, протягом останніх двох років зв`язок між відповідачем та його сином відновився, відповідач почав бачитися з сином, вони відновили спілкування, відповідач допомагав сину у вирішенні дрібних побутових питань, що підтверджується СМС-перепискою, яка надається.

Спілкування тривало до вересня 2025 року, доки мати ОСОБА_10 не вирішила звернутись до суду з цим позовом. Даниїл перестав виходити на зв`язок, оскільки позивач категорично забороняє дитині спілкуватися з відповідачем, з невідомих йому причин. Також дитина попросила його не повідомляти позивачці про їх спілкування, і тому під час засідання служби у справах дітей 23.12.2025, відповідач не повідомив комісії про спілкування з сином, вважаючи, що може нашкодити дитині. Однак, почувши рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав, вважає за необхідне надати докази спілкування з сином, і вкотре підтвердити, що любить свого сина та хоче приймати участь у його житті та розвитку.

Спроби відповідача вирішити спір з позивачем не дали результатів.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивачка в позові зазначає, що вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, і що станом на 25.09.2025 на виконанні у виконавчій службі перебуває виконавче провадження щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дитини, ОСОБА_4 . Однак вище зазначене не відповідає дійсності, оскільки відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників відсутні будь-які виконавчі провадження де б відповідач був зазначений боржником; витяг додається.

Відповідач є приватним підприємцем має постійний дохід, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався і не притягується, про що надає відповідні довідки та витяги.

Відповідач як батько дитини готовий допомагати позивачці як матеріально так і морально у вихованні сина, приймати участь у житті сина, відвідувати заходи, в яких син приймає участь.

З огляду на зазначене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

18.02.2026 від представника позивача, адвоката Жученко Т. П., надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, заперечувала щодо викладених обставин, зазначених відповідачем у письмових поясненнях, вказує, що виконавче провадження про стягнення аліментів з відповідача на виконанні у державній виконавчій службі не перебуває, бо саме вітчим ОСОБА_5 сумлінно дбає про забезпечення сім`ї, про що свідчать докази додані до позовної заяви, просить долучити до матеріалів справи довідку про доходи за останніх півроку ОСОБА_5 . Представник відповідача наголошує, що рівноцінне та належне забезпечення і виховання сина позивачки, ОСОБА_4 , здійснює саме вітчим ОСОБА_5 .

Позивачка народила сина після розірвання шлюбу і в період вагітності, і після народження сина, ОСОБА_2 не цікавився ні її станом здоров`я, ні станом здоров`я дитини. Матеріальні витрати, моральні та психологічні в той період часу здійснювали тільки батьки ОСОБА_1 , ніхто інший зі сторони родини ОСОБА_2 участі не приймав.

Щодо вхідних дзвінків ОСОБА_4 , докази яких надав відповідач, просить суд звернути увагу на ту обставину, що син ОСОБА_1 сам виходив на зв`язок до ОСОБА_2 щодо спілкування. Один єдиний раз у день народження дитина отримала смс-повідомлення з ініціативи відповідача, що не зовсім свідчить про постійну моральну та психологічну підтримку дитини зі сторони дорослого, і відповідно у зацікавленості спілкування, що по факту зводилось до дрібних грошових витрат. Відповідач не ставив питання про здоров`я дитини, настрій, не планував запросити на спільний відпочинок, хоча у запереченнях наводить рішення від 10.09.2019 у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії», яким Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя.

Важливе питання чи має бажання син ОСОБА_4 сприймати ОСОБА_2 як батька, і чи хоті би він спілкування та відвідування тих чи інших заходів із біологічним батьком, ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.02.2025 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, додатково суду пояснила, що син батька не пам`ятає, не має до нього почуттів. Батько вихованням дитини ніколи не займався, ухилявся від виконання батьківських обов`язків. Спілкування батька з дитиною до шести років завжди було з її ініціативи, короткочасним та для того, щоб зробити фотографії.

Представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, просила їх задовольнити. Суду також пояснила, що сторони з червня 2012 року проживають окремо, відповідач не заперечував, щоб дитина проживала з матір`ю, життям дитини не цікавився, навіть не телефонував. Син батька майже не бачив. Спілкування відновилось влітку 2025 року. Сім`я позивачки характеризується позитивно. Дитина в школі також характеризується позитивно, мати приймає участь в житті класу. Дитина виховується належним чином. Суду надані докази, що мати займається вихованням дитини, а відповідач не виконував протягом тривалого часу батьківські обов`язки.

Відповідач, ОСОБА_2 , позов не визнав, вважає, що вказані в ньому факти є неправдивими, він спілкувався з сином постійно до початку його вступу до школи. Коли син пішов до школи, зв`язок з сином урвався під тиском матері. Позов неаргументований, дитина знає батька, він з сином спілкувався, хоче спілкуватися та брати участь у спілкуванні та вихованні. Зазначає, що з сином останній час спілкувався у месенджері, але дитина видалила переписку, бо позивач забороняє сину спілкуватися з ним. Коли син приходив до нього на зустрічі, то він бачив в очах сина страх, бо син боїться, що позивач не схвалює їх спілкування.

На певний час він з дитиною втратив зв`язок, відновив спілкування в квітні-травні 2023 році, бо не мав намірів втрачати спілкування та хотів брати участь в житті сина. Він вітав сина з днем народження, поки спілкувались. Не спілкувався з сином, бо в сім`ї ніхто не хотів його бачити, окрім дитини. Позивач забороняла сину, коли він ще відвідував садочок, називати його батьком. Спілкувався з дитиною до вересня 2025 року, а потім спілкування син припинив. Зазначив, що до органів опіки і піклування для визначення порядку участі у вихованні дитини він не звертався. Вважає, що гідний того, щоб його не позбавляли батьківських прав.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що з позивачкою перебуває у дружніх відносинах. Сім`ю ОСОБА_12 вона знає 10 років, особисто. Відповідач нехтував своїми батьківськими обов`язками, залишив вагітну дружину, ніколи не був на жодних подіях дитини: хрестини, дні народження, випуски в садочку, вступ у перший клас, свята в школі. Вітчим був на святі випуску з садочку. Сім`я ОСОБА_12 їздить на відпочинок, гуляють разом в парку. Дитина вітчима називає «тато», з ним їздить до бабусі. Свідку невідомі такі факти, щоб позивач забороняла відповідачу бачитися з дитиною.

Суд вислухав думку з приводу спору неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З ініціативи представника органу опіки і піклування з метою мінімізації впливу сторін на дитину, опитування дитини проводилось судом за відсутності сторін, які не заперечували проти такого порядку проведення опитування дитини, у присутності педагога, класного керівника, ОСОБА_13 , спеціальна освіта якого підтверджується дипломом бакалавра серії НОМЕР_1 від 29.06.2011.

Неповнолітній ОСОБА_4 суду пояснив, що живе з мамою, татом та сестрою. ОСОБА_14 - це вітчим, якого він називає татом. Батько біологічний, « ОСОБА_15 », не цікавиться його щоденними справами, про них він розказує батьку, з яким він живе. ОСОБА_16 батька він майже не пам`ятає, дійсно бачився з ним минулого літа, сам проявив таку ініціативу, бачитися він не хотів, але йому потрібні були гроші на кишенькові витрати, тому він і зустрічався з батьком. Взагалі у нього все є, ні в чому не має потреби, всього достатньо. Він йшов на прогулянку, побачився з батьком на зупинці, той запропонував звертатися за потреби, сказав де працює, і він пішов до батька на роботу. Потім приходив не один раз, але приходив тільки за грошима. Це було до серпня минулого року, потім почались заняття в школі і вони перестали спілкуватися.

На його день народження батько з ним зв`язався, сказав зайти до нього на роботу, дав подарунок, привітав з днем народження. Вітав з днем народження до і 2-3 роки тому, потім вони перестали спілкуватися.

Весь свій вільний час він проводить з мамою і татом ОСОБА_17 , які кожного року вітають його з днем народження. З біологічним батьком у нього немає бажання спілкуватися. Він не пам`ятає скільки йому було років, коли батьки розірвали шлюб, все свідоме життя він пам`ятає тата ОСОБА_18 . Якщо батька позбавлять батьківських прав, то в його житті нічого не зміниться, але він хоче змінити прізвище і по батькові, не хоче, щоб у нього було прізвище і по батькові чужої людини. Відповідача вважає чужою йому людиною, а за грошима звернувся до нього, бо батько запропонував.

На питання представника органу опіки і піклування уточнив, що не розказував представнику органу опіки і піклування, що спілкується з рідним батьком, що у нього є його номер телефона, бо мама цьому не була б рада, мамі було б неприємно, що він спілкується з біологічним батьком, бо батько її образив тим, що пішов з сім`ї, тому він просив батька не повідомляти про їх спілкування мамі, хоча мама не забороняє йому спілкуватися з батьком.

Педагог ОСОБА_13 суду пояснила, що відповіді на питання дитини відповідають її віку та рівню розвитку, відчувається, що дитина хвилюється. Дитину вона знає з першого класу навчання в школі як мама його однокласниці і з п`ятого - як класний керівник. Спілкування з мамою, на думку педагога, у нього відверте, але до п`ятого класу мама просила з ним не говорити про рідного батька. Хлопчик емоційний, емпатичний. На її думку, він боявся маму засмутити, образити та ранити. Дитина емоційна і боїться когось образити. Вважає, що щодо відносин з батьком дитина висловлює свою думку, яка сформована не під впливом матері. Дитина завжди висловлює свою думку, у зв`язку з цим інколи з ним складно в спілкуванні.

Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради Савіцька А. М. підтримала висновок щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав з підстав, вказаних у ньому. Додатково суду пояснила, що суд відповідно до положень СК України може не погодитися з висновком органу опіки і піклування. Висновок приймався на підставі тієї інформації, яка була у органу опіки і піклування на момент його прийняття.

Вислухавши позивача та його представника, представника Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, думку дитини, показання свідка ОСОБА_11 , дослідивши письмові докази у справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні відносини щодо виконання батьківських обов`язків, які регулюються відповідними нормами СК України.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 05.06.2012 (а. с. 8) та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 117).

04.06.2016 позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 (а. с. 9).

Відповідно до довідки КК «Ясний» вих. №522 від 19.09.2025 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , 2012 року народження, (син), проживає за цією адресою без реєстрації.

З характеристики учня 8-Б класу КЗ «Вінницький ліцей №32» ОСОБА_4 від 12.09.2025 вих. №127 вбачається, що дитина характеризується позитивно. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь в житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну. Батько, ОСОБА_2 , з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а. с. 12).

Відповідно до характеристики №524 від 19.09.2025, виданої КК «Ясний», ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Членами її сім`ї є ОСОБА_5 , 1988 року народження, - чоловік, ОСОБА_4 , 2012 року народження, - син, ОСОБА_19 , 2019 року народження, - донька.

ОСОБА_4 , 2012 року народження проживає та виховується ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_5 з дворічного віку. Родина ОСОБА_12 зарекомендувала себе як дружна, відповідальна та порядна сім`я, яка дбає про належні побутові умови, чистоту і затишок в домі, бере активну участь у громадському житті, виявляють небайдужість до потреб громади та готовність допомогти іншим. Скарг від сусідів, родичів та з Національної поліції про порушення громадського спокою та неналежну поведінку до КК «Ясний» не надходило (а. с. 13).

З Акту №223 від 19.09.2025, складеного комісією КК «Ясний», (а. с. 14) вбачається, що власником будинку є ОСОБА_20 . Загальна площа будинку 99, 3 кв. м., жила площа - 53, 7 кв. м. В будинку, крім сім`ї ОСОБА_21 , зареєстровані і проживають ОСОБА_20 , 1969 року народження, ОСОБА_22 , 1961 року народження. Будинок газифікований, підключено водопостачання та електропостачання. ОСОБА_23 має окрему кімнату, яка облаштована під вік дитини (комп`ютер, телевізор, робоче місце для навчання). Будинок у належному стані, діти доглянуті, мають все необхідне для їх розвитку.

З листа Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці від 29.09.2025 вих. №98448/22.22-35 вбачається, що згідно з даними АСВП, станом на 29.09.2025, у відділі не перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , 2012 року народження (а. с. 15).

З відповіді ТОВ «Медичний центр «Салютем» від 03.10.2025 вих. № 76 слідує, що ОСОБА_4 звертався з матір`ю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , який їх супроводжував на консультацію, та отримував амбулаторне лікування: 11.11.2021, 09.08.2023, 22.08.2025. Для проведення вакцинації від грипу дитина разом з матір`ю зверталась 21.11.2023 та 01.10.2024 (а. с. 22).

З Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.10.2025 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниці» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що дитина задекларована у сімейного лікаря 22.06.2018. Довірена особа - мати ОСОБА_1 . За час спостереження з дитиною на прийомі в кабінеті завжди була мати (а. с. 24).

З довідки від 17.11.2025 вих. №1711-1/25, виданої ТОВ «Нафтогруппа-2005», слідує, що ОСОБА_5 працює в ТОВ «Нафтогруппа-2005» з 03.08.2010. На час видачі довідки займає посаду начальника станції АЗС №5, 7, 12 (а. с. 28). Дохід ОСОБА_5 за період з 01.08.2025 по 31.01.2026 склав 160 275, 83 грн ( а. с. 100).

Відповідно до інформації з застосунку «Резерв+» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, має бронювання до 30.01.2026 (а. с. 29).

З Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.12.2025 вих. №01/00/011/78626, вбачається, що батько дитини ОСОБА_2 під час засідання комісії пояснив, що до досягнення дитиною ОСОБА_10 шестирічного віку підтримував із ним спілкування, після чого контакти стали нерегулярними; востаннє спілкування відбувалося у 2018 році. Аліменти з нього не стягуються, однак за можливості він надавав фінансову допомогу. Заперечував проти позбавлення його батьківських прав щодо дитини ОСОБА_10 .

Дитина ОСОБА_10 на засіданні комісії розповів, що з батьком ОСОБА_2 не спілкується та не виявляє бажання підтримувати з ним спілкування. Зазначив, що батько йому не телефонує, не вітає з днем народження та святами, подарунків не дарує. Також зазначив, що востаннє бачив батька ще у той час, коли відвідував дитячий садок.

У висновку, серед іншого, зазначається, що своєю поведінкою ОСОБА_2 порушив вимоги статей 150, 180 СК України, враховуючи неналежне виконання батьком обов`язків по вихованню та утриманню сина, орган опіки і піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 51-52).

З характеристики від 29.12.2025 вих. №17/25, виданої ОСББ «Оксамитова Прага», вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , характеризується позитивно, скарг від сусідів на нього не надходило, неконфліктний, привітний, освічений, підтримує добрі стосунки у спілкуванні з сусідами, приймає участь в зборах та громадських роботах ОСББ, в благоустрою території будинку та житлового кварталу ( а. с. 61).

З податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2025 рік, ОСОБА_2 , вбачається, що загальна сума доходу за звітній податковий період становить 2 994 081, 05 грн (а. с. 64-69 а).

В Єдиному реєстрі боржників станом на 19.01.2026 інформація про ОСОБА_2 відсутня (а. с. 70).

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА-005318044 станом на 26.12.2025 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України відсутні відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості (а. с. 71).

Судом також були досліджені електронні докази: скріншоти дзвінків та переписки в месенджері, надані відповідачем, з абонентом «Даня син», з яких вбачається спілкування у травні-вересні (рік не зазначений): вітання з днем народження, питання щодо коштів для придбання необхідних речей (50, 100-150, 200, 390 грн), зазначення номера картки, задоволення цих запитів. Крім того, є повідомлення в яких дитина просить не повідомляти матері про спілкування з батьком, бо для неї будуть негативні наслідки (а. с. 72-76).

Судом також були досліджені фотографії відповідача з сином в жовтні 2012 року, квітні, травні, червні, липні, вересні 2013 року, квітні, червні, липні, вересні 2014 року, в 2015 році, січні, березні, травні, серпні 2017 року, травні 2018 року, жовтні 2023 року. Дати зазначені відповідачем. З фотографій вбачається, що дитина привітна до батька, фотографії зроблені з дитиною у різні періоди її життя (а. с. 77-88).

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ч. 3 цієї статті передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо суд визнав, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

За змістом роз`яснень, викладених у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

З досліджених судом письмових доказів та показань свідка, які суд оцінює в їх сукупності, вбачається, що дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в сім`ї матері та вітчима. Сім`я характеризується позитивно та як така, що піклується про своїх дітей, забезпечує їх нормальний фізичний та духовний розвиток.

Відповідач працює, одержує дохід як фізична особа-підприємець, за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, боргів не має.

Також судом встановлено, що відповідач періодично спілкувався з дитиною до 2018 року, спілкування було перервано і відновилось влітку 2025 року. З досліджених судом електронних доказів, пояснень дитини, пояснень педагога вбачається, що хоча відсутні прямі докази заборони позивачем дитині спілкуватися з відповідачем, дитина не бажала, щоб позивачу та органам опіки і піклування було відомо про його спілкування з батьком, що свідчить, на думку суду, про наявність певних перешкод для батька у виконанні ним його батьківських обов`язків з боку позивача, а отже відсутність його винної поведінки, хоча відповідач і не звертався до органів опіки і піклування чи суду з приводу здійснення перешкод у вихованні ним дитини позивачем.

Встановлені судом фактичні обставини, свідчать про відновлення влітку 2025 року зв`язку між дитиною та батьком. Періодичне спілкування, звернення дитини до батька з проханнями щодо вирішення його поточних потреб свідчить про відсутність остаточної втрати родинних зав`язків між ними.

Суд доходить висновку, що обставини, що свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини позивачем не доведені. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.05.2020 у справі № 739/2159/18. Вона полягає в тому, що доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Також судом встановлено, що відповідач не втратив інтересу до участі у вихованні дитини, має намір на відновлення відносин з сином, а позивачем не доведена необхідність застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого позивач належно не аргументувала.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до цієї норми суд не погоджується з вище зазначений висновком органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оцінюючи його як такий, що не відповідає встановленим судом фактичним обставинам. Висновок ґрунтується на поясненнях, які надавали ОСОБА_24 та відповідач про відсутність між ними спілкування. Відповідач суду пояснив, що такі пояснення ним надавались на прохання сина, щоб не нашкодити йому. Дитина в судовому засіданні підтвердила, що в 2025 році він відновив спілкування з батьком, про що не повідомив матір, щоб не травмувати її.

Щодо думки дитини у цьому спорі, суд зазначає, що відповідно до ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Верховний Суд в постанові від 13.07.2022 у справі № 705/3040/18 (провадження№61-19878св21) зазначив правовий висновок, що озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

В цій справі суд вважає, що думка дитини щодо висловленого небажання спілкуватися з батьком сформувалась під впливом матері, яка не бажає відновлення спілкування батька та дитини, а дитина не бажаючи травмувати матір, в силу свого віку, підтримує її думку. Хоча явний конфлікт між сторонами щодо участі батька у вихованні дитини судом не встановлений, але позивач, створивши нову сім`ю, не бачить шляхів участі батька у вихованні їх спільної дитини, що також впливає на формування відносин між дитиною та відповідачем.

При ухваленні рішення суд враховує також процесуальну поведінку відповідача, який стверджує його розуміння цінності родинного зв`язку з дитиною та існування його обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

На думку суду, ОСОБА_2 довів суду зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне виконання батьківських обов`язків. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав під час розгляду цього питання органами опіки і піклування та в суді свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити свою поведінку.

Суд зауважує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується судом. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Таких обставин, у цій справі не встановлено.

На думку суду, позбавлення батьківських прав батька, який не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки бажає спілкуватись та бачитись з дитиною, не втратив інтересу до дитини, до участі у її вихованні та має намір і вчиняє дії для відновлення відносин з дитиною не відповідає інтересам дитини. Відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якого можуть свідчити про негативний вплив на дитину, що також свідчить про невідповідність інтересам дитини розриву сімейних відносин з батьком.

Окремо суд зазначає, що СК України не передбачає такого способу захисту сімейних прав при позбавленні батьківських прав як виключення відомостей про батька (матір) з актового запису про народження дитини. Таке рішення ухвалюється у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір має бути залишений за позивачем.

Керуючись статтями 150, 164, 166, 169 Сімейного кодексу України, статтями 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/

Повний текст рішення суду складений 19.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, ЄДРПОУ 03084813, місце знаходження за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА