№ 139083373, 17.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/527/26

Номер провадження № 3/142/239/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України,проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , начальника комендантського відділення,-

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби Українинадійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334610 від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 31 травня 2026 року о 20 годині 30 хвилин на перехресті доріг н.п. Піщанка Рудниця Крижопіль, Тульчинського району Вінницької області, виконуючи обов`язки старшого прикордонного наряду «контрольний пост», вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме: не вжив достатніх заходів щодо перевірки транспортного засобу «Volkswagen Caddy» (Фольксваген Кадді), д.н.з. НОМЕР_2 , що виразилося у не проведенні належного огляду транспортного засобу, не встановленні кількості осіб, які перебували в ньому, не перевірці документів пасажирів та не з`ясуванні законності їх перебування у контрольованому прикордонному районі, що призвело до незабезпечення своєчасного виявлення ознак підготовки до незаконного перетинання державного кордону України особами, які перебували у даному транспортному засобі та які в подальшому були затримані під час спроби незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, що встановлено висновком службового розслідування № 02.2/98/26-Вн від 16.06.2026 року, чим порушив вимоги пункту 2 глави 3 розділу I, пункту 4 глави 1 розділу II, пункту 5 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 2 розділу II, пункту 7 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 2 розділу II, пункту 9 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в жодне судове засідання у даній справі, у тому числі в судове засідання, призначене на 17 серпня 2026 року, не з`явився. На адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № R067224527630 та № R067238859244, якими за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, було направлено судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 27 липня 2026 року та 10 серпня 2026 року. Зазначені поштові відправлення повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про їх невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , наявних у матеріалах справи, вбачається, що з висновком службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків 31 травня 2026 року начальником комендантського відділення підполковником ОСОБА_1 , а також із протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334610 від 16 червня 2026 року, він не погоджується. У своїх поясненнях також зазначив, що пояснення буде надавати через захисника. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення наявна заява ОСОБА_1 , адресована голові Піщанського районного суду Вінницької області, від 16.06.2026 року про відкладення розгляду справи на розумний строк для пошуку захисника. Разом із тим, після заявленої заяви про відкладення розгляду справи для пошуку захисника Сопільняк В.В. будь-якого захисника до участі в справі не залучив, відомостей про укладення договору з адвокатом або інше залучення захисника до суду не надав. Також сам ОСОБА_1 в подальшому розглядом справи не цікавився, в судові засідання не з`являвся, заяв чи клопотань про участь захисника, відкладення розгляду справи з цієї підстави або про надання додаткового часу для залучення захисника до суду не подавав.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП з огляду на наступне.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , порушив вимоги пункту 2 глави 3 розділу I, пункту 4 глави 1 розділу II, пункту 5 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 2 розділу II, пункту 7 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 2 розділу II, пункту 9 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу I Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року, особовий склад підрозділу охорони державного кордону (далі - підрозділ охорони кордону), який заступає на службу в складі прикордонних нарядів, повинен знати: законодавство України і міжнародні договори України, нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру, що регламентують охорону державного кордону в обсязі, необхідному для виконання службових обов`язків; місцевість на ділянці відповідальності підрозділу охорони кордону, її особливості, точне проходження на ній державного кордону, стики і розмежувальні лінії, номери і місця розташування прикордонних знаків, інформаційно-попереджувальних табличок, дороги, стежки, перевали, небезпечні ділянки (місця), розташування населених пунктів, залізничних та автобусних станцій, аеропортів (аеродромів), портів, пристаней, причалів, пунктів базування кораблів і катерів, авіаційних підрозділів, стрільбищ і навчальних полів, об`єктів радіаційної і хімічної промисловості, біологічних могильників, інших небезпечних об`єктів, райони провадження робіт, промислової та іншої діяльності, встановлені повітряні коридори перельоту державного кордону, рекомендовані шляхи для морського сполучення (фарватери); ділянки сусідніх підрозділів охорони кордону до місця їхнього розташування; приховані підступи до кордону, можливі місця укриття правопорушників, напрямки, на яких відбувалися незаконні перетинання державного кордону, здійснювалися провокації на ділянці підрозділу охорони кордону; зони стійкого радіозв`язку, видимості й чутності зорових і звукових сигналів, уміти вільно орієнтуватися на ділянці підрозділу охорони кордону в будь-який час року і доби, за різних погодних умов, визначати азимут (пеленг) на ціль; режим державного кордону, прикордонний режим, режим у пунктах пропуску (пунктах контролю, контрольних пунктах в`їзду-виїзду), документи на право в`їзду та перебування громадян України, іноземців та осіб без громадянства у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі; проходження фарватеру, тальвегу, прибійні і відбійні місця на прикордонних річках, режим припливів та відпливів і можливі зміни режиму річок, озер та інших водойм, місця, небезпечні для руху, райони промислу, місця водокористування і бродів, а також належність островів на ділянці підрозділу охорони кордону; місця розташування на ділянці відповідальності підрозділу охорони кордону: громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів, а також органів державної влади та органів місцевого самоврядування; місця дислокації підрозділів прикордонної охорони суміжної держави; особливості місцевості на території суміжної держави, кількість населення та його зайнятість, зручні місця підходу (під`їзду) до державного кордону, які можуть використовуватися для протиправної діяльності; порядок виявлення правопорушників, сліди та інші ознаки їх перебування на місцевості; порядок дій під час виявлення порушення (порушників) чи ознак порушення державного кордону, виникнення конфліктних (нестандартних) ситуацій, а також надзвичайних ситуацій техногенного та/або природного характеру на державному кордоні чи в пункті пропуску (пункті контролю, контрольному пункті в`їзду - виїзду), напад на прикордонний наряд (підрозділ охорони державного кордону), вторгнення на територію України, збройних та інших провокацій на державному кордоні чи в інших місцях (районах) несення служби (виконання завдань); будову, тактико-технічні характеристики, правила експлуатації, порядки застосування вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, спеціальних засобів, технічних засобів охорони державного кордону, технічних засобів електронних комунікацій, засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, що використовуються складом прикордонного наряду, та використання заходів фізичного впливу; документи, які регламентують ведення переговорів за допомогою телефонного і радіозв`язку; підстави та порядок здійснення поверхневої перевірки; заходи безпеки під час несення служби.

Відповідно до підпункту 4 глави 1 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року, старший наряду несе повну відповідальність за охорону визначеної ділянки, точне виконання наказу на охорону державного кордону, дії та дисципліну підпорядкованих йому на період служби прикордонників.

Старший прикордонного наряду, який призначається для несення служби на малому прикордонному катері, одночасно є старшим катера. Якщо на малому прикордонному катері перебувають декілька прикордонних нарядів, старшого катера на період руху катера призначає особа, яка віддає наказ на охорону державного кордону.

Підпунктом 5 глави 1 розділу II Інструкції передбачено, що старший наряду зобов`язаний: знати й застосовувати положення документів, які регламентують охорону державного кордону в частині, що його стосується, а також положення цієї Інструкції; організувати службу прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу; під час несення служби розташовувати особовий склад прикордонного наряду так, щоб не втрачати візуальний контакт між особовим складом наряду та за потреби в найкоротший термін надати йому фізичну допомогу та вогневу підтримку; неухильно стежити за дотриманням складом прикордонного наряду дисципліни та правопорядку; забезпечити готовність до дій і пильне несення служби прикордонним нарядом; постійно здійснювати контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників і керувати прикордонним нарядом; організовувати взаємодію всередині наряду та підтримувати її із сусідніми прикордонними нарядами, а також з нарядами (співробітниками, підрозділами) Збройних Сил України, Національної гвардії України, правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, які виконують службові завдання в районі несення служби; підтримувати постійний зв`язок з підрозділом охорони кордону; забезпечувати правильне застосування складом прикордонного наряду зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу, використання озброєння, техніки і службових собак; забезпечити точне виконання складом прикордонного наряду заходів маскування і дотримання слідового режиму; постійно піклуватися про життя і здоров`я підпорядкованих йому прикордонників; забезпечити виконання складом прикордонного наряду заходів безпеки під час несення прикордонної служби та поводження зі зброєю.

Підпунктом 6 глави 1 розділу II Інструкції встановлено, що старший наряду має право: визначати завдання зі служби підпорядкованим йому прикордонникам i вимагати їх виконання; самостійно, у рамках отриманого наказу приймати рішення на охорону призначеної ділянки, а також, виходячи з обстановки, що складається, на переслідування i затримання правопорушників; визначати додаткові сигнали для керування прикордонним нарядом i підтримання взаємодії між прикордонниками; у разі відсутності зв`язку приймати рішення про зміну маршруту руху чи самостійне залишення ділянки, яка охороняється (місця несення служби), у випадках, передбачених пунктом 10 глави 2 цього розділу; звертатися за потреби до військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, представників правоохоронних органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових осіб підприємств, установ, організацій і громадян України з питань, що належать до їх компетенції; здійснювати керівництво діями військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, представників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо вони входять до складу прикордонного наряду; надавати пропозиції щодо заохочення (накладення стягнення) складу прикордонного наряду за результатами служби.

Підпунктом 6 глави 2 розділу II Інструкції передбачено, що кожен прикордонник під час несення служби у прикордонному наряді відповідає за точне та своєчасне виконання покладених на нього завдань та обов`язків.

Відповідно до підпункту 7 глави 2 розділу II Інструкції, під час несення служби прикордонні наряди зобов`язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону; стежити за сигналами, що подаються з підрозділу на ділянку та з ділянки у підрозділ, та діяти за ними; постійно підтримувати зв`язок з підрозділом охорони кордону; у випадку виникнення пожежі на ділянці місцевості, яка безпосередньо прилягає до державного кордону, і якщо є загроза поширення пожежі на суміжну територію - вживати заходів щодо її гасіння; надавати, не припиняючи виконання одержаного завдання, необхідну допомогу потерпілим на ділянці, що охороняється, з подальшою доповіддю старшому зміни прикордонних нарядів або черговому підрозділу охорони кордону; суворо виконувати заходи маскування і безпеки під час несення служби та дотримуватися слідового режиму; здійснювати постійний контроль за повітряним простором (водною поверхнею) на визначеній ділянці; припиняти будь-які спроби незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; у взаємодії із Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, відповідними правоохоронними органами припиняти збройні конфлікти та інші провокації на державному кордоні України та в інших районах несення служби; у взаємодії із підрозділами Збройних Сил України та інших військових формувань брати участь у відбитті вторгнення або нападу на територію України, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; брати участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України; здійснювати контроль за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду; здійснювати самостійно або у взаємодії зі співробітниками органів (підрозділів) Національної поліції України і Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території; приймати заяви про визнання осіб біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; охороняти та конвоювати затриманих осіб і плавзасоби; брати участь у взаємодії із посадовими особами органів (підрозділів) Служби безпеки України, Національної поліції України, Національної гвардії України та інших правоохоронних органів у боротьбі з тероризмом; інформувати органи державної влади та громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах; здійснювати прикордонний контроль і пропуск осіб, транспортних засобів, вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду відповідно до вимог Закону України "Про прикордонний контроль", нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України; здійснювати самостійно або разом із спеціально уповноваженими на те органами державної влади і посадовими особами контроль у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і підводної культурної та археологічної спадщини, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля.

Підпунктом 12 глави 2 розділу II Інструкції встановлено, що прикордонним нарядам під час здійснення прикордонного контролю забороняється використовувати будь-які особисті технічні засоби електронних комунікацій, що не належать Державній прикордонній службі України та не входять до предметів екіпірування прикордонного наряду, мати при собі грошові кошти понад розмір, установлений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Підпунктом 9 глави 2 розділу II Інструкції передбачено, що під час виконання завдань прикордонні наряди мають право: розташовуватися, пересуватися на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації; перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в`їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки і у випадках, передбачених законодавством, тимчасово їх затримувати або вилучати; шляхом опитування осіб з`ясовувати підстави для перетинання державного кордону України, в`їзду на тимчасово окуповану територію або виїзду з неї, не пропускати через державний кордон України, на тимчасово окуповану територію або з неї осіб без дійсних документів на право перетинання кордону або для в`їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки; самостійно, а в разі перебування транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через державний кордон України, під митним контролем - разом з компетентними органами проводити відповідно до законодавства огляд, у разі потреби - і супроводження зазначених транспортних засобів, товарів та предметів; здійснювати згідно з дорученнями уповноважених органів державної влади України затримання в пунктах пропуску осіб, які прямують через державний кордон України, осіб, які прямують через контрольні пункти в`їзду-виїзду та розшукуються за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінального покарання та в інших випадках, передбачених законодавством України; використовувати інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули державний кордон України, осіб, які вчинили правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України, недійсних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та в інших випадках, передбачених законами України; вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України; здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами; здійснювати на підставах та в порядку, встановлених законодавством України, візуальний огляд осіб, речей, товарів (вантажів), транспортних засобів (поверхнева перевірка), а так само особистий огляд затриманих осіб та огляд і, у разі потреби, вилучення речей, що можуть бути речовими доказами, або заподіяти шкоду життю і здоров`ю людини; перевіряти у осіб, які в`їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах, документи, що посвідчують їх особу, а у іноземців та осіб без громадянства - документи, що підтверджують законність їх перебування на території України; зупиняти та оглядати в межах прикордонної смуги, контрольованих прикордонних районів самостійно, а за їх межами - разом з посадовими особами органів (підрозділів) Національної поліції України транспортні засоби, а також перевіряти документи, що посвідчують особу водія та пасажирів; обмежувати або тимчасово забороняти у випадках, передбачених законодавством, виконання різних робіт, переміщення транспортних засобів, плавзасобів і доступ осіб на окремі ділянки місцевості чи об`єкти у прикордонній смузі, контрольованих прикордонних районах за винятком робіт на будовах, що виконуються відповідно до міжнародних договорів, та на будовах державного значення і робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків стихійного лиха та осередків особливо небезпечних інфекційних захворювань; здійснювати плавання на кораблях, катерах, суднах забезпечення по всій акваторії внутрішніх вод, територіального моря і виключної (морської) економічної зони України, підходити до берега, будь-яких причалів (пристаней) і здійснювати висадку на них; проводити в установленому порядку огляд українських та іноземних невійськових суден, що допустили порушення законодавства під час плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України; зупиняти та оглядати в установленому порядку судна і плавзасоби, що ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів, здійснюють пошук, дослідження та операції, пов`язані з таким промислом, виконують інші роботи у територіальному морі, перевіряти документи на ведення рибного промислу та виконання інших робіт; зупиняти та оглядати в установленому порядку судна і плавзасоби, що знаходяться в зоні охорони підводної культурної та археологічної спадщини, перевіряти документи (дозволи), що підтверджують право на перебування в охоронюваній зоні та (чи) проведення наукових археологічних досліджень; відвідувати, оглядати та перебувати на штучних островах, в установках і спорудах, що знаходяться в територіальному морі та внутрішніх водах України, а також перевіряти документи, які посвідчують право на проведення робіт, спорудження штучних островів, установок, споруд і встановлення зон безпеки навколо них; забороняти сходження на берег і перебування на березі членів екіпажів іноземних невійськових суден та інших осіб, що перебувають на них і допустили правопорушення під час плавання та перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України; здійснювати попередню перевірку правових підстав для в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства в іноземних аеропортах; у взаємодії з посадовими особами компетентних органів вилучати вантажі, стосовно яких законодавством встановлено заборони і обмеження щодо переміщення їх через державний кордон України, та передавати їх за призначенням у встановленому порядку; запрошувати осіб до підрозділів охорони кордону для з`ясування обставин незаконного перетинання державного кордону України, порушення режиму державного кордону, прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, а також інших правопорушень, розгляд яких належить до компетенції Державної прикордонної служби України; використовувати в установленому порядку транспортні засоби, плавзасоби громадян, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім транспортних засобів, плавзасобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав та організацій) для проїзду до місця незаконного перетинання державного кордону України, припинення кримінального правопорушення, доставки до лікувальних закладів осіб, що потребують термінової медичної допомоги; використовувати засоби електричного зв`язку центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності під час припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України, відбиття вторгнення на територію України збройних формувань, ліквідації диверсійно-розвідувальних груп, а також в інших випадках на умовах, погоджених у встановленому порядку з наступним відшкодуванням пов`язаних з цим витрат згідно із законодавством; безоплатно користуватися всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), засобами залізничного, водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом; застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, службових собак, зброю та бойову техніку в порядку, визначеному чинним законодавством України; припиняти протиправні дії, у разі заблокування пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, контрольних пунктів в`їзду-виїзду, військових містечок, підрозділів та органів управління Державної прикордонної служби України; під час довготривалого несення служби (більше 8 годин) відпочивати та приймати їжу у час, визначений старшим прикордонного наряду (посадовою особою, що віддавала наказ на охорону державного кордону).

Відповідно до підпункту 12 глави 5 розділу II Інструкції, контрольний пост - прикордонний наряд у складі трьох та більше прикордонників, який призначається для виявлення і затримання правопорушників, здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму та виконання інших завдань у межах ділянок відповідальності підрозділів охорони кордону, спрямованих на запобігання вільному переміщенню в межах контрольованого прикордонного району зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, та засобів терору, блокування та ізоляції визначених районів.

Контрольний пост несе службу на обладнаних стаціонарних постах або у визначеному місці, для чого може забезпечуватися переносним комплектом шлагбаумів і дорожніх знаків, засобами для примусової зупинки транспортних засобів, диском з червоним світлоповертачем (для зупинки транспортних засобів), жилетами зі світлоповертаючими стрічками, сигналізаційними приладами для недопущення обходу місця несення служби, мобільним автоматизованим комплексом, засобами радіаційного, хімічного, біологічного захисту, службовою документацією.

Під час виконання завдань контрольний пост зобов`язаний: з прибуттям до місця несення служби прийняти ділянку під охорону та облаштувати місце несення служби (встановити переносні дорожні знаки та шлагбаум, привести в готовність до застосування пристрій примусової зупинки транспортних засобів, установити сигналізаційні прилади, розгорнути мобільний автоматизований комплекс); вести спостереження за транспортними засобами і прилеглою місцевістю; здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, інших підозрілих предметів; вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду; підтримувати зв`язок з підрозділом охорони кордону, сусідніми прикордонними нарядами, нарядами від взаємодіючих органів державної влади та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; своїми діями безпідставно не перешкоджати господарській діяльності підприємств, установ та організацій в прикордонній смузі і в смузі місцевості, що знаходиться між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруд; суворо дотримуватись заходів безпеки під час зупинки та перевірки транспортних засобів.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), берегти військове майно та дотримуватися встановлених правил військової служби.

Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний знати та неухильно виконувати вимоги законів, військових статутів, наказів командирів (начальників), а також сумлінно виконувати покладені на нього службові обов`язки.

Пунктом 2.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року, передбачено, що працівник зобов`язаний служити Українському народові, демонструючи етичну поведінку, усвідомлюючи, що його служба передбачає: відданість Українському народові, зобов`язання діяти в інтересах держави та відстоювати національні інтереси, утверджуючи базові суспільні цінності; свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та інтересам і державним пріоритетам; професійне, сумлінне виконання службових обов`язків згідно з Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року, передбачено, що від працівників вимагається: суворо дотримуватися встановленого розпорядку дня; раціонально використовувати робочий час; при мінімальних затратах робочого часу та державних ресурсів забезпечувати максимальне виконання доручених завдань; належним чином виконувати функції, пов`язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі; не займатися будь-якою сторонньою справою у робочий час; не допускати прибуття на службу (на роботу) або перебування на службі (на роботі) у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Як убачається зі змісту наведених норм та встановлених обставин, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки старшого прикордонного наряду «контрольний пост», не виконав покладені на нього службові обов`язки щодо належної перевірки транспортного засобу «Volkswagen Caddy», не встановив кількість осіб, які перебували в ньому, не перевірив документи пасажирів та не з`ясував законність їх перебування у контрольованому прикордонному районі, унаслідок чого не було своєчасно виявлено ознак підготовки до незаконного перетинання державного кордону України особами, які перебували у зазначеному транспортному засобі та в подальшому були затримані під час спроби незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску. Зазначене свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП, а саме недбалого ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Під час проходження військової служби, зокрема при виконанні обов`язків військової служби, у відповідності до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, утримуватися від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, встановлювати їдкий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.

Суд приходить до висновку, що винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334610 від 16 червня 2026 року, в якому зафіксовано, що 31 травня 2026 року о 20 годині 30 хвилин на перехресті доріг н.п. Піщанка Рудниця Крижопіль, Тульчинського району Вінницької області, виконуючи обов`язки старшого прикордонного наряду «контрольний пост», вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме: не вжив достатніх заходів щодо перевірки транспортного засобу «Volkswagen Caddy» (Фольксваген Кадді), д.н.з. НОМЕР_2 , що виразилося у не проведенні належного огляду транспортного засобу, не встановленні кількості осіб, які перебували в ньому, не перевірці документів пасажирів та не з`ясуванні законності їх перебування у контрольованому прикордонному районі, що призвело до незабезпечення своєчасного виявлення ознак підготовки до незаконного перетинання державного кордону України особами, які перебували у даному транспортному засобі та які в подальшому були затримані під час спроби незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, що встановлено висновком службового розслідування № 02.2/98/26-Вн від 16.06.2026 року, чим порушив вимоги пункту 2 глави 3 розділу I, пункту 4 глави 1 розділу II, пункту 5 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 1 розділу II, пункту 6 глави 2 розділу II, пункту 7 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 2 розділу II, пункту 9 глави 2 розділу II, пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, МЗС України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року, висновком службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків 31 травня 2026 року начальником комендантського відділення підполковником ОСОБА_3 № 02.2/98/26-Вн від 16 червня 2026 року. Також судом досліджено долучену до протоколу про адміністративне правопорушення копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

Зазначені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, у своїй сукупності підтверджують факт неналежного виконання ОСОБА_1 покладених на нього службових обов`язків під час несення служби у складі прикордонного наряду «контрольний пост».

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи старшим прикордонного наряду, не забезпечив належної перевірки транспортного засобу «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , не встановив кількість осіб, які перебували в ньому, не перевірив документи пасажирів та не з`ясував законність їх перебування у контрольованому прикордонному районі. Унаслідок цього не було своєчасно виявлено ознак підготовки до незаконного перетинання державного кордону України особами, які перебували у зазначеному транспортному засобі та в подальшому були затримані під час спроби незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску.

Таким чином, судом встановлено причинно-наслідковий зв`язок між неналежним виконанням ОСОБА_1 покладених на нього службових обов`язків та неналежним виконанням завдань з охорони державного кордону. При цьому невиконання зазначених обов`язків не є формальним порушенням, оскільки стосується безпосереднього виконання ним обов`язків старшого прикордонного наряду та забезпечення належної охорони державного кордону.

Посилання ОСОБА_1 , викладені ним у письмових поясненнях, щодо незгоди з висновком службового розслідування та протоколом про адміністративне правопорушення самі по собі не спростовують встановлених судом обставин, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним службових обов`язків або спростовували викладені у протоколі та висновку службового розслідування обставини, суду не надано.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП, беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч. 2 ст. 172-15КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 172-15, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: