Решение № 139082213, 19.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 Справа № 914/1701/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Гамбашидзе Михайла Михайловича, м. Львівпро:стягнення 16 812,00 грн.

Представники сторін: не викликалися.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів до фізичної особи-підприємця Гамбашидзе Михайла Михайловича, м. Львів про стягнення 16 812,00 грн, а також судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2026 позовну заяву Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» залишено без руху у зв`язку із недотримання останнім вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

15.06.2026 на адресу суду від представника Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, а також зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації його права на подання відзиву на позовну заяву, на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2026 про відкриття провадження у справі №914/1701/26 було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення з ідентифікатором (трекінгом) R067211397931, надіслане відповідачу з ухвалою суду від 18.06.2026, повернуто за зворотною адресою. Причина повернення закінчення встановленого терміну зберігання.

Поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79019, м. Львів, вул. Я. Остряниці, буд. 16, кв. 16.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 8 ст. 248 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи положення статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, порушуючи норми Закону України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів», Рішення Львівської міської ради №1025 від 11.11.2016 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові», ухвали Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, «Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» (чинної на момент встановлення) самовільно, без паспорта малої архітектурної форми (вивіски) та листа уповноваженого органу про відповідність, встановив малі архітектурні форми (вивіски) за адресою: м. Львів, вул. Басараб, 3.

У зв`язку з виявленими порушеннями Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради направив відповідачу вимогу №24/Р-28-1485 від 15.10.2024, якою запропоновано добровільно усунути виявлені порушення у строк до 28.10.2024, а також повідомлено, що в разі невиконання вимоги у добровільному порядку відповідні вивіски будуть демонтовані у примусовому порядку.

Однак відповідач зазначену вимогу не виконав, у зв`язку з чим відповідні конструкції були демонтовані позивачем із залученням підрядної організації. У зв`язку з проведенням демонтажу та подальшим зберіганням демонтованих конструкцій позивач поніс витрати на загальну суму 16 812,00 грн.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 16 812,00 грн витрат, понесених у зв`язку з демонтажем та зберіганням відповідних конструкцій, а також судові витрати.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про достатність наявних матеріалів для розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Департаментом природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради виявлено факт самовільного розміщення малих архітектурних форм (вивісок) за адресою: м. Львів, вул. Басараб, 3. У зв`язку з цим відповідачу було скеровано вимогу №24/Р-28-1485 від 15.10.2024 щодо добровільного усунення допущених порушень у встановлені строки із попередженням про наслідки їх невиконання. Однак зазначена вимога відповідачем виконана не була.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимоги, Департаментом природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради видано наказ №57 від 05.11.2024 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», яким КП «Адміністративно-технічне управління» було уповноважено здійснити демонтаж самовільно встановлених вивісок ФОП Гамбашидзе М.М. у примусовому порядку.

На підставі зазначеного наказу самовільно встановлені відповідачем малі архітектурні форми (вивіски) демонтовано позивачем із залученням підрядної організації. Даний факт підтверджується актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій №11 від 27.03.2025.

Демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій здійснював підрядник ТзОВ «ВМ КАПІТАЛ ГРУП» відповідно до укладеного договору про надання послуг №8 від 31.01.2025.

Оплата позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених вивісок підряднику ТзОВ «ВМ КАПІТАЛ ГРУП» підтверджується актом наданих послуг №25 від 27.03.2025, рахунком №23 від 27.03.2025 та платіжною інструкцією №3043 від 09.04.2025.

Факт зберігання демонтованих вивісок відповідача на складі КП «Адміністративно-технічне управління» підтверджується копією накладної №17 від 27.03.2025, долученої до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума витрат, яку, за розрахунком позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати у зв`язку з демонтажем та зберіганням вивісок, демонтованих за адресою: м. Львів, вул. Басараб, 3, становить 16 812,00 грн.

Зокрема, відповідно до додатка №1 до договору №8 від 31.01.2025 вартість демонтажу конструкцій розміром від 0,5 м становить 320,00 грн за одну конструкцію. Згідно з актом демонтажу №11 від 27.03.2025 демонтовано п`ять конструкцій розмірами 0,6 Ч 0,6 м, 0,3 Ч 1,2 м, 0,6 Ч 0,4 м, 0,7 Ч 0,4 м та 0,6 Ч 0,4 м. Відтак вартість їх демонтажу становить 1 600,00 грн (320,00 грн Ч 5 конструкцій).

Вартість зберігання малих архітектурних форм (вивісок) на складі, згідно з розрахунком позивача, становить 17,00 грн за одну конструкцію за один день. Судом встановлено, що під час демонтажу три конструкції були знищені, у зв`язку з чим витрати на їх подальше зберігання не підлягають відшкодуванню. Таким чином, зберіганню підлягали дві конструкції, а вартість їх зберігання протягом 365 днів становить 12 410,00 грн (17,00 грн Ч 2 конструкції Ч 365 днів).

Крім того, на зазначені витрати нараховано ПДВ за ставкою 20% у розмірі 2 802,00 грн.

Отже, загальний розмір витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем та зберіганням відповідних конструкцій, становить 16 812,00 грн, а саме: 1 600,00 грн витрати на демонтаж, 12 410,00 грн витрати на зберігання та 2 802,00 грн ПДВ.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу скеровувались листи-вимоги від 14.07.2025 №2410-10-3527, від 01.12.2025 №2410-вих-174417, від 15.05.2026 №2410-вих-69654 про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків, позивач звернувся із позовною заявою до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 16 812,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу та зберіганням рекламних конструкцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджені Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі - Типові правила), виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до пунктів 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно із пунктом 1.7. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, що затверджений рішенням Львівської міської ради №1025 від 11.11.2016 (чинного на дату спірних правовідносин), паспорт малої архітектурної форми (вивіски) проектна документація, яка є підставою для встановлення малої архітектурної форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління».

Відповідно до пункту 1.7. Порядку, самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, якій розміщується з порушенням вимог діючого Порядку.

Пунктом 1.7. Порядку також передбачено, що демонтаж комплекс дій, які передбачають відокремлення малої архітектурної форми (вивіски) разом з її основою від місця її розміщення та транспортування у місце її подальшого зберігання.

Згідно із пунктами 5.1. та 5.2. вказаного Порядку, моніторинг розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові здійснює комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління». Контроль за дотриманням цього Порядку здійснює уповноважений орган на базі моніторингової системи комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління».

Відповідно до пункту 5.3. Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) несе власник або уповноважена власником особа.

Пунктом 6.1.1. Порядку передбачено, що демонтажу підлягають самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски).

Згідно із пунктом 6.2. Порядку, власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) (підпункт 6.1.1) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення. Власникам малих архітектурних форми (вивісок), вказаних у підпункті 6.1.4, вимоги не надсилаються.

Відповідно до пункту 6.6. Порядку, примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»). Під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій.

Пунктами 6.10. та 6.11. Порядку передбачено, що демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління». Компенсація витрат комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).

Відповідно до пункту 49 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ №2067 від 29.12.2003, демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі:

- припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця;

- невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам;

- порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було направлено вимогу Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради №24/Р-28-1485 від 15.10.2024, якою йому пропонувалося добровільно усунути допущені порушення у встановлені терміни. Однак відповідач цю вимогу щодо демонтажу не виконав.

У зв`язку з цим, Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, керуючись пунктом 6.1 Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, видав наказ №57 від 05.11.2024 про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок), зокрема тих, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Басараб, 3.

Згідно із пунктом 1.1. Правил благоустрою м.Львова, що затверджені ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 (надалі Правила), правила благоустрою м.Львова є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою м.Львова, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Пунктом 1.2. Правил передбачено, що вони є обов`язковими для виконання на території м.Львова всіма органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами самоорганізації населення, посадовими особами міської ради, об`єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до пункту 13.4. Правил, витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники:

- 13.4.1. За демонтаж та транспортування спеціальної конструкції у розмірі фактичних витрат;

- 13.4.2. За зберігання спеціальної конструкції у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Отже, компенсація коштів, витрачених комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» на примусовий демонтаж рекламних засобів, покладається на власника (користувача) демонтованого рекламного засобу.

Акти демонтажу були направлені відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, наявним у матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника (такі правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Судом встановлено, що позивач поніс витрати у розмірі 16 812,00 грн у зв`язку з демонтажем самовільно встановлених відповідачем конструкцій. Понесення зазначених витрат підтверджується рахунком на оплату, актом наданих послуг та банківською випискою, які містяться в матеріалах справи.

Щодо застосування податку на додану вартість при визначені розміру понесених позивачем витрат, то у листі ДФС України №23363/6/99-99-15-03-02-15 від 28.10.2016 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Згідно п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України (далі ПК України), податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Абзац 1 п. 188.1 ст. 188 ПК України передбачає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзац 3 п. 188.1 ст. 188 ПК України передбачає, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Нарахуванням позивачем податку на додану вартість у розмірі 20%, підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100266158.

Податок на додану вартість це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Отже, нарахування комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» податку на додану вартість у розмірі 20% відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини , які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вищевикладені обставини на підтвердження позовних вимог в розумінні статті 79 ГПК України підтверджують порушення відповідачем умов розміщення реклами на території Львівської міської територіальної громади.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у статті 13 ГПК України.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4588 від 29.05.2026, який відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гамбашидзе Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, місто Львів, площа Міцкевича, 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 16 812,00 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Реквізити рахунку стягувача в банку (АТ «Укрексімбанк»):

МФО банку 322313;

Код одержувача 13804591;

Номер банківського рахунку НОМЕР_2 .

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.08.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.